Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Франсуа Віє т французький математик що запровадив сучасну систему нотації в алгебрі Франсуа Вієтфр François VièteІм я пр

Вієт Франсуа

Вієт Франсуа

Франсуа́ Віє́т — французький математик, що запровадив сучасну систему нотації в алгебрі.

Франсуа Вієт
фр. François Viète
image
Ім'я при народженніFrançois Viète
Народився1540(1540)
Фонтене-ле-Конт, Пуату, Франція
Помер23 лютого 1603(1603-02-23)
Париж, Королівство Франція[1]
Громадянствоimage Франція
Національністьфранцуз
Діяльністьматематик, криптограф, адвокат
Галузьалгебра, криптографія, геометрія і математика
Відомий завдякиматематик
Alma materУніверситет Пуатьє (1559)
Науковий ступіньбакалавр права (1559)
Відомі учніd, Гетальдич Марін, d і d
Знання мовлатина[3] і середньофранцузька
Закладd, Генріх III і Генріх IV
Magnum opusQ3344421?, Теорема Вієта, d, Q21042957?, Q3149603?, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d, d і d
Конфесіякатолицизм
Дітисиньйора де ла Біготьє
Автографimage
image

Біографія

Ранні роки

Народився 1540 року на півдні Франції у невеликому містечку Фонтене-ле-Конт провінції Пуату, що розташоване за 60 км від Ла-Рошель, що була на той час оплотом французьких протестантів-гугенотів (послідовників кальвінізму). Більшу частину життя він прожив поряд із керівниками цього руху, хоча сам залишався католиком. Релігійні незгоди вченого не турбували.

Батько Франсуа був прокурором. За традицією, син обрав професію батька й став юристом, закінчивши університет у Пуату. 1560 року двадцятирічний адвокат почав свою кар'єру в рідному місті. Як адвокат Вієт мав серед населення авторитет та повагу. Але через три роки перейшов на службу до відомої гугенотської сім'ї де Партене. Він став секретарем власника будинку й учителем його дочки, дванадцятирічної Катерини. Саме її навчання викликало в молодого юриста зацікавленість до математики.

Коли учениця виросла та вийшла заміж, Вієт не розлучився з її родиною й перебрався з нею до Парижу, де йому було легше дізнатися про досягнення провідних математиків Європи. З деякими вченими Вієт познайомився особисто. Він спілкувався з відомим професором Сорбонни Рамусом, вів дружнє листування з відомим математиком Італії Рафаелем Бомбеллі.

Державна служба

1571 року Вієт перейшов на державну службу й став радником парламенту в Бретані. Знайомство з Генріхом Наварським, майбутнім королем Франції Генріхом IV, допомогло Вієту отримати почесну придворну посаду — таємного радника — спочатку короля Генріха ІІІ, а потім — і Генріха IV.

Франсуа Вієт здобув славу під час франко-іспанської війни, коли йому вдалось розкрити шифр, який король Філіп ІІ застосовував для кодування дипломатичних листів. Це був підстановочний шифр, що складався з 500 символів, якими замінювались літери алфавіту, склади, а також широковживані імена та поняття. 1589 року Вієту вдалось розшифрувати лист іспанського короля до , командувача військами у Франції. Пізніше іспанцям стало відомо, що шифр для французів уже не таємниця, і що його розшифрував Вієт. Впевнені в неможливості розгадати спосіб тайнопису людьми, вони звинуватили Францію перед папою римським та інквізицією в підступах диявола. Шифр було змінено, однак Вієт і надалі міг його розуміти. Наприклад, у 1601 році він розкрив зміст листів іспанського посла у Римі.

Перебуваючи на державній службі, Вієт залишався вченим. До того часу належать свідоцтва сучасників Вієта про його величезну працездатність. Захоплюючись чим-небудь, він міг працювати по три доби без сну.

Наукова діяльність

1584 року через наполягання Гізів Вієта звільнили з посади та послали до Парижу. Саме на цей період припадає розквіт його діяльності. Отримавши несподіваний спокій та відпочинок, вчений поставив собі мету скласти всеосяжну математику, яка дозволила б розв'язувати будь-які задачі. У нього склалося переконання, «що має існувати загальна, невідома ще наука, яка охоплює й розумні роздуми найновіших алгебраїстів, і глибокі геометричні досліди давніх».

Алгебраїчні знаки

Головною пристрастю Вієта була математика. Він глибоко вивчив твори класиків: Архімеда й Діофанта; найближчих попередників Кардано, Бомпеллі, Стевіна та інших. Вієта вони не лише захоплювали, у них він бачив велику ваду, яка полягала в складності розуміння через словесну символіку. Майже всі дії й знаки записувалися словами, не було навіть натяку на ті зручні, майже автоматичні правила, якими ми зараз користуємось. Не можна було записувати, і, отже, вивчати в загальному вигляді алгебраїчні рівняння або якісь алгебраїчні вирази. Кожен вид рівняння з числовими коефіцієнтами розв'язувався за особливим правилом. Так, у Кардано розглядалося 66 видів алгебраїчних рівнянь. Тому необхідно було довести, що існують такі загальні дії над усіма числами, які від самих чисел не залежать. Вієт та його послідовники встановили, що не має значення, чи буде розглянуте число кількістю предметів або довжиною відрізка. Головне, що над цими числами можна виконувати алгебраїчні дії й у результаті знову отримати такі ж числа. Отже, їх можна позначати якимись абстрактними знаками. Вієт це й зробив. Він не лише запровадив символьне обчислення, але й зробив принципово нове відкриття, поставивши перед собою мету вивчати не лише числа, а й дії над ними. Щоправда, у самого Вієта алгебраїчні символи були ще мало схожі на наші. Зі знаків дій він використовував «+» і «-», знак радикалу й горизонтальну риску для ділення. Добуток позначав словом «in». Вієт першим став застосовувати дужки, які в нього мали вигляд риски над многочленом. Але багато знаків, які були введені до нього, він не використовував (квадрат, куб тощо), а позначав словами або першими літерами слів. Основу свого підходу Вієт називав видовою логістикою. Наслідуючи приклад античних учених, він чітко розмежував числа, величини та відношення, зібравши їх у деяку систему «видів». До цієї системи входили, наприклад, змінні, їх корені, квадрати, куби і т. д. Для цих видів Вієт дав особливу символіку, позначивши їх маленькими літерами латинської абетки. Для невідомих величин застосовувалися голосні літери, для змінних — приголосні. Вієт довів, що, оперуючи з символами, можна отримати результат, який буде придатним до будь-яких величин, тобто, можна розв'язати задачу в загальному вигляді. Це поклало початок докорінним змінам у розвитку алгебри: стало можливим символьне обчислення. Не випадково, що за це Вієта називають «батьком» алгебри, основоположником літерної символіки.

Теорема Вієта

Докладніше: Теорема Вієта

Особливо пишався Вієт відомою теоремою про залежність між коренями квадратного рівняння та його коефіцієнтами, яку він отримав самостійно, хоча, як нині відомо, залежність між коефіцієнтами й коренями рівняння (навіть загальнішого вигляду, ніж квадратне) була відома ще Кардано, а в такому вигляді, як ми застосовуємо її для квадратного рівняння, — давнім вавилонянинам. Теорему було оприлюднено 1591 року. Її названо ім'ям Вієта, а сам автор формулював її так: «Якщо B+D, помножене на А, мінус А в квадраті дорівнює BD, то А дорівнює В і дорівнює D». Теорема Вієта стала зараз одним з найвідоміших тверджень шкільної алгебри. Теорема Вієта варта уваги тим, що її можна узагальнити для многочленів будь-якого степеня.

Внесок у геометрію

Великих успіхів досяг учений у геометрії. У трактаті «Доповнення до геометрії» він намагався створити за античними прикладами якусь геометричну алгебру, використовуючи геометричні методи для розв'язання рівнянь третього й четвертого степеня. Будь-яке рівняння третього або четвертого степеня, стверджував Вієт, можна розв'язати геометричним методом трисекції кута або побудовою двох середніх пропорційних.

Математиків протягом століть цікавило питання розв'язання трикутників, оскільки воно диктувалося потребами астрономії, архітектури та геодезії. У Вієта методи, які застосовувалися раніше, набули завершеного вигляду. Він першим чітко сформулював теорему косинусів, хоча положення, еквівалентні їй, епізодично застосовувалися з першого століття нашої ери. Відомий раніше своєю складністю випадок побудови трикутника за двома сторонами й одним з протилежних їм кутів отримав у Вієта вичерпний розгляд. Було чітко доведено, що розв'язок не завжди можливий. Якщо ж він існує, то може бути один або два.

Глибоке знання алгебри давало Вієту великі переваги. Інтерес до алгебри спочатку було викликано застосуванням у тригонометрії та астрономії. Не лише кожне нове використання алгебри давало імпульс новим дослідженням з тригонометрії, але й отримані тригонометричні результати стали джерелом важливих успіхів алгебри. Вієту належить виведення формули для синусів (або хорд) і косинусів кратних дуг.

Задача Андріана ван Ромена

У 1593 голландський математик запропонував відомим математикам того часу позмагатись, розв'язавши рівняння 45-го степеня. Однак серед тих, кому він надіслав задачу, не було жодного француза. Посол Нідерландів у Парижі звернув на це увагу короля Генріха IV, відзначивши, що, мабуть, у Франції просто немає математиків. Щоб довести протилежне, король викликав Вієта і той прямо в приймальні, у присутності короля, міністрів та гостей, знайшов один корінь запропонованого рівняння.

Пізніше Вієт знайшов ще 22 корені рівняння і описав весь процес розв'язку задачі у статті «Responsum ad problema quod omnibus mathematicis totius orbis construendum proposuit Adrianus Romanus». У цього рівняння було ще 22 від'ємних корені, однак про них у праці математика не було сказано.

Останні роки життя

1589 року, після вбивства Генріха Гіза, за наказом короля Вієт повернувся до Парижу. Але того ж року Генріха III вбив монах — прихильник Гізів. Формально французька корона перейшла до Генріха Наваррського — голови гугенотів. Але лише після того, як 1593 року той прийняв католицьку віру, у Парижі його визнали королем Генріхом IV. Так було покладено кінець релігійній війні, яка довгий час впливала на життя кожного француза, що не цікавився ані політикою, ані релігією.

Подробиці життя Вієта у той час невідомі. Відомо лише, що він перейшов на службу до Генріха IV, перебував при дворі, був відповідальним урядовцем і мав велику повагу як математик.

В останні роки життя Вієт пішов з державної служби, але продовжував цікавитися наукою. Відомо, що він вступив у полеміку з приводу запровадження нового григоріанського календаря і навіть хотів створити власний календар[]. У мемуарах деяких придворних Франції є вказівки, що Вієт був одружений, що в нього була дочка, єдина спадкоємниця на ймення синьйора де ла Біготьє (прізвище, за яким Вієт звався). У придворних новинах маркіз Летуаль писав[]: «…14 лютого 1603 р. пан Вієт, рекетмейстр, людина великого розуму і розсудливості, один з найвченіших математиків століття, помер… у Парижі, маючи, за загальною думкою, 20 тис. екю. Йому було більше шістдесяти років».

Праці Вієта

  • «Isagoge in artem analiticam» («Введення в аналітичне мистецтво», 1591)
  • «Recensio canonica effectionum geometricarum» («Доповнення до геометрії») — другий твір Вієта, став основою для тієї галузі математики, яку зараз називають аналітичною геометрією.
  • Більш-менш повну збірку праць Вієта було видано 1646 року в Лейдені нідерландським математиком ван Скоотеном під назвою «Математичні твори Вієта».

Див. також

Примітки

  1. Виет Франсуа // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. M. Ca. Vieta, François // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911. — Vol. 28. — P. 57–58.
    d:Track:Q26933886d:Track:Q867541
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. François Viète, seigneur de la Bigotiere. britannica.com. Процитовано 6 січня 2017.
  5. Spanish Ciphers during the Reign of Philip II. cryptiana.web.fc2.com. Процитовано 6 січня 2017.
  6. Spanish Ciphers in the Seventeenth Century. cryptiana.web.fc2.com. Процитовано 6 січня 2017.
  7. Robin Hartshorne. François Viète - Life. math.berkeley.edu. Процитовано 6 січня 2017.
  8. [1]
  9. Jean-Pierre Tignol. Galois' Theory of Algebraic Equations. Процитовано 6 січня 2017.
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на . Зверніться на за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути та вилучено. (грудень 2018)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Fransua Viye t francuzkij matematik sho zaprovadiv suchasnu sistemu notaciyi v algebri Fransua Viyetfr Francois VieteIm ya pri narodzhenniFrancois VieteNarodivsya1540 1540 Fontene le Kont Puatu FranciyaPomer23 lyutogo 1603 1603 02 23 Parizh Korolivstvo Franciya 1 Gromadyanstvo FranciyaNacionalnistfrancuzDiyalnistmatematik kriptograf advokatGaluzalgebra kriptografiya geometriya i matematikaVidomij zavdyakimatematikAlma materUniversitet Puatye 1559 Naukovij stupinbakalavr prava 1559 Vidomi uchnid Getaldich Marin d i dZnannya movlatina 3 i serednofrancuzkaZakladd Genrih III i Genrih IVMagnum opusQ3344421 Teorema Viyeta d Q21042957 Q3149603 d d d d d d d d d d d d d d d d i dKonfesiyakatolicizmDitisinjora de la BigotyeAvtograf Mediafajli u VikishovishiBiografiyaRanni roki Narodivsya 1540 roku na pivdni Franciyi u nevelikomu mistechku Fontene le Kont provinciyi Puatu sho roztashovane za 60 km vid La Roshel sho bula na toj chas oplotom francuzkih protestantiv gugenotiv poslidovnikiv kalvinizmu Bilshu chastinu zhittya vin prozhiv poryad iz kerivnikami cogo ruhu hocha sam zalishavsya katolikom Religijni nezgodi vchenogo ne turbuvali Batko Fransua buv prokurorom Za tradiciyeyu sin obrav profesiyu batka j stav yuristom zakinchivshi universitet u Puatu 1560 roku dvadcyatirichnij advokat pochav svoyu kar yeru v ridnomu misti Yak advokat Viyet mav sered naselennya avtoritet ta povagu Ale cherez tri roki perejshov na sluzhbu do vidomoyi gugenotskoyi sim yi de Partene Vin stav sekretarem vlasnika budinku j uchitelem jogo dochki dvanadcyatirichnoyi Katerini Same yiyi navchannya viklikalo v molodogo yurista zacikavlenist do matematiki Koli uchenicya virosla ta vijshla zamizh Viyet ne rozluchivsya z yiyi rodinoyu j perebravsya z neyu do Parizhu de jomu bulo legshe diznatisya pro dosyagnennya providnih matematikiv Yevropi Z deyakimi vchenimi Viyet poznajomivsya osobisto Vin spilkuvavsya z vidomim profesorom Sorbonni Ramusom viv druzhnye listuvannya z vidomim matematikom Italiyi Rafaelem Bombelli Derzhavna sluzhba 1571 roku Viyet perejshov na derzhavnu sluzhbu j stav radnikom parlamentu v Bretani Znajomstvo z Genrihom Navarskim majbutnim korolem Franciyi Genrihom IV dopomoglo Viyetu otrimati pochesnu pridvornu posadu tayemnogo radnika spochatku korolya Genriha III a potim i Genriha IV Fransua Viyet zdobuv slavu pid chas franko ispanskoyi vijni koli jomu vdalos rozkriti shifr yakij korol Filip II zastosovuvav dlya koduvannya diplomatichnih listiv Ce buv pidstanovochnij shifr sho skladavsya z 500 simvoliv yakimi zaminyuvalis literi alfavitu skladi a takozh shirokovzhivani imena ta ponyattya 1589 roku Viyetu vdalos rozshifruvati list ispanskogo korolya do komanduvacha vijskami u Franciyi Piznishe ispancyam stalo vidomo sho shifr dlya francuziv uzhe ne tayemnicya i sho jogo rozshifruvav Viyet Vpevneni v nemozhlivosti rozgadati sposib tajnopisu lyudmi voni zvinuvatili Franciyu pered papoyu rimskim ta inkviziciyeyu v pidstupah diyavola Shifr bulo zmineno odnak Viyet i nadali mig jogo rozumiti Napriklad u 1601 roci vin rozkriv zmist listiv ispanskogo posla u Rimi Perebuvayuchi na derzhavnij sluzhbi Viyet zalishavsya vchenim Do togo chasu nalezhat svidoctva suchasnikiv Viyeta pro jogo velicheznu pracezdatnist Zahoplyuyuchis chim nebud vin mig pracyuvati po tri dobi bez snu Naukova diyalnist 1584 roku cherez napolyagannya Giziv Viyeta zvilnili z posadi ta poslali do Parizhu Same na cej period pripadaye rozkvit jogo diyalnosti Otrimavshi nespodivanij spokij ta vidpochinok vchenij postaviv sobi metu sklasti vseosyazhnu matematiku yaka dozvolila b rozv yazuvati bud yaki zadachi U nogo sklalosya perekonannya sho maye isnuvati zagalna nevidoma she nauka yaka ohoplyuye j rozumni rozdumi najnovishih algebrayistiv i gliboki geometrichni doslidi davnih Algebrayichni znaki Golovnoyu pristrastyu Viyeta bula matematika Vin gliboko vivchiv tvori klasikiv Arhimeda j Diofanta najblizhchih poperednikiv Kardano Bompelli Stevina ta inshih Viyeta voni ne lishe zahoplyuvali u nih vin bachiv veliku vadu yaka polyagala v skladnosti rozuminnya cherez slovesnu simvoliku Majzhe vsi diyi j znaki zapisuvalisya slovami ne bulo navit natyaku na ti zruchni majzhe avtomatichni pravila yakimi mi zaraz koristuyemos Ne mozhna bulo zapisuvati i otzhe vivchati v zagalnomu viglyadi algebrayichni rivnyannya abo yakis algebrayichni virazi Kozhen vid rivnyannya z chislovimi koeficiyentami rozv yazuvavsya za osoblivim pravilom Tak u Kardano rozglyadalosya 66 vidiv algebrayichnih rivnyan Tomu neobhidno bulo dovesti sho isnuyut taki zagalni diyi nad usima chislami yaki vid samih chisel ne zalezhat Viyet ta jogo poslidovniki vstanovili sho ne maye znachennya chi bude rozglyanute chislo kilkistyu predmetiv abo dovzhinoyu vidrizka Golovne sho nad cimi chislami mozhna vikonuvati algebrayichni diyi j u rezultati znovu otrimati taki zh chisla Otzhe yih mozhna poznachati yakimis abstraktnimi znakami Viyet ce j zrobiv Vin ne lishe zaprovadiv simvolne obchislennya ale j zrobiv principovo nove vidkrittya postavivshi pered soboyu metu vivchati ne lishe chisla a j diyi nad nimi Shopravda u samogo Viyeta algebrayichni simvoli buli she malo shozhi na nashi Zi znakiv dij vin vikoristovuvav i znak radikalu j gorizontalnu risku dlya dilennya Dobutok poznachav slovom in Viyet pershim stav zastosovuvati duzhki yaki v nogo mali viglyad riski nad mnogochlenom Ale bagato znakiv yaki buli vvedeni do nogo vin ne vikoristovuvav kvadrat kub tosho a poznachav slovami abo pershimi literami sliv Osnovu svogo pidhodu Viyet nazivav vidovoyu logistikoyu Nasliduyuchi priklad antichnih uchenih vin chitko rozmezhuvav chisla velichini ta vidnoshennya zibravshi yih u deyaku sistemu vidiv Do ciyeyi sistemi vhodili napriklad zminni yih koreni kvadrati kubi i t d Dlya cih vidiv Viyet dav osoblivu simvoliku poznachivshi yih malenkimi literami latinskoyi abetki Dlya nevidomih velichin zastosovuvalisya golosni literi dlya zminnih prigolosni Viyet doviv sho operuyuchi z simvolami mozhna otrimati rezultat yakij bude pridatnim do bud yakih velichin tobto mozhna rozv yazati zadachu v zagalnomu viglyadi Ce poklalo pochatok dokorinnim zminam u rozvitku algebri stalo mozhlivim simvolne obchislennya Ne vipadkovo sho za ce Viyeta nazivayut batkom algebri osnovopolozhnikom liternoyi simvoliki Teorema Viyeta Dokladnishe Teorema Viyeta Osoblivo pishavsya Viyet vidomoyu teoremoyu pro zalezhnist mizh korenyami kvadratnogo rivnyannya ta jogo koeficiyentami yaku vin otrimav samostijno hocha yak nini vidomo zalezhnist mizh koeficiyentami j korenyami rivnyannya navit zagalnishogo viglyadu nizh kvadratne bula vidoma she Kardano a v takomu viglyadi yak mi zastosovuyemo yiyi dlya kvadratnogo rivnyannya davnim vavilonyaninam Teoremu bulo oprilyudneno 1591 roku Yiyi nazvano im yam Viyeta a sam avtor formulyuvav yiyi tak Yaksho B D pomnozhene na A minus A v kvadrati dorivnyuye BD to A dorivnyuye V i dorivnyuye D Teorema Viyeta stala zaraz odnim z najvidomishih tverdzhen shkilnoyi algebri Teorema Viyeta varta uvagi tim sho yiyi mozhna uzagalniti dlya mnogochleniv bud yakogo stepenya Vnesok u geometriyu Velikih uspihiv dosyag uchenij u geometriyi U traktati Dopovnennya do geometriyi vin namagavsya stvoriti za antichnimi prikladami yakus geometrichnu algebru vikoristovuyuchi geometrichni metodi dlya rozv yazannya rivnyan tretogo j chetvertogo stepenya Bud yake rivnyannya tretogo abo chetvertogo stepenya stverdzhuvav Viyet mozhna rozv yazati geometrichnim metodom trisekciyi kuta abo pobudovoyu dvoh serednih proporcijnih Matematikiv protyagom stolit cikavilo pitannya rozv yazannya trikutnikiv oskilki vono diktuvalosya potrebami astronomiyi arhitekturi ta geodeziyi U Viyeta metodi yaki zastosovuvalisya ranishe nabuli zavershenogo viglyadu Vin pershim chitko sformulyuvav teoremu kosinusiv hocha polozhennya ekvivalentni yij epizodichno zastosovuvalisya z pershogo stolittya nashoyi eri Vidomij ranishe svoyeyu skladnistyu vipadok pobudovi trikutnika za dvoma storonami j odnim z protilezhnih yim kutiv otrimav u Viyeta vicherpnij rozglyad Bulo chitko dovedeno sho rozv yazok ne zavzhdi mozhlivij Yaksho zh vin isnuye to mozhe buti odin abo dva Gliboke znannya algebri davalo Viyetu veliki perevagi Interes do algebri spochatku bulo viklikano zastosuvannyam u trigonometriyi ta astronomiyi Ne lishe kozhne nove vikoristannya algebri davalo impuls novim doslidzhennyam z trigonometriyi ale j otrimani trigonometrichni rezultati stali dzherelom vazhlivih uspihiv algebri Viyetu nalezhit vivedennya formuli dlya sinusiv abo hord i kosinusiv kratnih dug Zadacha Andriana van Romena U 1593 gollandskij matematik zaproponuvav vidomim matematikam togo chasu pozmagatis rozv yazavshi rivnyannya 45 go stepenya Odnak sered tih komu vin nadislav zadachu ne bulo zhodnogo francuza Posol Niderlandiv u Parizhi zvernuv na ce uvagu korolya Genriha IV vidznachivshi sho mabut u Franciyi prosto nemaye matematikiv Shob dovesti protilezhne korol viklikav Viyeta i toj pryamo v prijmalni u prisutnosti korolya ministriv ta gostej znajshov odin korin zaproponovanogo rivnyannya Piznishe Viyet znajshov she 22 koreni rivnyannya i opisav ves proces rozv yazku zadachi u statti Responsum ad problema quod omnibus mathematicis totius orbis construendum proposuit Adrianus Romanus U cogo rivnyannya bulo she 22 vid yemnih koreni odnak pro nih u praci matematika ne bulo skazano Ostanni roki zhittya 1589 roku pislya vbivstva Genriha Giza za nakazom korolya Viyet povernuvsya do Parizhu Ale togo zh roku Genriha III vbiv monah prihilnik Giziv Formalno francuzka korona perejshla do Genriha Navarrskogo golovi gugenotiv Ale lishe pislya togo yak 1593 roku toj prijnyav katolicku viru u Parizhi jogo viznali korolem Genrihom IV Tak bulo pokladeno kinec religijnij vijni yaka dovgij chas vplivala na zhittya kozhnogo francuza sho ne cikavivsya ani politikoyu ani religiyeyu Podrobici zhittya Viyeta u toj chas nevidomi Vidomo lishe sho vin perejshov na sluzhbu do Genriha IV perebuvav pri dvori buv vidpovidalnim uryadovcem i mav veliku povagu yak matematik V ostanni roki zhittya Viyet pishov z derzhavnoyi sluzhbi ale prodovzhuvav cikavitisya naukoyu Vidomo sho vin vstupiv u polemiku z privodu zaprovadzhennya novogo grigorianskogo kalendarya i navit hotiv stvoriti vlasnij kalendar dzherelo U memuarah deyakih pridvornih Franciyi ye vkazivki sho Viyet buv odruzhenij sho v nogo bula dochka yedina spadkoyemnicya na jmennya sinjora de la Bigotye prizvishe za yakim Viyet zvavsya U pridvornih novinah markiz Letual pisav dzherelo 14 lyutogo 1603 r pan Viyet reketmejstr lyudina velikogo rozumu i rozsudlivosti odin z najvchenishih matematikiv stolittya pomer u Parizhi mayuchi za zagalnoyu dumkoyu 20 tis ekyu Jomu bulo bilshe shistdesyati rokiv Praci Viyeta Isagoge in artem analiticam Vvedennya v analitichne mistectvo 1591 Recensio canonica effectionum geometricarum Dopovnennya do geometriyi drugij tvir Viyeta stav osnovoyu dlya tiyeyi galuzi matematiki yaku zaraz nazivayut analitichnoyu geometriyeyu Bilsh mensh povnu zbirku prac Viyeta bulo vidano 1646 roku v Lejdeni niderlandskim matematikom van Skootenom pid nazvoyu Matematichni tvori Viyeta Div takozhTeorema Viyeta 31823 Viyet asteroyid nazvanij na chest vchenogo PrimitkiViet Fransua Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 M Ca Vieta Francois Encyclopaedia Britannica a dictionary of arts sciences literature and general information H Chisholm 11 New York Cambridge England University Press 1911 Vol 28 P 57 58 d Track Q26933886d Track Q867541 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Francois Viete seigneur de la Bigotiere britannica com Procitovano 6 sichnya 2017 Spanish Ciphers during the Reign of Philip II cryptiana web fc2 com Procitovano 6 sichnya 2017 Spanish Ciphers in the Seventeenth Century cryptiana web fc2 com Procitovano 6 sichnya 2017 Robin Hartshorne Francois Viete Life math berkeley edu Procitovano 6 sichnya 2017 1 Jean Pierre Tignol Galois Theory of Algebraic Equations Procitovano 6 sichnya 2017 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno gruden 2018

Дата публікації:
Топ