Вулиця Архипа Куїнджі (до 2016 року — Артема) — центральна вулиця і транспортна магістраль у Центральному районі Маріуполя.
Вулиця Архипа Куїнджі Маріуполь | |
---|---|
Східний будинок зі шпилем | |
Місцевість | Історичний центр |
Район | Центральний |
Назва на честь | Архипа Куїнджі |
Колишні назви | |
Таганрозька | |
Загальні відомості | |
Протяжність | 3,1 км |
Координати початку | 47°05′20″ пн. ш. 37°32′54″ сх. д. / 47.088889° пн. ш. 37.548528° сх. д.Координати: 47°05′20″ пн. ш. 37°32′54″ сх. д. / 47.088889° пн. ш. 37.548528° сх. д. |
Координати кінця | 47°06′42″ пн. ш. 37°33′51″ сх. д. / 47.111722° пн. ш. 37.564361° сх. д. |
Транспорт | |
Рух | двосторонній |
Покриття | історична бруківка, асфальт |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Архітектурні пам'ятки | Будинки зі шпилями, Будинок вчителів |
Заклади культури | кінотеатр «Перемога», Будинок вчителів |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | r3557040 |
На карті | На карті населеного пункту |
Мапа | |
Вулиця Куїнджі у Вікісховищі |
Прилучаються вулиці:
Історія
Починається біля урвища, що відокремлює поселення Слободка від історичної частини міста. Сучасна вулиця Куїнджі перетинає площу Театральну і має північний напрям на похилій ділянці в бік річки Кальчик.
Одна з небагатьох вулиць, котра зберігала історичну забудову допереворотного 1917 року періоду. Але вулиця, що існувала тоді під назвою Таганрозька, була на околиці тодішнього міста. Тому не користувалась увагою серед забудовників і була забудована малоповерховими будиночками. Саме ці будиночки трощили та підпалювали німецькі загарбники під час власного відступу з міста.
Забудована з двох боків. Первісна забудова доби сецесії була пошкоджена під час німецько-радянської війни у 1941—1945 роках. Замінена на п'ятиповерхову післясталінського періоду за проєктом Харківського інституту «Міськбудпроект» лише по західній стороні.
Історично Таганрозька вулиця мала дві церкви:
- Марії Магдалини на пагорбі (нині Театральний сквер, висаджена у повітря за часів СРСР і забудована театром).
- церква Різдва Богородиці (або Карасівська, 1780 року побудови, висаджена у повітря за часів СРСР).
У поселенні Карасівка, окрім церкви, були олійниця та ливарний цех.
- № 43 — завод холодильного обладнання, радіаторний завод.
- Колишній кінотеатр «Родіна» (проспект Миру, 34).
- № 72 — Виставковий зал, Центр мистецтв «АртЛюкс» (в минулому «Союздрук»).
- № 82 — Маріупольська дитяча художня школа імені А. Куїнджі (зруйнована у 2022 році).
- Будинок вчителя (вул. Євпаторійська, 56).
Двоповерхова історична споруда з сірої цегли в стилі сецесії, не тинькована.
У роки СРСР тут розташували освітню школу-семирічку, котру пишно назвали першою зразковою. Згодом школу перейменували на середню школу № 4 імені Івана Крилова. Школа була чисто чоловічою, позаяк у СРСР навіть у повоєнні роки зберігали роздільне навчання хлопців-школярів із дівчатками-школярками. Директором школи був Іван Сидорчук.
- № 81 — комплекс будівель колишнього заводу «Октябрь» (знесений у 2023 році).
- Недобудована споруда сувенірної фабрики.
- № 95 — будівля Маріупольської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату I—II ступенів № 11 (на місці зруйнованої церкви Різдва Богородиці, або Карасівської).
- № 140 — будівля початкової школи № 36 — школи повного дня Маріупольської міської ради Донецької області (на місці зруйнованої церкви Успіння Богородиці).
- Успенська площа з Міжміським автовокзалом.
- Міст через річку Кальчик (старовинний замінено за залізобетонний).
Див. також
Примітки
- газета «Ильичёвец», 8 ноября 2014 г. (рос.)
- Окупанти знесли в Маріуполі ще один завод. war.hvylya.net. Хвиля. 23 жовтня 2023. оригіналу за 23 жовтня 2023. Процитовано 23 жовтня 2023.
Джерела
- Мариуполь и его окрестности. Отчет об учебных экскурсиях Мариупольской Александровской гимназии. — Мариуполь: Типо-Литография А. А. Франтова, 1892. — 581 с. (рос.)
- Мариуполь и его окрестности: взгляд из XXI века/Авторский коллектив: Божко Р. П., Були Т. Ю., Гашененко Н. Н., Кучугура Л. И, Пасько Н. В., Саенко Р. И., Тарасова Н. А., Чаплинская О. М. — Мариуполь: Рената, 2006. — 354 с. (рос.)
- Буров С. Д. Маріуполь. Минуле. — Маріуполь: Приазовский рабочий. — 2003. — ISBN 966-8208-06-04.
- газета «Ильичёвец», 2013 г. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vulicya Arhipa Kuyindzhi do 2016 roku Artema centralna vulicya i transportna magistral u Centralnomu rajoni Mariupolya Vulicya Arhipa Kuyindzhi MariupolShidnij budinok zi shpilemShidnij budinok zi shpilemMiscevistIstorichnij centrRajonCentralnijNazva na chestArhipa KuyindzhiKolishni nazviTaganrozkaZagalni vidomostiProtyazhnist3 1 kmKoordinati pochatku47 05 20 pn sh 37 32 54 sh d 47 088889 pn sh 37 548528 sh d 47 088889 37 548528 Koordinati 47 05 20 pn sh 37 32 54 sh d 47 088889 pn sh 37 548528 sh d 47 088889 37 548528Koordinati kincya47 06 42 pn sh 37 33 51 sh d 47 111722 pn sh 37 564361 sh d 47 111722 37 564361TransportRuhdvostoronnijPokrittyaistorichna brukivka asfaltBudivli pam yatki infrastrukturaArhitekturni pam yatkiBudinki zi shpilyami Budinok vchitelivZakladi kulturikinoteatr Peremoga Budinok vchitelivZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMapr3557040Na kartiNa karti naselenogo punktuMapa Vulicya Kuyindzhi u Vikishovishi Priluchayutsya vulici Vulicya Pushkina Vulicya Italijska Vulicya Georgiyivska Prospekt Miru Vulicya Varganova Vulicya Mikolayivska Bulvar ShevchenkaIstoriyaPochinayetsya bilya urvisha sho vidokremlyuye poselennya Slobodka vid istorichnoyi chastini mista Suchasna vulicya Kuyindzhi peretinaye ploshu Teatralnu i maye pivnichnij napryam na pohilij dilyanci v bik richki Kalchik Odna z nebagatoh vulic kotra zberigala istorichnu zabudovu doperevorotnogo 1917 roku periodu Ale vulicya sho isnuvala todi pid nazvoyu Taganrozka bula na okolici todishnogo mista Tomu ne koristuvalas uvagoyu sered zabudovnikiv i bula zabudovana malopoverhovimi budinochkami Same ci budinochki troshili ta pidpalyuvali nimecki zagarbniki pid chas vlasnogo vidstupu z mista Zabudovana z dvoh bokiv Pervisna zabudova dobi secesiyi bula poshkodzhena pid chas nimecko radyanskoyi vijni u 1941 1945 rokah Zaminena na p yatipoverhovu pislyastalinskogo periodu za proyektom Harkivskogo institutu Miskbudproekt lishe po zahidnij storoni Istorichno Taganrozka vulicya mala dvi cerkvi Mariyi Magdalini na pagorbi nini Teatralnij skver visadzhena u povitrya za chasiv SRSR i zabudovana teatrom cerkva Rizdva Bogorodici abo Karasivska 1780 roku pobudovi visadzhena u povitrya za chasiv SRSR U poselenni Karasivka okrim cerkvi buli olijnicya ta livarnij ceh 43 zavod holodilnogo obladnannya radiatornij zavod Kolishnij kinoteatr Rodina prospekt Miru 34 72 Vistavkovij zal Centr mistectv ArtLyuks v minulomu Soyuzdruk 82 Mariupolska dityacha hudozhnya shkola imeni A Kuyindzhi zrujnovana u 2022 roci Budinok vchitelya vul Yevpatorijska 56 Dvopoverhova istorichna sporuda z siroyi cegli v stili secesiyi ne tinkovana U roki SRSR tut roztashuvali osvitnyu shkolu semirichku kotru pishno nazvali pershoyu zrazkovoyu Zgodom shkolu perejmenuvali na serednyu shkolu 4 imeni Ivana Krilova Shkola bula chisto cholovichoyu pozayak u SRSR navit u povoyenni roki zberigali rozdilne navchannya hlopciv shkolyariv iz divchatkami shkolyarkami Direktorom shkoli buv Ivan Sidorchuk Budinki zi shpilyamiMizhmiskij avtovokzal Uspenska plosha vul Kuyindzhi Centralnij rajon 81 kompleks budivel kolishnogo zavodu Oktyabr znesenij u 2023 roci Nedobudovana sporuda suvenirnoyi fabriki 95 budivlya Mariupolskoyi zagalnoosvitnoyi sanatornoyi shkoli internatu I II stupeniv 11 na misci zrujnovanoyi cerkvi Rizdva Bogorodici abo Karasivskoyi 140 budivlya pochatkovoyi shkoli 36 shkoli povnogo dnya Mariupolskoyi miskoyi radi Doneckoyi oblasti na misci zrujnovanoyi cerkvi Uspinnya Bogorodici Uspenska plosha z Mizhmiskim avtovokzalom Mist cherez richku Kalchik starovinnij zamineno za zalizobetonnij Div takozhPerelik vulic i plosh MariupolyaPrimitkigazeta Ilichyovec 8 noyabrya 2014 g ros Okupanti znesli v Mariupoli she odin zavod war hvylya net Hvilya 23 zhovtnya 2023 originalu za 23 zhovtnya 2023 Procitovano 23 zhovtnya 2023 DzherelaMariupol i ego okrestnosti Otchet ob uchebnyh ekskursiyah Mariupolskoj Aleksandrovskoj gimnazii Mariupol Tipo Litografiya A A Frantova 1892 581 s ros Mariupol i ego okrestnosti vzglyad iz XXI veka Avtorskij kollektiv Bozhko R P Buli T Yu Gashenenko N N Kuchugura L I Pasko N V Saenko R I Tarasova N A Chaplinskaya O M Mariupol Renata 2006 354 s ros Burov S D Mariupol Minule Mariupol Priazovskij rabochij 2003 ISBN 966 8208 06 04 gazeta Ilichyovec 2013 g ros