Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вірмено-Азербайджанська війна — конфлікт між Азербайджанською Демократичною республікою та Османською імперією з однієї сторони та Демократичною Республікою Вірменія з другої. В конфлікт були втягнуті цивільні Зангезуру, Нахічевані та Нагірного Карабаху. Численні партизанські операції були причиною високих жертв серед місцевого мирного населення.
| Вірмено-Азербайджанська Війна (1918—1920) | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 Демократична Республіка Вірменія Повстанці Нагірного Карабаху Тільки у :  Британія |  Азербайджанська Демократична Республіка Османська імперіяПізніше:  Азербайджанська РСР РРФСР | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
| Андарнік Озанян | | ||||||||
| Військові сили | |||||||||
| 1 000 000 Війська | 3 100 000 Війська | ||||||||
| Втрати | |||||||||
| 15-20 тис. мирного населення | 12-15 тис. мирного населення | ||||||||
Передумови
Вірмено-азербайджанські конфлікти мали місце протягом усієї історії цих країн. Численні погроми та вбивства, пограбування та спалення будинків призвели до погіршення стосунків між вірменами та азербайджанцями.
Хід війни
Різанина в Баку
Арешт генерала Талушинського та його доправлення до Баку 9 березня призвело до посилення антирадянських настроїв серед азербайджанського населення. 30 березня, спираючись на рапорти про активізацію антирадянського руху в Баку, більшовики влаштували 3-денну різанину, в ході якої загинуло близько 12 тисяч азербайджанців.
Бій за Баку та Карабах, 1918–1919
В той же час російські війська були втягнуті у війну з Османською імперією. , султан Османської імперії, почав рухатись вглиб Кавказу разом із . Найбільші бої відбулися в Євлаху та Агдаші, в ході яких османські війська перемогли російські.
Османська та її азербайджанські союзники під керівництвом і вбили близько 15 тисяч вірмен як відплату за вбивство вірменами мусульман. Столиця Азербайджанської Демократичної Республіки нарешті була повернена азербайджанцям.
Конфлікти в Шуші, початок 1920
Найбільші конфлікти між азербайджанцями та вірменами в Шуші відбулися у березні-квітні 1920 року. Тоді, під час азербайджанського свята Новруз Байрам (весняне рівнодення), карабахські вірмени організували несподівану атаку на цивільних.
В березні того ж року, відбулися конфлікти між татарами та вірменами. В ході погромів, більшість етнічних вірмен, що проживали в Шуші, вимушені були покинути свої домівки. Парламент в Баку відмовився провести суд над учасниками етнічних чисток в Шуші. Рішення парламенту спровокувало вірменське населення Карабаху взяти до рук зброю і розпочати війну в Карабасі.
Радянізація Азербайджану, Квітень 1920
На початку квітня 1920 року Республіка Азербайджан опинилася в складному становищі. На заході вірмени все ще утримували окуповані ними території, на сході повстали азербайджанські комуністи, а на півночі Червона Армія розгромила Добровольчу Армію А. Денікіна, і рухалася в сторону Азербайджану.
27 квітня, 1920 року уряд Азербайджанської Демократичної Республіки отримав звістку про те, що радянські війська зупинились біля північного кордону Азербайджану. В такій важкій ситуації, азербайджанський уряд офіційно здався радянському командуванню, однак деякі генерали та солдати азербайджанських військових сил продовжували партизанську боротьбу проти новоствореного уряду Азербайджанської Радянської Соціалістичної Республіки, що на той час була під керівництвом .
Поки азербайджанський уряд і армія потерпали від Червоної армії, вірменські війська захопили деякі азербайджанські території, включаючи Шушу, Ханкенді та деякі інші міста. Наприкінці квітня вірменські війська контролювали Карабах, з усіма навколишніми територіями.
Наступ Червоної армії, травень 1920
Після отримання формального контролю над Азербайджаном, Червона Армія почала наступати на позиції вірменських військ на заході Азербайджану. Азербайджансько-радянські війська, що діяли в регіоні, були реорганізовані та отримали радянську зброю.
Радянсько-азербайджанська офензива почалася на початку червня, і закінчилася швидкою перемогою над вірменськими військами. 5 червня вірменські війська були вибиті з Шуші, а пізніше і з Татева. 28 червня об'єднані радянсько-турецько-азербайджанські війська зайняли Нахічевань, встановивши таким чином повний контроль над провінцією. На початку серпня, вірменські війська спробували зробити контрудар і захопити Нахічевань, однак вони були розбиті в . Це була остання вірменська операція в Азербайджані. Після цього, Червона армія готувалася почати операцію по окупації Вірменії.
10 серпня було підписано перемир'я між Вірменською Демократичною Республікою та радянськими військами. За цим договором Вірменія визнавала контроль Азербайджану над Карабахом. Після підписання договору про припинення вогню, деякі вірменські ватажки партизан в Карабасі відмовились скласти зброю, і продовжили воювати.
Встановлення більшовицького режиму у Вірменії, грудень 1920
Після 6 років виснажливої боротьби із азербайджанськими, турецькими та радянськими військами, Вірменський національний ліберальний рух був більше не в змозі організувати активне протистояння ворогу.
4 грудня 1920 року керівництво Червоної Армії скористалося виснаженням вірменських військ, захопивши Єреван та заарештувавши уряд Демократичної Республіки Вірменії.
Була проголошена Вірменська радянська соціалістична республіка під керівництвом . Проголошення Вірменської РСР поклало край існуванню Демократичної Республіки Вірменія.
Закінчення війни, 23 жовтня 1921 року
Кровопролиття на Кавказі було зупинене укладанням союзного договору між Туреччиною та новоствореним СРСР. Цей договір був підписаний Російською РФСР, Азербайджанською РСР, Грузинською РСР та Вірменською РСР з одного боку, та Туреччиною з іншого.
За цим договором, Нахічевань отримала формальний статус автономної республіки в складі Азербайджану. Туреччина та СРСР виступили гарантами статусу Нахічевані. Туреччина зобов'язалась повернути Олександропіль Вірменії, і Батумі Грузії.
Примітки
- . Архів оригіналу за 10 березня 2011. Процитовано 29 серпня 2008.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Michael Smith. «Anatomy of Rumor: Murder Scandal, the Musavat Party and Narrative of the Russian Revolution in Baku, 1917–1920», Journal of Contemporary History, Vol 36, No. 2, (Apr. 2001), p. 228
- "The British administrator of Karabakh Colonel Chatelword did not prevent the discrimination of Armenians by the Tatar administration of Governor Saltanov. The ethnic clashes ended with the terrible massacres in which the most of Armenians in Shusha town perished. The Parliament in Baku refused to even condemn those responsible of the massacres in Shusha and the war started in Karabakh. A. Zubov (in Russian) А. Зубов Политическое будущее Кавказа: опыт ретроспективно-сравнительного анализа, журнал «Знамя», 2000, #4, http://magazines.russ.ru/znamia/2000/4/zubov.html [ 25 березня 2019 у Wayback Machine.]
- «massacre of the Armenians of Nagorno-Karabakh's capital, Shushi (called Shusha by the Azerbaijanis)», Kalli Raptis, «Nagorno-Karabakh and the Eurasian Transport Corridor», http://72.14.235.104/search?q=cache:MSbXaimmyAcJ:www.eliamep.gr/eliamep/files/op9803.PDF[недоступне посилання з квітня 2019]
- «A month ago after the massacres of Shushi, in April 19, 1920, prime-ministers of England, France and Italy with participation of the representatives of Japan and USA collected in San-Remo…» (in Russian) Джованни ГУАЙТА, Армения между кемалистским молотом и большевистской наковальней // «ГРАЖДАНИН», M., # 4, 2004 http://www.grazhdanin.com/grazhdanin.phtml?var=Vipuski/2004/4/statya17&number=%B94 [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Armenia in Crisis: The 1988 Earthquake — Page 6 by Pierre Verluise
- Robert H. Hewsen. Armenia: A Historical Atlas, p. 237.
Література
- http://hrw.org/reports/1995/communal [ 26 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
Джерела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Virmeno Azerbajdzhanska vijna konflikt mizh Azerbajdzhanskoyu Demokratichnoyu respublikoyu ta Osmanskoyu imperiyeyu z odniyeyi storoni ta Demokratichnoyu Respublikoyu Virmeniya z drugoyi V konflikt buli vtyagnuti civilni Zangezuru Nahichevani ta Nagirnogo Karabahu Chislenni partizanski operaciyi buli prichinoyu visokih zhertv sered miscevogo mirnogo naselennya Virmeno Azerbajdzhanska Vijna 1918 1920 Data Berezen 1918 1920 Misce Virmeniya i Azerbajdzhan Privid Teritorialni superechki Rezultat Konflikt navkolo Nagirnogo Karabahu virishenij na korist Azerbajdzhanu Storoni Demokratichna Respublika Virmeniya Povstanci Nagirnogo Karabahu Tilki u Britaniya Azerbajdzhanska Demokratichna Respublika Osmanska imperiya Piznishe Azerbajdzhanska RSR RRFSR Komanduvachi Andarnik Ozanyan Vijskovi sili 1 000 000 Vijska 3 100 000 Vijska Vtrati 15 20 tis mirnogo naselennya 12 15 tis mirnogo naselennyaPeredumoviVirmeno azerbajdzhanski konflikti mali misce protyagom usiyeyi istoriyi cih krayin Chislenni pogromi ta vbivstva pograbuvannya ta spalennya budinkiv prizveli do pogirshennya stosunkiv mizh virmenami ta azerbajdzhancyami Hid vijniRizanina v Baku Aresht generala Talushinskogo ta jogo dopravlennya do Baku 9 bereznya prizvelo do posilennya antiradyanskih nastroyiv sered azerbajdzhanskogo naselennya 30 bereznya spirayuchis na raporti pro aktivizaciyu antiradyanskogo ruhu v Baku bilshoviki vlashtuvali 3 dennu rizaninu v hodi yakoyi zaginulo blizko 12 tisyach azerbajdzhanciv Bij za Baku ta Karabah 1918 1919 Virmenski bijci pid chas bitvi za Baku V toj zhe chas rosijski vijska buli vtyagnuti u vijnu z Osmanskoyu imperiyeyu sultan Osmanskoyi imperiyi pochav ruhatis vglib Kavkazu razom iz Najbilshi boyi vidbulisya v Yevlahu ta Agdashi v hodi yakih osmanski vijska peremogli rosijski Osmanska ta yiyi azerbajdzhanski soyuzniki pid kerivnictvom i vbili blizko 15 tisyach virmen yak vidplatu za vbivstvo virmenami musulman Stolicya Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki nareshti bula povernena azerbajdzhancyam Konflikti v Shushi pochatok 1920 Najbilshi konflikti mizh azerbajdzhancyami ta virmenami v Shushi vidbulisya u berezni kvitni 1920 roku Todi pid chas azerbajdzhanskogo svyata Novruz Bajram vesnyane rivnodennya karabahski virmeni organizuvali nespodivanu ataku na civilnih V berezni togo zh roku vidbulisya konflikti mizh tatarami ta virmenami V hodi pogromiv bilshist etnichnih virmen sho prozhivali v Shushi vimusheni buli pokinuti svoyi domivki Parlament v Baku vidmovivsya provesti sud nad uchasnikami etnichnih chistok v Shushi Rishennya parlamentu sprovokuvalo virmenske naselennya Karabahu vzyati do ruk zbroyu i rozpochati vijnu v Karabasi Radyanizaciya Azerbajdzhanu Kviten 1920 Na pochatku kvitnya 1920 roku Respublika Azerbajdzhan opinilasya v skladnomu stanovishi Na zahodi virmeni vse she utrimuvali okupovani nimi teritoriyi na shodi povstali azerbajdzhanski komunisti a na pivnochi Chervona Armiya rozgromila Dobrovolchu Armiyu A Denikina i ruhalasya v storonu Azerbajdzhanu 27 kvitnya 1920 roku uryad Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki otrimav zvistku pro te sho radyanski vijska zupinilis bilya pivnichnogo kordonu Azerbajdzhanu V takij vazhkij situaciyi azerbajdzhanskij uryad oficijno zdavsya radyanskomu komanduvannyu odnak deyaki generali ta soldati azerbajdzhanskih vijskovih sil prodovzhuvali partizansku borotbu proti novostvorenogo uryadu Azerbajdzhanskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki sho na toj chas bula pid kerivnictvom Poki azerbajdzhanskij uryad i armiya poterpali vid Chervonoyi armiyi virmenski vijska zahopili deyaki azerbajdzhanski teritoriyi vklyuchayuchi Shushu Hankendi ta deyaki inshi mista Naprikinci kvitnya virmenski vijska kontrolyuvali Karabah z usima navkolishnimi teritoriyami Nastup Chervonoyi armiyi traven 1920 Miscya dislokaciyi britanskih vijsk u 1918 1919 Pislya otrimannya formalnogo kontrolyu nad Azerbajdzhanom Chervona Armiya pochala nastupati na poziciyi virmenskih vijsk na zahodi Azerbajdzhanu Azerbajdzhansko radyanski vijska sho diyali v regioni buli reorganizovani ta otrimali radyansku zbroyu Radyansko azerbajdzhanska ofenziva pochalasya na pochatku chervnya i zakinchilasya shvidkoyu peremogoyu nad virmenskimi vijskami 5 chervnya virmenski vijska buli vibiti z Shushi a piznishe i z Tateva 28 chervnya ob yednani radyansko turecko azerbajdzhanski vijska zajnyali Nahichevan vstanovivshi takim chinom povnij kontrol nad provinciyeyu Na pochatku serpnya virmenski vijska sprobuvali zrobiti kontrudar i zahopiti Nahichevan odnak voni buli rozbiti v Ce bula ostannya virmenska operaciya v Azerbajdzhani Pislya cogo Chervona armiya gotuvalasya pochati operaciyu po okupaciyi Virmeniyi 10 serpnya bulo pidpisano peremir ya mizh Virmenskoyu Demokratichnoyu Respublikoyu ta radyanskimi vijskami Za cim dogovorom Virmeniya viznavala kontrol Azerbajdzhanu nad Karabahom Pislya pidpisannya dogovoru pro pripinennya vognyu deyaki virmenski vatazhki partizan v Karabasi vidmovilis sklasti zbroyu i prodovzhili voyuvati Vstanovlennya bilshovickogo rezhimu u Virmeniyi gruden 1920 Pislya 6 rokiv visnazhlivoyi borotbi iz azerbajdzhanskimi tureckimi ta radyanskimi vijskami Virmenskij nacionalnij liberalnij ruh buv bilshe ne v zmozi organizuvati aktivne protistoyannya vorogu 4 grudnya 1920 roku kerivnictvo Chervonoyi Armiyi skoristalosya visnazhennyam virmenskih vijsk zahopivshi Yerevan ta zaareshtuvavshi uryad Demokratichnoyi Respubliki Virmeniyi Bula progoloshena Virmenska radyanska socialistichna respublika pid kerivnictvom Progoloshennya Virmenskoyi RSR poklalo kraj isnuvannyu Demokratichnoyi Respubliki Virmeniya Zakinchennya vijni 23 zhovtnya 1921 roku Krovoprolittya na Kavkazi bulo zupinene ukladannyam soyuznogo dogovoru mizh Turechchinoyu ta novostvorenim SRSR Cej dogovir buv pidpisanij Rosijskoyu RFSR Azerbajdzhanskoyu RSR Gruzinskoyu RSR ta Virmenskoyu RSR z odnogo boku ta Turechchinoyu z inshogo Za cim dogovorom Nahichevan otrimala formalnij status avtonomnoyi respubliki v skladi Azerbajdzhanu Turechchina ta SRSR vistupili garantami statusu Nahichevani Turechchina zobov yazalas povernuti Oleksandropil Virmeniyi i Batumi Gruziyi Primitki Arhiv originalu za 10 bereznya 2011 Procitovano 29 serpnya 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Michael Smith Anatomy of Rumor Murder Scandal the Musavat Party and Narrative of the Russian Revolution in Baku 1917 1920 Journal of Contemporary History Vol 36 No 2 Apr 2001 p 228 The British administrator of Karabakh Colonel Chatelword did not prevent the discrimination of Armenians by the Tatar administration of Governor Saltanov The ethnic clashes ended with the terrible massacres in which the most of Armenians in Shusha town perished The Parliament in Baku refused to even condemn those responsible of the massacres in Shusha and the war started in Karabakh A Zubov in Russian A Zubov Politicheskoe budushee Kavkaza opyt retrospektivno sravnitelnogo analiza zhurnal Znamya 2000 4 http magazines russ ru znamia 2000 4 zubov html 25 bereznya 2019 u Wayback Machine massacre of the Armenians of Nagorno Karabakh s capital Shushi called Shusha by the Azerbaijanis Kalli Raptis Nagorno Karabakh and the Eurasian Transport Corridor http 72 14 235 104 search q cache MSbXaimmyAcJ www eliamep gr eliamep files op9803 PDF nedostupne posilannya z kvitnya 2019 A month ago after the massacres of Shushi in April 19 1920 prime ministers of England France and Italy with participation of the representatives of Japan and USA collected in San Remo in Russian Dzhovanni GUAJTA Armeniya mezhdu kemalistskim molotom i bolshevistskoj nakovalnej GRAZhDANIN M 4 2004 http www grazhdanin com grazhdanin phtml var Vipuski 2004 4 statya17 amp number B94 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Armenia in Crisis The 1988 Earthquake Page 6 by Pierre Verluise Robert H Hewsen Armenia A Historical Atlas p 237 ISBN 0 226 33228 4Literaturahttp hrw org reports 1995 communal 26 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Dzherela