Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Віто Аккончі англ Vito Acconci 24 січня 1940 Нью Йорк 27 квітня 2017 там же впливовий американський перформер автор інст

Віто Аккончі

Віто Аккончі

Віто Аккончі (англ. Vito Acconci; 24 січня 1940, Нью Йорк — 27 квітня 2017, там же) — впливовий американський перформер, автор інсталяцій та відеоробіт, чия різноманітна практика включала скульптуру, архітектуру та ландшафтний дизайн. Його перформанс і відеоарт характеризується «екзистенційним занепокоєнням», ексгібіціонізмом, дискомфортом, трансгресією (виходом за межі) та провокацією, а також дотепністю та зухвалістю, часто передбачав перетин кордонів, таких як державне — приватне, угода — незгода, і реальний світ — світ мистецтва. Вважається, що його творчість вплинула на таких художників як Лорі Андерсон, , , Трейсі Емін та інших. Спочатку Аккончі цікавився прогресивною поезією, але наприкінці 1960-х він почав створювати перфоманси під впливом ситуаціоністів на вулиці або для невеликої аудиторії, які досліджували тіло та публічний простір. Дві з його найвідоміших творів — «Following» (Слідкуючи) (1969), в якій він вибирав випадкових перехожих на вулицях Нью-Йорка і слідував за ними стільки, скільки міг, і «Seedbed» (Сім'я-ложе) (1972), в якій він стверджував, що мастурбував, перебуваючи під підлогою у галереї Sonnabend, коли відвідувачі ходили над ним і чули його.

Віто Аккончі
Vito Acconci

image

Народження 24 січня 1940
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[1]
Смерть 27 квітня 2017(2017-04-27)
  Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[2]
(інсульт і цереброваскулярні хвороби)
Національність американець
Країна image США[3][4][…]
Жанр перформанс і Інсталяція[d]
Навчання d і d
Діяльність архітектор, унаочнювач, поет, ландшафтний архітектор, ілюстратор, video artist, телепродюсер, фотограф, перформер
Напрямок дизайн ландшафту, перфоманс, відео-арт
Роки творчості 1962[6] — 2017[6]
Працівник Бруклінський коледж
Твори d, d[7] і d[8]
У шлюбі з d і d[9]
Роботи в колекції Штедель, Національний музей «Центр мистецтв імені королеви Софії», Художній інститут Чикаго, d, Фінська національна галерея, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)[10], Тейт, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національна галерея Канади, Музей сучасного мистецтва Сан-Франциско[11], d[12], d[13], d[14], d, Музей Ізраїлю, Національний музей сучасного мистецтва, Музей ван Аббе[15], Міський музей (Амстердам)[16][17][…], Смітсонівський музей американського мистецтва[19], d[20], d[21][22], Музей скульптур просто неба Мідделгейм, ZKM | Center for Art and Media Karlsruhe[d][1], d, d[7][8], d[23], Музей Гіршгорна і сад скульптур[24], d, d[25], d[26] і Музей Бойманса - ван Бенінгена[27]
Нагороди

Грант Ґуґґенгайма

Римська премія[d]

d (2000)

Сайт acconci.com
image Віто Аккончі у Вікісховищі

Наприкінці 1970-х років він звернувся до скульптури, архітектури та дизайну, значно збільшивши масштаби своїх робіт. Протягом наступних двох десятиліть він створював публічні твори мистецтва та парки, зони відпочинку в аеропортах, штучні острови та інші архітектурні проєкти. Серед відомих робіт цього періоду: Personal Island (Особистий острів), Нідерланди (1994); (Стежка крізь стіну) Мілвокі, Вісконсин (1998); та , у Грац, Австрія (2003). Ретроспективи творчості Аккончі були організовані Музеєм Стеделійк в Амстердамі (1978) та Музеєм сучасного мистецтва, Чикаго (1980), а його роботи знаходяться в численних публічних колекціях, у тому числі в Музеї сучасного мистецтва та Музеї американського мистецтва Вітні. Він отримав стипендії від (1976, 1980, 1983, 1993), (1979) та (1986). Окрім художньої та дизайнерської роботи, Аккончі викладав у багатьох вищих навчальних закладах. Аккончі помер 28 квітня 2017 року на Мангеттені у віці 77 років.

Життя і робота

Освіта

Народився Віто Ганнібал Аккончі в Бронксі, штат Нью-Йорк, в 1940 році, відвідував римо-католицьку початкову школу, середню школу Нью-Йорку і коледж. У 1962 році він отримав ступінь бакалавра літератури в і ступінь магістра літератури та поезії в Університеті Айови. Він зазначив: «У моїй класній кімнаті з дитсадка по магістратуру не було жодної жінки».

1960-70-ті роки

Аккончі розпочав свою кар'єру як поет, редагуючи та самостійно видаючи поетичний журнал «0 TO 9» разом з наприкінці 1960-х років. Випущений тиражем від 100 до 350 примірників на номер, журнал демонстрував поєднання творів поетів і художників.

Наприкінці 1960-х Аккончі переформувався на перформера та відео-артиста, використовуючи власне тіло як об'єкт для фотографії, кіно, відео та перформансу. Його перформанси та відеороботи були відзначені сильною конфронтацією та ситуаціонізмом. У середині 1970-х Аккончі спрямував свою діяльність глибше у сферу аудіо/візуальних інсталяцій.

Однією з перформативних робіт цього періоду, а можливо, його найвідомішою роботою, є (Сім’я-ложе) (15–29 січня 1972 р.). У цій роботі Аккончі лежав захований у підлозі галереї (під спеціально встановленою конструкцією), мастурбуючи та озвучуючи в гучномовець свої фантазії про відвідувачів, що ходять над ним по рампі. Однією з мотивів Seedbed було залучення публіки до виробництва роботи шляхом створення ситуації взаємного обміну між художником і глядачем.

Першим мистецтвознавцем, що написала про Аккончі була Сінді Немсер для журналу Arts Magazine у 1971 році Пізніше Немсер також взяла з ним інтерв'ю, яке стало обкладинкою Arts Magazine. У статті «Відео: естетика нарцисизму» посилається на аспекти нарцисизму, проявлені у відеороботах Аккончі. У одному з творів Аккончі знімає, як показує пальцем на себе протягом приблизно 25 хвилин; таким чином він демонструє безглуздий жест, що ілюструє критичні аспекти твору мистецтва початку XX століття.

1980-ті роки

У 1980-х роках Аккончі звернувся до монументальних скульптур та масивних інсталяцій. Протягом цього періоду він пропонував глядачам створювати твори мистецтва, запускаючи техніку, яка встановлювала стіни та перегородки. Одним з найяскравіших прикладів цих «тимчасових» інсталяцій є Instant House (Дім швидкого будування), який вперше був створений у 1980 році, але повторно був виставлений влітку 2012 року в Музеї сучасного мистецтва Сан-Дієго. Пізніше, у січні 1983 року, Аккончі давав майстер-класи у . Там він завершив Way Station 1, яка стала його першою постійною інсталяцією. Робота викликала величезні суперечки в кампусі коледжу, і врешті-решт була спалена та знищена в 1985 році. Незважаючи на це, скульптура ознаменувала перехід у кар’єрі Аккончі від перформансу до архітектурного дизайну. Він звернувся до створення меблів і прототипів будинків і садів наприкінці 1980-х, а в 1988 році заснував Acconci Studio, яка зосередилася на теоретичному проектуванні та будівництві.

Художник зосередився на архітектурі та ландшафтному дизайні, який поєднує громадський та приватний простір. Одним із прикладів цього є «Walkways Through the Wall» (Стежки через стіну), які наче протікають через будівлі центру Вісконсину в Мілвокі, і мають місця для сидіння на обох кінцях. Прикладом такого інтересу до приватного-публічного простору є співпраця, яку він зробив з архітектором , коли він доручив спільний проект будівництва для . Аккончі запропонував замінити існуючий фасад дванадцятьма панелями, які повертаються вертикально або горизонтально, і дають змогу відкрити (буквавльно) всю галерею на вулицю. Проект стирає межу між інтер'єром і екстер'єром і, розміщуючи панелі в різних конфігураціях, створює безліч різних можливих фасадів, і нині вважається сучасною архітектурною пам'яткою. Іншим прикладом його роботи є «Dirt Wall» (Стіна Бруду) (1992) в Скульптурному сад в Колорадо. Стіна починається за межами саду і простягається всередину, піднімаючись від рівня землі до висоти трохи більше 7 метрів (24 фути). Скляна стіна містить суміш вулканічних порід, різних типів піску, червоного та верхнього шару ґрунту, які видно крізь скляні панелі, і є спробою винести те, що знаходиться під землею нагору, а те, що знаходиться зовні, всередину.

2000-ті роки

У 2008 році в інтерв'ю для «Myartspace» Віто детально обговорив «Сім'я-ложе». Віто пояснив назву Seedbed і її зв'язок з перфомансом, заявивши: «Я знав, якою має бути моя мета: я повинен дати насіння, простір, у якому я перебуваю, повинен стати ложем насіння, полем насіння — а для того аби дати насіння, я повинен був мастурбувати — щоб мастурбувати, я повинен був збуджуватися».

У 2010 році Аккончі завершив будівництво Waterfall Out & In (Водоспад назовні та всередину), водної інсталяції в центрі відвідувачів очисної станції в Грінпойнт, Бруклін. Частина твору знаходиться в приміщенні, а частина — на вулиці.

У 2013 році Way Station1 — робота Аккончі, яка була зруйнована і спалена в 1985 році після створення для , була повторно встановлена у музеї коледжу.

У 2014 році Аккончі був представлений у відеосегменті, створеному , в якому він розповідає про кілька своїх улюблених проектів, які так і не були завершені. До прикладу скейт-парк у Сан-Хосе та музей голок в Ічіхарі, Японія. Він каже: «Я думаю, що речі які не побудуєш, це певне переосмислення, але не стільки минулого, а скільки того, що буде» — сказав він в інтерв'ю.

Академічна кар'єра

Аккончі викладав у багатьох закладах, включаючи , Галіфакс; ; Каліфорнійський інститут мистецтв, Валенсія; ; ; Єльський університет; Університет Айови, ; і .

Перед смертю він викладав у Бруклінському коледжі на факультеті мистецтв у програмах перформансу та інтерактивного медіа-мистецтва, а також був професором на кафедрі архітектури та міського дизайну.

Особисте життя і смерть

Аккончі був одружений з художницею Розмарі Маєр, розлучилися вони у 1960-х роках. Аккончі помер 28 квітня 2017 року в свому маєтку. Йому було 77 років. Причина його смерті не розголошується на вимогу його заповіту. У нього залишилася вдова Марія Аккончі.

Дивіться також

Посилання

  1. https://zkm.de/en/person/vito-acconci
  2. RKDartists
    d:Track:Q17299517
  3. LIBRIS — 2018.
    d:Track:Q1798125
  4. Museum of Modern Art online collection
    d:Track:Q73268604
  5. https://rkd.nl/nl/explore/artists/265
  6. RKDartists
    d:Track:Q17299517
  7. https://new.mta.info/agency/arts-design/collection/wall-slide
  8. https://new.mta.info/agency/arts-design/collection/wavewall
  9. https://archive.org/details/NYC_Marriage_Index_Manhattan_1962/page/n101
  10. http://www.moma.org/collection/works/14471
  11. https://www.sfmoma.org/artist/Vito_Acconci/
  12. http://memobase.ch/fr#document/KH_ZH-1980_0008
  13. http://memobase.ch/fr#document/KH_ZH-1981_0043
  14. http://memobase.ch/fr#document/KH_ZH-1981_0044
  15. No One in the Plaza
  16. Claim Excerpts
  17. Remote Control
  18. Claim Excerpts
  19. https://americanart.si.edu/collections/search/artist/?id=28951
  20. https://webapps.cspace.berkeley.edu/
  21. Theme Song
  22. Full Circle
  23. https://bard.emuseum.com/people/1035/vito-acconci
  24. https://hirshhorn.si.edu/collection/search/result/?edan_q=Acconci%2C%2BVito
  27. колекція Бойманса онлайн — 2010.
    d:Track:Q38707107
  28. Russeth, Andrew (28 квітня 2017). Vito Acconci, Whose Poetic, Menacing Work Forms Bedrock of Performance, Video Art, Dies at 77. ARTnews. Sarah Douglas. Art Media. Процитовано 28 квітня 2017.
  29. Kennedy, Randy (28 квітня 2017). Vito Acconci, Performance Artist and Uncommon Architect, Dies at 77. The New York Times. Архів оригіналу за 30 квітня 2017. Процитовано 30 квітня 2017.
  30. Scott, Andrea K. (28 квітня 2017). Postscript: Vito Acconci, 1940–2017. The New Yorker. Процитовано 20 березня 2018.
  31. Capps, Kriston (3 травня 2017). Vito Acconci and the Shelf Life of Sensational Art. The Atlantic. Процитовано 20 березня 2018.
  32. Vito Acconci, Guggenheim Collection Online. . Процитовано 20 березня 2018.
  33. Seedbed, Vito Acconci, The Met Collection Online. . Процитовано 20 березня 2018.
  34. Gopnik, Blake (24 жовтня 2012). Vito Acconci Named Designer of the Year by Design Miami. The Daily Beast. Процитовано 5 серпня 2014.
  35. Richard Prince interviews Vito Acconci,, , referenced 25/4/12
  36. Vito Acconci (2006). Language to Cover a Page: The Early Writings of Vito Acconci. MIT Press. с. 12–. ISBN .
  37. Vito Acconci and Bernadette Mayer - 0 to 9 : The Complete Magazine : 1967-1969.
  38. Terence Diggory (22 квітня 2015). Encyclopedia of the New York School Poets. Infobase Learning. с. 20–. ISBN .
  39. Tate. 'SEEDBED', Vito Acconci, 1972 - Tate.
  40. Zhong, Fan. Revisiting Vito Acconci's 5 Most Infamous—and Transgressive—Performance Art Works.
  41. Jones, Jonathan (23 листопада 2002). See Through, Vito Acconci (1969). the Guardian.
  42. Gloria Moure, ред. (2001). Vito Acconci. Barcelona: Ediciones Poligrafa. с. 154.
  43. Vito Acconci. Seedbed. 1972 - MoMA. The Museum of Modern Art.
  44. Vito Acconci - Seedbed - The Met. The Metropolitan Museum of Art, i.e. The Met Museum.
  45. Nemser, Cindy (September–October 1971). Subject=Object=Bedy Art. Arts Magazine.
  46. Krauss, Rosalind.
  47. Donadio, Emmie.
  48. "Art Space Talk: Vito Acconci", Myartspace, 17 April 2008.
  49. Pollak, Sally. Renowned architect confronted by resurrection of early work at Middlebury College. Burlington Free Press. Архів оригіналу за 19 December 2013. Процитовано 19 грудня 2013.
  50. Santo, Marc. . Crane.tv. Архів оригіналу за 29 квітня 2017. Процитовано 27 лютого 2017.
  51. Rosemary Mayer (1943–2014), ARTFORUM, https://www.artforum.com/passages/id=49386 [ 2017-08-16 у Wayback Machine.]
  52. Davis, Ben (28 квітня 2017). Vito Acconci, Transgressive Progenitor of Performance Art, Dies at 77. artnet. artnet worldwide. Процитовано 28 квітня 2017.

Посилання

  • Усне історичне інтерв'ю з Віто Аккончі, 21-28 червня 2008 р. з Архіву американського мистецтва
  • Vito Acconci collection
  • Vito Acconci
  • з бібліотеки Фалеса в Нью-Йоркському університеті
  • Художні відео, зрежисовані та виконані Віто Аккончі на UbuWeb
  • [1] Willoughby Sharp Videoviews Vito Acconci (1973) на UbuWeb
  • Art en Route: Путівник по мистецтву в мережі MTA . Дивіться роботи Acconci на станціях метро West 8th Street-New York Aquarium і 161st Street-Yankee Stadium .
  • Громадський мистецький фонд: Обличчя Землі

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vito Akkonchi angl Vito Acconci 24 sichnya 1940 Nyu Jork 27 kvitnya 2017 tam zhe vplivovij amerikanskij performer avtor instalyacij ta videorobit chiya riznomanitna praktika vklyuchala skulpturu arhitekturu ta landshaftnij dizajn Jogo performans i videoart harakterizuyetsya ekzistencijnim zanepokoyennyam eksgibicionizmom diskomfortom transgresiyeyu vihodom za mezhi ta provokaciyeyu a takozh dotepnistyu ta zuhvalistyu chasto peredbachav peretin kordoniv takih yak derzhavne privatne ugoda nezgoda i realnij svit svit mistectva Vvazhayetsya sho jogo tvorchist vplinula na takih hudozhnikiv yak Lori Anderson Trejsi Emin ta inshih Spochatku Akkonchi cikavivsya progresivnoyu poeziyeyu ale naprikinci 1960 h vin pochav stvoryuvati perfomansi pid vplivom situacionistiv na vulici abo dlya nevelikoyi auditoriyi yaki doslidzhuvali tilo ta publichnij prostir Dvi z jogo najvidomishih tvoriv Following Slidkuyuchi 1969 v yakij vin vibirav vipadkovih perehozhih na vulicyah Nyu Jorka i sliduvav za nimi stilki skilki mig i Seedbed Sim ya lozhe 1972 v yakij vin stverdzhuvav sho masturbuvav perebuvayuchi pid pidlogoyu u galereyi Sonnabend koli vidviduvachi hodili nad nim i chuli jogo Vito AkkonchiVito AcconciNarodzhennya 24 sichnya 1940 Nyu Jork Nyu Jork SShA 1 Smert 27 kvitnya 2017 2017 04 27 Nyu Jork Nyu Jork SShA 2 insult i cerebrovaskulyarni hvorobi Nacionalnist amerikanecKrayina SShA 3 4 Zhanr performans i Instalyaciya d Navchannya d i dDiyalnist arhitektor unaochnyuvach poet landshaftnij arhitektor ilyustrator video artist teleprodyuser fotograf performerNapryamok dizajn landshaftu perfomans video artRoki tvorchosti 1962 6 2017 6 Pracivnik Bruklinskij koledzhTvori d d 7 i d 8 U shlyubi z d i d 9 Roboti v kolekciyi Shtedel Nacionalnij muzej Centr mistectv imeni korolevi Sofiyi Hudozhnij institut Chikago d Finska nacionalna galereya Muzej suchasnogo mistectva Nyu Jork 10 Tejt Nacionalna galereya Viktoriyi Nacionalna galereya mistectv Nacionalna galereya Kanadi Muzej suchasnogo mistectva San Francisko 11 d 12 d 13 d 14 d Muzej Izrayilyu Nacionalnij muzej suchasnogo mistectva Muzej van Abbe 15 Miskij muzej Amsterdam 16 17 Smitsonivskij muzej amerikanskogo mistectva 19 d 20 d 21 22 Muzej skulptur prosto neba Middelgejm ZKM Center for Art and Media Karlsruhe d 1 d d 7 8 d 23 Muzej Girshgorna i sad skulptur 24 d d 25 d 26 i Muzej Bojmansa van Beningena 27 Nagorodi Grant Guggengajma Rimska premiya d d 2000 Sajt acconci com Vito Akkonchi u Vikishovishi Naprikinci 1970 h rokiv vin zvernuvsya do skulpturi arhitekturi ta dizajnu znachno zbilshivshi masshtabi svoyih robit Protyagom nastupnih dvoh desyatilit vin stvoryuvav publichni tvori mistectva ta parki zoni vidpochinku v aeroportah shtuchni ostrovi ta inshi arhitekturni proyekti Sered vidomih robit cogo periodu Personal Island Osobistij ostriv Niderlandi 1994 Stezhka kriz stinu Milvoki Viskonsin 1998 ta u Grac Avstriya 2003 Retrospektivi tvorchosti Akkonchi buli organizovani Muzeyem Stedelijk v Amsterdami 1978 ta Muzeyem suchasnogo mistectva Chikago 1980 a jogo roboti znahodyatsya v chislennih publichnih kolekciyah u tomu chisli v Muzeyi suchasnogo mistectva ta Muzeyi amerikanskogo mistectva Vitni Vin otrimav stipendiyi vid 1976 1980 1983 1993 1979 ta 1986 Okrim hudozhnoyi ta dizajnerskoyi roboti Akkonchi vikladav u bagatoh vishih navchalnih zakladah Akkonchi pomer 28 kvitnya 2017 roku na Mangetteni u vici 77 rokiv Zhittya i robotaOsvita Narodivsya Vito Gannibal Akkonchi v Bronksi shtat Nyu Jork v 1940 roci vidviduvav rimo katolicku pochatkovu shkolu serednyu shkolu Nyu Jorku i koledzh U 1962 roci vin otrimav stupin bakalavra literaturi v i stupin magistra literaturi ta poeziyi v Universiteti Ajovi Vin zaznachiv U moyij klasnij kimnati z ditsadka po magistraturu ne bulo zhodnoyi zhinki 1960 70 ti roki Akkonchi rozpochav svoyu kar yeru yak poet redaguyuchi ta samostijno vidayuchi poetichnij zhurnal 0 TO 9 razom z naprikinci 1960 h rokiv Vipushenij tirazhem vid 100 do 350 primirnikiv na nomer zhurnal demonstruvav poyednannya tvoriv poetiv i hudozhnikiv Naprikinci 1960 h Akkonchi pereformuvavsya na performera ta video artista vikoristovuyuchi vlasne tilo yak ob yekt dlya fotografiyi kino video ta performansu Jogo performansi ta videoroboti buli vidznacheni silnoyu konfrontaciyeyu ta situacionizmom U seredini 1970 h Akkonchi spryamuvav svoyu diyalnist glibshe u sferu audio vizualnih instalyacij Odniyeyu z performativnih robit cogo periodu a mozhlivo jogo najvidomishoyu robotoyu ye Sim ya lozhe 15 29 sichnya 1972 r U cij roboti Akkonchi lezhav zahovanij u pidlozi galereyi pid specialno vstanovlenoyu konstrukciyeyu masturbuyuchi ta ozvuchuyuchi v guchnomovec svoyi fantaziyi pro vidviduvachiv sho hodyat nad nim po rampi Odniyeyu z motiviv Seedbed bulo zaluchennya publiki do virobnictva roboti shlyahom stvorennya situaciyi vzayemnogo obminu mizh hudozhnikom i glyadachem Pershim mistectvoznavcem sho napisala pro Akkonchi bula Sindi Nemser dlya zhurnalu Arts Magazine u 1971 roci Piznishe Nemser takozh vzyala z nim interv yu yake stalo obkladinkoyu Arts Magazine U statti Video estetika narcisizmu posilayetsya na aspekti narcisizmu proyavleni u videorobotah Akkonchi U odnomu z tvoriv Akkonchi znimaye yak pokazuye palcem na sebe protyagom priblizno 25 hvilin takim chinom vin demonstruye bezgluzdij zhest sho ilyustruye kritichni aspekti tvoru mistectva pochatku XX stolittya 1980 ti roki U 1980 h rokah Akkonchi zvernuvsya do monumentalnih skulptur ta masivnih instalyacij Protyagom cogo periodu vin proponuvav glyadacham stvoryuvati tvori mistectva zapuskayuchi tehniku yaka vstanovlyuvala stini ta peregorodki Odnim z najyaskravishih prikladiv cih timchasovih instalyacij ye Instant House Dim shvidkogo buduvannya yakij vpershe buv stvorenij u 1980 roci ale povtorno buv vistavlenij vlitku 2012 roku v Muzeyi suchasnogo mistectva San Diyego Piznishe u sichni 1983 roku Akkonchi davav majster klasi u Tam vin zavershiv Way Station 1 yaka stala jogo pershoyu postijnoyu instalyaciyeyu Robota viklikala velichezni superechki v kampusi koledzhu i vreshti resht bula spalena ta znishena v 1985 roci Nezvazhayuchi na ce skulptura oznamenuvala perehid u kar yeri Akkonchi vid performansu do arhitekturnogo dizajnu Vin zvernuvsya do stvorennya mebliv i prototipiv budinkiv i sadiv naprikinci 1980 h a v 1988 roci zasnuvav Acconci Studio yaka zoseredilasya na teoretichnomu proektuvanni ta budivnictvi Hudozhnik zoseredivsya na arhitekturi ta landshaftnomu dizajni yakij poyednuye gromadskij ta privatnij prostir Odnim iz prikladiv cogo ye Walkways Through the Wall Stezhki cherez stinu yaki nache protikayut cherez budivli centru Viskonsinu v Milvoki i mayut miscya dlya sidinnya na oboh kincyah Prikladom takogo interesu do privatnogo publichnogo prostoru ye spivpracya yaku vin zrobiv z arhitektorom koli vin doruchiv spilnij proekt budivnictva dlya Akkonchi zaproponuvav zaminiti isnuyuchij fasad dvanadcyatma panelyami yaki povertayutsya vertikalno abo gorizontalno i dayut zmogu vidkriti bukvavlno vsyu galereyu na vulicyu Proekt stiraye mezhu mizh inter yerom i ekster yerom i rozmishuyuchi paneli v riznih konfiguraciyah stvoryuye bezlich riznih mozhlivih fasadiv i nini vvazhayetsya suchasnoyu arhitekturnoyu pam yatkoyu Inshim prikladom jogo roboti ye Dirt Wall Stina Brudu 1992 v Skulpturnomu sad v Kolorado Stina pochinayetsya za mezhami sadu i prostyagayetsya vseredinu pidnimayuchis vid rivnya zemli do visoti trohi bilshe 7 metriv 24 futi Sklyana stina mistit sumish vulkanichnih porid riznih tipiv pisku chervonogo ta verhnogo sharu gruntu yaki vidno kriz sklyani paneli i ye sproboyu vinesti te sho znahoditsya pid zemleyu nagoru a te sho znahoditsya zovni vseredinu 2000 ti roki U 2008 roci v interv yu dlya Myartspace Vito detalno obgovoriv Sim ya lozhe Vito poyasniv nazvu Seedbed i yiyi zv yazok z perfomansom zayavivshi Ya znav yakoyu maye buti moya meta ya povinen dati nasinnya prostir u yakomu ya perebuvayu povinen stati lozhem nasinnya polem nasinnya a dlya togo abi dati nasinnya ya povinen buv masturbuvati shob masturbuvati ya povinen buv zbudzhuvatisya U 2010 roci Akkonchi zavershiv budivnictvo Waterfall Out amp In Vodospad nazovni ta vseredinu vodnoyi instalyaciyi v centri vidviduvachiv ochisnoyi stanciyi v Grinpojnt Bruklin Chastina tvoru znahoditsya v primishenni a chastina na vulici U 2013 roci Way Station1 robota Akkonchi yaka bula zrujnovana i spalena v 1985 roci pislya stvorennya dlya bula povtorno vstanovlena u muzeyi koledzhu U 2014 roci Akkonchi buv predstavlenij u videosegmenti stvorenomu v yakomu vin rozpovidaye pro kilka svoyih ulyublenih proektiv yaki tak i ne buli zaversheni Do prikladu skejt park u San Hose ta muzej golok v Ichihari Yaponiya Vin kazhe Ya dumayu sho rechi yaki ne pobuduyesh ce pevne pereosmislennya ale ne stilki minulogo a skilki togo sho bude skazav vin v interv yu Akademichna kar yeraAkkonchi vikladav u bagatoh zakladah vklyuchayuchi Galifaks Kalifornijskij institut mistectv Valensiya Yelskij universitet Universitet Ajovi i Pered smertyu vin vikladav u Bruklinskomu koledzhi na fakulteti mistectv u programah performansu ta interaktivnogo media mistectva a takozh buv profesorom na kafedri arhitekturi ta miskogo dizajnu Osobiste zhittya i smertAkkonchi buv odruzhenij z hudozhniceyu Rozmari Mayer rozluchilisya voni u 1960 h rokah Akkonchi pomer 28 kvitnya 2017 roku v svomu mayetku Jomu bulo 77 rokiv Prichina jogo smerti ne rozgoloshuyetsya na vimogu jogo zapovitu U nogo zalishilasya vdova Mariya Akkonchi Divitsya takozhPerfomans Konceptualne mistectvoPosilannyahttps zkm de en person vito acconci RKDartists d Track Q17299517 LIBRIS 2018 d Track Q1798125 Museum of Modern Art online collection d Track Q73268604 https rkd nl nl explore artists 265 RKDartists d Track Q17299517 https new mta info agency arts design collection wall slide https new mta info agency arts design collection wavewall https archive org details NYC Marriage Index Manhattan 1962 page n101 http www moma org collection works 14471 https www sfmoma org artist Vito Acconci http memobase ch fr document KH ZH 1980 0008 http memobase ch fr document KH ZH 1981 0043 http memobase ch fr document KH ZH 1981 0044 No One in the Plaza Claim Excerpts Remote Control Claim Excerpts https americanart si edu collections search artist id 28951 https webapps cspace berkeley edu Theme Song Full Circle https bard emuseum com people 1035 vito acconci https hirshhorn si edu collection search result edan q Acconci 2C 2BVito kolekciya Bojmansa onlajn 2010 d Track Q38707107 Russeth Andrew 28 kvitnya 2017 Vito Acconci Whose Poetic Menacing Work Forms Bedrock of Performance Video Art Dies at 77 ARTnews Sarah Douglas Art Media Procitovano 28 kvitnya 2017 Kennedy Randy 28 kvitnya 2017 Vito Acconci Performance Artist and Uncommon Architect Dies at 77 The New York Times Arhiv originalu za 30 kvitnya 2017 Procitovano 30 kvitnya 2017 Scott Andrea K 28 kvitnya 2017 Postscript Vito Acconci 1940 2017 The New Yorker Procitovano 20 bereznya 2018 Capps Kriston 3 travnya 2017 Vito Acconci and the Shelf Life of Sensational Art The Atlantic Procitovano 20 bereznya 2018 Vito Acconci Guggenheim Collection Online Procitovano 20 bereznya 2018 Seedbed Vito Acconci The Met Collection Online Procitovano 20 bereznya 2018 Gopnik Blake 24 zhovtnya 2012 Vito Acconci Named Designer of the Year by Design Miami The Daily Beast Procitovano 5 serpnya 2014 Richard Prince interviews Vito Acconci referenced 25 4 12 Vito Acconci 2006 Language to Cover a Page The Early Writings of Vito Acconci MIT Press s 12 ISBN 978 0 262 01224 9 Vito Acconci and Bernadette Mayer 0 to 9 The Complete Magazine 1967 1969 Terence Diggory 22 kvitnya 2015 Encyclopedia of the New York School Poets Infobase Learning s 20 ISBN 978 1 4381 4066 7 Tate SEEDBED Vito Acconci 1972 Tate Zhong Fan Revisiting Vito Acconci s 5 Most Infamous and Transgressive Performance Art Works Jones Jonathan 23 listopada 2002 See Through Vito Acconci 1969 the Guardian Gloria Moure red 2001 Vito Acconci Barcelona Ediciones Poligrafa s 154 Vito Acconci Seedbed 1972 MoMA The Museum of Modern Art Vito Acconci Seedbed The Met The Metropolitan Museum of Art i e The Met Museum Nemser Cindy September October 1971 Subject Object Bedy Art Arts Magazine Krauss Rosalind Donadio Emmie Art Space Talk Vito Acconci Myartspace 17 April 2008 Pollak Sally Renowned architect confronted by resurrection of early work at Middlebury College Burlington Free Press Arhiv originalu za 19 December 2013 Procitovano 19 grudnya 2013 Santo Marc Crane tv Arhiv originalu za 29 kvitnya 2017 Procitovano 27 lyutogo 2017 Rosemary Mayer 1943 2014 ARTFORUM https www artforum com passages id 49386 2017 08 16 u Wayback Machine Davis Ben 28 kvitnya 2017 Vito Acconci Transgressive Progenitor of Performance Art Dies at 77 artnet artnet worldwide Procitovano 28 kvitnya 2017 PosilannyaUsne istorichne interv yu z Vito Akkonchi 21 28 chervnya 2008 r z Arhivu amerikanskogo mistectva Vito Acconci collection Vito Acconci z biblioteki Falesa v Nyu Jorkskomu universiteti Hudozhni video zrezhisovani ta vikonani Vito Akkonchi na UbuWeb 1 Willoughby Sharp Videoviews Vito Acconci 1973 na UbuWeb Art en Route Putivnik po mistectvu v merezhi MTA Divitsya roboti Acconci na stanciyah metro West 8th Street New York Aquarium i 161st Street Yankee Stadium Gromadskij misteckij fond Oblichchya Zemli

Дата публікації:
Топ