Вільгельм IV Мудрий (нім. Wilhelm IV. der Weise; 24 червня 1532 — 25 серпня 1592) — 1-й ландграф Гессен-Касселя в 1567—1592 роках, астроном.
Вільгельм IV | |
---|---|
нім. Wilhelm IV. von Hessen-Kassel | |
Народився | 24 червня 1532[3] Кассель, Гессен-Кассель |
Помер | 25 серпня 1592[1][2](60 років) Кассель, Гессен-Кассель |
Поховання | d |
Діяльність | астроном |
Знання мов | німецька |
Конфесія | лютеранство |
Рід | Гессенський дім |
Батько | Філіпп I (ландграф Гессену) |
Мати | Крістіна Саксонська |
Брати, сестри | Барбара Гессенська, Крістіна Гессенська, Агнеса Гессенська, Єлизавета Гессенська, Анна Гессенська, d, Георг I (ландграф Гессен-Дармштадта), d і d |
У шлюбі з | Сабіна Вюртемберзька |
Діти | Анна Марія Гессен-Кассельська, d, d, d[2] і d |
|
Життєпис
Молоді роки
Походив з Гессенського дому. Старший син Філіппа I, ландграфа Гессену, та Христини Веттін. Народився 1532 року в Касселі. З 8 років навчався під орудою батька, особливу увагу приділяв теології і латині. Згодом навчався грецької мови й інших наук. 1546 року Вільгельма було відправлено до Страсбурга, де той вивчав французьку мову.
У 1547 році, коли його батько опинився в імператорському полоні після поразки в Шмалькальденській війні, Вільгельма було оголошено правителем Гессенського ландграфства. Фактично керувала регентська рада на чолі з матір'ю Вільгельма. 1552 року брав участь в укладанні Шамборської угоди між Францією, Гессеном, Пфальцем і Саксонією, спрямованої проти імператора Карла V. Того ж року після повернення батька передав його владу, але й далі брав участь у керівництві ландграфством.
У 1561 році побудував у Касселі першу в Європі астрономічну обсерваторію. У числі співробітників обсерваторії був один з перших прихильників геліоцентричної системи світу .
1562 року представляв Гессен у Франкфурті під час виборів римським королем Максиміліана Габсбурга. Того ж року вступив у конфлікт з батьком щодо надання своїм зведеним братам титулів імперських графів. У відповідь Філіпп I скасував рішення, за яким Вільгельм повинен був одноосібно успадкувати Гессен. Тепер повинен був відбутися поділ на 4 частини. 1566 року в Марбурзі оженився з представницею Вюртемберзького дому.
Ландграф
Після смерті Філіппа I в 1567 році відповідно до заповіту останнього розділив Гессен з братами (юридично оформлено було у Зігенгаймську угоду 1568 року), отримавши Нижній Гессен з містом Кассель, графство Зегенгайм. Продовжив політику з впровадження лютеранства. Водночас став союзником французьких кальвіністів (гугенотів). Став разом з Фрідріхом III Віттельсбахом, курфюрстом Пфальца, та Августом Веттіном, курюфрстом Саксонії, одним з лідерів протестантів. 1570 року в Гейдельберзі доєднався до загального звернення протестантських князів Німеччини до французького короля Карла IX щодо захисту прав гугенотів.
У 1571—1585 роках Вільгельму IV після смертей графів Дітриха IV фон Плессе, графа VIII фон Гойя, Фрідріха II фон Діпольц та Георга Ернста фон Геннеберга вдалося розширити підвладну йому територію, отримавши місто Шмалькальден з округом. Згодом перетворив його на свою літню резиденцію.
1582 року долучився до розробки календарної реформи. 1583 року після смерті брата , ландграфа Гессен-Рейнфельса, успадкував також більшу частину колишнього графства Катценельнбоген. Того ж року підписав з майнцьким архієпископом Вольфгангом X фон Дальбергом Мерлауський договір, яким владнав прикордонні суперечки, розширивши володіння за рахунок майнцьких анклавів в Північному Гессені.
Помер в 1592 році в Касселі. Йому успадковував син .
Астрономія
Замолоду захопився астрономією. Вивчав підручники Георга фон Пурбаха і Реґіомонтана. Ставши ландграфом, долучився до створення оновленої зіркової діаграми. Це було необхідно для підготовки коментарів до календарної реформи. Зірковий каталог за підтримки Ротмана складався до самої смерті Вільгельма IV.
Родина
Дружина — Сабіна, донька герцога Христофа Вюртемберзького.
Діти:
- Анна Марія (1567—1626), дружина графа Людвіга II Нассау-Саарбрюккена
- Гедвига (1569—1644), дружина графа Ернст Гольштейн-Шаумбурга
- Агнеса (1569—1569)
- Софія (1571—1616)
- (1572—1632), 2-й ландграф Гессен-Касселя,в першому шлюбі з Агнеса Зольмс-Лаубахська, в другому з Юліаною Нассау-Ділленбурзькою
- Сабіна (1573—1573)
- Сидонія (1574—1575)
- Крістіан (1575—1578)
- Єлизавета (1577—1578)
- Христина (1578—1658), дружина Йоганна Ернста Веттіна, герцога Саксен-Айзенаха
- Юліана (1581—1581)
3 бастарда
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- Lundy D. R. The Peerage
- RKDartists
Джерела
- Paul A. Kirchvogel: Wilhelm IV, Tycho Brahe, and Eberhard Baldewein — the Missing Instruments of the Kassel Observatory. In: Vistas in Astronomy 9 (1968), S. 109—121.
- Sabine Salloch: Das hessische Medizinalwesen unter den Landgrafen Wilhelm IV. und Moritz dem Gelehrten. Rolle und Wirken der fürstlichen Leibärzte. Dissertation Marburg 2006.
- Hockey, Thomas (2009). The Biographical Encyclopedia of Astronomers. Springer Publishing. . Retrieved August 22, 2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vilgelm IV Mudrij nim Wilhelm IV der Weise 24 chervnya 1532 25 serpnya 1592 1 j landgraf Gessen Kasselya v 1567 1592 rokah astronom Vilgelm IVnim Wilhelm IV von Hessen KasselNarodivsya24 chervnya 1532 3 Kassel Gessen KasselPomer25 serpnya 1592 1592 08 25 1 2 60 rokiv Kassel Gessen KasselPohovannyadDiyalnistastronomZnannya movnimeckaKonfesiyalyuteranstvoRidGessenskij dimBatkoFilipp I landgraf Gessenu MatiKristina SaksonskaBrati sestriBarbara Gessenska Kristina Gessenska Agnesa Gessenska Yelizaveta Gessenska Anna Gessenska d Georg I landgraf Gessen Darmshtadta d i dU shlyubi zSabina VyurtemberzkaDitiAnna Mariya Gessen Kasselska d d d 2 i d Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Pohodiv z Gessenskogo domu Starshij sin Filippa I landgrafa Gessenu ta Hristini Vettin Narodivsya 1532 roku v Kasseli Z 8 rokiv navchavsya pid orudoyu batka osoblivu uvagu pridilyav teologiyi i latini Zgodom navchavsya greckoyi movi j inshih nauk 1546 roku Vilgelma bulo vidpravleno do Strasburga de toj vivchav francuzku movu U 1547 roci koli jogo batko opinivsya v imperatorskomu poloni pislya porazki v Shmalkaldenskij vijni Vilgelma bulo ogolosheno pravitelem Gessenskogo landgrafstva Faktichno keruvala regentska rada na choli z matir yu Vilgelma 1552 roku brav uchast v ukladanni Shamborskoyi ugodi mizh Franciyeyu Gessenom Pfalcem i Saksoniyeyu spryamovanoyi proti imperatora Karla V Togo zh roku pislya povernennya batka peredav jogo vladu ale j dali brav uchast u kerivnictvi landgrafstvom U 1561 roci pobuduvav u Kasseli pershu v Yevropi astronomichnu observatoriyu U chisli spivrobitnikiv observatoriyi buv odin z pershih prihilnikiv geliocentrichnoyi sistemi svitu 1562 roku predstavlyav Gessen u Frankfurti pid chas viboriv rimskim korolem Maksimiliana Gabsburga Togo zh roku vstupiv u konflikt z batkom shodo nadannya svoyim zvedenim bratam tituliv imperskih grafiv U vidpovid Filipp I skasuvav rishennya za yakim Vilgelm povinen buv odnoosibno uspadkuvati Gessen Teper povinen buv vidbutisya podil na 4 chastini 1566 roku v Marburzi ozhenivsya z predstavniceyu Vyurtemberzkogo domu Landgraf Pislya smerti Filippa I v 1567 roci vidpovidno do zapovitu ostannogo rozdiliv Gessen z bratami yuridichno oformleno bulo u Zigengajmsku ugodu 1568 roku otrimavshi Nizhnij Gessen z mistom Kassel grafstvo Zegengajm Prodovzhiv politiku z vprovadzhennya lyuteranstva Vodnochas stav soyuznikom francuzkih kalvinistiv gugenotiv Stav razom z Fridrihom III Vittelsbahom kurfyurstom Pfalca ta Avgustom Vettinom kuryufrstom Saksoniyi odnim z lideriv protestantiv 1570 roku v Gejdelberzi doyednavsya do zagalnogo zvernennya protestantskih knyaziv Nimechchini do francuzkogo korolya Karla IX shodo zahistu prav gugenotiv U 1571 1585 rokah Vilgelmu IV pislya smertej grafiv Ditriha IV fon Plesse grafa VIII fon Gojya Fridriha II fon Dipolc ta Georga Ernsta fon Genneberga vdalosya rozshiriti pidvladnu jomu teritoriyu otrimavshi misto Shmalkalden z okrugom Zgodom peretvoriv jogo na svoyu litnyu rezidenciyu 1582 roku doluchivsya do rozrobki kalendarnoyi reformi 1583 roku pislya smerti brata landgrafa Gessen Rejnfelsa uspadkuvav takozh bilshu chastinu kolishnogo grafstva Katcenelnbogen Togo zh roku pidpisav z majnckim arhiyepiskopom Volfgangom X fon Dalbergom Merlauskij dogovir yakim vladnav prikordonni superechki rozshirivshi volodinnya za rahunok majnckih anklaviv v Pivnichnomu Gesseni Pomer v 1592 roci v Kasseli Jomu uspadkovuvav sin AstronomiyaZamolodu zahopivsya astronomiyeyu Vivchav pidruchniki Georga fon Purbaha i Regiomontana Stavshi landgrafom doluchivsya do stvorennya onovlenoyi zirkovoyi diagrami Ce bulo neobhidno dlya pidgotovki komentariv do kalendarnoyi reformi Zirkovij katalog za pidtrimki Rotmana skladavsya do samoyi smerti Vilgelma IV RodinaDruzhina Sabina donka gercoga Hristofa Vyurtemberzkogo Diti Anna Mariya 1567 1626 druzhina grafa Lyudviga II Nassau Saarbryukkena Gedviga 1569 1644 druzhina grafa Ernst Golshtejn Shaumburga Agnesa 1569 1569 Sofiya 1571 1616 1572 1632 2 j landgraf Gessen Kasselya v pershomu shlyubi z Agnesa Zolms Laubahska v drugomu z Yulianoyu Nassau Dillenburzkoyu Sabina 1573 1573 Sidoniya 1574 1575 Kristian 1575 1578 Yelizaveta 1577 1578 Hristina 1578 1658 druzhina Joganna Ernsta Vettina gercoga Saksen Ajzenaha Yuliana 1581 1581 3 bastardaPrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 RKDartists d Track Q17299517DzherelaPaul A Kirchvogel Wilhelm IV Tycho Brahe and Eberhard Baldewein the Missing Instruments of the Kassel Observatory In Vistas in Astronomy 9 1968 S 109 121 Sabine Salloch Das hessische Medizinalwesen unter den Landgrafen Wilhelm IV und Moritz dem Gelehrten Rolle und Wirken der furstlichen Leibarzte Dissertation Marburg 2006 Hockey Thomas 2009 The Biographical Encyclopedia of Astronomers Springer Publishing ISBN 978 0 387 31022 0 Retrieved August 22 2012