Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вільна держава Конго (фр. État indépendant du Congo, нід. Kongo-Vrijstaat) — держава в Африці, котра існувала з 1885 до 1908 роках, та була приватною власністю короля Бельгії Леопольда II.
| État indépendant du Congo Kongo-Vrijstaat Вільна держава Конго | |||||
| Держава в особистій унії з Королівством Бельгія | |||||
| |||||
| |||||
| Девіз фр. Travail et progrès (Праця і прогрес) | |||||
| Гімн Vers l'avenir | |||||
 | |||||
| Столиця | Бома | ||||
| Мови | Французька (Де-факто офіційна), Голландська, | ||||
| Форма правління | Абсолютна монархія | ||||
| Правитель і власник | Леопольд II | ||||
| Історія | |||||
| - Берлінська конференція | 2 травня 1885 | ||||
| - Анексія Бельгії | 15 листопада 1908 | ||||
| Площа | 2 345 410 км2 | ||||
| Населення | |||||
| - | 30 000 000 осіб | ||||
| Густота | 12,8 осіб/км² | ||||
| |||||
Історія
До середини XIX століття Конго залишалося серцем незалежної Африки, через важкодоступність джунглів Центральної Африки, запеклий опір тубільців, малярійні болота і сонну хворобу. Відкриття лікувальних властивостей хініну дещо прочинило двері в цю загадкову для географів область «чорного континенту».
Західні держави спочатку не колонізували область через відсутність очевидних економічних вигод. Але в розпал колоніального розподілу Африки (остання чверть XIX століття) територія Конго стала об'єктом суперництва колоніальних держав. У 1876 р. бельгійський король Леопольд II організував під своїм головуванням Міжнародну асоціацію для дослідження і цивілізації Центральної Африки, яка співпрацювала з європейськими та американськими дослідниками.
Під її егідою королівські емісари (мандрівники, офіцери, місіонери) нав'язували вождям місцевих племен кабальні договори. У 1877 році Генрі Мортон Стенлі звернув увагу на регіон Конго і був направлений туди асоціацією, за рахунок Леопольда II. Використовуючи протиріччя між Великою Британією, Францією, Німеччиною та США, Леопольд II встановив контроль над величезною територією. Берлінська конференція в 1884–1885 р. визнала Леопольда II сувереном захопленої території, що отримала назву Вільна держава Конго. Підкорення місцевого населення здійснювалося протягом десяти років і супроводжувалося кривавими розправами.
Щоб тримати багатомільйонне населення Конго під контролем, використовувалися «Громадські сили» (Force Publique) — приватна армія, сформована з низки місцевих войовничих племен, під командуванням європейських офіцерів.
У країні панував режим збройного пограбування населення, паразитичного розкрадання найбільш доступних для експлуатації природних багатств. За невиконання поставок слонової кістки, каучуку, продовольства, за відмову виконувати трудову повинність влади винищували місцевих жителів, спалювали селища, спустошували цілі райони. Умови роботи на каучукових плантаціях були нестерпними: сотні тисяч людей гинули від голоду та епідемій. Найчастіше, щоб примусити місцевих жителів до роботи, влади колонії брали в заручники жінок, і тримали їх під арештом протягом всього сезону збору каучуку.
Деякі плантатори забороняли своїм працівникам-африканцям проявляти знаки не тільки своїх вірувань, але й християнства. Одним з перших місцевих християн, які постраждали за релігійні переконання став молодий африканець , зарахований Римсько-Католицькою церквою до лику блаженних.
Система найжорстокішої експлуатації призвела до скорочення чисельності населення Конго з 30 млн в 1884 році до 15 млн в 1915. За найменшу провину працівників калічили і вбивали. Від бійців «Громадських сил» як доказ «цільової» витрати патронів під час каральних операцій було потрібно пред'являти відрубані руки вбитих. Доходи від експлуатації Конго король направляв, зокрема, на утримання своєї коханки , прозвану журналістами «королевою Конго» (la reine du Congo).
Увагу громадськості до проблеми Конго привернув спочатку Джозеф Конрад в повісті «Серце темряви» (1899), а потім доповідь дипломата Роджера Кейсмента і робота заснованого ним Товариства з проведення реформ в Конго.
Незадовго до смерті в 1908 році бельгійський король продав свої африканські володіння бельгійській державі, що призвело до виникнення колонії Бельгійське Конго.
Див. також
Посилання
- Геноцид конголезьського населення (рос.) [ 23 березня 2013 у Wayback Machine.]
- (англ.)
- Марк Твен. Монолог короля Леопольда на захист його влади в Конго (рос.) [ 3 березня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vilna derzhava Kongo fr Etat independant du Congo nid Kongo Vrijstaat derzhava v Africi kotra isnuvala z 1885 do 1908 rokah ta bula privatnoyu vlasnistyu korolya Belgiyi Leopolda II Etat independant du Congo Kongo Vrijstaat Vilna derzhava KongoDerzhava v osobistij uniyi z Korolivstvom Belgiya1885 1908GerbDeviz fr Travail et progres Pracya i progres Gimn Vers l avenirVilna derzhava Kongo istorichni kordoni na kartiStolicya BomaMovi Francuzka De fakto oficijna Gollandska Forma pravlinnya Absolyutna monarhiyaPravitel i vlasnik Leopold IIIstoriya Berlinska konferenciya 2 travnya 1885 Aneksiya Belgiyi 15 listopada 1908Plosha 2 345 410 km2Naselennya 30 000 000 osib Gustota 12 8 osib km Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vilna derzhava KongoIstoriyaDo seredini XIX stolittya Kongo zalishalosya sercem nezalezhnoyi Afriki cherez vazhkodostupnist dzhungliv Centralnoyi Afriki zapeklij opir tubilciv malyarijni bolota i sonnu hvorobu Vidkrittya likuvalnih vlastivostej hininu desho prochinilo dveri v cyu zagadkovu dlya geografiv oblast chornogo kontinentu Zahidni derzhavi spochatku ne kolonizuvali oblast cherez vidsutnist ochevidnih ekonomichnih vigod Ale v rozpal kolonialnogo rozpodilu Afriki ostannya chvert XIX stolittya teritoriya Kongo stala ob yektom supernictva kolonialnih derzhav U 1876 r belgijskij korol Leopold II organizuvav pid svoyim golovuvannyam Mizhnarodnu asociaciyu dlya doslidzhennya i civilizaciyi Centralnoyi Afriki yaka spivpracyuvala z yevropejskimi ta amerikanskimi doslidnikami Pid yiyi egidoyu korolivski emisari mandrivniki oficeri misioneri nav yazuvali vozhdyam miscevih plemen kabalni dogovori U 1877 roci Genri Morton Stenli zvernuv uvagu na region Kongo i buv napravlenij tudi asociaciyeyu za rahunok Leopolda II Vikoristovuyuchi protirichchya mizh Velikoyu Britaniyeyu Franciyeyu Nimechchinoyu ta SShA Leopold II vstanoviv kontrol nad velicheznoyu teritoriyeyu Berlinska konferenciya v 1884 1885 r viznala Leopolda II suverenom zahoplenoyi teritoriyi sho otrimala nazvu Vilna derzhava Kongo Pidkorennya miscevogo naselennya zdijsnyuvalosya protyagom desyati rokiv i suprovodzhuvalosya krivavimi rozpravami Pam yatnik Leopoldu II v Arloni Ya vzyav na sebe robotu po kolonizaciyi v interesah civilizaciyi i na blago Belgiyi Karta 1914 roku pislya peredachi Kongo uryadu Belgiyi Shob trimati bagatomiljonne naselennya Kongo pid kontrolem vikoristovuvalisya Gromadski sili Force Publique privatna armiya sformovana z nizki miscevih vojovnichih plemen pid komanduvannyam yevropejskih oficeriv U krayini panuvav rezhim zbrojnogo pograbuvannya naselennya parazitichnogo rozkradannya najbilsh dostupnih dlya ekspluataciyi prirodnih bagatstv Za nevikonannya postavok slonovoyi kistki kauchuku prodovolstva za vidmovu vikonuvati trudovu povinnist vladi vinishuvali miscevih zhiteliv spalyuvali selisha spustoshuvali cili rajoni Umovi roboti na kauchukovih plantaciyah buli nesterpnimi sotni tisyach lyudej ginuli vid golodu ta epidemij Najchastishe shob primusiti miscevih zhiteliv do roboti vladi koloniyi brali v zaruchniki zhinok i trimali yih pid areshtom protyagom vsogo sezonu zboru kauchuku Deyaki plantatori zaboronyali svoyim pracivnikam afrikancyam proyavlyati znaki ne tilki svoyih viruvan ale j hristiyanstva Odnim z pershih miscevih hristiyan yaki postrazhdali za religijni perekonannya stav molodij afrikanec zarahovanij Rimsko Katolickoyu cerkvoyu do liku blazhennih Sistema najzhorstokishoyi ekspluataciyi prizvela do skorochennya chiselnosti naselennya Kongo z 30 mln v 1884 roci do 15 mln v 1915 Za najmenshu provinu pracivnikiv kalichili i vbivali Vid bijciv Gromadskih sil yak dokaz cilovoyi vitrati patroniv pid chas karalnih operacij bulo potribno pred yavlyati vidrubani ruki vbitih Dohodi vid ekspluataciyi Kongo korol napravlyav zokrema na utrimannya svoyeyi kohanki prozvanu zhurnalistami korolevoyu Kongo la reine du Congo Uvagu gromadskosti do problemi Kongo privernuv spochatku Dzhozef Konrad v povisti Serce temryavi 1899 a potim dopovid diplomata Rodzhera Kejsmenta i robota zasnovanogo nim Tovaristva z provedennya reform v Kongo Nezadovgo do smerti v 1908 roci belgijskij korol prodav svoyi afrikanski volodinnya belgijskij derzhavi sho prizvelo do viniknennya koloniyi Belgijske Kongo Div takozhZvirstva u Vilnij Derzhavi Kongo Tovaristvo z provedennya reform u KongoPosilannyaGenocid kongolezskogo naselennya ros 23 bereznya 2013 u Wayback Machine angl Mark Tven Monolog korolya Leopolda na zahist jogo vladi v Kongo ros 3 bereznya 2013 u Wayback Machine