Вільям Альфред Фаулер | |
---|---|
англ. William Alfred Fowler | |
Народився | 9 серпня 1911 Піттсбург, Пенсільванія, США |
Помер | 14 березня 1995 (83 роки) Пасадіна, окр. Л.-Анджелес, Каліфорнія, США |
Країна | США |
Національність | американець |
Діяльність | астроном, фізик, викладач університету, фізик-ядерник, астрофізик |
Alma mater | університет Огайо |
Галузь | астрофізика |
Заклад | Каліфорнійський технологічний інститут |
Вчене звання | професор |
Науковий керівник | d |
Відомі учні | Артур Макдональд |
Аспіранти, докторанти | Артур Макдональд d d d |
Членство | Американська академія мистецтв і наук Американське астрономічне товариство[2] член Американського фізичного товариства[d] Національна академія наук США[3] |
Відомий завдяки: | теорія утворення хімічних елементів у Всесвіті |
Нагороди | |
Вільям Альфред Фаулер у Вікісховищі |
Вільям Альфред Фаулер (англ. William Alfred "Willie" Fowler; 9 серпня 1911, Пітсбург — 14 березня 1995, Пасадена) — американський фізик і астрофізик, один із засновників ядерної астрофізики, удостоєний 1983 року Нобелівської премії з фізики разом з С.Чандрасекаром за створення теорії утворення хімічних елементів.
Життєпис
Народився 9 серпня 1911 у Пітсбурзі (штат Пенсільванія) в родині бухгалтера Джона Маклеода Фаулера й Дженні Саммерс (Вотсон) Фаулер. Коли Вільямові було 2 роки, родина переїхала до великого залізничного вузла Ліму (штат Огайо), де він на все життя полюбив паровози. 1929 року Фаулер вступив до університету штату Огайо й на другому курсі перейшов на спеціалізацію з прикладної фізики, яка щойно відкрилася. Фаулер закінчив університет 1933 року з відзнакою, на останньому курсі він виконав дипломну роботу «Фокусування електронних пучків». Після закінчення аспірантури в Каліфорнійському технологічному інституті, Фаулер 1936 року став доктором філософії у фізиці, захистивши дисертацію «Радіоактивні елементи з малою атомною масою». З того часу Фаулер — співробітник , де 1970 року він став першим інститутським професором фізики. 1940 року Фаулер одружився з Ардієн Фой Олмстед, у них народилися дві дочки. Під час Другої світової війни Келлогівська лабораторія провадила військові дослідження, і Фаулер розробляв вибухові пристої, реактивні й торпедні гармати, а також атомну зброю.
З 1936 року працював у Каліфорнійському технологічному інституті (з 1946 року — професор, у 1963—1967 роках — президент), в 1954—1955 і 1961—1962 роках — у Кавендішській лабораторії Кембриджського університету (Велика Британія).
Помер Фаулер у Пасадені (штат Каліфорнія) 14 березня 1995.
Наукові праці
Перші роботи Фаулера присвячено експериментальному вивченню ядерних реакцій з участю легких ядер (літій, берилій, бор, азот, фтор). У наступні роки (1947—1954) він досліджував реакції, що відбуваються в надрах зір і призводять до синтезу гелію з водню (протон-протонний цикл). Результати цих досить складних і трудомістких вимірювань, а також уточнення вмісту важких елементів у зоряній речовині дозволили побудувати кількісну модель генерації енергії в надрах Сонця.
У 1955—1957 роках Фаулер у співпраці з англійськими астрофізика Маргарет і Джеффрі Бербіджами та Фредом Хойлом («четвірка B2FH») створив теорію синтезу важких елементів. Було доведено, що синтез може відбуватися в результаті захоплення вільних нейтронів двома шляхами: під час так званих s- і r-процесів. 1960 року Фаулер запропонував механізм вибуху наднових. Ці грандіозні процеси збагачують міжзоряний простір важкими елементами, які потім входять до складу нових зірок і планет. 1962 року Фаулер спільно з Дж. Грінстейном і Ф. Хойлом виконав детальні розрахунки, які дозволили зрозуміти механізм утворення легких елементів (літію, берилію, бору, важкого ізотопу водню дейтерію) на ранніх етапах еволюції Сонячної системи. 1967 року проаналізував шляхи утворення цих елементів на ранніх стадіях розширення однорідного та ізотропного Всесвіту.
Низка публікацій Фаулера присвячена вивченню релятивістських ефектів у квазарах і нейтронних зорях.
Відзнаки та вшанування
Роботи Фаулера з походження хімічних елементів і термоядерних джерел зоряної енергії, що складають основу сучасної ядерної астрофізики, відзначено численними преміями. 1965 року науковця нагороджено медаллю Барнарда Колумбійського університету, 1977 року — медаллю Еддінгтона Лондонського королівського товариства, 1979 року — медаллю Кетрін Брюс . 1970 року він отримав премію Боннера Американського фізичного товариства, 1976 року його було обрано президентом Американського фізичного товариства.
На честь науковця названо астероїд.
Примітки
- (unspecified title) — doi:10.7907/8QPZ-5656
- NNDB — 2002.
- http://www.nasonline.org/member-directory/deceased-members/55654.html
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
portret Vilyam Alfred Faulerangl William Alfred FowlerNarodivsya9 serpnya 1911 1911 08 09 Pittsburg Pensilvaniya SShAPomer14 bereznya 1995 1995 03 14 83 roki Pasadina okr L Andzheles Kaliforniya SShAKrayina SShANacionalnistamerikanecDiyalnistastronom fizik vikladach universitetu fizik yadernik astrofizikAlma materuniversitet OgajoGaluzastrofizikaZakladKalifornijskij tehnologichnij institutVchene zvannyaprofesorNaukovij kerivnikdVidomi uchniArtur MakdonaldAspiranti doktorantiArtur Makdonald d d dChlenstvoAmerikanska akademiya mistectv i nauk Amerikanske astronomichne tovaristvo 2 chlen Amerikanskogo fizichnogo tovaristva d Nacionalna akademiya nauk SShA 3 Vidomij zavdyaki teoriya utvorennya himichnih elementiv u VsesvitiNagorodimedal Eddingtona 1978 premiya Vetlesena 1973 Vilyam Alfred Fauler u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Fauler Vilyam Alfred Fauler angl William Alfred Willie Fowler 9 serpnya 1911 Pitsburg 14 bereznya 1995 Pasadena amerikanskij fizik i astrofizik odin iz zasnovnikiv yadernoyi astrofiziki udostoyenij 1983 roku Nobelivskoyi premiyi z fiziki razom z S Chandrasekarom za stvorennya teoriyi utvorennya himichnih elementiv ZhittyepisNarodivsya 9 serpnya 1911 u Pitsburzi shtat Pensilvaniya v rodini buhgaltera Dzhona Makleoda Faulera j Dzhenni Sammers Votson Fauler Koli Vilyamovi bulo 2 roki rodina pereyihala do velikogo zaliznichnogo vuzla Limu shtat Ogajo de vin na vse zhittya polyubiv parovozi 1929 roku Fauler vstupiv do universitetu shtatu Ogajo j na drugomu kursi perejshov na specializaciyu z prikladnoyi fiziki yaka shojno vidkrilasya Fauler zakinchiv universitet 1933 roku z vidznakoyu na ostannomu kursi vin vikonav diplomnu robotu Fokusuvannya elektronnih puchkiv Pislya zakinchennya aspiranturi v Kalifornijskomu tehnologichnomu instituti Fauler 1936 roku stav doktorom filosofiyi u fizici zahistivshi disertaciyu Radioaktivni elementi z maloyu atomnoyu masoyu Z togo chasu Fauler spivrobitnik de 1970 roku vin stav pershim institutskim profesorom fiziki 1940 roku Fauler odruzhivsya z Ardiyen Foj Olmsted u nih narodilisya dvi dochki Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Kellogivska laboratoriya provadila vijskovi doslidzhennya i Fauler rozroblyav vibuhovi pristoyi reaktivni j torpedni garmati a takozh atomnu zbroyu Z 1936 roku pracyuvav u Kalifornijskomu tehnologichnomu instituti z 1946 roku profesor u 1963 1967 rokah prezident v 1954 1955 i 1961 1962 rokah u Kavendishskij laboratoriyi Kembridzhskogo universitetu Velika Britaniya Pomer Fauler u Pasadeni shtat Kaliforniya 14 bereznya 1995 Naukovi praciPershi roboti Faulera prisvyacheno eksperimentalnomu vivchennyu yadernih reakcij z uchastyu legkih yader litij berilij bor azot ftor U nastupni roki 1947 1954 vin doslidzhuvav reakciyi sho vidbuvayutsya v nadrah zir i prizvodyat do sintezu geliyu z vodnyu proton protonnij cikl Rezultati cih dosit skladnih i trudomistkih vimiryuvan a takozh utochnennya vmistu vazhkih elementiv u zoryanij rechovini dozvolili pobuduvati kilkisnu model generaciyi energiyi v nadrah Soncya U 1955 1957 rokah Fauler u spivpraci z anglijskimi astrofizika Margaret i Dzheffri Berbidzhami ta Fredom Hojlom chetvirka B2FH stvoriv teoriyu sintezu vazhkih elementiv Bulo dovedeno sho sintez mozhe vidbuvatisya v rezultati zahoplennya vilnih nejtroniv dvoma shlyahami pid chas tak zvanih s i r procesiv 1960 roku Fauler zaproponuvav mehanizm vibuhu nadnovih Ci grandiozni procesi zbagachuyut mizhzoryanij prostir vazhkimi elementami yaki potim vhodyat do skladu novih zirok i planet 1962 roku Fauler spilno z Dzh Grinstejnom i F Hojlom vikonav detalni rozrahunki yaki dozvolili zrozumiti mehanizm utvorennya legkih elementiv litiyu beriliyu boru vazhkogo izotopu vodnyu dejteriyu na rannih etapah evolyuciyi Sonyachnoyi sistemi 1967 roku proanalizuvav shlyahi utvorennya cih elementiv na rannih stadiyah rozshirennya odnoridnogo ta izotropnogo Vsesvitu Nizka publikacij Faulera prisvyachena vivchennyu relyativistskih efektiv u kvazarah i nejtronnih zoryah Vidznaki ta vshanuvannyaRoboti Faulera z pohodzhennya himichnih elementiv i termoyadernih dzherel zoryanoyi energiyi sho skladayut osnovu suchasnoyi yadernoyi astrofiziki vidznacheno chislennimi premiyami 1965 roku naukovcya nagorodzheno medallyu Barnarda Kolumbijskogo universitetu 1977 roku medallyu Eddingtona Londonskogo korolivskogo tovaristva 1979 roku medallyu Ketrin Bryus 1970 roku vin otrimav premiyu Bonnera Amerikanskogo fizichnogo tovaristva 1976 roku jogo bulo obrano prezidentom Amerikanskogo fizichnogo tovaristva Na chest naukovcya nazvano asteroyid Primitki unspecified title doi 10 7907 8QPZ 5656 NNDB 2002 d Track Q1373513 http www nasonline org member directory deceased members 55654 html