Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . |
Вале́рій Миха́йлович Гайдабу́ра (нар. 1 липня 1937, Гуляйполе, Запорізька область) — український театрознавець, Доктор мистецтвознавства (1999), Заслужений діяч мистецтв УРСР (1990), член-кореспондент Національної академії мистецтв України (2004).
| Гайдабура Валерій Михайлович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1 липня 1937 (86 років) або 1937[1] Гуляйполе, Дніпропетровська область, Українська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР |
| Діяльність | мистецтвознавець, театрознавець |
| Alma mater | Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара |
| Галузь | мистецтвознавство[1] і театр[1] |
| Батько | Гайдабура Михайло Денисович |
 Висловлювання у Вікіцитатах | |
Життєпис
Батько — Михайло Денисович Гайдабура (1909—1941) — молодим загинув у період Другої світової війни (при захисті Севастополя), В. Гайдабурі на той час було 4 роки. Ця трагічна подія в майбутньому вплинула на історико-жанрову тематику творчості театрознавця, його тяжіння до проблем мучеництва людства та їх відбиття в сценічному мистецтві.
1954 року закінчив із срібною медаллю школу в Гуляйполі, а 1959 року — філологічний факультет Дніпропетровського університету. Шлях до театру прокладав з юних років, але не так до акторства, як до тієї серцевини, де сцена сплітається з літературою.
1959—1962 рр. — починав як кореспондент Запорізької обласної газети, приділяючи увагу подіям із театрального життя міста. З 1962 року на посаді завідувача літературної частини Запорізького українського музично-драматичного театру імені М. Щорса, де працював чверть століття. Діяльність на посаді завліта високо оцінили колеги, тому саме В. Гайдабура 10 років керував лабораторією завлітів театрів республіки при СТД України. В період роботи у Запорізькому театрі театрознавець видав три книжки про історію колективу.
1975 року захистив кандидатську дисертацію «Сценічне втілення народної героїки» (спираючись на 50-річний творчий досвід театру ім. М. Щорса).
З 1994 року — на посаді заступника генерального директора з творчих питань Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка. За цей час вийшли друком ще десять книжкових видань і безліч різнотематичних газетно-журнальних статей в Україні та за кордоном. Прицільно і «зблизька» вивчає практику театру в діаспорі — США, Канаді, Німеччині.
Міністерство культури України підтримало ініціативу В. Гайдабури і близько двадцяти митців діаспори одержали почесні звання Батьківщини (2002).
1999 року в Національній музичній академії України імені Петра Чайковського В. Гайдабура захистив докторську дисертацію на тему: «Сценічне мистецтво в Україні періоду німецько-фашистської окупації (1941—1944)». Багатий за довгий час здобутий і осмислений фактичний матеріал та ґрунтовні наукові висновки дослідження мали широкий розголос в Україні, Росії та країнах української діаспори. Цикл на цю тему транслювався Національною радіокомпанію України регулярно впродовж п'яти років.
2017 року щедро передав місту власний архівний набуток із базових тематик: період Другої світової війни — до Державного архіву-музею літератури і мистецтв України, мистецтво діаспори — до Музею театрального, музичного та кіномистецтва України.
Бібліографія
- 1979 — «Театр імені М. Щорса»
- 1984 — «Володимир Грипич»
- 1984 — «Єлизавета Хуторна»
- 1998 — «Театр, захований в архівах»
- 2004 — «Театр, між Гітлером і Сталіним»
- 2006 — «Летючий корабль Лідії Крушельницької»
- 2007 — «Театральні автографи часу»
- 2009 — «ГУЛАГ і світло театру. Листи із зони Сергія та Анни Радлових (1946—1953)»
- 2011 — «А що тато робить в театрі?»
- 2013 — «Заграва. Український театр Канади (1953—2013)»
- 2013 — «Театр, розвіяний по світу. Феномен сцени повоєнної української діаспори»
- 2014 — «Перша сцена України. Фрагменти історії»
- 2017 — «Ганна Борисоглібська. Життя і безсмертя корифея сцени соборної України»
Нагороди
- 1994 — лауреат премії «Київська пектораль»
- 2002 — Почесна грамота Міністерства іноземних справ України за вагомий особистий внесок у справу зміцнення зв'язків між закордонним українством та історичною Батьківщиною
- 2007 — Золота медаль Національної Академії мистецтв України
- 2013 — лауреат премії імені Уласа Самчука (Канада)
- 2017 — лауреат премії ім. Валеріяна Ревуцького (Канада)
Примітки
- Czech National Authority Database
Джерела
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Гайдабура Валерій Михайлович |
- Гайдабура Валерій Михайлович Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 136. — .
Посилання
- Відкрита Україна. Гайдабура Валерій Михайлович (Сайт не працює)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gajdabura Vale rij Miha jlovich Gajdabu ra nar 1 lipnya 1937 19370701 Gulyajpole Zaporizka oblast ukrayinskij teatroznavec Doktor mistectvoznavstva 1999 Zasluzhenij diyach mistectv URSR 1990 chlen korespondent Nacionalnoyi akademiyi mistectv Ukrayini 2004 Gajdabura Valerij MihajlovichNarodivsya1 lipnya 1937 1937 07 01 86 rokiv abo 1937 1 Gulyajpole Dnipropetrovska oblast Ukrayinska Radyanska Socialistichna Respublika SRSRDiyalnistmistectvoznavec teatroznavecAlma materDniprovskij nacionalnij universitet imeni Olesya GoncharaGaluzmistectvoznavstvo 1 i teatr 1 BatkoGajdabura Mihajlo DenisovichVislovlyuvannya u VikicitatahZhittyepisBatko Mihajlo Denisovich Gajdabura 1909 1941 molodim zaginuv u period Drugoyi svitovoyi vijni pri zahisti Sevastopolya V Gajdaburi na toj chas bulo 4 roki Cya tragichna podiya v majbutnomu vplinula na istoriko zhanrovu tematiku tvorchosti teatroznavcya jogo tyazhinnya do problem muchenictva lyudstva ta yih vidbittya v scenichnomu mistectvi 1954 roku zakinchiv iz sribnoyu medallyu shkolu v Gulyajpoli a 1959 roku filologichnij fakultet Dnipropetrovskogo universitetu Shlyah do teatru prokladav z yunih rokiv ale ne tak do aktorstva yak do tiyeyi sercevini de scena splitayetsya z literaturoyu 1959 1962 rr pochinav yak korespondent Zaporizkoyi oblasnoyi gazeti pridilyayuchi uvagu podiyam iz teatralnogo zhittya mista Z 1962 roku na posadi zaviduvacha literaturnoyi chastini Zaporizkogo ukrayinskogo muzichno dramatichnogo teatru imeni M Shorsa de pracyuvav chvert stolittya Diyalnist na posadi zavlita visoko ocinili kolegi tomu same V Gajdabura 10 rokiv keruvav laboratoriyeyu zavlitiv teatriv respubliki pri STD Ukrayini V period roboti u Zaporizkomu teatri teatroznavec vidav tri knizhki pro istoriyu kolektivu 1975 roku zahistiv kandidatsku disertaciyu Scenichne vtilennya narodnoyi geroyiki spirayuchis na 50 richnij tvorchij dosvid teatru im M Shorsa Z 1994 roku na posadi zastupnika generalnogo direktora z tvorchih pitan Nacionalnogo akademichnogo dramatichnogo teatru imeni Ivana Franka Za cej chas vijshli drukom she desyat knizhkovih vidan i bezlich riznotematichnih gazetno zhurnalnih statej v Ukrayini ta za kordonom Pricilno i zblizka vivchaye praktiku teatru v diaspori SShA Kanadi Nimechchini Ministerstvo kulturi Ukrayini pidtrimalo iniciativu V Gajdaburi i blizko dvadcyati mitciv diaspori oderzhali pochesni zvannya Batkivshini 2002 1999 roku v Nacionalnij muzichnij akademiyi Ukrayini imeni Petra Chajkovskogo V Gajdabura zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Scenichne mistectvo v Ukrayini periodu nimecko fashistskoyi okupaciyi 1941 1944 Bagatij za dovgij chas zdobutij i osmislenij faktichnij material ta gruntovni naukovi visnovki doslidzhennya mali shirokij rozgolos v Ukrayini Rosiyi ta krayinah ukrayinskoyi diaspori Cikl na cyu temu translyuvavsya Nacionalnoyu radiokompaniyu Ukrayini regulyarno vprodovzh p yati rokiv 2017 roku shedro peredav mistu vlasnij arhivnij nabutok iz bazovih tematik period Drugoyi svitovoyi vijni do Derzhavnogo arhivu muzeyu literaturi i mistectv Ukrayini mistectvo diaspori do Muzeyu teatralnogo muzichnogo ta kinomistectva Ukrayini Bibliografiya1979 Teatr imeni M Shorsa 1984 Volodimir Gripich 1984 Yelizaveta Hutorna 1998 Teatr zahovanij v arhivah 2004 Teatr mizh Gitlerom i Stalinim 2006 Letyuchij korabl Lidiyi Krushelnickoyi 2007 Teatralni avtografi chasu 2009 GULAG i svitlo teatru Listi iz zoni Sergiya ta Anni Radlovih 1946 1953 2011 A sho tato robit v teatri 2013 Zagrava Ukrayinskij teatr Kanadi 1953 2013 2013 Teatr rozviyanij po svitu Fenomen sceni povoyennoyi ukrayinskoyi diaspori 2014 Persha scena Ukrayini Fragmenti istoriyi 2017 Ganna Borisoglibska Zhittya i bezsmertya korifeya sceni sobornoyi Ukrayini Nagorodi1994 laureat premiyi Kiyivska pektoral 2002 Pochesna gramota Ministerstva inozemnih sprav Ukrayini za vagomij osobistij vnesok u spravu zmicnennya zv yazkiv mizh zakordonnim ukrayinstvom ta istorichnoyu Batkivshinoyu 2007 Zolota medal Nacionalnoyi Akademiyi mistectv Ukrayini 2013 laureat premiyi imeni Ulasa Samchuka Kanada 2017 laureat premiyi im Valeriyana Revuckogo Kanada PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863DzherelaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Gajdabura Valerij MihajlovichGajdabura Valerij Mihajlovich Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 S 136 ISBN 5 88500 071 9 PosilannyaVidkrita Ukrayina Gajdabura Valerij Mihajlovich Sajt ne pracyuye