Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Узеїр Абдул Гусейн огли Гаджибе ков азерб üzeyir bəy əbdülhüseyn oğlu Hacıbəyli 18 вересня 1885 23 листопада 1948 азерба

Гаджибеков Узеїр Абдул-Гусейн огли

Гаджибеков Узеїр Абдул-Гусейн огли

Узеїр Абдул-Гусейн огли Гаджибе́ков (азерб. Üzeyir bəy Əbdülhüseyn oğlu Hacıbəyli; 18 вересня 1885 — 23 листопада 1948) — азербайджанський композитор, диригент, публіцист, фейлетоніст, драматург і педагог, дійсний член АН Азербайджану (1945), професор (1940), Заслужений діяч мистецтв Азербайджанської РСР (1935), народний артист Азербайджанської РСР (1937), народний артист СРСР (1938), двічі лауреат сталінських премій (1941, 1946), депутат Верховної Ради СРСР 1-го й 2-го скликань (1937, 1941), ректор азербайджанської державної консерваторії (1928—1929).

Узеїр Гаджибеков
азерб. Üzeyir bəy Əbdülhüseyn oğlu Hacıbəyli
image
Народився6 (18) вересня 1885
Аґджабеді, Шушинський повіт, Єлизаветпольська губернія, Російська імперія
Помер23 листопада 1948(1948-11-23)[1][2][…] (63 роки)
Баку, Азербайджанська РСР, СРСР[1]
·серцева недостатність
ПохованняАлея честі
Країнаimage Російська імперія
image Азербайджанська Демократична Республіка
image СРСР
Діяльністьдиригент, композитор, музичний педагог, письменник, журналіст, музичний етнограф, драматург
Галузьмузика[4], народна музика[4], фольклористика[4] і музикознавство[4]
Alma materЗакавказька учительська семінарія
Відомі учніКара Караєв
Знання мовазербайджанська[2][5] і російська[4]
ЧленствоСпілка композиторів СРСР
Роки активності1904 — 1948
Жанропера, класична музика і мугам
Magnum opusГімн Азербайджану
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
ПартіяВКП(б) (23 листопада 1948)
Конфесіяіслам
Батькоd
Брати, сестриd і d
Автографimage
Нагороди
image image image image
image image image image image
IMDbID 0354495
Сайтhajibeyov.com

Життєпис

Народився у селищі Агджабеди Шушинського повіту в родині сільського писаря. У юному віці брав уроки мугамного співу й навчався грати на азербайджанських народних інструментах. З 1899 по 1904 роки навчався у вчительській семінарії в місті Горі. 1911 року вчився у Московській консерваторії, а 1912 — в Петербурзькій.

Із встановленням в Азербайджані радянської влади (1920) композитор представив у Народний комісаріат освіти Азербайджанської РСР доповідь про необхідність відкриття музичної академії й народної консерваторії, а також про передачу їм будинків колишніх музичних шкіл. У наступні роки Узеїр Гаджибеков керував створеною з його ініціативи Азербайджанською тюркською музичною школою. В 1925 році його обрали депутатом Бакинської Ради депутатів трудящих, а в наступному році він став проректором Азербайджанської державної консерваторії.

В 1931 році Узеїр Гаджибеков організував оркестр народних інструментів, а в 1936 — державний хор. 1939 року композитора призначили ректором Азербайджанської державної консерваторії та обрали членом організаційного комітету І з'їзду Союзу композиторів СРСР. У вересні 1945 року Гаджибеков був призначений директором Інституту мистецтв АН Азербайджанської РСР. Помер композитор 23 листопада 1948 року в Баку від серцевої недостатності.

Творчість

У творчості Узеїра Гаджибекова елементи азербайджанської народної музики були пристосовані до класичних європейських традицій. Гаджибеков вважається автором першої азербайджанської опери — «Лейлі й Меджун». Загалом же Гаджебеков є автором 7 опер і 3 оперет. За виключенням опери «Кёроглы», Гаджибеков також сам був автором лібрето до своїх творів.

Гаджибеков став автором одразу двох азербайджанських гімнів — сучасного, написаного 1918 року на слова Ахмеда Джавада, та радянського — на слова Самед Вургуна, що був офіційним гімном Азербайджанської РСР в 1944 — 1992 роках.

Іменем Гаджибекова названі проспект в Баку, Бакінська музична академія, Азербайджанський державний симфонічний оркестр, а також заснована в Азербайджані Державна премія за заслуги в області культури. День народження Узеїра Гаджибекова, 18 вересня, відзначається в Азербайджані як День музики.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #11895850X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. International Music Score Library Project — 2006.
    d:Track:Q523660
  4. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  5. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133

Джерела

  • Сайт, присвячений Узеїру Гаджибекову [ 3 березня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Біографія Узеира Гаджибекова[недоступне посилання з липня 2019] (англ.)
  • Електронна бібліотека «Узеїр Гаджибеков» [ 21 травня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Слово про Узеїра Гаджибекова. Збірник спогадів. [ 6 лютого 2011 у Wayback Machine.] (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Uzeyir Abdul Gusejn ogli Gadzhibe kov azerb Uzeyir bey Ebdulhuseyn oglu Hacibeyli 18 veresnya 1885 23 listopada 1948 azerbajdzhanskij kompozitor dirigent publicist fejletonist dramaturg i pedagog dijsnij chlen AN Azerbajdzhanu 1945 profesor 1940 Zasluzhenij diyach mistectv Azerbajdzhanskoyi RSR 1935 narodnij artist Azerbajdzhanskoyi RSR 1937 narodnij artist SRSR 1938 dvichi laureat stalinskih premij 1941 1946 deputat Verhovnoyi Radi SRSR 1 go j 2 go sklikan 1937 1941 rektor azerbajdzhanskoyi derzhavnoyi konservatoriyi 1928 1929 Uzeyir Gadzhibekovazerb Uzeyir bey Ebdulhuseyn oglu HacibeyliNarodivsya6 18 veresnya 1885 Agdzhabedi Shushinskij povit Yelizavetpolska guberniya Rosijska imperiyaPomer23 listopada 1948 1948 11 23 1 2 63 roki Baku Azerbajdzhanska RSR SRSR 1 serceva nedostatnistPohovannyaAleya chestiKrayina Rosijska imperiya Azerbajdzhanska Demokratichna Respublika SRSRDiyalnistdirigent kompozitor muzichnij pedagog pismennik zhurnalist muzichnij etnograf dramaturgGaluzmuzika 4 narodna muzika 4 folkloristika 4 i muzikoznavstvo 4 Alma materZakavkazka uchitelska seminariyaVidomi uchniKara KarayevZnannya movazerbajdzhanska 2 5 i rosijska 4 ChlenstvoSpilka kompozitoriv SRSRRoki aktivnosti1904 1948Zhanropera klasichna muzika i mugamMagnum opusGimn AzerbajdzhanuPosadadeputat Verhovnoyi radi SRSR d PartiyaVKP b 23 listopada 1948 KonfesiyaislamBatkodBrati sestrid i dAvtografNagorodiIMDbID 0354495Sajthajibeyov com Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya u selishi Agdzhabedi Shushinskogo povitu v rodini silskogo pisarya U yunomu vici brav uroki mugamnogo spivu j navchavsya grati na azerbajdzhanskih narodnih instrumentah Z 1899 po 1904 roki navchavsya u vchitelskij seminariyi v misti Gori 1911 roku vchivsya u Moskovskij konservatoriyi a 1912 v Peterburzkij Iz vstanovlennyam v Azerbajdzhani radyanskoyi vladi 1920 kompozitor predstaviv u Narodnij komisariat osviti Azerbajdzhanskoyi RSR dopovid pro neobhidnist vidkrittya muzichnoyi akademiyi j narodnoyi konservatoriyi a takozh pro peredachu yim budinkiv kolishnih muzichnih shkil U nastupni roki Uzeyir Gadzhibekov keruvav stvorenoyu z jogo iniciativi Azerbajdzhanskoyu tyurkskoyu muzichnoyu shkoloyu V 1925 roci jogo obrali deputatom Bakinskoyi Radi deputativ trudyashih a v nastupnomu roci vin stav prorektorom Azerbajdzhanskoyi derzhavnoyi konservatoriyi V 1931 roci Uzeyir Gadzhibekov organizuvav orkestr narodnih instrumentiv a v 1936 derzhavnij hor 1939 roku kompozitora priznachili rektorom Azerbajdzhanskoyi derzhavnoyi konservatoriyi ta obrali chlenom organizacijnogo komitetu I z yizdu Soyuzu kompozitoriv SRSR U veresni 1945 roku Gadzhibekov buv priznachenij direktorom Institutu mistectv AN Azerbajdzhanskoyi RSR Pomer kompozitor 23 listopada 1948 roku v Baku vid sercevoyi nedostatnosti TvorchistU tvorchosti Uzeyira Gadzhibekova elementi azerbajdzhanskoyi narodnoyi muziki buli pristosovani do klasichnih yevropejskih tradicij Gadzhibekov vvazhayetsya avtorom pershoyi azerbajdzhanskoyi operi Lejli j Medzhun Zagalom zhe Gadzhebekov ye avtorom 7 oper i 3 operet Za viklyuchennyam operi Kyorogly Gadzhibekov takozh sam buv avtorom libreto do svoyih tvoriv Gadzhibekov stav avtorom odrazu dvoh azerbajdzhanskih gimniv suchasnogo napisanogo 1918 roku na slova Ahmeda Dzhavada ta radyanskogo na slova Samed Vurguna sho buv oficijnim gimnom Azerbajdzhanskoyi RSR v 1944 1992 rokah Imenem Gadzhibekova nazvani prospekt v Baku Bakinska muzichna akademiya Azerbajdzhanskij derzhavnij simfonichnij orkestr a takozh zasnovana v Azerbajdzhani Derzhavna premiya za zaslugi v oblasti kulturi Den narodzhennya Uzeyira Gadzhibekova 18 veresnya vidznachayetsya v Azerbajdzhani yak Den muziki PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 11895850X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 International Music Score Library Project 2006 d Track Q523660 Czech National Authority Database d Track Q13550863 CONOR Sl d Track Q16744133DzherelaSajt prisvyachenij Uzeyiru Gadzhibekovu 3 bereznya 2022 u Wayback Machine angl Biografiya Uzeira Gadzhibekova nedostupne posilannya z lipnya 2019 angl Elektronna biblioteka Uzeyir Gadzhibekov 21 travnya 2009 u Wayback Machine ros Slovo pro Uzeyira Gadzhibekova Zbirnik spogadiv 6 lyutogo 2011 u Wayback Machine ros

Дата публікації:
Топ