Іва́н Іларіо́нович Гайду́к (1923—1985) — радянський військовик, в роки Другої світової війни — командир відділення 172-го гвардійського стрілецького полку 57-ї гвардійської стрілецької дивізії 8-ї гвардійської армії, гвардії старший сержант. Повний кавалер ордена Слави, позбавлений нагород у 1952 році.
Іван Іларіонович Гайдук | |
---|---|
Народження | 23 липня 1923 Устинівка, Устинівський район, Єлисаветградська округа, УСРР, СРСР |
Смерть | 20 жовтня 1985 (62 роки) Кривий Ріг, Дніпропетровська область, УРСР, СРСР |
Національність | українець |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | сухопутні війська |
Рід військ | піхота |
Звання | гвардії старший сержант |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Життєпис
Народився в селі Устинівка, нині — селище міського типу, районний центр Кіровоградської області, в селянській родині. Українець. Здобув початкову освіту.
З початком німецько-радянської війни залишився на тимчасово окупованій території у своєму селі. У квітні 1943 року вступив на службу до поліції. Брав участь у каральних акціях проти радянських громадян, виконував завдання з конвоювання затриманих, по охороні військових об'єктів, залізниці. З наближенням Червоної армії відступив разом з німцями.
До лав РСЧА призваний Вознесенським РВК Одеської (нині — Миколаївської) області 8 квітня 1944 року. Воював на 3-му Українському та 1-му Білоруському фронтах.
20 липня 1944 року стрілець 3-го стрілецького батальйону 172-го гвардійського стрілецького полку 57-ї гвардійської стрілецької дивізії гвардії рядовий І. І. Гайдук з ручним кулеметом одним з перших форсував річку Західний Буг, відбив 2 атаки ворога, знищивши при цьому 10 солдатів супротивника. 25 липня, у бою за місто Пулави (Люблінське воєводство, Польща), йшов попереду наступаючих підрозділів і вогнем з ручного кулемета забезпечив успішне просування радянської піхоти. В ході бою особисто знищив 6 і полонив 4 солдатів супротивника.
3 лютого 1945 року, у бою по відбиттю контратаки ворога на Одерському плацдармі, навідник станкового кулемета гвардії рядовий І. І. Гайдук влучним вогнем з кулемета подавив 2 вогневих позиції ручних кулеметів, знищивши при цьому 13 солдатів і офіцерів супротивника. Наступного дня, у бою за залізничну станцію Рейтвейн, вогнем з кулемета подавив вогневу позицію ворога, що заважала наступу піхоти, знищивши при цьому 7 солдатів супротивника.
У наступальних боях 16—20 квітня 1945 року командир відділення гвардії старший сержант І. І. Гайдук виявив себе хоробрим і мужнім воїном. При штурмі міста Зелов (Німеччина) першим зі своїм підрозділом увірвався на околицю міста, гранатою знищив кулемет з обслугою, вогнем з автомату знищив 6 і полонив 4 ворожих солдатів. Першим форсував річку Флісс і, увірвавшись до ворожих траншей, у рукопашній сутичці знищив 3 солдатів супротивника. Вміло організував відбиття контратаки.
Після демобілізації повернувся у рідне село. 9 жовтня 1951 року Військоим трибуналом військ МДБ Кіровоградської області засуджений за статтею 54-1 КК УРСР («зрада батьківщині») до 10 років позбавлення волі у виправно-трудових таборах.
Відбувши покарання, мешкав у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області, де й помер.
Нагороди
Нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня (11.03.1985).
Був нагороджений орденами Слави 1-го (15.05.1946), 2-го (17.03.1945) та 3-го (27.07.1944) ступенів і медаллю «За перемогу над Німеччиною».
Примітки
- Військове звання вказане на момент представлення до нагородження орденом Слави 1-го ступеня.
- Позбавлений нагород Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 лютого 1952 року.
Посилання
- Гайдук Іван Іларіонович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Iva n Ilario novich Gajdu k 1923 1985 radyanskij vijskovik v roki Drugoyi svitovoyi vijni komandir viddilennya 172 go gvardijskogo strileckogo polku 57 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi 8 yi gvardijskoyi armiyi gvardiyi starshij serzhant Povnij kavaler ordena Slavi pozbavlenij nagorod u 1952 roci Ivan Ilarionovich GajdukNarodzhennya23 lipnya 1923 1923 07 23 Ustinivka Ustinivskij rajon Yelisavetgradska okruga USRR SRSRSmert20 zhovtnya 1985 1985 10 20 62 roki Krivij Rig Dnipropetrovska oblast URSR SRSRNacionalnistukrayinecKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih silsuhoputni vijskaRid vijskpihotaZvannyagvardiyi starshij serzhantVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gajduk ZhittyepisNarodivsya v seli Ustinivka nini selishe miskogo tipu rajonnij centr Kirovogradskoyi oblasti v selyanskij rodini Ukrayinec Zdobuv pochatkovu osvitu Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni zalishivsya na timchasovo okupovanij teritoriyi u svoyemu seli U kvitni 1943 roku vstupiv na sluzhbu do policiyi Brav uchast u karalnih akciyah proti radyanskih gromadyan vikonuvav zavdannya z konvoyuvannya zatrimanih po ohoroni vijskovih ob yektiv zaliznici Z nablizhennyam Chervonoyi armiyi vidstupiv razom z nimcyami Do lav RSChA prizvanij Voznesenskim RVK Odeskoyi nini Mikolayivskoyi oblasti 8 kvitnya 1944 roku Voyuvav na 3 mu Ukrayinskomu ta 1 mu Biloruskomu frontah 20 lipnya 1944 roku strilec 3 go strileckogo bataljonu 172 go gvardijskogo strileckogo polku 57 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi gvardiyi ryadovij I I Gajduk z ruchnim kulemetom odnim z pershih forsuvav richku Zahidnij Bug vidbiv 2 ataki voroga znishivshi pri comu 10 soldativ suprotivnika 25 lipnya u boyu za misto Pulavi Lyublinske voyevodstvo Polsha jshov poperedu nastupayuchih pidrozdiliv i vognem z ruchnogo kulemeta zabezpechiv uspishne prosuvannya radyanskoyi pihoti V hodi boyu osobisto znishiv 6 i poloniv 4 soldativ suprotivnika 3 lyutogo 1945 roku u boyu po vidbittyu kontrataki voroga na Oderskomu placdarmi navidnik stankovogo kulemeta gvardiyi ryadovij I I Gajduk vluchnim vognem z kulemeta podaviv 2 vognevih poziciyi ruchnih kulemetiv znishivshi pri comu 13 soldativ i oficeriv suprotivnika Nastupnogo dnya u boyu za zaliznichnu stanciyu Rejtvejn vognem z kulemeta podaviv vognevu poziciyu voroga sho zavazhala nastupu pihoti znishivshi pri comu 7 soldativ suprotivnika U nastupalnih boyah 16 20 kvitnya 1945 roku komandir viddilennya gvardiyi starshij serzhant I I Gajduk viyaviv sebe horobrim i muzhnim voyinom Pri shturmi mista Zelov Nimechchina pershim zi svoyim pidrozdilom uvirvavsya na okolicyu mista granatoyu znishiv kulemet z obslugoyu vognem z avtomatu znishiv 6 i poloniv 4 vorozhih soldativ Pershim forsuvav richku Fliss i uvirvavshis do vorozhih transhej u rukopashnij sutichci znishiv 3 soldativ suprotivnika Vmilo organizuvav vidbittya kontrataki Pislya demobilizaciyi povernuvsya u ridne selo 9 zhovtnya 1951 roku Vijskoim tribunalom vijsk MDB Kirovogradskoyi oblasti zasudzhenij za statteyu 54 1 KK URSR zrada batkivshini do 10 rokiv pozbavlennya voli u vipravno trudovih taborah Vidbuvshi pokarannya meshkav u misti Krivij Rig Dnipropetrovskoyi oblasti de j pomer NagorodiNagorodzhenij ordenom Vitchiznyanoyi vijni 2 go stupenya 11 03 1985 Buv nagorodzhenij ordenami Slavi 1 go 15 05 1946 2 go 17 03 1945 ta 3 go 27 07 1944 stupeniv i medallyu Za peremogu nad Nimechchinoyu PrimitkiVijskove zvannya vkazane na moment predstavlennya do nagorodzhennya ordenom Slavi 1 go stupenya Pozbavlenij nagorod Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 29 lyutogo 1952 roku PosilannyaGajduk Ivan Ilarionovich Sajt Geroi strany ros