Олексій Іванович Галуган 21 березня 1912 Баштине 1 листопада 1948 Київ радянський офіцер Герой Радянського Союзу в роки

Олексій Іванович Галуган (21 березня 1912, Баштине — 1 листопада 1948, Київ) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки німецько-радянської війни командир роти 337-го гвардійського стрілецького полку 121-ї гвардійської стрілецької дивізії 13-ї армії 1-го Українського фронту, гвардії старший лейтенант.

Олексій Іванович Галуган

Народження

21 березня 1912
Баштине

Смерть

1 листопада 1948 (36 років)
Київ

Поховання

Країна

Роки служби

1935–1946

Партія

КПРС

Звання

Капітан

Війни / битви

Польський похід РСЧА
Німецько-радянська війна

Нагороди

Галуган Олексій Іванович у Вікісховищі

Біографія

Народився 21 березня 1912 року в селі Баштиному (тепер Петрівського району Кіровоградської області) в селянській родині. Українець. Член КПРС з 1940 року. Закінчив п'ять класів середньої школи. Працював у колгоспі. Був обраний головою сільради.

У 1935 році призваний до лав Червоної Армії. Брав участь у в окупаційному поході радянських військ у Західну Україну і Західну Білорусь в 1939 році. У боях німецько-радянської війни з червня 1941 року. У 1943 році закінчив курси удосконалення офіцерського складу і був призначений командиром роти 337-го гвардійського стрілецького полку. Воював на 1-му Українському фронті.

Відзначився при форсуванні річки Одеру. 26 січня 1945 року рота під його командуванням, подолала на підручних засобах річку в районі польського селища Кебен (Хобеня) за 15 кілометрів на північ від польського міста Сцинава. 29 січня 1945 року його рота першою увірвалася в селище Раудтен (Рудна) за 13 кілометрів на захід від Хобеня.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 квітня 1945 року за мужність і героїзм, проявлені при форсуванні річки Одеру і вміле командування ротою гвардії старшому лейтенанту Олексію Івановичу Галугану присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 8613).

У 1946 році гвардії капітан О. І. Галуган звільнився у запас. Жив у Києві. Помер 1 листопада 1948 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 2).

Нагороди, пам'ять

Нагороджений орденом Леніна, орденом Олександра Невського, орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня, орденом Червоної Зірки, медалями.

Література

Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987