Іван Олександрович Вітвер (25 лютого 1891 року, Ільїно —15 серпня 1966 року, Москва) — російський радянський економіко-географ, країнознавець, доктор географічних наук (1938), професор МДУ імені М. в. Ломоносова (1935) і МДІМВ. Заслужений діяч науки РРФСР, лауреат Державної премії СРСР. Засновник радянської наукової школи соціально-економічного країнознавства, автор серії підручників з соціально-економічної географії зарубіжних країн.
Вітвер Іван Олександрович | |
---|---|
Народився | 25 лютого 1891 Тверська губернія, Російська імперія |
Помер | 15 серпня 1966[1](75 років) Москва, РРФСР, СРСР[1] |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | СРСР |
Діяльність | економіст, географ |
Alma mater | Історико-філологічний факультет Московського державного університету[d] |
Галузь | економічна географія, країнознавство і політична географія |
Заклад | МДУ |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор географічних наук |
Відомі учні | Вольський Віктор Вацлавович Максаковський Володимир Павлович d d |
Аспіранти, докторанти | Вольський Віктор Вацлавович Максаковський Володимир Павлович d |
Нагороди |
Біографія
Іван Олександрович Вітвер народився 25 лютого 1891 року в присілку Ільїно Тверської губернії (тепер Кімрського район) в родині швейцарського сировара і російської дворянки.
Впродовж 1910—1913 років Іван Олександрович навчався на природничому відділенні фізико-математичного факультету Московського університету, де слухав лекції з географії та антропології професора Дмитра Миколайовича Анучина. Пізніше облишив навчання і поступив до Московської консерваторії. 1916 року, після завершення навчання в консерваторії повернувся до університету, 1921 закінчив історико-філологічний факультет за спеціальністю «історія». Впродовж 1922—1926 років навчався в аспірантурі Московського університету, паралельно працюючи науковим співробітником в Інституті історії. У вільний час викладав історію та економічну географію в школі. 1925 року Вітвер захистив дисертацію на тему «Військові поселення в Росії на початку XIX століття» і отримав ступінь магістра історії. Після цього він перейшов на роботу в редакцію видавництва «Велика радянська енциклопедія», де пропрацював до 1933 року спочатку у відділі історії, потім географії.
1929 року Микола Миколайович Баранський запросив Вітвера читати курси з Латинської Америк ина кафедрі економічної географії СРСР географічного факультету МДУ. У 1933 року отримує посаду доцента. Через рік стає завідувачем першої в Росії кафедри економічної та політичної географії капіталістичних країн. Ще через рік — доктором географічних наук і професором без захисту дисертації (звичайна практика того часу). Цю посаду він обіймав до 1954 року. Впродовж 1934-1936 років паралельно читав курси лекцій в Інституті червоної професури і в Комуністичній академії, працював в науково-дослідному .
Під час німецько-радянської війни, впродовж 1941—1943 років перебував в евакуації, був деканом географічного факультету в Ашхабаді і Свердловську. У 1944—1954 роках викладав на факультеті міжнародних відносин МДУ, пізніше Московський державний інститут міжнародних відносин (МДІМВ). Надалі зосередився на науковій та адміністративній роботі, був змушений залишити посаду завідувача кафедрою економічної географії капіталістичних країн 1954 року через проблеми зі здоров'ям.
Іван Олександрович Вітвер, як і ряд інших радянських географів, жодного разу не був за межами СРСР, що не заважало йому викладати економічну географію зарубіжних країн і писати підручники з країнознавства.
Помер Іван Олександрович 15 серпня 1966 року, у віці 75 років, похований на Новодівичому кладовищі Москви.
Наукові праці
Іван Олександрович був організатором науки, одним із засновників радянської наукової школи соціально-економічної географії зарубіжного світу і країнознавства. Спеціалізувався на вивченні країн Латинської Америки, Франції, Німеччини та інших країн Європи; засновник відповідних напрямків в університеті. Автор відомого підручника «Економічна географія зарубіжних країн», що витримав 15 перевидань впродовж 1935—1955 років. Підручник був перекладений на ряд європейських мов і видавався в Польщі, Чехословаччині, Болгарії, Угорщині, НДР, Китаї, Японії, Великій Британії, Франції. Вітвер створив в Московському університеті курси з географії світового господарства, історії економічної і політичної географії зарубіжних країн, спецкурси з географії Німеччини, Франції і Великої Британії.
Основні праці:
- (рос.) Витвер И. А. Южная Америка / Под ред. Н. Н. Баранского и . — М.; Л. : Гос. изд-во, 1930. — 506 с. — (Экономическая библиотека. Всемирная экономическая география; Т. 10)
- (рос.) Витвер И. А. Бразилия и Аргентина: Социографический очерк. — М.; Л. : Гос. изд-во, 1930. — 160 с. — (Рабочая библиотека школьника II ступени. Серия по географии)
- (рос.) Витвер И. А. Карибские страны: (Мексика, Центральная Америка, Вест-Индия) / Под ред. Н. Н.. Баранского и . — М.; Л. : Соцэкгиз, 1931. — 382 с. — (Экономическая библиотека. Всемирная экономическая география; Т. 11)
- (рос.) Витвер И. А. Экономическая география капиталистических стран: Учебник для средней школы. — М. : Учпедгиз, 1935. — 448 с.
- (рос.) Витвер И. А. Экономическая география Германии. — М. : Изд-во МГУ, 1939. — 112 с.
- (рос.) Витвер И. А. Германия: Краткий экономико-географический очерк. — М. : Военное изд-во Народного Комиссариата Обороны, 1945. — 104 с.
- (рос.) Витвер И. А. Историко-географическое введение в экономическую и политическую географию капиталистического мира. — М. : Изд-во МГУ, 1945. — 291 с.
- (рос.) Витвер И. А. Великобритания: Экономико-географический очерк / МИД СССР. Моск. гос. ин-т междунар. отношений. Кафедра страноведения. — М. : МИД СССР, 1947. — 208 с.
- (рос.) Витвер И. А. Исследование о «Французской школе географии человека». — М., 1948.
- (рос.) Витвер И. А. Экономическая география зарубежных стран. — М. : Учпедгиз, 1948. — 320 с.
- (рос.) Витвер И. А. Экономическая география зарубежных стран. — М. : Учпедгиз, 1953. — 452 с.
- (рос.) Витвер И. А. Экономическая география зарубежных стран. Учебник для 9 кл. средней школы. — М. : Учпедгиз, 1955.
- (рос.) Витвер И. А. Франция: Экономическая география. — М. : Географгиз, 1958. — 416 с.
- (рос.) Витвер И. А. Историко-географическое введение в экономическую географию зарубежного мира: Учебное пособие для университетов. — М. : Географгиз, 1963. — 368 с.
- (рос.) Витвер И. А., , Современная Франция. — М. : Мысль, 1969. — 430 с. — 11 000 прим.
- (рос.) Витвер И. А. Избранные сочинения / Под ред. В. В. Вольского и . — М. : Изд-во МГУ, 1998. — 592 с. — .
Нагороди і відзнаки
Іван Олександрович за свої здобутки в досліджуваній області був заслужено відмічений рядом нагород:
- 1951 — лауреат Державної премії СРСР за підручник для 9 класу з економічної географії зарубіжних країн.
- 1940 — орден «Знак Пошани», 185-річний ювілей університету.
- 1961 — Заслужений діяч науки РРФСР.
- Почесний член Російського географічного товариства.
Примітки
- Витвер Иван Александрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Вітвер Іван Олександрович [ 20 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- (рос.) Витвер, Иван Александрович [ 2 травня 2019 у Wayback Machine.] // Краткая географическая энциклопедия : [в 5 т.] / гл. ред. А. А. Григорьев и др. — М. : Советская энциклопедия, 1966. — Т. 5 : Юдома — Яя. Дополнения. — 544 с.
- ГУ МГУ.
- Витвер, Иван Александрович // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- . Архів оригіналу за 23 березня 2012. Процитовано 1 травня 2019.
Література
- (рос.) Вольский В. В., Учёный. Учитель. Человек. — М., 1991.
- (рос.) Краснопольский А. В. Отечественные географы. — СПб., 1993.
- (рос.) Богучарсков В. Т. История географии: Учебное пособие для вузов. — М. : Академический Проект, 2006.
- (рос.) Один из основоположников советской экономической географии Иван Александрович Витвер // Ломоносов. — 2005. — Вып. 1. з джерела 18 вересня 2017. Процитовано 1 травня 2019.
Посилання
- Кузина И. М. Витвер Иван Александрович : ( )[рос.] : [ 2 травня 2019 року] / Кузина И. М. // geogr.msu.ru. — Географический факультет МГУ. — Дата звернення: 2 травня 2019 року.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ivan Oleksandrovich Vitver 25 lyutogo 1891 roku Ilyino 15 serpnya 1966 roku Moskva rosijskij radyanskij ekonomiko geograf krayinoznavec doktor geografichnih nauk 1938 profesor MDU imeni M v Lomonosova 1935 i MDIMV Zasluzhenij diyach nauki RRFSR laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR Zasnovnik radyanskoyi naukovoyi shkoli socialno ekonomichnogo krayinoznavstva avtor seriyi pidruchnikiv z socialno ekonomichnoyi geografiyi zarubizhnih krayin Vitver Ivan OleksandrovichNarodivsya25 lyutogo 1891 1891 02 25 Tverska guberniya Rosijska imperiyaPomer15 serpnya 1966 1966 08 15 1 75 rokiv Moskva RRFSR SRSR 1 PohovannyaNovodivichij cvintarKrayina SRSRDiyalnistekonomist geografAlma materIstoriko filologichnij fakultet Moskovskogo derzhavnogo universitetu d Galuzekonomichna geografiya krayinoznavstvo i politichna geografiyaZakladMDUVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor geografichnih naukVidomi uchniVolskij Viktor Vaclavovich Maksakovskij Volodimir Pavlovich d dAspiranti doktorantiVolskij Viktor Vaclavovich Maksakovskij Volodimir Pavlovich dNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vitver BiografiyaIvan Oleksandrovich Vitver narodivsya 25 lyutogo 1891 roku v prisilku Ilyino Tverskoyi guberniyi teper Kimrskogo rajon v rodini shvejcarskogo sirovara i rosijskoyi dvoryanki Vprodovzh 1910 1913 rokiv Ivan Oleksandrovich navchavsya na prirodnichomu viddilenni fiziko matematichnogo fakultetu Moskovskogo universitetu de sluhav lekciyi z geografiyi ta antropologiyi profesora Dmitra Mikolajovicha Anuchina Piznishe oblishiv navchannya i postupiv do Moskovskoyi konservatoriyi 1916 roku pislya zavershennya navchannya v konservatoriyi povernuvsya do universitetu 1921 zakinchiv istoriko filologichnij fakultet za specialnistyu istoriya Vprodovzh 1922 1926 rokiv navchavsya v aspiranturi Moskovskogo universitetu paralelno pracyuyuchi naukovim spivrobitnikom v Instituti istoriyi U vilnij chas vikladav istoriyu ta ekonomichnu geografiyu v shkoli 1925 roku Vitver zahistiv disertaciyu na temu Vijskovi poselennya v Rosiyi na pochatku XIX stolittya i otrimav stupin magistra istoriyi Pislya cogo vin perejshov na robotu v redakciyu vidavnictva Velika radyanska enciklopediya de propracyuvav do 1933 roku spochatku u viddili istoriyi potim geografiyi 1929 roku Mikola Mikolajovich Baranskij zaprosiv Vitvera chitati kursi z Latinskoyi Amerik ina kafedri ekonomichnoyi geografiyi SRSR geografichnogo fakultetu MDU U 1933 roku otrimuye posadu docenta Cherez rik staye zaviduvachem pershoyi v Rosiyi kafedri ekonomichnoyi ta politichnoyi geografiyi kapitalistichnih krayin She cherez rik doktorom geografichnih nauk i profesorom bez zahistu disertaciyi zvichajna praktika togo chasu Cyu posadu vin obijmav do 1954 roku Vprodovzh 1934 1936 rokiv paralelno chitav kursi lekcij v Instituti chervonoyi profesuri i v Komunistichnij akademiyi pracyuvav v naukovo doslidnomu Pid chas nimecko radyanskoyi vijni vprodovzh 1941 1943 rokiv perebuvav v evakuaciyi buv dekanom geografichnogo fakultetu v Ashhabadi i Sverdlovsku U 1944 1954 rokah vikladav na fakulteti mizhnarodnih vidnosin MDU piznishe Moskovskij derzhavnij institut mizhnarodnih vidnosin MDIMV Nadali zoseredivsya na naukovij ta administrativnij roboti buv zmushenij zalishiti posadu zaviduvacha kafedroyu ekonomichnoyi geografiyi kapitalistichnih krayin 1954 roku cherez problemi zi zdorov yam Mogila Vitvera na Novodivichomu kladovishi Moskvi Ivan Oleksandrovich Vitver yak i ryad inshih radyanskih geografiv zhodnogo razu ne buv za mezhami SRSR sho ne zavazhalo jomu vikladati ekonomichnu geografiyu zarubizhnih krayin i pisati pidruchniki z krayinoznavstva Pomer Ivan Oleksandrovich 15 serpnya 1966 roku u vici 75 rokiv pohovanij na Novodivichomu kladovishi Moskvi Naukovi praciIvan Oleksandrovich buv organizatorom nauki odnim iz zasnovnikiv radyanskoyi naukovoyi shkoli socialno ekonomichnoyi geografiyi zarubizhnogo svitu i krayinoznavstva Specializuvavsya na vivchenni krayin Latinskoyi Ameriki Franciyi Nimechchini ta inshih krayin Yevropi zasnovnik vidpovidnih napryamkiv v universiteti Avtor vidomogo pidruchnika Ekonomichna geografiya zarubizhnih krayin sho vitrimav 15 perevidan vprodovzh 1935 1955 rokiv Pidruchnik buv perekladenij na ryad yevropejskih mov i vidavavsya v Polshi Chehoslovachchini Bolgariyi Ugorshini NDR Kitayi Yaponiyi Velikij Britaniyi Franciyi Vitver stvoriv v Moskovskomu universiteti kursi z geografiyi svitovogo gospodarstva istoriyi ekonomichnoyi i politichnoyi geografiyi zarubizhnih krayin speckursi z geografiyi Nimechchini Franciyi i Velikoyi Britaniyi Osnovni praci ros Vitver I A Yuzhnaya Amerika Pod red N N Baranskogo i M L Gos izd vo 1930 506 s Ekonomicheskaya biblioteka Vsemirnaya ekonomicheskaya geografiya T 10 ros Vitver I A Braziliya i Argentina Sociograficheskij ocherk M L Gos izd vo 1930 160 s Rabochaya biblioteka shkolnika II stupeni Seriya po geografii ros Vitver I A Karibskie strany Meksika Centralnaya Amerika Vest Indiya Pod red N N Baranskogo i M L Socekgiz 1931 382 s Ekonomicheskaya biblioteka Vsemirnaya ekonomicheskaya geografiya T 11 ros Vitver I A Ekonomicheskaya geografiya kapitalisticheskih stran Uchebnik dlya srednej shkoly M Uchpedgiz 1935 448 s ros Vitver I A Ekonomicheskaya geografiya Germanii M Izd vo MGU 1939 112 s ros Vitver I A Germaniya Kratkij ekonomiko geograficheskij ocherk M Voennoe izd vo Narodnogo Komissariata Oborony 1945 104 s ros Vitver I A Istoriko geograficheskoe vvedenie v ekonomicheskuyu i politicheskuyu geografiyu kapitalisticheskogo mira M Izd vo MGU 1945 291 s ros Vitver I A Velikobritaniya Ekonomiko geograficheskij ocherk MID SSSR Mosk gos in t mezhdunar otnoshenij Kafedra stranovedeniya M MID SSSR 1947 208 s ros Vitver I A Issledovanie o Francuzskoj shkole geografii cheloveka M 1948 ros Vitver I A Ekonomicheskaya geografiya zarubezhnyh stran M Uchpedgiz 1948 320 s ros Vitver I A Ekonomicheskaya geografiya zarubezhnyh stran M Uchpedgiz 1953 452 s ros Vitver I A Ekonomicheskaya geografiya zarubezhnyh stran Uchebnik dlya 9 kl srednej shkoly M Uchpedgiz 1955 ros Vitver I A Franciya Ekonomicheskaya geografiya M Geografgiz 1958 416 s ros Vitver I A Istoriko geograficheskoe vvedenie v ekonomicheskuyu geografiyu zarubezhnogo mira Uchebnoe posobie dlya universitetov M Geografgiz 1963 368 s ros Vitver I A Sovremennaya Franciya M Mysl 1969 430 s 11 000 prim ros Vitver I A Izbrannye sochineniya Pod red V V Volskogo i M Izd vo MGU 1998 592 s ISBN 5 211 04008 2 Nagorodi i vidznakiIvan Oleksandrovich za svoyi zdobutki v doslidzhuvanij oblasti buv zasluzheno vidmichenij ryadom nagorod 1951 laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR za pidruchnik dlya 9 klasu z ekonomichnoyi geografiyi zarubizhnih krayin 1940 orden Znak Poshani 185 richnij yuvilej universitetu 1961 Zasluzhenij diyach nauki RRFSR Pochesnij chlen Rosijskogo geografichnogo tovaristva PrimitkiVitver Ivan Aleksandrovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Vitver Ivan Oleksandrovich 20 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 ros Vitver Ivan Aleksandrovich 2 travnya 2019 u Wayback Machine Kratkaya geograficheskaya enciklopediya v 5 t gl red A A Grigorev i dr M Sovetskaya enciklopediya 1966 T 5 Yudoma Yaya Dopolneniya 544 s GU MGU Vitver Ivan Aleksandrovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Arhiv originalu za 23 bereznya 2012 Procitovano 1 travnya 2019 Literatura ros Volskij V V Uchyonyj Uchitel Chelovek M 1991 ros Krasnopolskij A V Otechestvennye geografy SPb 1993 ros Bogucharskov V T Istoriya geografii Uchebnoe posobie dlya vuzov M Akademicheskij Proekt 2006 ros Odin iz osnovopolozhnikov sovetskoj ekonomicheskoj geografii Ivan Aleksandrovich Vitver Lomonosov 2005 Vyp 1 z dzherela 18 veresnya 2017 Procitovano 1 travnya 2019 PosilannyaKuzina I M Vitver Ivan Aleksandrovich ros 2 travnya 2019 roku Kuzina I M geogr msu ru Geograficheskij fakultet MGU Data zvernennya 2 travnya 2019 roku Poperednik dekan 1941 1943 Nastupnik