Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фрідеріка Софія Вільгельміна Пруська (нім. Friederike Sophie Wilhelmine von Preußen; 3 липня 1709, Потсдам— 14 жовтня 1758, Байройт) — старша донька пруського короля Фрідріха Вільгельма I та його дружини Софії Доротеї Ганноверської, улюблена сестра Фрідріха Великого, маркграфиня Байрейтська.
| Вільгельміна Пруська нім. Wilhelmine von Preußen | |
 | |
 | |
| Ім'я при народженні: | нім. Friederike Sophie Wilhelmine von Preußen |
|---|---|
| Народження: | 3 липня 1709[1][2][…] Берлін, Королівство Пруссія |
| Смерть: | 14 жовтня 1758[1][2][…](49 років) Байройт, Баварія[4] |
| Поховання: | d |
| Країна: | Німеччина |
| Рід: | Гогенцоллерни |
| Батько: | Фрідріх Вільгельм I |
| Мати: | Софія Доротея Ганноверська |
| Шлюб: | d |
| Діти: | Єлизавета Фредеріка Софія Бранденбург-Байройтська |
| | |
Життєпис
Хрещення Вільгельміни відбулося 12 липня. Її хресними стали монархи, присутні на зустрічі трьох королів 1709 : Август Сильний і Фредерік IV.
Вільгельміна росла в спартанських умовах при дворі «короля-солдата», в будинку, де не було любові і панували авторитарні методи виховання дітей. Спочатку в неї непогано складалися стосунки з батьком, що відображено в багатьох листах, надісланих нею батькові. Проте вона страждала від змін настрою короля-батька. З дитинства і до смерті Вільгельміну пов'язували дуже близькі стосунки з молодшим братом Фрідріхом, їх поєднувало загальне захоплення музикою і наукою. На кілька років ця незвичайна дружба була затьмарена суперечками навколо спадщини доньок генерала фон дер Марвіца, яка після весілля Вільгельміни фон дер Марвіц відійшла до ворожої Австрії.
У 35 років Вільгельміна докладно описала у своїх спогадах роки дитинства, проведені з вихователькою-італійкою сумнівного походження Леті: «Не проходило жодного дня, щоб вона не випробувала на мені силу своїх кулаків, що вселяють страх». Донька втікача італійського ченця Леті, яка виховувала Вільгельміну з трьох років, була красива собою, блискуча, кокетлива, але зла і підступна. Дівчинка страждала від неї майже так само, як і від батьків, які дедалі більше віддалялися один від одного та зривали власне невдоволення на дітях.
Вільгельміна пояснювала свої муки італійським походженням Леті, однак була й більш глибинна причина: італійка розташувала до себе двох міністрів короля — Фрідріха Вільгельма фон Грумбкова та князя Леопольда Ангальт-Дессауського, які налаштували батька Вільгельміни проти матримоніальних планів Софії Доротеї та її батька короля Георга I. Вільгельміна не мала кому розповісти про свої проблеми, і врешті-решт у неї навіть трапилися жовчні коліки, від яких її шкіра довгі місяці зберігала жовтий колір. Софія Доротея не звертала уваги на муки старшої доньки, поки вихователька принців мадам де Руколль прямо не заявила королеві про те, що від побоїв Вільгельміна колись перетвориться на інваліда. Після цього Леті була замінена на фрейляйн фон Зонсфельд, якій вдалося завоювати довіру дитини та стати на довгі роки довіреною особою Вільгельміни. Ще дитиною Вільгельміна стала розмінною монетою у битві політичних амбіцій її батьків. Її мати прагнула зміцнити родинні зв'язки з англо-ганноверським королівським домом і намагалася домовитися про заручини Вільгельміни зі своїм племінником Фрідріхом Людвігом Ганноверським, 15-м принцом Уельським, тоді як вірний імператору Фрідріх Вільгельм I вважав за краще зближуватися з Габсбургами.
Після невдалої втечі брата з Германом фон Катте батько запідозрив Вільгельміну у співучасті. Він погрожував їй ув'язненням у фортеці Шпандау та стратою брата. За вказівкою короля міністр Грумбков, пригрозивши відправити фрейляйн фон Зонсфельд до божевільні для падших жінок, зажадав від неї переконати вихованку і змусити її підкорятися наказам батька. Так Вільгельміна підкорилася матримоніальним планам Фрідріха Вільгельма I, який невдовзі вирішив видати її заміж за Фрідріха Бранденбург-Байрейтського. Молодший за Вільгельміну на два роки, він спочатку призначався для молодшої сестри Вільгельміни Софії.
Вільгельміна вийшла заміж за Фрідріха, наслідного принца князівства Байрейтського 20 листопада 1731 року. Незважаючи на те, що шлюб був укладений за розрахунком, перші роки сімейного життя молодят були сповнені любовними почуттями. Після смерті свекра маркграфиня почала відігравати помітну роль в модернізації Байрейта. Її активна участь у будівництві, відома як «Байрейтське рококо», зберегла свій слід і досі. Перлиною цієї архітектури стала збудована з нагоди весілля її доньки Єлизавети Фрідерики Софії Бранденбург-Байрейтської Маркграфський оперний театр в Байрейті.
Заснований маркграфами Байрейтським Університет імені Фрідріха очолив особистий лікар Вільгельміни Даніель де Супервіль, якого вона виміняла у свого батька за двох «високих хлопців». У його особистому листуванні знайшли мемуари маркграфині. Вона цікавилася проблемами наукового життя і листувалася на філософські теми з Вольтером.
Вільгельміна вдосконалювалася й у музиці. Майстерність гри на лютні прихильниці та учениці Сільвіуса Леопольда Вайса досягла досконалості. Під її опікою цей музичний інструмент пережив свій останній пік популярності. До свого двору Вільгельміна запрошувала найвідоміших лютністів. Написана нею опера «Аргенора» була поставлена до дня народження чоловіка в 1740 році. У сюжеті опери знайшли своє відображення складні стосунки Вільгельміни та її брата Фрідріха із батьком.
У наступні роки любов маркграфа до Вільгельміни згасла, і він узяв собі в коханки її першу придворну даму Вільгельміну фон дер Марвіц. Австрійські дипломати намагалися впливати на Пруссію через Байрейтський двір. У вересні 1745 під час Другої Сілезької війни Вільгельміна зустрілася з Марією Терезією і цим зашкодила своїм стосункам з братом.
У 1750 році Вільгельміна провела кілька тижнів у Пруссії і зустрілася в Потсдамі з відомими сучасниками: Вольтером, Мопертюї і Ламетрі. Востаннє Вільгельміна побачилася з братом у червні 1754 року. Після цього Фрідріх написав сестрі: «Ми залишаємо Вас, але з Вами залишається серце того, хто до кінця залишиться Вашим вірним слугою» .
Вільгельміна померла 14 жовтня 1758 року. В той же день її брат зазнав нищівної поразки в битві при Хохкірх, в якій загинув його друг фельдмаршал Джеймс Кейт. Через десять років після смерті сестри Фрідріх II збудував у парку Сан-Сусі Храм дружби, присвячений пам'яті Вільгельміни.
Нащадки
У маркграфів Байрейтських народилася одна дитина — донька Єлизавета Фредеріка Софія Бранденбург-Байройтська (1732—1780), яку Джакомо Казанова описував як найкрасивішу дівчину Німеччини. У 1748 вона вийшла заміж за герцога Карла Ойгена Вюртемберзького. Через кілька років подружжя розійшлося, але не розлучилося, і Єлизавета повернулася до Байрейту. Вона похована поряд із батьками в Байрейтській придворній церкві.
Генеалогія
Примітки
- SNAC — 2010.
- International Music Score Library Project — 2006.
- Encyclopædia Britannica
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118633112 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Посилання
- Вільгельміна Байрейтська. Мемуари маркграфіні Байрейтської / Перев. З. Клейнера // Голос минулого, 1913. - № 6. - З. 194-216. [ 3 листопада 2013 у Wayback Machine.], Продовження № 7. - С. 163-194. [ 3 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- Клейнер С. [ 5 квітня 2011 у Wayback Machine.] Затихла князівська резиденція XVIII століття. (Маркграфіня Вільгельміна та її Байрейт) // Голос минулого, 1913. - № 6. - С. 70-85. [ 5 квітня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Friderika Sofiya Vilgelmina Pruska nim Friederike Sophie Wilhelmine von Preussen 3 lipnya 1709 17090703 Potsdam 14 zhovtnya 1758 Bajrojt starsha donka pruskogo korolya Fridriha Vilgelma I ta jogo druzhini Sofiyi Doroteyi Gannoverskoyi ulyublena sestra Fridriha Velikogo markgrafinya Bajrejtska Vilgelmina Pruska nim Wilhelmine von Preussen Im ya pri narodzhenni nim Friederike Sophie Wilhelmine von PreussenNarodzhennya 3 lipnya 1709 1709 07 03 1 2 Berlin Korolivstvo PrussiyaSmert 14 zhovtnya 1758 1758 10 14 1 2 49 rokiv Bajrojt Bavariya 4 Pohovannya dKrayina NimechchinaRid GogencollerniBatko Fridrih Vilgelm IMati Sofiya Doroteya GannoverskaShlyub dDiti Yelizaveta Frederika Sofiya Brandenburg Bajrojtska Mediafajli b u VikishovishiPrincesa Vilgelmina z bratom Fridrihom Robota Antuana PenaVilgelmina u vinchalnij sukniZhittyepisHreshennya Vilgelmini vidbulosya 12 lipnya Yiyi hresnimi stali monarhi prisutni na zustrichi troh koroliv 1709 Avgust Silnij i Frederik IV Vilgelmina rosla v spartanskih umovah pri dvori korolya soldata v budinku de ne bulo lyubovi i panuvali avtoritarni metodi vihovannya ditej Spochatku v neyi nepogano skladalisya stosunki z batkom sho vidobrazheno v bagatoh listah nadislanih neyu batkovi Prote vona strazhdala vid zmin nastroyu korolya batka Z ditinstva i do smerti Vilgelminu pov yazuvali duzhe blizki stosunki z molodshim bratom Fridrihom yih poyednuvalo zagalne zahoplennya muzikoyu i naukoyu Na kilka rokiv cya nezvichajna druzhba bula zatmarena superechkami navkolo spadshini donok generala fon der Marvica yaka pislya vesillya Vilgelmini fon der Marvic vidijshla do vorozhoyi Avstriyi U 35 rokiv Vilgelmina dokladno opisala u svoyih spogadah roki ditinstva provedeni z vihovatelkoyu italijkoyu sumnivnogo pohodzhennya Leti Ne prohodilo zhodnogo dnya shob vona ne viprobuvala na meni silu svoyih kulakiv sho vselyayut strah Donka vtikacha italijskogo chencya Leti yaka vihovuvala Vilgelminu z troh rokiv bula krasiva soboyu bliskucha koketliva ale zla i pidstupna Divchinka strazhdala vid neyi majzhe tak samo yak i vid batkiv yaki dedali bilshe viddalyalisya odin vid odnogo ta zrivali vlasne nevdovolennya na dityah Vilgelmina poyasnyuvala svoyi muki italijskim pohodzhennyam Leti odnak bula j bilsh glibinna prichina italijka roztashuvala do sebe dvoh ministriv korolya Fridriha Vilgelma fon Grumbkova ta knyazya Leopolda Angalt Dessauskogo yaki nalashtuvali batka Vilgelmini proti matrimonialnih planiv Sofiyi Doroteyi ta yiyi batka korolya Georga I Vilgelmina ne mala komu rozpovisti pro svoyi problemi i vreshti resht u neyi navit trapilisya zhovchni koliki vid yakih yiyi shkira dovgi misyaci zberigala zhovtij kolir Sofiya Doroteya ne zvertala uvagi na muki starshoyi donki poki vihovatelka princiv madam de Rukoll pryamo ne zayavila korolevi pro te sho vid poboyiv Vilgelmina kolis peretvoritsya na invalida Pislya cogo Leti bula zaminena na frejlyajn fon Zonsfeld yakij vdalosya zavoyuvati doviru ditini ta stati na dovgi roki dovirenoyu osoboyu Vilgelmini She ditinoyu Vilgelmina stala rozminnoyu monetoyu u bitvi politichnih ambicij yiyi batkiv Yiyi mati pragnula zmicniti rodinni zv yazki z anglo gannoverskim korolivskim domom i namagalasya domovitisya pro zaruchini Vilgelmini zi svoyim pleminnikom Fridrihom Lyudvigom Gannoverskim 15 m princom Uelskim todi yak virnij imperatoru Fridrih Vilgelm I vvazhav za krashe zblizhuvatisya z Gabsburgami Pislya nevdaloyi vtechi brata z Germanom fon Katte batko zapidozriv Vilgelminu u spivuchasti Vin pogrozhuvav yij uv yaznennyam u forteci Shpandau ta stratoyu brata Za vkazivkoyu korolya ministr Grumbkov prigrozivshi vidpraviti frejlyajn fon Zonsfeld do bozhevilni dlya padshih zhinok zazhadav vid neyi perekonati vihovanku i zmusiti yiyi pidkoryatisya nakazam batka Tak Vilgelmina pidkorilasya matrimonialnim planam Fridriha Vilgelma I yakij nevdovzi virishiv vidati yiyi zamizh za Fridriha Brandenburg Bajrejtskogo Molodshij za Vilgelminu na dva roki vin spochatku priznachavsya dlya molodshoyi sestri Vilgelmini Sofiyi Vilgelmina vijshla zamizh za Fridriha naslidnogo princa knyazivstva Bajrejtskogo 20 listopada 1731 roku Nezvazhayuchi na te sho shlyub buv ukladenij za rozrahunkom pershi roki simejnogo zhittya molodyat buli spovneni lyubovnimi pochuttyami Pislya smerti svekra markgrafinya pochala vidigravati pomitnu rol v modernizaciyi Bajrejta Yiyi aktivna uchast u budivnictvi vidoma yak Bajrejtske rokoko zberegla svij slid i dosi Perlinoyu ciyeyi arhitekturi stala zbudovana z nagodi vesillya yiyi donki Yelizaveti Frideriki Sofiyi Brandenburg Bajrejtskoyi Markgrafskij opernij teatr v Bajrejti Zasnovanij markgrafami Bajrejtskim Universitet imeni Fridriha ocholiv osobistij likar Vilgelmini Daniel de Supervil yakogo vona viminyala u svogo batka za dvoh visokih hlopciv U jogo osobistomu listuvanni znajshli memuari markgrafini Vona cikavilasya problemami naukovogo zhittya i listuvalasya na filosofski temi z Volterom Vilgelmina vdoskonalyuvalasya j u muzici Majsternist gri na lyutni prihilnici ta uchenici Silviusa Leopolda Vajsa dosyagla doskonalosti Pid yiyi opikoyu cej muzichnij instrument perezhiv svij ostannij pik populyarnosti Do svogo dvoru Vilgelmina zaproshuvala najvidomishih lyutnistiv Napisana neyu opera Argenora bula postavlena do dnya narodzhennya cholovika v 1740 roci U syuzheti operi znajshli svoye vidobrazhennya skladni stosunki Vilgelmini ta yiyi brata Fridriha iz batkom U nastupni roki lyubov markgrafa do Vilgelmini zgasla i vin uzyav sobi v kohanki yiyi pershu pridvornu damu Vilgelminu fon der Marvic Avstrijski diplomati namagalisya vplivati na Prussiyu cherez Bajrejtskij dvir U veresni 1745 pid chas Drugoyi Silezkoyi vijni Vilgelmina zustrilasya z Mariyeyu Tereziyeyu i cim zashkodila svoyim stosunkam z bratom U 1750 roci Vilgelmina provela kilka tizhniv u Prussiyi i zustrilasya v Potsdami z vidomimi suchasnikami Volterom Mopertyuyi i Lametri Vostannye Vilgelmina pobachilasya z bratom u chervni 1754 roku Pislya cogo Fridrih napisav sestri Mi zalishayemo Vas ale z Vami zalishayetsya serce togo hto do kincya zalishitsya Vashim virnim slugoyu Hram druzhbi zvedenij na zgadku pro sestru Fridrihom II Vilgelmina pomerla 14 zhovtnya 1758 roku V toj zhe den yiyi brat zaznav nishivnoyi porazki v bitvi pri Hohkirh v yakij zaginuv jogo drug feldmarshal Dzhejms Kejt Cherez desyat rokiv pislya smerti sestri Fridrih II zbuduvav u parku San Susi Hram druzhbi prisvyachenij pam yati Vilgelmini NashadkiU markgrafiv Bajrejtskih narodilasya odna ditina donka Yelizaveta Frederika Sofiya Brandenburg Bajrojtska 1732 1780 yaku Dzhakomo Kazanova opisuvav yak najkrasivishu divchinu Nimechchini U 1748 vona vijshla zamizh za gercoga Karla Ojgena Vyurtemberzkogo Cherez kilka rokiv podruzhzhya rozijshlosya ale ne rozluchilosya i Yelizaveta povernulasya do Bajrejtu Vona pohovana poryad iz batkami v Bajrejtskij pridvornij cerkvi GenealogiyaPrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 International Music Score Library Project 2006 d Track Q523660 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Deutsche Nationalbibliothek Record 118633112 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578PosilannyaVilgelmina Bajrejtska Memuari markgrafini Bajrejtskoyi Perev Z Klejnera Golos minulogo 1913 6 Z 194 216 3 listopada 2013 u Wayback Machine Prodovzhennya 7 S 163 194 3 listopada 2013 u Wayback Machine Klejner S 5 kvitnya 2011 u Wayback Machine Zatihla knyazivska rezidenciya XVIII stolittya Markgrafinya Vilgelmina ta yiyi Bajrejt Golos minulogo 1913 6 S 70 85 5 kvitnya 2011 u Wayback Machine