Тетяна Леонідівна Вілкул (народилася 12 січня 1969 року в Ірпені) українська історикиня, що спеціалізується на середньовічній історії України, і старша наукова співробітниця Інституту історії України НАН України. Вона відома як одна з тих, хто відродив науковий інтерес і дослідницькі зусилля до текстології «Повісті временних літ» на початку 21-го століття.
Вілкул Тетяна Леонідівна | |
---|---|
Народилася | 12 січня 1969 (55 років) Ірпінь, Київська область, Українська РСР, СРСР |
Країна | Україна |
Діяльність | історик, археографиня |
Alma mater | Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України |
Вчене звання | старший науковий співробітник |
Науковий ступінь | кандидат історичних наук України |
Вчителі | Толочко Олексій Петрович |
Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (травень 2024) |
Біографія
Вілкул народилася 12 січня 1969 року в Ірпені, Київська область, Українська РСР. У 1992 році закінчила Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова у Києві. Працювала археографом з 1992 по 1995 рік, а потім продовжила навчання в Інститут української археографії Національної академії наук України. У 2002 році здобула ступінь магістра історичних наук на кафедрі середньовічної та ранньомодерної історії України під керівництвом Олексій Толочко. Вона опублікувала різні монографії та статті українською, російською та англійською мовами.
Інтерес до текстологічних досліджень «Повісті временних літ» занепав у другій половині 20-го століття, але отримав новий поштовх на початку 21-го століття. Це сталося завдяки публікації нового сучасного німецького перекладу [de] у 2001 році, інтерлінійне зіставлення шести основних копій і парадозису, зроблене Дональдом Островським та ін. у 2003 році, та різні публікації початку 2000-х років Олексій Толочко і Тетяни Вілкул з Сектору досліджень історії Київської Русі. Ці публікації початку 21-го століття були першими, які поставили під сумнів основні частини поглядів Олексій Шахматов, які до того часу були загальноприйнятими.
У 2004 році Вілкул підняла кілька питань щодо текстологічної основи реконструкції «Повісті временних літ» Островського 2003 року. Подальша полеміка між Островським і Вілкулом розгорнулася навколо оцінки стематики ПВЛ, а також найімовірніших генетичних зв'язків і контамінацій між різними текстовими свідченнями. Гіппіус (2014) стверджує, що «підхід Вілкула видається найбільш перспективним на даний момент».
У своїй докторській дисертації, «Літопис і хронограф» (2015), вона продемонструвала, що «Новгородський перший літопис у молодшій редакції» («Молодший НПЛ») був контамінований ПВЛ. Отже, текст «ПВЛ» обов'язково має бути старішим, а текст «Молодшого НПЛ» відображає хронографи 14 чи 15 століття і не може бути архетипом для тексту «ПВЛ».
Фінська історична дослідниця Марі Ісоахо (2018) назвала Вілкула «старанна письменниця», який опублікував «вражаючий список» статей з текстологічної критики літописів та інших давньоруських текстів, переважно в журналі «Palaeoslavica» між 2003 і 2012 роками.
Публікації
Монографії
- Літопис і хронограф. Студії з текстології домонгольського київського літописання. 518 сторінок. Київ: Національна академія наук України, 2015. ISBN-13 978-966075546. (докторська дисертація)
Журнальні статті (вибірка)
- Вілкул, Т. (2003). «Новгородская первая летопись и Начальный свод». Palaeoslavica, 11, 5–35.
- Вілкул, Т. (2004). «Текстология и Textkritik. Идеальный проект…» Palaeoslavica, 12(1), 171—203.
- Вілкул, Т. (2013). «Полный перевод Хроники Георгия Амартола в летописных статьях Х–ХИ вв.» (Повесть временных лет и Новгородская первая летопись младшего извода). Древняя Русь. Вопросы медиевистики, 5(47), 28.
Посилання
- Вілкул Тетяна Леонідівна. nas.gov.ua. Процитовано 24 березня 2024.
- Вілкул Тетяна Леонідівна. resource.history.org.ua (укр.). Процитовано 24 березня 2024.
- Tetiana Vilkul CV. academia.edu (англ.). 2021. Процитовано 24 березня 2024.
- Isoaho, 2018, с. 638.
- Gippius, 2014, с. 342.
- Isoaho, 2018, с. 637—638.
- Gippius, 2014, с. 346.
- Gippius, 2014, с. 349.
- Gippius, 2014, с. 364.
- Isoaho, 2018, с. 640.
Примітки
- У російськомовних публікаціях вона пише своє ім'я як: Татьяна Леонидовна Вилкул.
Бібліографія
- Gippius, Alexey A. (2014). Reconstructing the original of the Povesť vremennyx let: a contribution to the debate. Russian Linguistics (англ.). Springer. 38 (3): 341—366. doi:10.1007/s11185-014-9137-y. JSTOR 43945126. S2CID 255017212. Процитовано 24 березня 2024.
- Isoaho, Mari (2018). Shakhmatov's Legacy and the Chronicles of Kievan Rus'. Kritika: Explorations in Russian and Eurasian History (англ.). Slavica Publishers. 19 (3): 637—648. doi:10.1353/kri.2018.0033. S2CID 159688925. Процитовано 24 березня 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tetyana Leonidivna Vilkul narodilasya 12 sichnya 1969 roku v Irpeni ukrayinska istorikinya sho specializuyetsya na serednovichnij istoriyi Ukrayini i starsha naukova spivrobitnicya Institutu istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Vona vidoma yak odna z tih hto vidrodiv naukovij interes i doslidnicki zusillya do tekstologiyi Povisti vremennih lit na pochatku 21 go stolittya Vilkul Tetyana LeonidivnaNarodilasya12 sichnya 1969 1969 01 12 55 rokiv Irpin Kiyivska oblast Ukrayinska RSR SRSRKrayina UkrayinaDiyalnististorik arheografinyaAlma materNacionalnij pedagogichnij universitet imeni Mihajla Dragomanova Institut ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva im M S Grushevskogo NAN UkrayiniVchene zvannyastarshij naukovij spivrobitnikNaukovij stupinkandidat istorichnih nauk UkrayiniVchiteliTolochko Oleksij Petrovich Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad traven 2024 BiografiyaPovnij tekst knigi Vilkula Litopis i hronograf 2015 roku Vilkul narodilasya 12 sichnya 1969 roku v Irpeni Kiyivska oblast Ukrayinska RSR U 1992 roci zakinchila Nacionalnij pedagogichnij universitet imeni M P Dragomanova u Kiyevi Pracyuvala arheografom z 1992 po 1995 rik a potim prodovzhila navchannya v Institut ukrayinskoyi arheografiyi Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini U 2002 roci zdobula stupin magistra istorichnih nauk na kafedri serednovichnoyi ta rannomodernoyi istoriyi Ukrayini pid kerivnictvom Oleksij Tolochko Vona opublikuvala rizni monografiyi ta statti ukrayinskoyu rosijskoyu ta anglijskoyu movami Interes do tekstologichnih doslidzhen Povisti vremennih lit zanepav u drugij polovini 20 go stolittya ale otrimav novij poshtovh na pochatku 21 go stolittya Ce stalosya zavdyaki publikaciyi novogo suchasnogo nimeckogo perekladu de u 2001 roci interlinijne zistavlennya shesti osnovnih kopij i paradozisu zroblene Donaldom Ostrovskim ta in u 2003 roci ta rizni publikaciyi pochatku 2000 h rokiv Oleksij Tolochko i Tetyani Vilkul z Sektoru doslidzhen istoriyi Kiyivskoyi Rusi Ci publikaciyi pochatku 21 go stolittya buli pershimi yaki postavili pid sumniv osnovni chastini poglyadiv Oleksij Shahmatov yaki do togo chasu buli zagalnoprijnyatimi U 2004 roci Vilkul pidnyala kilka pitan shodo tekstologichnoyi osnovi rekonstrukciyi Povisti vremennih lit Ostrovskogo 2003 roku Podalsha polemika mizh Ostrovskim i Vilkulom rozgornulasya navkolo ocinki stematiki PVL a takozh najimovirnishih genetichnih zv yazkiv i kontaminacij mizh riznimi tekstovimi svidchennyami Gippius 2014 stverdzhuye sho pidhid Vilkula vidayetsya najbilsh perspektivnim na danij moment U svoyij doktorskij disertaciyi Litopis i hronograf 2015 vona prodemonstruvala sho Novgorodskij pershij litopis u molodshij redakciyi Molodshij NPL buv kontaminovanij PVL Otzhe tekst PVL obov yazkovo maye buti starishim a tekst Molodshogo NPL vidobrazhaye hronografi 14 chi 15 stolittya i ne mozhe buti arhetipom dlya tekstu PVL Finska istorichna doslidnicya Mari Isoaho 2018 nazvala Vilkula staranna pismennicya yakij opublikuvav vrazhayuchij spisok statej z tekstologichnoyi kritiki litopisiv ta inshih davnoruskih tekstiv perevazhno v zhurnali Palaeoslavica mizh 2003 i 2012 rokami PublikaciyiMonografiyi Litopis i hronograf Studiyi z tekstologiyi domongolskogo kiyivskogo litopisannya 518 storinok Kiyiv Nacionalna akademiya nauk Ukrayini 2015 ISBN 13 978 966075546 doktorska disertaciya Zhurnalni statti vibirka Vilkul T 2003 Novgorodskaya pervaya letopis i Nachalnyj svod Palaeoslavica 11 5 35 Vilkul T 2004 Tekstologiya i Textkritik Idealnyj proekt Palaeoslavica 12 1 171 203 Vilkul T 2013 Polnyj perevod Hroniki Georgiya Amartola v letopisnyh statyah H HI vv Povest vremennyh let i Novgorodskaya pervaya letopis mladshego izvoda Drevnyaya Rus Voprosy medievistiki 5 47 28 PosilannyaVilkul Tetyana Leonidivna nas gov ua Procitovano 24 bereznya 2024 Vilkul Tetyana Leonidivna resource history org ua ukr Procitovano 24 bereznya 2024 Tetiana Vilkul CV academia edu angl 2021 Procitovano 24 bereznya 2024 Isoaho 2018 s 638 Gippius 2014 s 342 Isoaho 2018 s 637 638 Gippius 2014 s 346 Gippius 2014 s 349 Gippius 2014 s 364 Isoaho 2018 s 640 PrimitkiU rosijskomovnih publikaciyah vona pishe svoye im ya yak Tatyana Leonidovna Vilkul BibliografiyaGippius Alexey A 2014 Reconstructing the original of the Povest vremennyx let a contribution to the debate Russian Linguistics angl Springer 38 3 341 366 doi 10 1007 s11185 014 9137 y JSTOR 43945126 S2CID 255017212 Procitovano 24 bereznya 2024 Isoaho Mari 2018 Shakhmatov s Legacy and the Chronicles of Kievan Rus Kritika Explorations in Russian and Eurasian History angl Slavica Publishers 19 3 637 648 doi 10 1353 kri 2018 0033 S2CID 159688925 Procitovano 24 bereznya 2024