Га́лівка — село в Україні, у Самбірському районі Львівської області. Населення становить 97 осіб. Орган місцевого самоврядування — Стрілківська сільська рада.
село Галівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Старосамбірський |
Громада | Стрілківська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA46080170070088371 |
Основні дані | |
Засноване | 1486р. |
Населення | 160 |
Площа | 0,95 км² |
Густота населення | 168,42 осіб/км² |
Поштовий індекс | 82090 |
Телефонний код | +380 3238 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°21′54″ пн. ш. 22°46′21″ сх. д. / 49.36500° пн. ш. 22.77250° сх. д.Координати: 49°21′54″ пн. ш. 22°46′21″ сх. д. / 49.36500° пн. ш. 22.77250° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 565 м |
Водойми | Мшанка |
Відстань до обласного центру | 135 км |
Відстань до районного центру | 40 км |
Найближча залізнична станція | Лопушанка-Хомина |
Відстань до залізничної станції | 20 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 82092, Львівська обл., Самбірський р-н, с. Стрілки |
Карта | |
Галівка | |
Галівка | |
Мапа | |
Географія
Розташоване за 41 км на північний захід від Старого Самбора. У сучасних межах село Галівка має загальну площу 170 га.
Історія
В історичних джерелах село Галівка згадується вже з 1565 року. Це село належить до населених пунктів, у яких проживали і від яких пішли відсільні прізвища родини Сасів.
У 1785-88 роках село згадується в написанні як Gałowka, що, як визначають фахівці, необхідно читати як "Галівка". На підставі писемних свідчень дослідники стверджують, що назва цього села первинно також звучала "Галівка".
На печатці села Галівка ХІХ ст., як символ, було зображено орла, що сідає на гілку.
"В 1933 р. Володимир Кобільник проводив археологічні розкопки біля комарницьких печер (с. Орів Сколівського р-ну), де було знайдено крем'яний скребач часів мезоліту. До того ж часу відноситься кам'яна сокира з с. Галівка, що в долині Дністра, і випадково знайдена така ж сокира в с. Зубриці - долина Стрия".
У 2023 р. село ввійшло до мережі історико-туристичних маршрутів "", яка створюється за підтримки УКФ та Стрілківської територіальної громади.
Населення
На 1 січня 1998 р. в селі Галівка проживало 156 осіб. Всі - вірні УГКЦ.
У 2021 р. в селі проживали 97 осіб (де-юре).
Церква Св. Архангела Михаїла
Перша і друга храмові будівлі
Вперше церква у селі Галівка згадується в документах 1565-66 рр. У XVIII існувала дерев'яна церква, на місці якої у 1866 році була зведена нова церква Св. Архистратига Михаїла, теж дерев'яна, невідомим майстром (за іншими даними - у 1863 році).
У 1901 р. її відновили і прикрасили стараннями о. Івана Господаревського та Олександра Залітача.
Цю триверху будівлю вінчали три світлові восьмерики, вкриті восьмибічними банями з одним заломом, увінчаними великими сліпими ліхтарями з маківками.
У 1926 році "завідателем" парафії (матірна церква - у Галівці, дочірня - у Плоскім) був нововисвячений о. Блонарович Михайло, 1895 р.н. (рукоположений у 1925 р.). Церковний патронат: місцеві парафіяни. В матірній церкві у 1926 році було 595 душ. "Поля 17 га, луки 2 га, пасовисько 6 га 5 арів, лісу - еквівалентно для парохії 5 га 7 арів. Будинки в Галівці в матерн. церкві добрі".
З 1961 р. церква стояла зачиненою. У 1982 р. - згоріла. Після виходу УГКЦ з підпілля відправи відбувалися у дерев'яній дзвіниці ХІХ ст.
Сучасна церква Зіслання Святого Духа УГКЦ
10 липня 2011 р. в селі Галівка було відкрито храм Зіслання Святого Духа.
Софійська коляда "Нащадо Світа"
Ця колядка, також відома під назвою "(Мшанецька коляда)", оскільки вперше її записав о. Михайло Зубрицький у сусідньому селі Мшанець у 1884 р. та опублікував Іван Франко у 1889 р. У ній розповідається про будову Собору Святої Софії у Києві. Через свою унікальність вона стала не просто об'єктом міжнародної наукової дискусії, але й свідченням про "відображену чи закодовану у фольклорі свідомість етнокультурної єдності українського народу на всьому просторі його розселення, про присутність цієї свідомості, зокрема, і в карпатських глибинках".
9 листопада 2023 року в Мшанець приїхала знімальна група телеканалу "" для знімання детективної історії про цю коляду, однак у тому селі вже ніхто не пам'ятав її. Тож журналісти і науковці приїхали у Галівку та записали мелодію і текст від Івана Волощака і Миколи Кіхтана, зробивши при цьому ще одне наукове відкриття.
24 грудня у перший Святий Вечір в Україні за новим стилем сюжет про детективну історію цієї коляди став центральним у вечірньому випуску "ТСН". Коляду у прямому ефірі на Софійській площі у Києві виконала Тіна Кароль, дещо змінивши оригінальний текст:
Помилуй же нас, Господь
Не ж там не було — одна сина вода,
Одна сина вода тай білий камінь, Божейку
Гей Божейку й помилуй же нас, Господь
А прикрив Господь сиров землицеу
Виросло на ній кедрове древо
Висмотрила го Пресвята Діва, Божейку
Гей Божейку й помилуй же нас, Господь
Ой наняла вна сім-десять майстрів
Ой ж ви майстрови ви ремісники
Ой зрубайте ж ви кедрове древо,
Вивставте з нього святу Софію,
Святу Софію в святім Кійові.
Би на ній было сімдесять верхів,
А оконочок як на неб зірок
Єден вершийко дуже високий
Під тим вершийком золотий престіл, Божейку
Гей Божейку й помилуй же нас, Господь
Там туди лежит здавну стежка,
Стежкою іде москальська війна, Божейку
Гей Божейку й помилуй же нас, Господь
Стала війнонька в крижі стріляти.
І спустив Господь огняний дождик,
Огняний дождик, громові кулі,
Затопив Господь москальську війну, Божейку
Гей Божейку й помилуй же нас Господь
Би на здоровья нам, на многі літа,
Не сам із собов, а з милим Богом,
Із милим Богом, з господинейков,
З господинейков і з челядойков. Божейку
Гей Божейку й помилуй же нас, Господь.
Оригінальне звучання галівської версії "Софійської колядки" записали жителі Галівки 1 січня 2024 року.
Це спричинило новий виток наукових досліджень про дану коляду.
Музей Івана Платка
В приватній садибі Івана Платка, художника, екозахисника, поціновувача старовини, розташований етнографічний мінімузей.
Івану Платку вдалося зібрати дуже цікаву і вже чималу колекцію різноманітних речей, одягу та предметів побуту, якими колись користувалися наші предки. Під час екскурсії відвідувачам було цікаво побачити, для чого і як саме вживалися в побуті ті чи інші речі.
Серед експонатів трапляються й військові шоломи та ножі часів Другої світової війни, які пан Іван сам знаходився у лісах навколо села, хоча в тій місцевості проходив фронт та велися запеклі бої.
Історія краю цього цікавого тим, що саме з цими землями Іван Довбуш (брат Олекси Довбуша) зі своїми загонами опришків виступав на польські маєтки. Земля тут досі зберігає багато артефактів, які притаманні гуцульщини – свистки, хрестики, різноманітні сувеніри, бо саме цією місцевістю проходив торговельний шлях.
Коли музей було засновано, люди зрозуміли, що пан Іван збирає історичні речі і просто віддавали йому, що у кого було. Так з часом експозиція поповнилася цікавими історичними артефактами. Як каже сам власник, музей присвячений тим людям, які вміли робити руками, не ледарювали та не пиячили.
Серед експонатів трапляються й військові шоломи та ножі часів Другої світової війни, які пан Іван сам знаходився у лісах навколо села.
Допомагає пану Івану опікуватись музеєм його мама Любов Григорівна.
Відео учасників табору з медіаграмотності від IDEM e.V. про Івана Платка та його музей.
Відомі мешканці
Народились
- Макар Іван Іванович (1957 р.н.)— український громадський і політичний діяч, правник.
Посилання
- Ігор Нетудихаткін. Cофійська колядка: у пошуках мелодії Різдва XVII століття. Український Тиждень. 2024-01-01.
- Bohdan Klid. How a Unique, Old Carol Was “Discovered,” “Rediscovered,” and Given New Meaning in the Context of the Battle for Kyiv. Україна Модерна. 2024-01-27.
- Коляда "Нащадо Світа". Галівка, 2024-01-01.
- Репортаж про Івана Платка. 2023-12-13.
- Погода в селі Галівка [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Міста і села України. Львівська область. Старосамбірський район.
- Тирик Я. Руський путь - прадавній шлях через Карпати / Я. Тирик. - Л.: "Простір М", 2003. - С. 13
- Гром, Наталія. БойкоМандри: туристичні маршрути Стрілківської громади.
- Strilky Territorial Community. Cities for Cities (брит.). Процитовано 14 листопада 2023.
- IgnBor (24 вересня 2023). У Стрілківській громаді проєкт «БойкоМандри» поєднається із сусідами-поляками. Leopolis.news (англ.). Процитовано 14 листопада 2023.
- ❗️Новий туристичний проєкт «БойкоМандри» – актуальний, як ніколи ❗️ «БойкоМандри» – це три піші та веломаршрути, що пролягають через гори мальовничої... | By Бойківщина | Facebook (укр.), процитовано 14 листопада 2023
- БойкоМандри. boykomandry.com. Процитовано 15 листопада 2023.
- КИРЧІВ, Роман (2008). (PDF). Народознавчі зошити. Архів оригіналу (PDF) за 2 вересня 2021. Процитовано 2 вересня 2021.
- Гром, Роман (25 грудня 2023). В цьому дописі мені зовсім не хочеться жаліти епітетів і суперлятивів!.
- ❗ Різдвяно-наукова сенсація! Уперше за 400 років на всю Україну зазвучала стародавня колядка! (укр.), процитовано 5 січня 2024
- Гром, Роман. Софійська Коляда.
- Zaxid.net (28 грудня 2023). Мелодію найдавнішої української колядки записали на Львівщині. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 5 січня 2024.
- Уперше за 400 років в Україні зазвучала стародавня колядка: деталі. ТСН.ua (укр.). 24 грудня 2023. Процитовано 5 січня 2024.
- Стародавня софійська колядка, якій понад 400 років: Тіна Кароль виконала твір напередодні Різдва (укр.). 25 грудня 2023. Процитовано 5 січня 2024.
- Вперше за 400 років в Україні заспівали стародавню колядку родом з Львівщини | Львівська мануфактура новин. www.lmn.in.ua. Процитовано 5 січня 2024.
- Мелодію найдавнішої української колядки записали на Львівщині. Історична правда. Процитовано 5 січня 2024.
- ⚡ Уперше за 400 років зазвучала стародавня колядка України у виконанні Тіни Кароль! (укр.), процитовано 5 січня 2024
- Церква Зіслання Св. Духа. Галівка (1 січня 2024). Відновлення стародавньої 400-літньої колядки "Нащадо Світу".
- Cофійська колядка: у пошуках мелодії Різдва XVII століття - Український тиждень (укр.). 1 січня 2024. Процитовано 6 лютого 2024.
- Klid, Bohdan (26 січня 2024). How a Unique, Old Carol Was “Discovered,” “Rediscovered,” and Given New Meaning in the Context of the Battle for Kyiv. Україна Модерна (укр.). Процитовано 6 лютого 2024.
- Репортаж про Івана Платка. ТАБІР З МЕДІАГРАМОТНОСТІ (укр.). 13 грудня 2023. Процитовано 22 березня 2024.
- Ільченко, Мирон (19 травня 2023). ЯКІ ТАЄМНИЦІ ПРИХОВУЄ ГАЛІВКА? Екскурсія до музею Івана Платка. t.me (укаїнською) .
- Печко, Марія. Іван Платок - митець, який творить новий світ на околиці України.
- Іван Платок (укр.), процитовано 22 березня 2024
- МАКАР ІВАН ІВАНОВИЧ. Дисидентський рух в Україні. Процитовано 29 червня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ga livka selo v Ukrayini u Sambirskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Naselennya stanovit 97 osib Organ miscevogo samovryaduvannya Strilkivska silska rada selo GalivkaKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon StarosambirskijGromada Strilkivska silska gromadaKod KATOTTG UA46080170070088371Osnovni daniZasnovane 1486r Naselennya 160Plosha 0 95 km Gustota naselennya 168 42 osib km Poshtovij indeks 82090Telefonnij kod 380 3238Geografichni daniGeografichni koordinati 49 21 54 pn sh 22 46 21 sh d 49 36500 pn sh 22 77250 sh d 49 36500 22 77250 Koordinati 49 21 54 pn sh 22 46 21 sh d 49 36500 pn sh 22 77250 sh d 49 36500 22 77250Serednya visota nad rivnem morya 565 mVodojmi MshankaVidstan do oblasnogo centru 135 kmVidstan do rajonnogo centru 40 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya Lopushanka HominaVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 20 kmMisceva vladaAdresa radi 82092 Lvivska obl Sambirskij r n s StrilkiKartaGalivkaGalivkaMapaChiselnist naselennya s Galivka 2021 r GeografiyaRoztashovane za 41 km na pivnichnij zahid vid Starogo Sambora U suchasnih mezhah selo Galivka maye zagalnu ploshu 170 ga IstoriyaV istorichnih dzherelah selo Galivka zgaduyetsya vzhe z 1565 roku Ce selo nalezhit do naselenih punktiv u yakih prozhivali i vid yakih pishli vidsilni prizvisha rodini Sasiv U 1785 88 rokah selo zgaduyetsya v napisanni yak Galowka sho yak viznachayut fahivci neobhidno chitati yak Galivka Na pidstavi pisemnih svidchen doslidniki stverdzhuyut sho nazva cogo sela pervinno takozh zvuchala Galivka Simvol sela Galivka iz pechatki HIH st Na pechatci sela Galivka HIH st yak simvol bulo zobrazheno orla sho sidaye na gilku V 1933 r Volodimir Kobilnik provodiv arheologichni rozkopki bilya komarnickih pecher s Oriv Skolivskogo r nu de bulo znajdeno krem yanij skrebach chasiv mezolitu Do togo zh chasu vidnositsya kam yana sokira z s Galivka sho v dolini Dnistra i vipadkovo znajdena taka zh sokira v s Zubrici dolina Striya U 2023 r selo vvijshlo do merezhi istoriko turistichnih marshrutiv yaka stvoryuyetsya za pidtrimki UKF ta Strilkivskoyi teritorialnoyi gromadi Naselennya Na 1 sichnya 1998 r v seli Galivka prozhivalo 156 osib Vsi virni UGKC U 2021 r v seli prozhivali 97 osib de yure Cerkva Sv Arhangela MihayilaPersha i druga hramovi budivli Vpershe cerkva u seli Galivka zgaduyetsya v dokumentah 1565 66 rr U XVIII isnuvala derev yana cerkva na misci yakoyi u 1866 roci bula zvedena nova cerkva Sv Arhistratiga Mihayila tezh derev yana nevidomim majstrom za inshimi danimi u 1863 roci U 1901 r yiyi vidnovili i prikrasili starannyami o Ivana Gospodarevskogo ta Oleksandra Zalitacha Cyu triverhu budivlyu vinchali tri svitlovi vosmeriki vkriti vosmibichnimi banyami z odnim zalomom uvinchanimi velikimi slipimi lihtaryami z makivkami U 1926 roci zavidatelem parafiyi matirna cerkva u Galivci dochirnya u Ploskim buv novovisvyachenij o Blonarovich Mihajlo 1895 r n rukopolozhenij u 1925 r Cerkovnij patronat miscevi parafiyani V matirnij cerkvi u 1926 roci bulo 595 dush Polya 17 ga luki 2 ga pasovisko 6 ga 5 ariv lisu ekvivalentno dlya parohiyi 5 ga 7 ariv Budinki v Galivci v matern cerkvi dobri Z 1961 r cerkva stoyala zachinenoyu U 1982 r zgorila Pislya vihodu UGKC z pidpillya vidpravi vidbuvalisya u derev yanij dzvinici HIH st Suchasna cerkva Zislannya Svyatogo Duha UGKC 10 lipnya 2011 r v seli Galivka bulo vidkrito hram Zislannya Svyatogo Duha Sofijska kolyada Nashado Svita Cya kolyadka takozh vidoma pid nazvoyu Mshanecka kolyada oskilki vpershe yiyi zapisav o Mihajlo Zubrickij u susidnomu seli Mshanec u 1884 r ta opublikuvav Ivan Franko u 1889 r U nij rozpovidayetsya pro budovu Soboru Svyatoyi Sofiyi u Kiyevi Cherez svoyu unikalnist vona stala ne prosto ob yektom mizhnarodnoyi naukovoyi diskusiyi ale j svidchennyam pro vidobrazhenu chi zakodovanu u folklori svidomist etnokulturnoyi yednosti ukrayinskogo narodu na vsomu prostori jogo rozselennya pro prisutnist ciyeyi svidomosti zokrema i v karpatskih glibinkah 9 listopada 2023 roku v Mshanec priyihala znimalna grupa telekanalu 1 1 dlya znimannya detektivnoyi istoriyi pro cyu kolyadu odnak u tomu seli vzhe nihto ne pam yatav yiyi Tozh zhurnalisti i naukovci priyihali u Galivku ta zapisali melodiyu i tekst vid Ivana Voloshaka i Mikoli Kihtana zrobivshi pri comu she odne naukove vidkrittya 24 grudnya u pershij Svyatij Vechir v Ukrayini za novim stilem syuzhet pro detektivnu istoriyu ciyeyi kolyadi stav centralnim u vechirnomu vipusku TSN Kolyadu u pryamomu efiri na Sofijskij ploshi u Kiyevi vikonala Tina Karol desho zminivshi originalnij tekst Pomiluj zhe nas Gospod Ne zh tam ne bulo odna sina voda Odna sina voda taj bilij kamin Bozhejku Gej Bozhejku j pomiluj zhe nas Gospod A prikriv Gospod sirov zemliceu Viroslo na nij kedrove drevo Vismotrila go Presvyata Diva Bozhejku Gej Bozhejku j pomiluj zhe nas Gospod Oj nanyala vna sim desyat majstriv Oj zh vi majstrovi vi remisniki Oj zrubajte zh vi kedrove drevo Vivstavte z nogo svyatu Sofiyu Svyatu Sofiyu v svyatim Kijovi Bi na nij bylo simdesyat verhiv A okonochok yak na neb zirok Yeden vershijko duzhe visokij Pid tim vershijkom zolotij prestil Bozhejku Gej Bozhejku j pomiluj zhe nas Gospod Tam tudi lezhit zdavnu stezhka Stezhkoyu ide moskalska vijna Bozhejku Gej Bozhejku j pomiluj zhe nas Gospod Stala vijnonka v krizhi strilyati I spustiv Gospod ognyanij dozhdik Ognyanij dozhdik gromovi kuli Zatopiv Gospod moskalsku vijnu Bozhejku Gej Bozhejku j pomiluj zhe nas Gospod Bi na zdorovya nam na mnogi lita Ne sam iz sobov a z milim Bogom Iz milim Bogom z gospodinejkov Z gospodinejkov i z chelyadojkov Bozhejku Gej Bozhejku j pomiluj zhe nas Gospod Originalne zvuchannya galivskoyi versiyi Sofijskoyi kolyadki zapisali zhiteli Galivki 1 sichnya 2024 roku Ce sprichinilo novij vitok naukovih doslidzhen pro danu kolyadu Muzej Ivana PlatkaV privatnij sadibi Ivana Platka hudozhnika ekozahisnika pocinovuvacha starovini roztashovanij etnografichnij minimuzej Ivanu Platku vdalosya zibrati duzhe cikavu i vzhe chimalu kolekciyu riznomanitnih rechej odyagu ta predmetiv pobutu yakimi kolis koristuvalisya nashi predki Pid chas ekskursiyi vidviduvacham bulo cikavo pobachiti dlya chogo i yak same vzhivalisya v pobuti ti chi inshi rechi Sered eksponativ traplyayutsya j vijskovi sholomi ta nozhi chasiv Drugoyi svitovoyi vijni yaki pan Ivan sam znahodivsya u lisah navkolo sela hocha v tij miscevosti prohodiv front ta velisya zapekli boyi Istoriya krayu cogo cikavogo tim sho same z cimi zemlyami Ivan Dovbush brat Oleksi Dovbusha zi svoyimi zagonami oprishkiv vistupav na polski mayetki Zemlya tut dosi zberigaye bagato artefaktiv yaki pritamanni guculshini svistki hrestiki riznomanitni suveniri bo same ciyeyu miscevistyu prohodiv torgovelnij shlyah Koli muzej bulo zasnovano lyudi zrozumili sho pan Ivan zbiraye istorichni rechi i prosto viddavali jomu sho u kogo bulo Tak z chasom ekspoziciya popovnilasya cikavimi istorichnimi artefaktami Yak kazhe sam vlasnik muzej prisvyachenij tim lyudyam yaki vmili robiti rukami ne ledaryuvali ta ne piyachili Sered eksponativ traplyayutsya j vijskovi sholomi ta nozhi chasiv Drugoyi svitovoyi vijni yaki pan Ivan sam znahodivsya u lisah navkolo sela Dopomagaye panu Ivanu opikuvatis muzeyem jogo mama Lyubov Grigorivna Video uchasnikiv taboru z mediagramotnosti vid IDEM e V pro Ivana Platka ta jogo muzej Vidomi meshkanciNarodilis Makar Ivan Ivanovich 1957 r n ukrayinskij gromadskij i politichnij diyach pravnik PosilannyaIgor Netudihatkin Cofijska kolyadka u poshukah melodiyi Rizdva XVII stolittya Ukrayinskij Tizhden 2024 01 01 Bohdan Klid How a Unique Old Carol Was Discovered Rediscovered and Given New Meaning in the Context of the Battle for Kyiv Ukrayina Moderna 2024 01 27 Kolyada Nashado Svita Galivka 2024 01 01 Reportazh pro Ivana Platka 2023 12 13 Pogoda v seli Galivka 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Mista i sela Ukrayini Lvivska oblast Starosambirskij rajon Tirik Ya Ruskij put pradavnij shlyah cherez Karpati Ya Tirik L Prostir M 2003 S 13 Grom Nataliya BojkoMandri turistichni marshruti Strilkivskoyi gromadi Strilky Territorial Community Cities for Cities brit Procitovano 14 listopada 2023 IgnBor 24 veresnya 2023 U Strilkivskij gromadi proyekt BojkoMandri poyednayetsya iz susidami polyakami Leopolis news angl Procitovano 14 listopada 2023 Novij turistichnij proyekt BojkoMandri aktualnij yak nikoli BojkoMandri ce tri pishi ta velomarshruti sho prolyagayut cherez gori malovnichoyi By Bojkivshina Facebook ukr procitovano 14 listopada 2023 BojkoMandri boykomandry com Procitovano 15 listopada 2023 KIRChIV Roman 2008 PDF Narodoznavchi zoshiti Arhiv originalu PDF za 2 veresnya 2021 Procitovano 2 veresnya 2021 Grom Roman 25 grudnya 2023 V comu dopisi meni zovsim ne hochetsya zhaliti epitetiv i superlyativiv Rizdvyano naukova sensaciya Upershe za 400 rokiv na vsyu Ukrayinu zazvuchala starodavnya kolyadka ukr procitovano 5 sichnya 2024 Grom Roman Sofijska Kolyada Zaxid net 28 grudnya 2023 Melodiyu najdavnishoyi ukrayinskoyi kolyadki zapisali na Lvivshini ZAXID NET ukr Procitovano 5 sichnya 2024 Upershe za 400 rokiv v Ukrayini zazvuchala starodavnya kolyadka detali TSN ua ukr 24 grudnya 2023 Procitovano 5 sichnya 2024 Starodavnya sofijska kolyadka yakij ponad 400 rokiv Tina Karol vikonala tvir naperedodni Rizdva ukr 25 grudnya 2023 Procitovano 5 sichnya 2024 Vpershe za 400 rokiv v Ukrayini zaspivali starodavnyu kolyadku rodom z Lvivshini Lvivska manufaktura novin www lmn in ua Procitovano 5 sichnya 2024 Melodiyu najdavnishoyi ukrayinskoyi kolyadki zapisali na Lvivshini Istorichna pravda Procitovano 5 sichnya 2024 Upershe za 400 rokiv zazvuchala starodavnya kolyadka Ukrayini u vikonanni Tini Karol ukr procitovano 5 sichnya 2024 Cerkva Zislannya Sv Duha Galivka 1 sichnya 2024 Vidnovlennya starodavnoyi 400 litnoyi kolyadki Nashado Svitu Cofijska kolyadka u poshukah melodiyi Rizdva XVII stolittya Ukrayinskij tizhden ukr 1 sichnya 2024 Procitovano 6 lyutogo 2024 Klid Bohdan 26 sichnya 2024 How a Unique Old Carol Was Discovered Rediscovered and Given New Meaning in the Context of the Battle for Kyiv Ukrayina Moderna ukr Procitovano 6 lyutogo 2024 Reportazh pro Ivana Platka TABIR Z MEDIAGRAMOTNOSTI ukr 13 grudnya 2023 Procitovano 22 bereznya 2024 Ilchenko Miron 19 travnya 2023 YaKI TAYeMNICI PRIHOVUYe GALIVKA Ekskursiya do muzeyu Ivana Platka t me ukayinskoyu Pechko Mariya Ivan Platok mitec yakij tvorit novij svit na okolici Ukrayini Ivan Platok ukr procitovano 22 bereznya 2024 MAKAR IVAN IVANOVICh Disidentskij ruh v Ukrayini Procitovano 29 chervnya 2022