Вігна променистаБоби мунгБіологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota Царство Рослини Plantae Відділ Вищі рослини St

Вігна промениста

Боби мунг

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Рослини (Plantae)
Відділ:	Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас:	Magnoliophyta
Клас:	Евдикоти
Підклас:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Бобовоцвіті (Fabales)
Родина:	Бобові (Fabaceae)
Підродина:	Метеликові (Faboideae)
Рід:	Вігна (Vigna)
Вид:	Вігна промениста

Біноміальна назва

Vigna radiata
(L.) , 1954

Синоніми

Phaseolus aureus
Phaseolus radiatus

Посилання

Вікісховище:	Vigna radiata
Віківиди:	Vigna radiata
EOL:	655074
IPNI:	74637-3
ITIS:	506804
МСОП:	107037076
NCBI:	157791
The Plant List:	ild-29556

Вігна промениста,маш звичайний (Vigna radiata (L.) ), інколи боби мунґ, мунґ-дгал, маш, золотиста квасоля — зернобобова культура, що широко вирощується в Південній Азії, зокрема в Індії, Бангладеш і Пакистані. Боби маленькі, зелені, овальної форми. Термін мунг походить з мови гінді.

Біологічні характеристики

Однорічна рослина. Стебло прямостійне, ребристе, заввишки 1,5 м, міцне, жорстке, волосисте. Самозапилювана рослина. Квіти жовті чи лимонно-жовті.

Плід — довгий вузький біб, циліндричної форми, опушений, вузький і довгий.

Насіння — дрібні жовті чи зелені, інколи в цяточку зерна.

Збирають боби, коли вони стають щільними і з хрускотом ламаються. Маш — культура тропічного й субтропічного клімату, тож потребує високої температури повітря. В основному вирощують маш у країнах Південно-східної Азії, а також у південних сухих районах Європи, США.

Значення та використання

Боби машу містять цінну дієтичну клітковину, вітаміни групи В, мінерали (калій, кальцій, натрій, магній, залізо, фосфор), близько 24 % білка. Особливо поширені серед вегетаріанців і прихильників здорового харчування.

Маш широко використовують у корейській, китайській, японській, індійській, тайській та в'єтнамській кухнях, його їдять цілим і подрібненим, а також пророщують. Машхурда — суп із машу і рису, є однією зі страв узбецької кухні.

В Азії з крохмалю бобів мунг роблять прозору локшину і вживають для желювання.

Сирий пророслий маш дещо нагадує зелений горошок, варений має м'який трав'яний смак з ніжним горіховим ароматом. Індійські йоги зерна машу відносять до легкої їжі, корисної для людей розумової праці і тих, хто медитує.

Харчова цінність на 100 г продукту
Енергетична цінність	347 ккал
Вода	9.05 g
Вуглеводи	46.32 g
Харчові волокна	16.3 g
Жири	1.15 g
Білки	23.86 g
Зола	3.32 g

Див. також

Примітки

^{[недоступне посилання з травня 2019} від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка вебресурсу: Третяк Платон Романович]
Vigna radiata // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .

Джерела

http://www.zid.com.ua/ukr_creativework/mash-zeleni-boby-dlya-zdorovoho-harchuvannya [ 29 квітня 2014 у Wayback Machine.]
http://www.intelmeal.ru/nutrition/foodinfo-loma-linda-little-links-canned-unprepared.php [ 5 травня 2014 у Wayback Machine.]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вігна промениста

Це незавершена стаття про бобові.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[НТШ-1] {[недоступне посилання з травня 2019} від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка вебресурсу: Третяк Платон Романович]

[Кобів-2] Vigna radiata // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .