Вільгельм Гренбек, Ґренбек (Vilhelm Grønbech; нар. 14 червня 1873, Аллінге на Борнгольмі — 21 квітня 1948, Гельсінґор) — данський ерудит, історик культури, релігієзнавець, з 1915 по 1943 роки професор Копенгагенського університету.
Вільгельм Гренбек | |
---|---|
Народився | 14 червня 1873[1][2] Борнгольм, d, Данія |
Помер | 21 квітня 1948[1][2](74 роки) Гельсінгер, Данія |
Країна | Данія |
Діяльність | викладач університету, історик |
Знання мов | данська |
Заклад | Копенгагенський університет |
Членство | Данська королівська академія наук |
У шлюбі з | Хонорін Гермелін |
|
Біографія
З 1890 року Ґренбек вивчав філологію в Копенгагені, згодом працював у Королівській бібліотеці, був викладачем, а 1902 року здобув докторський ступінь, захистивши дисертацію з історичної фонетики турецької мови. Він також вивчав психологію і працював церковним органістом.
У 1914 році Лейпцизький університет безуспішно пропонував йому кафедру. У 1915 році він став професором історії релігії в Копенгагені. Під час німецької окупації його лекції збирали велику аудиторію. Журнал Frie Ord («Вільне слово»), який він заснував разом із теологом і теоретиком демократії Халом Кохом, став доволі популярним органом.
Ґренбека одинадцять разів номінували на Нобелівську премію з літератури між 1914 і 1944 роками. Ґренбек був членом Данської королівської академії наук і мистецтв, почесним громадянином Аллінге і отримав почесну резиденцію в Гельсінборзі.
Гренбек був одружений двічі. Його син Кааре Ґренбек був фахівцем із азійський мов.
Доробок
Темами досліджень Ґренбека були германська релігія та германська міфологія, над якими він працював за високими літературними стандартами, з епічним розмахом та великою емпатією. Ґренбека також цікавив європейський та азійський містицизм, християнська релігія, історія місій у Скандинавії та німецький романтизм.
У своєму есеї «Первісна релігія» (1915) він продемонстрував складність стародавніх релігій і відкинув триступеневу еволюційну теорію розвитку релігій Джеймса Джорджа Фрезера.
Його епохальна праця «Культура і релігія германців» починається з аналізу елементарних термінів інтелектуальної культури германців (порятунок, честь, мир, клейноди, споживання пива тощо), які він глибоко висвітлює. За відсутності писемних пам'яток він спирався на перекази та легенди, які були записані пізніше. У цьому творі він також розвиває теорію ритуальної драми германців (ритуальні пісні прославлення, смерті, героїчні пісні й танці).
Свій інтерпретативно-спекулятивний метод, розроблений в есеї про германців, він використав також у своїй чотиритомній праці «Містика в Європі та Індії» про грецьку, середньовічну європейську та індійську містику. Останній том він присвятив письменникам-романтикам (зокрема такому автору, як Вільям Блейк).
У праці «Релігійні течії в 19 ст.» (Religiøse strømninger i det nittende aarhundrede) початок релігійної кризи в західному світі він бачить не в епоху Реформації, а в романтизмі кінця XVIII століття. Проте, на його думку, теорія еволюції дає шанс на те, що в юдей повернеться довіра до універсальних законів.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Dansk Biografisk Lexikon
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- Datenbank der Nobelpreisträger und -kandidaten auf nobelprize.org
- Kaare Grønbech: Der türkische Sprachbau. Kopenhagen 1936.
Вибрані публікації
- Forstudier til tyrkisk lydhistorie. Kopenhagen 1902.
- Vor folkeæt i oldtiden. Band I—IV (1. Lykkemand og Niding. 2. Midgård og Menneskelivet. 3. Hellighed og Helligdom. 4. Menneskelivet og Guderne). 1909 bis 1912 Kopenhagen ²1955. (розширене англійське видання під заголовком The Culture of the Teutons, Oxford University Press 1932, 2 Bde.; німецьке видання: Kultur und Religion der Germanen, Hamburg: Hanseatische Verlags-Anstalt 1937—1939, 4 Bde.; Darmstadt: Wissenschaftliche Buchgesellschaft 1954, 2 Bde.; численні перевидання; репринт в одному томі, Leipzig 2011.)
- Primitiv religion. Stockholm 1915.
- Kultur og Virkelighed. Festskrift tillägnad professor Vitalis Norström på 60-års dagen den 29. januari 1916. Stockholm 1916, S. 159–70.
- Religiøse strømninger i det nittende århundrede. Kopenhagen 1922.
- William Blake. Kunstner. Digter. Mystiker. Kopenhagen 1933.
- Mystikere i Europa og Indien. Band I—IV, Kopenhagen 1925 bis 1935.
- Friedrich Schlegel i årene 1791—1808. Det Kgl. Danske Videnskabernes Selskab XXII, Kopenhagen 1935.
- Jesus Menneskesønnen. Kopenhagen 1935.
- Hellenismen. Band I—II, Kopenhagen 1940.
- Paulus. Jesu Kristi apostel. Kopenhagen 1940.
- Kristus. Den opstandne frelser. Kopenhagen 1941.
- Hellas. Band I—V, Kopenhagen 1942 bis 1953 (1. Adelstiden. 2. Revolutionen. 3. Guder og Mennesker. 4.Tænkere og Tragikere. 5. Supplement).
- Livet er et fund. En bog om humor og tragedie. Kopenhagen 1951.
- Atombomben og andre essays. Kopenhagen 1957.
Посилання
- Бібліографія. Вільгельм Гренбек // Німецька національна бібліотека
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vilgelm Grenbek Grenbek Vilhelm Gronbech nar 14 chervnya 1873 Allinge na Borngolmi 21 kvitnya 1948 Gelsingor danskij erudit istorik kulturi religiyeznavec z 1915 po 1943 roki profesor Kopengagenskogo universitetu Vilgelm GrenbekNarodivsya14 chervnya 1873 1873 06 14 1 2 Borngolm d DaniyaPomer21 kvitnya 1948 1948 04 21 1 2 74 roki Gelsinger DaniyaKrayina DaniyaDiyalnistvikladach universitetu istorikZnannya movdanskaZakladKopengagenskij universitetChlenstvoDanska korolivska akademiya naukU shlyubi zHonorin Germelin Mediafajli u VikishovishiBiografiyaZ 1890 roku Grenbek vivchav filologiyu v Kopengageni zgodom pracyuvav u Korolivskij biblioteci buv vikladachem a 1902 roku zdobuv doktorskij stupin zahistivshi disertaciyu z istorichnoyi fonetiki tureckoyi movi Vin takozh vivchav psihologiyu i pracyuvav cerkovnim organistom U 1914 roci Lejpcizkij universitet bezuspishno proponuvav jomu kafedru U 1915 roci vin stav profesorom istoriyi religiyi v Kopengageni Pid chas nimeckoyi okupaciyi jogo lekciyi zbirali veliku auditoriyu Zhurnal Frie Ord Vilne slovo yakij vin zasnuvav razom iz teologom i teoretikom demokratiyi Halom Kohom stav dovoli populyarnim organom Grenbeka odinadcyat raziv nominuvali na Nobelivsku premiyu z literaturi mizh 1914 i 1944 rokami Grenbek buv chlenom Danskoyi korolivskoyi akademiyi nauk i mistectv pochesnim gromadyaninom Allinge i otrimav pochesnu rezidenciyu v Gelsinborzi Grenbek buv odruzhenij dvichi Jogo sin Kaare Grenbek buv fahivcem iz azijskij mov DorobokTemami doslidzhen Grenbeka buli germanska religiya ta germanska mifologiya nad yakimi vin pracyuvav za visokimi literaturnimi standartami z epichnim rozmahom ta velikoyu empatiyeyu Grenbeka takozh cikaviv yevropejskij ta azijskij misticizm hristiyanska religiya istoriya misij u Skandinaviyi ta nimeckij romantizm U svoyemu eseyi Pervisna religiya 1915 vin prodemonstruvav skladnist starodavnih religij i vidkinuv tristupenevu evolyucijnu teoriyu rozvitku religij Dzhejmsa Dzhordzha Frezera Jogo epohalna pracya Kultura i religiya germanciv pochinayetsya z analizu elementarnih terminiv intelektualnoyi kulturi germanciv poryatunok chest mir klejnodi spozhivannya piva tosho yaki vin gliboko visvitlyuye Za vidsutnosti pisemnih pam yatok vin spiravsya na perekazi ta legendi yaki buli zapisani piznishe U comu tvori vin takozh rozvivaye teoriyu ritualnoyi drami germanciv ritualni pisni proslavlennya smerti geroyichni pisni j tanci Svij interpretativno spekulyativnij metod rozroblenij v eseyi pro germanciv vin vikoristav takozh u svoyij chotiritomnij praci Mistika v Yevropi ta Indiyi pro grecku serednovichnu yevropejsku ta indijsku mistiku Ostannij tom vin prisvyativ pismennikam romantikam zokrema takomu avtoru yak Vilyam Blejk U praci Religijni techiyi v 19 st Religiose stromninger i det nittende aarhundrede pochatok religijnoyi krizi v zahidnomu sviti vin bachit ne v epohu Reformaciyi a v romantizmi kincya XVIII stolittya Prote na jogo dumku teoriya evolyuciyi daye shans na te sho v yudej povernetsya dovira do universalnih zakoniv PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Dansk Biografisk Lexikon d Track Q1164910 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Datenbank der Nobelpreistrager und kandidaten auf nobelprize org Kaare Gronbech Der turkische Sprachbau Kopenhagen 1936 Vibrani publikaciyiForstudier til tyrkisk lydhistorie Kopenhagen 1902 Vor folkeaet i oldtiden Band I IV 1 Lykkemand og Niding 2 Midgard og Menneskelivet 3 Hellighed og Helligdom 4 Menneskelivet og Guderne 1909 bis 1912 Kopenhagen 1955 rozshirene anglijske vidannya pid zagolovkom The Culture of the Teutons Oxford University Press 1932 2 Bde nimecke vidannya Kultur und Religion der Germanen Hamburg Hanseatische Verlags Anstalt 1937 1939 4 Bde Darmstadt Wissenschaftliche Buchgesellschaft 1954 2 Bde chislenni perevidannya reprint v odnomu tomi Leipzig 2011 Primitiv religion Stockholm 1915 Kultur og Virkelighed Festskrift tillagnad professor Vitalis Norstrom pa 60 ars dagen den 29 januari 1916 Stockholm 1916 S 159 70 Religiose stromninger i det nittende arhundrede Kopenhagen 1922 William Blake Kunstner Digter Mystiker Kopenhagen 1933 Mystikere i Europa og Indien Band I IV Kopenhagen 1925 bis 1935 Friedrich Schlegel i arene 1791 1808 Det Kgl Danske Videnskabernes Selskab XXII Kopenhagen 1935 Jesus Menneskesonnen Kopenhagen 1935 Hellenismen Band I II Kopenhagen 1940 Paulus Jesu Kristi apostel Kopenhagen 1940 Kristus Den opstandne frelser Kopenhagen 1941 Hellas Band I V Kopenhagen 1942 bis 1953 1 Adelstiden 2 Revolutionen 3 Guder og Mennesker 4 Taenkere og Tragikere 5 Supplement Livet er et fund En bog om humor og tragedie Kopenhagen 1951 Atombomben og andre essays Kopenhagen 1957 PosilannyaBibliografiya Vilgelm Grenbek Nimecka nacionalna biblioteka