Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вінавер Максим Мойсейович (1863 (за іншими даними — в 1862), Варшава, Російська імперія — 10 жовтня, 1926, Мантон-Сен-Бернар, Франція) — адвокат, громадський діяч, активний учасник єврейського національного руху, член першої Державної Думи від міста Санкт-Петербург, один із засновників конституційно-демократичної партії, один із найближчих соратників Павла Мілюкова.
| Вінавер Максим Мойсейович | |
|---|---|
| рос. Максим Винавер | |
 | |
| Міністр закордонних справ Кримського крайового уряду | |
| 14 листопада 1918 — 15 квітня 1919 | |
| Попередник | Джафер Сейдамет Киример |
| Наступник | посада скасована |
| | |
| Народився | 1863 Варшава,  Російська імперія |
| Помер | 10 жовтня 1926 Мантон-Сен-Бернар,  Франція |
| Похований | Пер-Лашез[1] і d |
| Відомий як | адвокат, політик |
| Громадянство | Російська імперія |
| Національність | єврей |
| Alma mater | Варшавський університет |
| Політична партія | Конституційно-демократична партія |
| Діти | d, d і d |
| Професія | адвокат |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Освіта
Початкову освіту одержав у 3-й Варшавській гімназії, а вищу отримав у Варшавському університеті, на юридичному факультеті. Завершивши навчання в університеті, написав роботу «Дослідження пам'яток польського звичайного права» .
Адвокатська діяльність
Поскільки від 1889 року у Російській імперії євреям було заборонено обіймати посаду адвоката, Вайнвер був змушений працювати помічником присяжного повіреного протягом 18-ти років, вступивши до присяжної адвокатури петербурзького округу. Олександр Солженіцин так відгукувався про Максима Вінавера :
Легко прославитися на захисті кримінальному - тут реакція преси, публіки, а знаменитість цивіліста досягається важко: його можуть оцінити тільки судді та колеги. Як єврея Вінавера довго не пускали в звання присяжного повіреного, все тримали в «помічниках», - але й він умів відігратися на Сенаті: так виступити там, що сенатори німіли. І вів їх ініціативно: то на захист їхніх же традицій проти нововведень, то на захист нововведень проти традиції, - проте завжди до того рішення, яке Вінавер вважав за потрібне. Оригінальний текст (рос.)Легко прославиться на защите уголовной — тут реакция прессы, публики, а знаменитость цивилиста достигается трудно: его могут оценить только судьи да коллеги. Как еврея Винавера долго не пускали в звание присяжного поверенного, все держали в «помощниках», — но и он умел отыграться на Сенате: так выступить там, что сенаторы немели. И вел их инициативно: то в защиту их же традиции против новшеств, то в защиту нововведений против традиции, — однако всегда к тому решению, которое Винавер считал нужным.
У липні 1904 року був затверджений у званні присяжного повіреного. Після утвердження на посаді займався кримінальними справами, де відстоював права євреїв. Він, зокрема, організовував захист у Вільно, який звинувачувався у ритуальному вбивстві. Саме завдяки його втручанню ця справа була виграна. Вінавер також виступив у ролі цивільного позивача від імені євреїв, що постраждали під час у 1904 році, але, звинувативши суд в упередженості, на чолі групи адвокатів залишив процес.
Політична діяльність
Залишаючись на посаді адвоката, Максим Вінавер брав активну участь у визвольному русі. Вже у 1905 році стає одним з лідерів конституційно-демократичної партії, головуючи на установчому з'їзді в Москві та увійшовши до складу членів її ЦК. Наступного року його було обрано до першої Державної Думи від міста Санкт-Петербург. Там він бере участь у роботі комісій про відповідну адресу, недоторканність особи, цивільну рівність, союзи і збори. Був засуджений на 3 місяці в'язниці за підписання Виборзької відозви із закликом відмовитися від сплати податків і постачання рекрутів. Після лютневої революції Тимчасовим урядом був призначений на посаду сенатора. Виступаючи на 7-му з'їзді партії кадетів (березень) з доповіддю про тактику, заявив:
Подання про злиття нас з урядом, перейменування нас в урядову партію було б помилкою навряд чи правильним по суті і небезпечним і для нашої діяльності, і для діяльності уряду. Ми повинні являти собою частину суспільства, думки країни.. Оригінальний текст (рос.)Представление о слиянии нас с правительством, переименовании нас в правительственную партию было бы заблуждением едва ли правильным по существу и опасным и для нашей деятельности, и для деятельности правительства. Мы должны представлять собой часть обществ, мнения страны.
У березні очолив агітаційно-видавничу комісію партії, яка ставила завдання видати програму партії, а також окремі брошури і листівки з доповідями делегатів з'їзду. Після Квітневої кризи група і Максима Вінавера зблизилась із лівим флангом партії. На 8-му з'їзді партії він знову увійшов у склад ЦК. 3 травня на спільному засіданні Тимчасового уряду, Тимчасового Комітету Державної Думи і представників Ради РСД П. Долгоруков і Вінавер вручили кн. Г. Львову кадетський ультиматум про програму уряду і його склад (не менше 4 представників партії).
На початку травня він здійснив ряд поїздок з метою ознайомлення зі станом справ у партійних організаціях і підготовці до майбутніх муніципальних виборів. 1 червня на засіданні ЦК партії виступив проти відставки кадетських міністрів, вимагав введення смертної кари за антивоєнну пропаганду. Після провалу виступу генерала Корнілова добився тимчасового усунення Мілюкова від керівництва партією.
Єврейський рух
Він також брав участь у єврейському громадському русі, був одним із засновників рос. «Союза для достижения равноправия еврейского народа в России». У 1907 році заснував рос. «Еврейскую народную группу»; під його головуванням Історико-Етнографічна комісія при «Товаристві поширення освіти між євреями в Росії» видала зібрання матеріалів для історії євреїв в Росії «Регести і Написи».
Кримський період
Як відомий лідер ліберального руху, брав участь у написанні закону про вибори до Установчих зборів (під керівництвом ), куди був згодом обраний від партії кадетів. Напркінці 1917 року був заарештований Військово-революційним комітетом, але після допиту був відпущений. Згодом він покидає Петроград, перебравши до Москви де відстоює союз з країнами Антанти. Пізніше переїжджає до Києва, а вже звідти — у Крим. Під час німецької окупації проживає разом із сім'єю у Алушті. Там він включився у політичне життя регіону, обійнявши 14 листопада 1918 року посаду Міністра закордонних справ другого Кримського крайового уряду. На цій посаді політик намагався організувати захист міста Севастополь військами союзників. Пізніше він навіть написав книгу «Наше правительство. (Крымские воспоминания 1918–1919 гг.)» про свою діяльність у цей період, яка була видана його сином Євгеном у 1928 році у Парижі.
У еміграції
Захоплення Кримського півострова Червоною Армією призвело до евакуації уряду до Севастополя. 15 квітня 1919 року він, разом із сім'єю і колегами, покидає Крим на грецькому човні «Надія», що пливтиме у Пірей. За кордоном він вливається у ліве крило кадетської еміграції, очолить паризький комітет партії кадетів. Ціллю продовження його політичної діяльності у Франції було привернути увагу союзних держав до виконання ними завдання визволення Росії від більшовизму. Крах інтервенції та поразка генерала Врангеля змусив Вінавера, разом із та Миколою Авксєнтьєвим, закликав до «об'єднання всіх демократичних течій всередині еміграції» з метою боротьби за демократичну Росію. Очолював рос. "Русское издательское дело в Париже", був одним із засновників газети «Последние новости».
Наукова діяльність
Окрім громадської та політичної діяльності Максим Мойсейович займався наукою. Він, зокрема, викладав у новому Брюссельському університеті і Паризькій вищій школі суспільних наук. Після еміграції до Франції читав курс російського громадянського права в Російському університеті при Сорбонні, ініціатором створення якого і був. Найвідомішими його роботами є:
Публікувався у газетах і журналах «Журнал Министерства Юстиции», «Право», «Вестник Права», «Вестник Европы». З 1904 по 1906 рік був разом із одним із редакторів «Вісника Права», з 1909 року бере участь у редагуванні «Трудов Санкт-Ппетербурзького юридичного товариства». За його участю видаються журнал «Єврейська Старина» і газета «Новий Схід», видавав журнал «Вестник гражданского права» у 1913-17 роках. Засновник і редактор журналу «Єврейська трибуна» (з 1919 року) і газети «Ланка» (з 1923 року). Статті:
- «Об источниках Х тома» (Санкт-Петербург, 1902) (рос.)
- «Хартия вольностей казенных» (Санкт-Петербург, 1902) (рос.)
- «Гражданская ответственность должностных лиц» (Санкт-Петербург, 1902) (рос.)
- «Очерки об адвокатуре» (Санкт-Петербург, 1902) (рос.)
- «Адвокатура и правовое государство» (1906) (рос.)
- «Конфликты в 1-й Думе» (1907) (рос.)
- «Парламентские речи» (1907) (рос.)
- «Из области цивилистики» (Санкт-Петербург, 1908) (рос.)
- «История Выборгского воззвания» 1917) (рос.)
- «Недавнее. Воспоминания и характеристики» 1917) (рос.)
Меценатська діяльність
19 березня 1918 року під керівництвом Максима Мойсейовича відбулось зібрання засновників Союзу письменників. Свого часу Максим Мойсейович виразив значну підтримку одному з найвідоміших представників художнього авангарду XX століття — Марку Шагалу:
... Вінавер був першим, хто купив у мене дві картини. Йому, адвокату, знаменитому депутату, сподобалися бідні євреї, що натовпом йдуть з верхнього кута моєї картини за нареченим, нареченою і музикантами. Оригінальний текст (рос.)…Винавер был первым, кто купил у меня две картины. Ему, адвокату, знаменитому депутату, понравились бедные евреи, толпой идущие из верхнего угла моей картины за женихом, невестой и музыкантами.
Примітки
- рос. «Исследование памятников польского обычного права XIII века»
- Александр Солженицын. Красное колесо. Узел III. Март семнадцатого. — Москва : Воениздат, 1993. — Т. 5. — 592 с. — .
Джерела
- Протасов Л.Г. Люди Учредительного собрания: портрет в интерьере эпохи. — Москва : РОСПЭН, 2008.
- Шикман А.П. Деятели отечественной истории. Биографический справочник. — Москва, 1997.
- Думова Н.Г. Кадетская партия в период Первой мировой войны и Февральской революции. — Москва, 1988.
Посилання
- ЗАМЕТКИ ПО ЕВРЕЙСКОЙ ИСТОРИИ [ 29 липня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Максим Винавер — адвокат, подаривший миру Шагала [ 23 березня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Хронос [ 11 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vinaver Maksim Mojsejovich 1863 za inshimi danimi v 1862 Varshava Rosijska imperiya 10 zhovtnya 1926 Manton Sen Bernar Franciya advokat gromadskij diyach aktivnij uchasnik yevrejskogo nacionalnogo ruhu chlen pershoyi Derzhavnoyi Dumi vid mista Sankt Peterburg odin iz zasnovnikiv konstitucijno demokratichnoyi partiyi odin iz najblizhchih soratnikiv Pavla Milyukova Vinaver Maksim Mojsejovichros Maksim VinaverVinaver Maksim MojsejovichMinistr zakordonnih sprav Krimskogo krajovogo uryadu14 listopada 1918 15 kvitnya 1919Poperednik Dzhafer Sejdamet KirimerNastupnik posada skasovanaNarodivsya 1863 1863 Varshava Rosijska imperiyaPomer 10 zhovtnya 1926 1926 10 10 Manton Sen Bernar FranciyaPohovanij Per Lashez 1 i dVidomij yak advokat politikGromadyanstvo Rosijska imperiyaNacionalnist yevrejAlma mater Varshavskij universitetPolitichna partiya Konstitucijno demokratichna partiyaDiti d d i dProfesiya advokat Mediafajli u VikishovishiOsvitaPochatkovu osvitu oderzhav u 3 j Varshavskij gimnaziyi a vishu otrimav u Varshavskomu universiteti na yuridichnomu fakulteti Zavershivshi navchannya v universiteti napisav robotu Doslidzhennya pam yatok polskogo zvichajnogo prava Advokatska diyalnistPoskilki vid 1889 roku u Rosijskij imperiyi yevreyam bulo zaboroneno obijmati posadu advokata Vajnver buv zmushenij pracyuvati pomichnikom prisyazhnogo povirenogo protyagom 18 ti rokiv vstupivshi do prisyazhnoyi advokaturi peterburzkogo okrugu Oleksandr Solzhenicin tak vidgukuvavsya pro Maksima Vinavera Legko proslavitisya na zahisti kriminalnomu tut reakciya presi publiki a znamenitist civilista dosyagayetsya vazhko jogo mozhut ociniti tilki suddi ta kolegi Yak yevreya Vinavera dovgo ne puskali v zvannya prisyazhnogo povirenogo vse trimali v pomichnikah ale j vin umiv vidigratisya na Senati tak vistupiti tam sho senatori nimili I viv yih iniciativno to na zahist yihnih zhe tradicij proti novovveden to na zahist novovveden proti tradiciyi prote zavzhdi do togo rishennya yake Vinaver vvazhav za potribne Originalnij tekst ros Legko proslavitsya na zashite ugolovnoj tut reakciya pressy publiki a znamenitost civilista dostigaetsya trudno ego mogut ocenit tolko sudi da kollegi Kak evreya Vinavera dolgo ne puskali v zvanie prisyazhnogo poverennogo vse derzhali v pomoshnikah no i on umel otygratsya na Senate tak vystupit tam chto senatory nemeli I vel ih iniciativno to v zashitu ih zhe tradicii protiv novshestv to v zashitu novovvedenij protiv tradicii odnako vsegda k tomu resheniyu kotoroe Vinaver schital nuzhnym U lipni 1904 roku buv zatverdzhenij u zvanni prisyazhnogo povirenogo Pislya utverdzhennya na posadi zajmavsya kriminalnimi spravami de vidstoyuvav prava yevreyiv Vin zokrema organizovuvav zahist u Vilno yakij zvinuvachuvavsya u ritualnomu vbivstvi Same zavdyaki jogo vtruchannyu cya sprava bula vigrana Vinaver takozh vistupiv u roli civilnogo pozivacha vid imeni yevreyiv sho postrazhdali pid chas u 1904 roci ale zvinuvativshi sud v uperedzhenosti na choli grupi advokativ zalishiv proces Politichna diyalnistZalishayuchis na posadi advokata Maksim Vinaver brav aktivnu uchast u vizvolnomu rusi Vzhe u 1905 roci staye odnim z lideriv konstitucijno demokratichnoyi partiyi golovuyuchi na ustanovchomu z yizdi v Moskvi ta uvijshovshi do skladu chleniv yiyi CK Nastupnogo roku jogo bulo obrano do pershoyi Derzhavnoyi Dumi vid mista Sankt Peterburg Tam vin bere uchast u roboti komisij pro vidpovidnu adresu nedotorkannist osobi civilnu rivnist soyuzi i zbori Buv zasudzhenij na 3 misyaci v yaznici za pidpisannya Viborzkoyi vidozvi iz zaklikom vidmovitisya vid splati podatkiv i postachannya rekrutiv Pislya lyutnevoyi revolyuciyi Timchasovim uryadom buv priznachenij na posadu senatora Vistupayuchi na 7 mu z yizdi partiyi kadetiv berezen z dopoviddyu pro taktiku zayaviv Podannya pro zlittya nas z uryadom perejmenuvannya nas v uryadovu partiyu bulo b pomilkoyu navryad chi pravilnim po suti i nebezpechnim i dlya nashoyi diyalnosti i dlya diyalnosti uryadu Mi povinni yavlyati soboyu chastinu suspilstva dumki krayini Originalnij tekst ros Predstavlenie o sliyanii nas s pravitelstvom pereimenovanii nas v pravitelstvennuyu partiyu bylo by zabluzhdeniem edva li pravilnym po sushestvu i opasnym i dlya nashej deyatelnosti i dlya deyatelnosti pravitelstva My dolzhny predstavlyat soboj chast obshestv mneniya strany U berezni ocholiv agitacijno vidavnichu komisiyu partiyi yaka stavila zavdannya vidati programu partiyi a takozh okremi broshuri i listivki z dopovidyami delegativ z yizdu Pislya Kvitnevoyi krizi grupa i Maksima Vinavera zblizilas iz livim flangom partiyi Na 8 mu z yizdi partiyi vin znovu uvijshov u sklad CK 3 travnya na spilnomu zasidanni Timchasovogo uryadu Timchasovogo Komitetu Derzhavnoyi Dumi i predstavnikiv Radi RSD P Dolgorukov i Vinaver vruchili kn G Lvovu kadetskij ultimatum pro programu uryadu i jogo sklad ne menshe 4 predstavnikiv partiyi Na pochatku travnya vin zdijsniv ryad poyizdok z metoyu oznajomlennya zi stanom sprav u partijnih organizaciyah i pidgotovci do majbutnih municipalnih viboriv 1 chervnya na zasidanni CK partiyi vistupiv proti vidstavki kadetskih ministriv vimagav vvedennya smertnoyi kari za antivoyennu propagandu Pislya provalu vistupu generala Kornilova dobivsya timchasovogo usunennya Milyukova vid kerivnictva partiyeyu Yevrejskij ruh Vin takozh brav uchast u yevrejskomu gromadskomu rusi buv odnim iz zasnovnikiv ros Soyuza dlya dostizheniya ravnopraviya evrejskogo naroda v Rossii U 1907 roci zasnuvav ros Evrejskuyu narodnuyu gruppu pid jogo golovuvannyam Istoriko Etnografichna komisiya pri Tovaristvi poshirennya osviti mizh yevreyami v Rosiyi vidala zibrannya materialiv dlya istoriyi yevreyiv v Rosiyi Regesti i Napisi Krimskij period Yak vidomij lider liberalnogo ruhu brav uchast u napisanni zakonu pro vibori do Ustanovchih zboriv pid kerivnictvom kudi buv zgodom obranij vid partiyi kadetiv Naprkinci 1917 roku buv zaareshtovanij Vijskovo revolyucijnim komitetom ale pislya dopitu buv vidpushenij Zgodom vin pokidaye Petrograd perebravshi do Moskvi de vidstoyuye soyuz z krayinami Antanti Piznishe pereyizhdzhaye do Kiyeva a vzhe zvidti u Krim Pid chas nimeckoyi okupaciyi prozhivaye razom iz sim yeyu u Alushti Tam vin vklyuchivsya u politichne zhittya regionu obijnyavshi 14 listopada 1918 roku posadu Ministra zakordonnih sprav drugogo Krimskogo krajovogo uryadu Na cij posadi politik namagavsya organizuvati zahist mista Sevastopol vijskami soyuznikiv Piznishe vin navit napisav knigu Nashe pravitelstvo Krymskie vospominaniya 1918 1919 gg pro svoyu diyalnist u cej period yaka bula vidana jogo sinom Yevgenom u 1928 roci u Parizhi U emigraciyi Zahoplennya Krimskogo pivostrova Chervonoyu Armiyeyu prizvelo do evakuaciyi uryadu do Sevastopolya 15 kvitnya 1919 roku vin razom iz sim yeyu i kolegami pokidaye Krim na greckomu chovni Nadiya sho plivtime u Pirej Za kordonom vin vlivayetsya u live krilo kadetskoyi emigraciyi ocholit parizkij komitet partiyi kadetiv Cillyu prodovzhennya jogo politichnoyi diyalnosti u Franciyi bulo privernuti uvagu soyuznih derzhav do vikonannya nimi zavdannya vizvolennya Rosiyi vid bilshovizmu Krah intervenciyi ta porazka generala Vrangelya zmusiv Vinavera razom iz ta Mikoloyu Avksyentyevim zaklikav do ob yednannya vsih demokratichnih techij vseredini emigraciyi z metoyu borotbi za demokratichnu Rosiyu Ocholyuvav ros Russkoe izdatelskoe delo v Parizhe buv odnim iz zasnovnikiv gazeti Poslednie novosti Naukova diyalnistOkrim gromadskoyi ta politichnoyi diyalnosti Maksim Mojsejovich zajmavsya naukoyu Vin zokrema vikladav u novomu Bryusselskomu universiteti i Parizkij vishij shkoli suspilnih nauk Pislya emigraciyi do Franciyi chitav kurs rosijskogo gromadyanskogo prava v Rosijskomu universiteti pri Sorbonni iniciatorom stvorennya yakogo i buv Najvidomishimi jogo robotami ye Issledovanie pamyatnikov polskogo obychnogo prava na nemeckom yazyke Varshava 1888 ros pol Publikuvavsya u gazetah i zhurnalah Zhurnal Ministerstva Yusticii Pravo Vestnik Prava Vestnik Evropy Z 1904 po 1906 rik buv razom iz odnim iz redaktoriv Visnika Prava z 1909 roku bere uchast u redaguvanni Trudov Sankt Ppeterburzkogo yuridichnogo tovaristva Za jogo uchastyu vidayutsya zhurnal Yevrejska Starina i gazeta Novij Shid vidavav zhurnal Vestnik grazhdanskogo prava u 1913 17 rokah Zasnovnik i redaktor zhurnalu Yevrejska tribuna z 1919 roku i gazeti Lanka z 1923 roku Statti Ob istochnikah H toma Sankt Peterburg 1902 ros Hartiya volnostej kazennyh Sankt Peterburg 1902 ros Grazhdanskaya otvetstvennost dolzhnostnyh lic Sankt Peterburg 1902 ros Ocherki ob advokature Sankt Peterburg 1902 ros Advokatura i pravovoe gosudarstvo 1906 ros Konflikty v 1 j Dume 1907 ros Parlamentskie rechi 1907 ros Iz oblasti civilistiki Sankt Peterburg 1908 ros Istoriya Vyborgskogo vozzvaniya 1917 ros Nedavnee Vospominaniya i harakteristiki 1917 ros Mecenatska diyalnist19 bereznya 1918 roku pid kerivnictvom Maksima Mojsejovicha vidbulos zibrannya zasnovnikiv Soyuzu pismennikiv Svogo chasu Maksim Mojsejovich viraziv znachnu pidtrimku odnomu z najvidomishih predstavnikiv hudozhnogo avangardu XX stolittya Marku Shagalu Vinaver buv pershim hto kupiv u mene dvi kartini Jomu advokatu znamenitomu deputatu spodobalisya bidni yevreyi sho natovpom jdut z verhnogo kuta moyeyi kartini za narechenim narechenoyu i muzikantami Originalnij tekst ros Vinaver byl pervym kto kupil u menya dve kartiny Emu advokatu znamenitomu deputatu ponravilis bednye evrei tolpoj idushie iz verhnego ugla moej kartiny za zhenihom nevestoj i muzykantami Primitkihttp gallica bnf fr ark 12148 bpt6k56720037 f14 image r vinaver langFR ros Issledovanie pamyatnikov polskogo obychnogo prava XIII veka Aleksandr Solzhenicyn Krasnoe koleso Uzel III Mart semnadcatogo Moskva Voenizdat 1993 T 5 592 s ISBN 5 203 01579 1 DzherelaProtasov L G Lyudi Uchreditelnogo sobraniya portret v interere epohi Moskva ROSPEN 2008 Shikman A P Deyateli otechestvennoj istorii Biograficheskij spravochnik Moskva 1997 Dumova N G Kadetskaya partiya v period Pervoj mirovoj vojny i Fevralskoj revolyucii Moskva 1988 PosilannyaZAMETKI PO EVREJSKOJ ISTORII 29 lipnya 2012 u Wayback Machine ros Maksim Vinaver advokat podarivshij miru Shagala 23 bereznya 2013 u Wayback Machine ros Hronos 11 zhovtnya 2012 u Wayback Machine ros