Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ігор Володимирович Гаврилов (17 травня 1928 — 19 жовтня 1982) — радянський астроном, спеціаліст з селенодезії (тобто геодезії Місяця), завідувач відділу фотографічної астрометрії Головної астрономічної обсерваторії АН УРСР, лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки.
| Гаврилов Ігор Володимирович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 17 травня 1928 d, d, Новогрудське воєводство, Польська Республіка |
| Помер | 19 жовтня 1982 (54 роки) Київ, Українська РСР, СРСР |
| Країна |  СРСР |
| Діяльність | астроном, фізик |
| Alma mater | Вільнюський університет (1952) |
| Галузь | астрономія[1], астрометрія[1] і небесна механіка[1] |
| Заклад | Головна астрономічна обсерваторія АН Української РСР |
| Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
| Нагороди |  |
Біографія
Народився в містечку [be] (нині Мінська область Білорусі). 1947 року закінчив Вільнюський індустріальний політехнікум за спеціальністю «Промислове та цивільне будівництво», а 1952 року — астрономічне відділення фізико-математичного факультету Вільнюського університету. На 5 курсі університету, з 4 серпня до 28 вересня 1951 року, проходив практику в Головній астрономічній обсерваторії АН УРСР (ГАО), де він відзначився старанною роботою на новому 16-дюймовому подвійному довгофокусному астрографі Тепфера—Штейнгеля.
Після закінчення університету був направлений вчителем математики та фізики у польську середню школу литовського міста Ново-Вільня. Наприкінці 1953 року директор ГАО Авенір Яковкін звернувся до директора Ново-Вільнянської середньої школи з проханням перевести Гаврилова на постійну роботу в ГАО, і це клопотання задовільнили. 1 січня 1954 року Гаврилов став молодшим науковим співробітником ГАО. 1960 року захистив кандидатську дисертацію «Дослідження фігури крайової зони Місяця». 1975 року був призначений на посаду завідувача відділом фотографічної астрометрії Головній астрономічній обсерваторії. 1976 року здобув ступінь доктора фізико-математичних наук.
Помер в Києві 19 жовтня 1982 року. Наступного року був посмертно нагороджений Державною премією УРСР у галузі науки і техніки.
Наукові результати
Основні наукові роботи відносяться до селенодезії і фотографічної астрометрії. Під його керівництвом і за безпосередньої участі складені перші в СРСР селенодезичні каталоги розташувань точок видимої сторони Місяця, що зіграли значну роль при здійсненні програм вивчення Місяця за допомогою космічних апаратів і картографуванні місячної поверхні. Виконав великий цикл досліджень з визначення параметрів геометричної фігури Місяця. Значна частина цих досліджень відображена в його монографії «Фігура і розміри Місяця за астрономічними спостереженнями» (1969), а також в колективній роботі «Зведена система селенодезичних координат 4 900 точок місячної поверхні» (1977). Останніми роками життя багато уваги приділяв проблемам фотографічної астрометрії, був одним з ініціаторів програми з фотографічного огляду північного неба.
Відзнаки
- Державна премія УРСР у галузі науки і техніки за цикл робіт «Розробка теорії та практична побудова координатних систем для геодинамічних, селенодезичних і космічних досліджень» (1983, посмертно).
- На честь Ігоря Володимировича Гаврилова та його однофамільця, радянського ракетного інженера Олександра Івановича Гаврилова (1884-1955) названо [en] на зворотному боці Місяця.
Публікації
- Гаврилов І. В. В об’єктиві Місяць. — Київ : Видавництво АН УРСР, 1962. — 40 с.
- Гаврилов И. В. Фигура и размеры Луны по астрономическим наблюдениям. — Киев : Наукова думка, 1969. — 148 с.
- Гаврилов И. В., Кислюк В. С. Дума А. С. Сводная система селенодезических координат 4900 точек лунной поверхности. — Киев : Наукова думка, 1977. — 172 с.
Примітки
- Czech National Authority Database
- О. А. Корсунь. Гаврилов Ігор Володимирович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — 728 с. — .
- Gavrilov, Gazetteer of Planetary Nomenclature
Література
- О. А. Корсунь. Гаврилов Ігор Володимирович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — 728 с. — .
- В. С. Кислюк Дослідник фігури Місяця, Український астрономічний портал
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gavrilov Igor Volodimirovich Gavrilov 17 travnya 1928 19 zhovtnya 1982 radyanskij astronom specialist z selenodeziyi tobto geodeziyi Misyacya zaviduvach viddilu fotografichnoyi astrometriyi Golovnoyi astronomichnoyi observatoriyi AN URSR laureat Derzhavnoyi premiyi URSR u galuzi nauki i tehniki Gavrilov Igor VolodimirovichNarodivsya 17 travnya 1928 1928 05 17 d d Novogrudske voyevodstvo Polska RespublikaPomer 19 zhovtnya 1982 1982 10 19 54 roki Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRKrayina SRSRDiyalnist astronom fizikAlma mater Vilnyuskij universitet 1952 Galuz astronomiya 1 astrometriya 1 i nebesna mehanika 1 Zaklad Golovna astronomichna observatoriya AN Ukrayinskoyi RSRNaukovij stupin doktor fiziko matematichnih naukNagorodiBiografiyaNarodivsya v mistechku be nini Minska oblast Bilorusi 1947 roku zakinchiv Vilnyuskij industrialnij politehnikum za specialnistyu Promislove ta civilne budivnictvo a 1952 roku astronomichne viddilennya fiziko matematichnogo fakultetu Vilnyuskogo universitetu Na 5 kursi universitetu z 4 serpnya do 28 veresnya 1951 roku prohodiv praktiku v Golovnij astronomichnij observatoriyi AN URSR GAO de vin vidznachivsya starannoyu robotoyu na novomu 16 dyujmovomu podvijnomu dovgofokusnomu astrografi Tepfera Shtejngelya Pislya zakinchennya universitetu buv napravlenij vchitelem matematiki ta fiziki u polsku serednyu shkolu litovskogo mista Novo Vilnya Naprikinci 1953 roku direktor GAO Avenir Yakovkin zvernuvsya do direktora Novo Vilnyanskoyi serednoyi shkoli z prohannyam perevesti Gavrilova na postijnu robotu v GAO i ce klopotannya zadovilnili 1 sichnya 1954 roku Gavrilov stav molodshim naukovim spivrobitnikom GAO 1960 roku zahistiv kandidatsku disertaciyu Doslidzhennya figuri krajovoyi zoni Misyacya 1975 roku buv priznachenij na posadu zaviduvacha viddilom fotografichnoyi astrometriyi Golovnij astronomichnij observatoriyi 1976 roku zdobuv stupin doktora fiziko matematichnih nauk Pomer v Kiyevi 19 zhovtnya 1982 roku Nastupnogo roku buv posmertno nagorodzhenij Derzhavnoyu premiyeyu URSR u galuzi nauki i tehniki Naukovi rezultatiOsnovni naukovi roboti vidnosyatsya do selenodeziyi i fotografichnoyi astrometriyi Pid jogo kerivnictvom i za bezposerednoyi uchasti skladeni pershi v SRSR selenodezichni katalogi roztashuvan tochok vidimoyi storoni Misyacya sho zigrali znachnu rol pri zdijsnenni program vivchennya Misyacya za dopomogoyu kosmichnih aparativ i kartografuvanni misyachnoyi poverhni Vikonav velikij cikl doslidzhen z viznachennya parametriv geometrichnoyi figuri Misyacya Znachna chastina cih doslidzhen vidobrazhena v jogo monografiyi Figura i rozmiri Misyacya za astronomichnimi sposterezhennyami 1969 a takozh v kolektivnij roboti Zvedena sistema selenodezichnih koordinat 4 900 tochok misyachnoyi poverhni 1977 Ostannimi rokami zhittya bagato uvagi pridilyav problemam fotografichnoyi astrometriyi buv odnim z iniciatoriv programi z fotografichnogo oglyadu pivnichnogo neba VidznakiDerzhavna premiya URSR u galuzi nauki i tehniki za cikl robit Rozrobka teoriyi ta praktichna pobudova koordinatnih sistem dlya geodinamichnih selenodezichnih i kosmichnih doslidzhen 1983 posmertno Na chest Igorya Volodimirovicha Gavrilova ta jogo odnofamilcya radyanskogo raketnogo inzhenera Oleksandra Ivanovicha Gavrilova 1884 1955 nazvano en na zvorotnomu boci Misyacya PublikaciyiGavrilov I V V ob yektivi Misyac Kiyiv Vidavnictvo AN URSR 1962 40 s Gavrilov I V Figura i razmery Luny po astronomicheskim nablyudeniyam Kiev Naukova dumka 1969 148 s Gavrilov I V Kislyuk V S Duma A S Svodnaya sistema selenodezicheskih koordinat 4900 tochek lunnoj poverhnosti Kiev Naukova dumka 1977 172 s PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 O A Korsun Gavrilov Igor Volodimirovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2006 T 5 Vod Gn 728 s ISBN 966 02 3355 8 Gavrilov Gazetteer of Planetary NomenclatureLiteraturaO A Korsun Gavrilov Igor Volodimirovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2006 T 5 Vod Gn 728 s ISBN 966 02 3355 8 V S Kislyuk Doslidnik figuri Misyacya Ukrayinskij astronomichnij portal