Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Газ Туркменістану
Запаси, ресурси і родовища природного газу
За даними Міністерства нафти та газу Т. запаси газу в країні на 2000 р. становлять 45,44 млрд т в нафтовому еквіваленті. Найбільші газові родов. Т. зосереджені у центр. і сх. платформних частинах країни (Амудар'їнська газонафтоносна провінція). Зони нафтогазонакопичення пов'язані з великими тектонічними зонами валоподібних піднять осн. структурних елементів епігерцинської платформи. Газоносні теригенні і карбонатні відклади верх. юри, ниж. і верх. крейди, палеогену; нафтоносні в осн. нижньокрейдові відклади. Інтервал газоносності 420-5000 м, нафтоносності 640–2340 м. Поклади пластові склепінчасті тектонічно і літологічно екрановані. Нафта з карбонатних колекторів нафтеново-ароматичного складу, сірчиста (S до 1%) з густиною 900 кг/м3, з теригенних — метанонафтенова з низьким вмістом S і густиною 840–880 кг/м3. Гази метанові містять до 155 г/см³ газового конденсату. Прогнозні ресурси газу в Т. оцінюються фахівцями країни в 17 трлн. куб.м, з них 11.5 трлн куб.м — на суші, а 5.5 трлн м³ (за оцінкою Western Atlas 1999 р.) — на Каспії. З 2860 млрд м³ доведених запасів газу (2001) близько 63% зосереджено в Амудар'їнському бас., де розташовані найбільші газові родовища Даулетабад (доведені запаси — 707 млрд куб.м) і Яшлар (764 млрд куб.м). За даними корпорації «Туркменгаз», в останні роки спостерігається перевищення відбору газу над приростом запасів. У 2000 р. ця різниця досягла максимального за останні 5 років рівня — 35 млрд куб.м.
Видобуток і переробка природного газу
Становлення газовидобутку як самостійної галузі почалося в 1966 з введенням в розробку Ачакського родов. газу. Швидке її зростання зумовлене відкриттям і введенням в експлуатацію нових газових і газоконденсатних родов. (Ачакське, Майське, Гугуртлінське, Шатликське Наїпське, Сакарське, Байрам-Алійське, Кірпічлінське та ін.). Це дозволило довести видобуток природного газу в 1986 до 85,0 млрд м3. В кінці ХХ ст. загальний експлуатаційний фонд свердловин — бл. 400. Осн. обсяг нафти видобувається глибинно-насосним способом. Розробка покладів ведеться з підтримкою пластового тиску методом заводнення.
Обсяг видобутку газу в Туркменістані пов'язаний з масштабами експорту. У 1985–1990 рр. тут добували бл. 84 млрд м³ на рік природного газу. Зменшення експорту зумовило стрімке зниження рівня видобутку газу — до 13.2 млрд м³ у 1998 р. У 1999 р. видобуток склав 22.8, у 2000 р. — 47.2, а у 2001 р. — понад 50 млрд куб.м, у 2002 р. — 53,5 млрд м³ газу, динаміка видобутку позитивна. Зростання зумовлене, г.ч., поновленням поставок газу в Україну і Росію. У 2002–2006 рр. Туркменістан поставить Україні 250 млрд м³ газу (у 2002 р. — 40 млрд куб.м). Наприкінці 1999 р. Туркменістан почав постачання газу в Росію (у 2000 р. — 20 млрд куб.м, у 2001 р. — 10 млрд куб.м). Експорт газу має вирішальне значення для економіки Туркменістану. План експорту газу на 2005 р. — 75 млрд куб.м, на 2010 р. — до 100 млрд куб.м. Водночас, ряд експертів оцінюють експортний потенціал Туркменістану у 2005 р. тільки в 48-49 млрд куб.м. Найбільший виробник газу в країні — державна компанія «Туркменгаз» (Turkmengaz) — 85% видобутку.
За 1999–2000 рр. приріст запасів за рахунок ГРР становив 67 млрд м3. До початку 2001 р. в країні розроблялося 47 газових родовищ. Понад 85% газу добувають з родовищ на півдні і сході країни, що експлуатується корпорацією «Туркменгаз». Видобуток газу на західних (переважно нафтових) родовищах здійснює ДК «Туркменнафта». Найбільше газу добувають на родов. Даулетабад — за 2000 р. тут було отримано 29 млрд м³ газу. До 2005 р. видобуток збільшать до 36-38 млрд м³ на рік. Бл. 4 млрд м³ на рік видобувають з родовищ Сейрап і Малай. Компанія Shell збільшує видобуток газу з родов. Малай до 8-10 млрд м³ на рік. Близько 3.5 млрд м³ газу на рік дають родовища в Заунгузьких Каракумах (Наіп, Боврідешик, Північний Балгуї, Кирпічлі і Гутурлі). За останні 10 р. в Т. введено в експлуатацію близько 20 родовищ з сумарними запасами 40 млрд куб.м. 2001 р. на правобережжі Амудар'ї на родовищі Берекетлі отримано новий притік газу понад 1 млн м3/добу. У 2001 р. на півн.-сх. країни розпочато промислову розробку газового родов. Бяшкизил із запасами близько 100 млрд куб.м. У Одночасно введений в експлуатацію газопровід «Бяшкизил-Учаджі» (90 км), що з'єднав це родовище з магістраллю «Середня Азія-Центр». На родов. планується щорічно добувати понад 5 млрд м³ газу. З освоєнням ряду нових родовищ по газопроводу «Бяшкизил-Учаджі» буде щорічно подаватися на експорт близько 15 млрд м³ газу. Восени 2001 р. завершено буріння першої групи експлуатаційних свердловин на родовищі Елгуї, запаси якого становлять 49 млрд м³ газу. Багато родов. перейшли в стадію зниження видобутку. У 2005 р. видобуток газу на нині діючих родов. становитиме 53-54 млрд куб.м. Будуть введені в експлуатацію нові родов. з сумарним об'ємом видобутку понад 17 млрд м³ газу.
Одним з пріоритетних напрямів в розвитку паливно-енергетичного комплексу Туркменістану останнім часом стає виробництво зрідженого газу (у 2001 р. 111,2 тис. т, у 2002 р. — 196 тис. т). Туркменістан планує збільшити виробництво і експорт зрідженого нафтового газу (ЗНГ). З 1998 р. в Заунгузьких Каракумах діє Наїпський промисловий комплекс потужністю 15 тис. т ЗНГ на рік. У 2003 р. в Туркменістані зріджений газ виробляють на трьох заводах. В Наїпі побудовано новий завод з виробництва ЗНГ. Технологія є ноу-гау канадської компанії «Термодізайн інжінірінг» і вважається найефективнішою у світі. Комплекс розрахований на щодобову переробку 9 млн м³ газу, який буде подаватися сюди з Наїпського, Беурдешикського, Керпічлінського і Балкуїнського родовищ. Потужність з-ду — 65 тис. тонн зрідженого газу. Туркменський ЗНГ експортується у Велику Британію, Німеччину, Іран, Афганістан, ОАЕ і інші країни (основні споживачі — Іран і Афганістан). Японські компанії виявили зацікавленість у будівництві на території республіки 20 комплексів зрідження газу [Нафтогазова Вертикаль].
Масштабне введення в розробку морських газових родовищ Т. очікується після 2005 р. Освоєння газових морських об'єктів стримується через відсутність транспортних коридорів.
За даними Кабінету міністрів Туркменістану в 2010 р. річний видобуток газу в республіці становитиме 120 млрд куб.м, що в три рази більше, ніж в 1998 р.
Разом з тим, на розвиток нафтогазової галузі країни в 2001–2010 рр. необхідно US$25 млрд, включаючи US$7 млрд на нове обладнання. Здійснюється програма надання ліцензій на ГРР і видобування вуглеводнів, розрахована до 2010 р, яка включає 32 об'єкти на туркменському шельфі Каспійського моря і 15 на суші.
Виконується велика програма модернізації газотранспортних потужностей Туркменістану. Консорціум, в який увійшли ЗАТ «Укргазпромбуд» (Україна) і компанія Caspro Pipeline Service AG (Ліхтенштейн), проектує і будує «під ключ» систему газопроводів Довлетабат-Дерялик через колектор Дерялик, що на півночі Туркменістану.
Туркменістан планує в 2004 р. видобути 74 млрд м³ газу (з яких 58 млрд м³ піде на експорт). Основними покупцями туркменського газу в 2004 р. стануть державні підприємства України (36 млрд куб.м) та Ірану (7 млрд куб.м), а також компанії «Ітера» (10 млрд куб.м) і «Газпром» (5 млрд куб.м). Очікується, що протягом 2004 року будуть відкриті нові газові родовища в районі Теджена, Південної Іолотані, Шатлика, Південного Серахса, буде побудовано 120 км нових газопроводів [Turkmenistan.ru].
Див. також
Примітки
- Turkmenistan.ru
Джерела
Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gaz TurkmenistanuZapasi resursi i rodovisha prirodnogo gazuZa danimi Ministerstva nafti ta gazu T zapasi gazu v krayini na 2000 r stanovlyat 45 44 mlrd t v naftovomu ekvivalenti Najbilshi gazovi rodov T zoseredzheni u centr i sh platformnih chastinah krayini Amudar yinska gazonaftonosna provinciya Zoni naftogazonakopichennya pov yazani z velikimi tektonichnimi zonami valopodibnih pidnyat osn strukturnih elementiv epigercinskoyi platformi Gazonosni terigenni i karbonatni vidkladi verh yuri nizh i verh krejdi paleogenu naftonosni v osn nizhnokrejdovi vidkladi Interval gazonosnosti 420 5000 m naftonosnosti 640 2340 m Pokladi plastovi sklepinchasti tektonichno i litologichno ekranovani Nafta z karbonatnih kolektoriv naftenovo aromatichnogo skladu sirchista S do 1 z gustinoyu 900 kg m3 z terigennih metanonaftenova z nizkim vmistom S i gustinoyu 840 880 kg m3 Gazi metanovi mistyat do 155 g sm gazovogo kondensatu Prognozni resursi gazu v T ocinyuyutsya fahivcyami krayini v 17 trln kub m z nih 11 5 trln kub m na sushi a 5 5 trln m za ocinkoyu Western Atlas 1999 r na Kaspiyi Z 2860 mlrd m dovedenih zapasiv gazu 2001 blizko 63 zoseredzheno v Amudar yinskomu bas de roztashovani najbilshi gazovi rodovisha Dauletabad dovedeni zapasi 707 mlrd kub m i Yashlar 764 mlrd kub m Za danimi korporaciyi Turkmengaz v ostanni roki sposterigayetsya perevishennya vidboru gazu nad prirostom zapasiv U 2000 r cya riznicya dosyagla maksimalnogo za ostanni 5 rokiv rivnya 35 mlrd kub m Vidobutok i pererobka prirodnogo gazuStanovlennya gazovidobutku yak samostijnoyi galuzi pochalosya v 1966 z vvedennyam v rozrobku Achakskogo rodov gazu Shvidke yiyi zrostannya zumovlene vidkrittyam i vvedennyam v ekspluataciyu novih gazovih i gazokondensatnih rodov Achakske Majske Gugurtlinske Shatlikske Nayipske Sakarske Bajram Alijske Kirpichlinske ta in Ce dozvolilo dovesti vidobutok prirodnogo gazu v 1986 do 85 0 mlrd m3 V kinci HH st zagalnij ekspluatacijnij fond sverdlovin bl 400 Osn obsyag nafti vidobuvayetsya glibinno nasosnim sposobom Rozrobka pokladiv vedetsya z pidtrimkoyu plastovogo tisku metodom zavodnennya Obsyag vidobutku gazu v Turkmenistani pov yazanij z masshtabami eksportu U 1985 1990 rr tut dobuvali bl 84 mlrd m na rik prirodnogo gazu Zmenshennya eksportu zumovilo strimke znizhennya rivnya vidobutku gazu do 13 2 mlrd m u 1998 r U 1999 r vidobutok sklav 22 8 u 2000 r 47 2 a u 2001 r ponad 50 mlrd kub m u 2002 r 53 5 mlrd m gazu dinamika vidobutku pozitivna Zrostannya zumovlene g ch ponovlennyam postavok gazu v Ukrayinu i Rosiyu U 2002 2006 rr Turkmenistan postavit Ukrayini 250 mlrd m gazu u 2002 r 40 mlrd kub m Naprikinci 1999 r Turkmenistan pochav postachannya gazu v Rosiyu u 2000 r 20 mlrd kub m u 2001 r 10 mlrd kub m Eksport gazu maye virishalne znachennya dlya ekonomiki Turkmenistanu Plan eksportu gazu na 2005 r 75 mlrd kub m na 2010 r do 100 mlrd kub m Vodnochas ryad ekspertiv ocinyuyut eksportnij potencial Turkmenistanu u 2005 r tilki v 48 49 mlrd kub m Najbilshij virobnik gazu v krayini derzhavna kompaniya Turkmengaz Turkmengaz 85 vidobutku Za 1999 2000 rr pririst zapasiv za rahunok GRR stanoviv 67 mlrd m3 Do pochatku 2001 r v krayini rozroblyalosya 47 gazovih rodovish Ponad 85 gazu dobuvayut z rodovish na pivdni i shodi krayini sho ekspluatuyetsya korporaciyeyu Turkmengaz Vidobutok gazu na zahidnih perevazhno naftovih rodovishah zdijsnyuye DK Turkmennafta Najbilshe gazu dobuvayut na rodov Dauletabad za 2000 r tut bulo otrimano 29 mlrd m gazu Do 2005 r vidobutok zbilshat do 36 38 mlrd m na rik Bl 4 mlrd m na rik vidobuvayut z rodovish Sejrap i Malaj Kompaniya Shell zbilshuye vidobutok gazu z rodov Malaj do 8 10 mlrd m na rik Blizko 3 5 mlrd m gazu na rik dayut rodovisha v Zaunguzkih Karakumah Naip Bovrideshik Pivnichnij Balguyi Kirpichli i Guturli Za ostanni 10 r v T vvedeno v ekspluataciyu blizko 20 rodovish z sumarnimi zapasami 40 mlrd kub m 2001 r na pravoberezhzhi Amudar yi na rodovishi Bereketli otrimano novij pritik gazu ponad 1 mln m3 dobu U 2001 r na pivn sh krayini rozpochato promislovu rozrobku gazovogo rodov Byashkizil iz zapasami blizko 100 mlrd kub m U Odnochasno vvedenij v ekspluataciyu gazoprovid Byashkizil Uchadzhi 90 km sho z yednav ce rodovishe z magistrallyu Serednya Aziya Centr Na rodov planuyetsya shorichno dobuvati ponad 5 mlrd m gazu Z osvoyennyam ryadu novih rodovish po gazoprovodu Byashkizil Uchadzhi bude shorichno podavatisya na eksport blizko 15 mlrd m gazu Voseni 2001 r zaversheno burinnya pershoyi grupi ekspluatacijnih sverdlovin na rodovishi Elguyi zapasi yakogo stanovlyat 49 mlrd m gazu Bagato rodov perejshli v stadiyu znizhennya vidobutku U 2005 r vidobutok gazu na nini diyuchih rodov stanovitime 53 54 mlrd kub m Budut vvedeni v ekspluataciyu novi rodov z sumarnim ob yemom vidobutku ponad 17 mlrd m gazu Odnim z prioritetnih napryamiv v rozvitku palivno energetichnogo kompleksu Turkmenistanu ostannim chasom staye virobnictvo zridzhenogo gazu u 2001 r 111 2 tis t u 2002 r 196 tis t Turkmenistan planuye zbilshiti virobnictvo i eksport zridzhenogo naftovogo gazu ZNG Z 1998 r v Zaunguzkih Karakumah diye Nayipskij promislovij kompleks potuzhnistyu 15 tis t ZNG na rik U 2003 r v Turkmenistani zridzhenij gaz viroblyayut na troh zavodah V Nayipi pobudovano novij zavod z virobnictva ZNG Tehnologiya ye nou gau kanadskoyi kompaniyi Termodizajn inzhiniring i vvazhayetsya najefektivnishoyu u sviti Kompleks rozrahovanij na shodobovu pererobku 9 mln m gazu yakij bude podavatisya syudi z Nayipskogo Beurdeshikskogo Kerpichlinskogo i Balkuyinskogo rodovish Potuzhnist z du 65 tis tonn zridzhenogo gazu Turkmenskij ZNG eksportuyetsya u Veliku Britaniyu Nimechchinu Iran Afganistan OAE i inshi krayini osnovni spozhivachi Iran i Afganistan Yaponski kompaniyi viyavili zacikavlenist u budivnictvi na teritoriyi respubliki 20 kompleksiv zridzhennya gazu Naftogazova Vertikal Masshtabne vvedennya v rozrobku morskih gazovih rodovish T ochikuyetsya pislya 2005 r Osvoyennya gazovih morskih ob yektiv strimuyetsya cherez vidsutnist transportnih koridoriv Za danimi Kabinetu ministriv Turkmenistanu v 2010 r richnij vidobutok gazu v respublici stanovitime 120 mlrd kub m sho v tri razi bilshe nizh v 1998 r Razom z tim na rozvitok naftogazovoyi galuzi krayini v 2001 2010 rr neobhidno US 25 mlrd vklyuchayuchi US 7 mlrd na nove obladnannya Zdijsnyuyetsya programa nadannya licenzij na GRR i vidobuvannya vuglevodniv rozrahovana do 2010 r yaka vklyuchaye 32 ob yekti na turkmenskomu shelfi Kaspijskogo morya i 15 na sushi Vikonuyetsya velika programa modernizaciyi gazotransportnih potuzhnostej Turkmenistanu Konsorcium v yakij uvijshli ZAT Ukrgazprombud Ukrayina i kompaniya Caspro Pipeline Service AG Lihtenshtejn proektuye i buduye pid klyuch sistemu gazoprovodiv Dovletabat Deryalik cherez kolektor Deryalik sho na pivnochi Turkmenistanu Turkmenistan planuye v 2004 r vidobuti 74 mlrd m gazu z yakih 58 mlrd m pide na eksport Osnovnimi pokupcyami turkmenskogo gazu v 2004 r stanut derzhavni pidpriyemstva Ukrayini 36 mlrd kub m ta Iranu 7 mlrd kub m a takozh kompaniyi Itera 10 mlrd kub m i Gazprom 5 mlrd kub m Ochikuyetsya sho protyagom 2004 roku budut vidkriti novi gazovi rodovisha v rajoni Tedzhena Pivdennoyi Iolotani Shatlika Pivdennogo Serahsa bude pobudovano 120 km novih gazoprovodiv Turkmenistan ru Div takozhNafta Turkmenistanu Ekonomika Turkmenistanu Korisni kopalini Turkmenistanu Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Turkmenistanu Girnicha promislovist Turkmenistanu Priroda Turkmenistanu Geologiya Turkmenistanu PrimitkiTurkmenistan ruDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X