Вулиця Галшки Гулевичівни — давня Вірменська вулиця Луцька, розташована в історико-культурному заповіднику Старий Луцьк. Починається від вулиці Данила Галицького та майдану Ринок, перетинає Караїмську і виходить до берега річки Стир. На ній розташована пам'ятка архітектури — Вірменська церква. Зародилася в XIV—XV століттях як головна вулиця вірменського кварталу, яка вела від Ринку до вірменського храму.
Вулиця Галшки Гулевичівни м. Луцьк | |
---|---|
Район | Старе місто |
Колишні назви | |
Вірменська, Хлібна, Мачтета, Паші Савельєвої | |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Архітектурні пам'ятки | Вірменська церква |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
Мапа | |
Вулиця Галшки Гулевичівни у Вікісховищі |
Історія
Географічно, ділянка, на якій зараз розташований історико-культурний заповідник, до початку XX століття була островом. Починаючи із VIII століття, від якого дослідники відлічують існування міста, ця територія постійно зростала внаслідок природного осушення місцевості. Однак придатною для життя вона стала значно пізніше. Так, ділянка, де сучасна вулиця бере початок, стала використовуватися як міська із X століття. У 1150 році тут уже були міські укріплення, які пролягали вздовж краю надзаплавної тераси. Але повністю територія, де проходить теперішня вулиця, була освоєна лише у .
В цьому ж столітті в Луцьку могли з'явитися перші вірменські поселення. У XIV столітті вірменська колонія вже була досить чисельною. У посланні католикоса у 1388 році луцька громада згадана на третьому місці після кам'янецької та львівської. Вірмени були досить заможними. Серед місцевих купців на Ринку було багато вірмен. Вони відображали один із міцних торговельних контактів міста — зі Сходом. Забудова вулиці в основному сформувалася у XIV — на початку XV століть.
У 1427 році у вірменському кварталі на цій вулиці був збудований храм. Однак через те, що в другій половині XV століття відбувся занепад вірменської громади Луцька, а потім її відновлення у XVI столітті, а також через те, що під час відродження був збудований ще один вірменський храм, дослідники поки не встановили, чи сьогоднішня вірменська церква є тією, що будувалася у 1427, чи тією, яка постала у XVI столітті. Поряд з церквою розташовувався цвинтар.
В середині наступного століття поруч із вулицею (на сусідній) була заснована (або існувала ще раніше) плебанія костелу Святого Якуба. Це був один із фарних костелів Луцька.
Із розвитком Луцька у XIII—XV століттях його планувальна структура перейшла до закритого типу європейських міст. Це, окрім іншого, позначалося на оборонних укріпленнях міста. Так, воно було оточене кількома оборонними кільцями мурів. Вулиця ж Вірменська входила до можливого третього кільця оборони середмістя.
У тому місці, де вулиця Вірменська з'єднувалася із майданом Ринок, стояла церква Покрови Пресвятої Богородиці. У 1637 році ця церква була відбудована заново, оскільки попередній храм згорів та був розібраний у 1625 році.
У XVIII столітті вулиця занепадала разом із вірменською громадою Луцька. А вже станом на 1789 рік вулиця була забудована будівлями шляхти невірменського походження. У 1845 році сталася велика пожежа міста, на якій постраждав давній вірменський храм. Згодом він був перетворений на військовий склад. На перетині вулиці із Боніфратською (тепер Караїмська) знаходився хлібний ринок. У 1916 році її перейменували на Хлібну. Саме на початку XX століття сформувалася сучасна забудова вулиці. Під час Другої світової війни вулиці вернули назву Вірменська. У 1958 році її знову перейменували — тепер вона стала називатися іменем Мачтета. А через рік вулиця отримала нову назву — Паші Савельєвої.
У 2007 році вулицю знову перейменовували. Хоча було звернення вірменської громади міста про повернення вулиці історичної назви, проте їй дали назву Галшки Гулевичівни.
Забудова
Вулиця сформована будинками цегляного стилю кінця XIX — початку XX століть. Тут також зберігаються оригінальні бордюри та плитка часів Другої Речі Посполитої. На вулиці розміщений давній вірменський храм, який був перебудований у житловий будинок у 1950-х роках. На фасаді будинку, де перебувала Паша Савельєва, знаходиться меморіальна дошка.
Вулиця Галшки Гулевичівни починається від вулиці Данила Галицького, перетинає Караїмську та виходить до берега річки Стир.
Світлини
- Один зі старих будинків
- Старі бордюри та плитка
- Дах будинку з вулиці та кірха
- Вулиця
- Собор Покрови Пресвятої Богородиці
Примітки
- . Архів оригіналу за 26 березня 2012. Процитовано 18 липня 2011.
- Терський С. В. Археологи стверджують: у VIII ст. Луцьк вже був містом // Народна трибуна (м. Луцьк). — 26 червня 1993 р. — № 48. — С. 6.
- Полное собрание русских летописей, изданное по Высочайшему повелению Археографическою Комиссиею. Т. 2: Іпатьевская і Густынская летопісь. — М., 1843. — 1289 с. (рос. дореф.)
- Колосок Б. В. Історико-топографічні умови виникнення Луцька // Археологія. — 1976. — № 20. — С. 51-59.
- Дашкевич Я. Давній Львів у вірменських та вірмено-кипчацьких джерелах // Україна в минулому. — К., Львів, 1992. — Вип. 1. — С. 10-11.
- Терський С. Історія Луцька. Том 1. Лучеськ Х—XV ст. — Львів, 2006. — С. 197. — .
- Дашкевич Я. Розселення вірменів на Україні в XI—XVIII ст. // Український історико-географічний збірник. — Вип. 1. — К.,1971. — С. 166.
- П. Троневич, М. Хілько, Б. Сайчук Втрачені християнські храми Луцька — Луцьк, 2001 — с.62-64
- Олійник О. Містобудівний розвиток західних земель України: між Сходом та Заходом. // Архітектурна спадщина України. Вип. 1. Маловивчені проблеми історії архітектури та містобудування / За ред. В.. Тимофієнка. — К., 1994. — С. 57-75.
- Луцьк. Історико-архітектурний нарис. Б. Колосок, Р. Метельницький. — Київ, 1990. — С. 48. — .
- В.Пясецький, Ф.Мандзюк. Вулиці і майдани Луцька. — Луцьк, 2005. — с.55
- Монітор Волинський. Була така вулиця - Вірменська
- Луцьк буденний: вулиця Галшки Гулевичівни // Інформаційне агентство «Волинські Новини»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vulicya Galshki Gulevichivni davnya Virmenska vulicya Lucka roztashovana v istoriko kulturnomu zapovidniku Starij Luck Pochinayetsya vid vulici Danila Galickogo ta majdanu Rinok peretinaye Karayimsku i vihodit do berega richki Stir Na nij roztashovana pam yatka arhitekturi Virmenska cerkva Zarodilasya v XIV XV stolittyah yak golovna vulicya virmenskogo kvartalu yaka vela vid Rinku do virmenskogo hramu Vulicya Galshki Gulevichivni m LuckRajon Stare mistoKolishni nazviVirmenska Hlibna Machteta Pashi SavelyevoyiBudivli pam yatki infrastrukturaArhitekturni pam yatki Virmenska cerkvaZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap poshuk u NominatimMapa Vulicya Galshki Gulevichivni u VikishovishiIstoriyaGeografichno dilyanka na yakij zaraz roztashovanij istoriko kulturnij zapovidnik do pochatku XX stolittya bula ostrovom Pochinayuchi iz VIII stolittya vid yakogo doslidniki vidlichuyut isnuvannya mista cya teritoriya postijno zrostala vnaslidok prirodnogo osushennya miscevosti Odnak pridatnoyu dlya zhittya vona stala znachno piznishe Tak dilyanka de suchasna vulicya bere pochatok stala vikoristovuvatisya yak miska iz X stolittya U 1150 roci tut uzhe buli miski ukriplennya yaki prolyagali vzdovzh krayu nadzaplavnoyi terasi Ale povnistyu teritoriya de prohodit teperishnya vulicya bula osvoyena lishe u V comu zh stolitti v Lucku mogli z yavitisya pershi virmenski poselennya U XIV stolitti virmenska koloniya vzhe bula dosit chiselnoyu U poslanni katolikosa u 1388 roci lucka gromada zgadana na tretomu misci pislya kam yaneckoyi ta lvivskoyi Virmeni buli dosit zamozhnimi Sered miscevih kupciv na Rinku bulo bagato virmen Voni vidobrazhali odin iz micnih torgovelnih kontaktiv mista zi Shodom Zabudova vulici v osnovnomu sformuvalasya u XIV na pochatku XV stolit Virmenska cerkva U 1427 roci u virmenskomu kvartali na cij vulici buv zbudovanij hram Odnak cherez te sho v drugij polovini XV stolittya vidbuvsya zanepad virmenskoyi gromadi Lucka a potim yiyi vidnovlennya u XVI stolitti a takozh cherez te sho pid chas vidrodzhennya buv zbudovanij she odin virmenskij hram doslidniki poki ne vstanovili chi sogodnishnya virmenska cerkva ye tiyeyu sho buduvalasya u 1427 chi tiyeyu yaka postala u XVI stolitti Poryad z cerkvoyu roztashovuvavsya cvintar V seredini nastupnogo stolittya poruch iz vuliceyu na susidnij bula zasnovana abo isnuvala she ranishe plebaniya kostelu Svyatogo Yakuba Ce buv odin iz farnih kosteliv Lucka Dokladnishe Kostel Svyatogo Yakuba Luck Iz rozvitkom Lucka u XIII XV stolittyah jogo planuvalna struktura perejshla do zakritogo tipu yevropejskih mist Ce okrim inshogo poznachalosya na oboronnih ukriplennyah mista Tak vono bulo otochene kilkoma oboronnimi kilcyami muriv Vulicya zh Virmenska vhodila do mozhlivogo tretogo kilcya oboroni seredmistya Pokrovska cerkva u XIX stolitti U tomu misci de vulicya Virmenska z yednuvalasya iz majdanom Rinok stoyala cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici U 1637 roci cya cerkva bula vidbudovana zanovo oskilki poperednij hram zgoriv ta buv rozibranij u 1625 roci Dokladnishe Cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Luck U XVIII stolitti vulicya zanepadala razom iz virmenskoyu gromadoyu Lucka A vzhe stanom na 1789 rik vulicya bula zabudovana budivlyami shlyahti nevirmenskogo pohodzhennya U 1845 roci stalasya velika pozhezha mista na yakij postrazhdav davnij virmenskij hram Zgodom vin buv peretvorenij na vijskovij sklad Na peretini vulici iz Bonifratskoyu teper Karayimska znahodivsya hlibnij rinok U 1916 roci yiyi perejmenuvali na Hlibnu Same na pochatku XX stolittya sformuvalasya suchasna zabudova vulici Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni vulici vernuli nazvu Virmenska U 1958 roci yiyi znovu perejmenuvali teper vona stala nazivatisya imenem Machteta A cherez rik vulicya otrimala novu nazvu Pashi Savelyevoyi Element fasadu U 2007 roci vulicyu znovu perejmenovuvali Hocha bulo zvernennya virmenskoyi gromadi mista pro povernennya vulici istorichnoyi nazvi prote yij dali nazvu Galshki Gulevichivni ZabudovaVulicya sformovana budinkami ceglyanogo stilyu kincya XIX pochatku XX stolit Tut takozh zberigayutsya originalni bordyuri ta plitka chasiv Drugoyi Rechi Pospolitoyi Na vulici rozmishenij davnij virmenskij hram yakij buv perebudovanij u zhitlovij budinok u 1950 h rokah Na fasadi budinku de perebuvala Pasha Savelyeva znahoditsya memorialna doshka Vulicya Galshki Gulevichivni pochinayetsya vid vulici Danila Galickogo peretinaye Karayimsku ta vihodit do berega richki Stir SvitliniOdin zi starih budinkiv Stari bordyuri ta plitka Dah budinku z vulici ta kirha Vulicya Sobor Pokrovi Presvyatoyi BogorodiciPrimitki Arhiv originalu za 26 bereznya 2012 Procitovano 18 lipnya 2011 Terskij S V Arheologi stverdzhuyut u VIII st Luck vzhe buv mistom Narodna tribuna m Luck 26 chervnya 1993 r 48 S 6 Polnoe sobranie russkih letopisej izdannoe po Vysochajshemu poveleniyu Arheograficheskoyu Komissieyu T 2 Ipatevskaya i Gustynskaya letopis M 1843 1289 s ros doref Kolosok B V Istoriko topografichni umovi viniknennya Lucka Arheologiya 1976 20 S 51 59 Dashkevich Ya Davnij Lviv u virmenskih ta virmeno kipchackih dzherelah Ukrayina v minulomu K Lviv 1992 Vip 1 S 10 11 Terskij S Istoriya Lucka Tom 1 Luchesk H XV st Lviv 2006 S 197 ISBN 978 966 553 660 4 Dashkevich Ya Rozselennya virmeniv na Ukrayini v XI XVIII st Ukrayinskij istoriko geografichnij zbirnik Vip 1 K 1971 S 166 P Tronevich M Hilko B Sajchuk Vtracheni hristiyanski hrami Lucka Luck 2001 s 62 64 ISBN 966 95830 1 2 Olijnik O Mistobudivnij rozvitok zahidnih zemel Ukrayini mizh Shodom ta Zahodom Arhitekturna spadshina Ukrayini Vip 1 Malovivcheni problemi istoriyi arhitekturi ta mistobuduvannya Za red V Timofiyenka K 1994 S 57 75 Luck Istoriko arhitekturnij naris B Kolosok R Metelnickij Kiyiv 1990 S 48 ISBN 5 7705 0007 7 V Pyaseckij F Mandzyuk Vulici i majdani Lucka Luck 2005 s 55 ISBN 966 361 050 6 Monitor Volinskij Bula taka vulicya Virmenska Luck budennij vulicya Galshki Gulevichivni Informacijne agentstvo Volinski Novini