Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фортеця Шпандау нім Zitadelle Spandau це історична фортеця що розташована в районі Шпандау на західному березі річки Гаф

Фортеця Шпандау

Фортеця Шпандау

Фортеця Шпандау — (нім. Zitadelle Spandau) це історична фортеця, що розташована в районі Шпандау на західному березі річки Гафель у Берліні. Вона є однією з найвідоміших пам'яток цього району. Фортеця складається з чотирьох бастіонів, насипних валів та казематів. Ця споруда особлива своєю історичною значущістю та добре збереженим станом.

Фортеця Шпандау
image
52°32′29″ пн. ш. 13°12′44″ сх. д. / 52.5413888889167779° пн. ш. 13.21222222224977827° сх. д. / 52.5413888889167779; 13.21222222224977827Координати: 52°32′29″ пн. ш. 13°12′44″ сх. д. / 52.5413888889167779° пн. ш. 13.21222222224977827° сх. д. / 52.5413888889167779; 13.21222222224977827
ТипЦитадель[1] і пам'ятка
Статус спадщиниd[1]
Країнаimage Німеччина
РозташуванняБерлін[1]
Архітектурний стильАрхітектура Відродження
Архітекторd і d
Засновано1594
Сайтzitadelle-berlin.de/en/
image
image
Фортеця Шпандау (Німеччина)
image Фортеця Шпандау у Вікісховищі
image
Вхід у фортецю Шпандау, ворота
image
Схематична карта фортеці Шпандау: 1. Ворота (Будинок коменданта) 2. Вежа Юліуса 3. Палац 4. Бастіон «Кронпринц» 5. Бастіон «Бранденбург» 6. Бастіон «Кенігін»7. Бастіон «Кеніг» 8. Башта з гарматами 9. колишня Казарма 10. Водяні ворота

Фортеця була зведена в період між 1557 та 1594 роками за італійськими архітекторами за дорученням курфюрста Йоахіма II. З колишньої середньовічної фортеці збереглася лише вежа Юліуса з XIII століття та палац з XV століття.

З архітектурного погляду, дванадцятигранна фортеця з чотирма трикутними бастіонами та круглою вежею Юліуса (2) є ідеальним прикладом геометрично вишуканого військового міста XVI століття.

Чотирикутник, утворений стінами фортеці, має розміри 208 × 195 метрів. Бастіони розташовані таким чином, щоб уникнути утворення неосяжних кутів, які могли б служити укриттям для нападників. Зовнішній периметр фортеці оточений водою.

Історія фортеці

Археологічні знахідки доводять, що на місці нинішньої фортеці в 11 столітті було слов'янське укріплення.

Для захисту найближчого житлового міста Берліна бранденбурзькі курфюрсти збудували фортецю в місці злиття річок Шпрее і Гавель недалеко від Шпандау. Підготовчі роботи до будівництва розпочалися 1557 року. Проєкт озброєння фортеці відомий з 1560 року, коли розпочалося будівництво. В 1580 році фортецю вперше зайняли війська, а у 1594 році будівництво фортеці було завершено. 1620 року місто Шпандау почали перебудовувати за допомогою валів. Фортеця перетворилася на цитадель. 1636 року граф Адам цу Шварценберг, намісник бранденбурзького курфюрста Георга Вільгельма, переніс у цитадель військове відомство.

Під час шведського вторгнення в 1675 перед цитаделлю розташовувалися шведські війська. У 1691 році в бастіоні Кронпринца стався вибух, після чого він був перебудований у 1692 році.

Під час війни з Францією фортеця здалася під командуванням майора Ернста Людвіга фон Бенекендорфа 25 жовтня 1806 без жодних спроб захистити себе. Наполеон Бонапарт відвідав її наступного дня. Після закінчення війни військовий суд засудив Бенекендорфа до смертної кари, але король Фрідріх Вільгельм III замінив вирок на «кріпосний арешт за королівською милістю» Фортеця залишалася зайнятою французькими та польськими військами аж до Визвольної війни. Під час облоги прусською армією у квітні 1813 року пороховий магазин на бастіоні Кенігін вибухнув після артилерійського влучення. 26 квітня 1813 року французький гарнізон передав фортецю прусському генералу Августу фон Тюмену в обмін на вільний вихід.

Бастіон Королеви був відновлений у 1821 році, а зовнішня кладка була фанерована в її нинішньому вигляді у 1885 році. З 1874 по 1919 в цитаделі зберігалися частини Імперської військової скарбниці.

У 1920 році Цитадель стала відома завдяки пограбуванню, вчиненому шістьма людьми. Шість мільйонів румунських леїв були викрадені під час пограбування вежі Юліуса і мали бути перетворені на придатні для використання гроші в Брюсселі. Поліція назвала купця Фрешле та його коханку головними злочинцями, інші ж імовірно брали участь у крадіжці. Суд засудив обвинувачених до ув'язнення різної тривалості, у тому числі до умовних термінів

1935 року тут було створено армійську лабораторію газового захисту, в якій проводилися масштабні дослідження нервово-паралітичного газу «Табун». Наприкінці Другої світової війни, 1 травня 1945 року, цитадель було здано радянським військам командиром, полковником професором доктором Герхардом Юнгом, без бою, про це свідчить меморіальна дошка у вестибюлі цитаделі.

З 1945 по 1948 господарем цитаделі була британська адміністрація свого сектора Берліна. 1960 року в Паласі було відкрито історичний музей Шпандау. З 1962 по 1976 рік у цитаделі проводилися масштабні реставраційні роботи, під час яких було виявлено та знешкоджено вибухонебезпечні предмети.

Галерея та локації

  • image
    Ворота у фортецю, називається як сторожка. Побудована у 1563 році, також у 1620 р. була перебудована в будинок коменданта.
  • image
    Вежа Юліуса, зроблений по проєкту К.Ф.Шинкеля, (нім. Juliusturm)
  • image
    Сходинки до верхівки вежі Юліуса
  • image
    Палас, вид спереду, 2004 р. Також зветься як готичний зал.
  • image
    Територія Бранденбург, вид на озера, де можна побачити Айсвердер і його міст.

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фортеця Шпандау

  1. Berlin cultural heritage database / за ред. Senate Department for Urban Development and the Environment
    d:Track:Q21776846d:Track:Q21776837

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Fortecya Shpandau nim Zitadelle Spandau ce istorichna fortecya sho roztashovana v rajoni Shpandau na zahidnomu berezi richki Gafel u Berlini Vona ye odniyeyu z najvidomishih pam yatok cogo rajonu Fortecya skladayetsya z chotiroh bastioniv nasipnih valiv ta kazemativ Cya sporuda osobliva svoyeyu istorichnoyu znachushistyu ta dobre zberezhenim stanom Fortecya Shpandau52 32 29 pn sh 13 12 44 sh d 52 5413888889167779 pn sh 13 21222222224977827 sh d 52 5413888889167779 13 21222222224977827 Koordinati 52 32 29 pn sh 13 12 44 sh d 52 5413888889167779 pn sh 13 21222222224977827 sh d 52 5413888889167779 13 21222222224977827TipCitadel 1 i pam yatkaStatus spadshinid 1 Krayina Nimechchina ISO3166 1 alpha 3 DEU ISO3166 1 cifrovij 276 RoztashuvannyaBerlin 1 Arhitekturnij stilArhitektura VidrodzhennyaArhitektord i dZasnovano1594Sajtzitadelle berlin de en Fortecya Shpandau Nimechchina Fortecya Shpandau u VikishovishiVhid u fortecyu Shpandau vorotaShematichna karta forteci Shpandau 1 Vorota Budinok komendanta 2 Vezha Yuliusa 3 Palac 4 Bastion Kronprinc 5 Bastion Brandenburg 6 Bastion Kenigin 7 Bastion Kenig 8 Bashta z garmatami 9 kolishnya Kazarma 10 Vodyani vorota Fortecya bula zvedena v period mizh 1557 ta 1594 rokami za italijskimi arhitektorami za doruchennyam kurfyursta Joahima II Z kolishnoyi serednovichnoyi forteci zbereglasya lishe vezha Yuliusa z XIII stolittya ta palac z XV stolittya Z arhitekturnogo poglyadu dvanadcyatigranna fortecya z chotirma trikutnimi bastionami ta krugloyu vezheyu Yuliusa 2 ye idealnim prikladom geometrichno vishukanogo vijskovogo mista XVI stolittya Chotirikutnik utvorenij stinami forteci maye rozmiri 208 195 metriv Bastioni roztashovani takim chinom shob uniknuti utvorennya neosyazhnih kutiv yaki mogli b sluzhiti ukrittyam dlya napadnikiv Zovnishnij perimetr forteci otochenij vodoyu Istoriya forteciArheologichni znahidki dovodyat sho na misci ninishnoyi forteci v 11 stolitti bulo slov yanske ukriplennya Dlya zahistu najblizhchogo zhitlovogo mista Berlina brandenburzki kurfyursti zbuduvali fortecyu v misci zlittya richok Shpree i Gavel nedaleko vid Shpandau Pidgotovchi roboti do budivnictva rozpochalisya 1557 roku Proyekt ozbroyennya forteci vidomij z 1560 roku koli rozpochalosya budivnictvo V 1580 roci fortecyu vpershe zajnyali vijska a u 1594 roci budivnictvo forteci bulo zaversheno 1620 roku misto Shpandau pochali perebudovuvati za dopomogoyu valiv Fortecya peretvorilasya na citadel 1636 roku graf Adam cu Shvarcenberg namisnik brandenburzkogo kurfyursta Georga Vilgelma perenis u citadel vijskove vidomstvo Pid chas shvedskogo vtorgnennya v 1675 pered citadellyu roztashovuvalisya shvedski vijska U 1691 roci v bastioni Kronprinca stavsya vibuh pislya chogo vin buv perebudovanij u 1692 roci Pid chas vijni z Franciyeyu fortecya zdalasya pid komanduvannyam majora Ernsta Lyudviga fon Benekendorfa 25 zhovtnya 1806 bez zhodnih sprob zahistiti sebe Napoleon Bonapart vidvidav yiyi nastupnogo dnya Pislya zakinchennya vijni vijskovij sud zasudiv Benekendorfa do smertnoyi kari ale korol Fridrih Vilgelm III zaminiv virok na kriposnij aresht za korolivskoyu milistyu Fortecya zalishalasya zajnyatoyu francuzkimi ta polskimi vijskami azh do Vizvolnoyi vijni Pid chas oblogi prusskoyu armiyeyu u kvitni 1813 roku porohovij magazin na bastioni Kenigin vibuhnuv pislya artilerijskogo vluchennya 26 kvitnya 1813 roku francuzkij garnizon peredav fortecyu prusskomu generalu Avgustu fon Tyumenu v obmin na vilnij vihid Bastion Korolevi buv vidnovlenij u 1821 roci a zovnishnya kladka bula fanerovana v yiyi ninishnomu viglyadi u 1885 roci Z 1874 po 1919 v citadeli zberigalisya chastini Imperskoyi vijskovoyi skarbnici U 1920 roci Citadel stala vidoma zavdyaki pograbuvannyu vchinenomu shistma lyudmi Shist miljoniv rumunskih leyiv buli vikradeni pid chas pograbuvannya vezhi Yuliusa i mali buti peretvoreni na pridatni dlya vikoristannya groshi v Bryusseli Policiya nazvala kupcya Freshle ta jogo kohanku golovnimi zlochincyami inshi zh imovirno brali uchast u kradizhci Sud zasudiv obvinuvachenih do uv yaznennya riznoyi trivalosti u tomu chisli do umovnih terminiv 1935 roku tut bulo stvoreno armijsku laboratoriyu gazovogo zahistu v yakij provodilisya masshtabni doslidzhennya nervovo paralitichnogo gazu Tabun Naprikinci Drugoyi svitovoyi vijni 1 travnya 1945 roku citadel bulo zdano radyanskim vijskam komandirom polkovnikom profesorom doktorom Gerhardom Yungom bez boyu pro ce svidchit memorialna doshka u vestibyuli citadeli Z 1945 po 1948 gospodarem citadeli bula britanska administraciya svogo sektora Berlina 1960 roku v Palasi bulo vidkrito istorichnij muzej Shpandau Z 1962 po 1976 rik u citadeli provodilisya masshtabni restavracijni roboti pid chas yakih bulo viyavleno ta zneshkodzheno vibuhonebezpechni predmeti Galereya ta lokaciyiVorota u fortecyu nazivayetsya yak storozhka Pobudovana u 1563 roci takozh u 1620 r bula perebudovana v budinok komendanta Vezha Yuliusa zroblenij po proyektu K F Shinkelya nim Juliusturm Shodinki do verhivki vezhi Yuliusa Palas vid speredu 2004 r Takozh zvetsya yak gotichnij zal Teritoriya Brandenburg vid na ozera de mozhna pobachiti Ajsverder i jogo mist Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Fortecya ShpandauBerlin cultural heritage database za red Senate Department for Urban Development and the Environment d Track Q21776846d Track Q21776837

Дата публікації:
Топ