Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Династія Вукановичів серб кир Вукановић Вукановичі Вукановићи середньовічна сербська династія яка правила внутрішньою Се

Вукановичі

Вукановичі

Династія Вукановичів (серб. кир. Вукановић, Вукановичі/Вукановићи) — середньовічна сербська династія, яка правила внутрішньою Сербією з центром у регіоні Рашка (лат. Rascia), протягом XI-ХІІ ст. Кілька членів династії Вукановичів також правили в деяких інших регіонах (Захумлє, Травунія, Дукля, а також Хорватія). Можливо, рід походить від дуклянської династії Воїславовичів. Пізніше династію Вукановичів у Сербії змінила близькоспоріднена династія Неманичів.

Вукановичі
image
Засновник Вукан
Юрисдикція Середньовічна Сербія
Час/дата припинення існування 1166
image Вукановичі у Вікісховищі

Родина Вукановичів була названа пізнішими істориками на честь її засновника Вукана з Сербії. Однак сама родина також відома як династія Урошевичів (серб. кир. Урошевић, Урошевичі / Урошевићи), на честь племінника Вукана, Уроша I з Сербії.

Правителі цієї династії поділялися на дві гілки: гілку в Рашці та гілку в Захумлє. Правителі першої гілки носили титул великий князь (серб. кир. Велики Жупан) Сербії, тоді як її залумська гілка носила титул князя Захумлє. Інші титули включали: , який належав Белошу з гілки в Рашці, князь Дуклі і Травунії, який тримав Деса з тієї ж гілки, і граф Спліта, який тримав Петар із Захлумської гілки. Інші титули включали герцога Верхньої Залумії, яку тримав Толен II з Залумської гілки, герцога Південної Залумії, якою володів Андрій з Залумської гілки, і князя Прибережжя, якою також володів Андрій з Залумської гілки.

За , король Дуклян Костянтин Бодін отримав внутрішню Сербію (бл. 1083—1084) і призначив двох князів зі свого двору, братів Вукана і Марка, керувати регіоном Рашка. За Мавро Орбіні, Бодін розділив Рашку на два князівства, приписавши одне з князівств Вукану, а інше — Марку.

Гілки

Гілка в Рашці

Гілка в Захлумії

  • Завіда (пов. 1112)
  • Мирослав (князь Гумський у 1166—1190 та 1192—1198)
  • Толен (князь Хумський у 1192—1198 рр.)
  • Петар (князь Хумський у 1198—1216 рр.)
  • Андрія (князь Хумський у 1216—1218 рр. і прибл. 1250 р.)
  • Толен II (князь Хумський у 1227—1239 рр.)
  • Нікола (князь Хумський у 1239-?)
  • Богдан (князь Гумський у 1249—1252 рр.)
  • Радослав (князь Гумський у прибл. 1254 р.)

Див. також

Список літератури

  1. Ćirković, 2004.
  2. Bataković, 2005.
  3. Кунчер, 2009.
  4. Живковић, 2009.
  5. Orbini, 1601.
  6. Орбин, 1968.

Джерела

Першоджерела

  • Flusin, Bernard; Cheynet, Jean-Claude, ред. (2003). John Scylitzès: Empereurs de Constantinople. Paris: Lethielleux. ISBN .
  • Кунчер, Драгана (2009). Gesta Regum Sclavorum. Т. 1. Београд-Никшић: Историјски институт, Манастир Острог.
  • Thurn, Hans, ред. (1973). Ioannis Scylitzae Synopsis historiarum. Berlin-New York: De Gruyter. ISBN .
  • Шишић, Фердо, ред. (1928). Летопис Попа Дукљанина (Chronicle of the Priest of Duklja). Београд-Загреб: Српска краљевска академија.
  • Wortley, John, ред. (2010). John Skylitzes: A Synopsis of Byzantine History, 811–1057. New York: Cambridge University Press. ISBN .
  • Живковић, Тибор (2009). Gesta Regum Sclavorum. Т. 2. Београд-Никшић: Историјски институт, Манастир Острог.

Вторинні джерела 

  • Bataković, Dušan T., ред. (2005). Histoire du peuple serbe [History of the Serbian People] (фр.). Lausanne: L’Age d’Homme. ISBN .
  • Ćirković, Sima (2004). The Serbs. Malden: Blackwell Publishing. ISBN .
  • Fine, John Van Antwerp Jr. (1991) [1983]. The Early Medieval Balkans: A Critical Survey from the Sixth to the Late Twelfth Century. Ann Arbor, Michigan: University of Michigan Press. ISBN .
  • Kalić, Jovanka (1995). Rascia - The Nucleus of the Medieval Serbian State. The Serbian Question in the Balkans. Belgrade: Faculty of Geography. с. 147—155.
  • Kalić, Jovanka (2017). The First Coronation Churches of Medieval Serbia. Balcanica (48): 7—18. doi:10.2298/BALC1748007K.
  • Orbini, Mauro (1601). Il Regno de gli Slavi hoggi corrottamente detti Schiavoni. Pesaro: Apresso Girolamo Concordia.
  • Орбин, Мавро (1968). Краљевство Словена. Београд: Српска књижевна задруга.
  • Živković, Tibor (2008). Forging unity: The South Slavs between East and West 550-1150. Belgrade: The Institute of History, Čigoja štampa. ISBN .

Посилання

  • Сокол Град: Вукановичі

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dinastiya Vukanovichiv serb kir Vukanoviћ Vukanovichi Vukanoviћi serednovichna serbska dinastiya yaka pravila vnutrishnoyu Serbiyeyu z centrom u regioni Rashka lat Rascia protyagom XI HII st Kilka chleniv dinastiyi Vukanovichiv takozh pravili v deyakih inshih regionah Zahumlye Travuniya Duklya a takozh Horvatiya Mozhlivo rid pohodit vid duklyanskoyi dinastiyi Voyislavovichiv Piznishe dinastiyu Vukanovichiv u Serbiyi zminila blizkosporidnena dinastiya Nemanichiv Vukanovichi ZasnovnikVukan YurisdikciyaSerednovichna Serbiya Chas data pripinennya isnuvannya1166 Vukanovichi u Vikishovishi Rodina Vukanovichiv bula nazvana piznishimi istorikami na chest yiyi zasnovnika Vukana z Serbiyi Odnak sama rodina takozh vidoma yak dinastiya Uroshevichiv serb kir Urosheviћ Uroshevichi Urosheviћi na chest pleminnika Vukana Urosha I z Serbiyi Praviteli ciyeyi dinastiyi podilyalisya na dvi gilki gilku v Rashci ta gilku v Zahumlye Praviteli pershoyi gilki nosili titul velikij knyaz serb kir Veliki Zhupan Serbiyi todi yak yiyi zalumska gilka nosila titul knyazya Zahumlye Inshi tituli vklyuchali yakij nalezhav Beloshu z gilki v Rashci knyaz Dukli i Travuniyi yakij trimav Desa z tiyeyi zh gilki i graf Splita yakij trimav Petar iz Zahlumskoyi gilki Inshi tituli vklyuchali gercoga Verhnoyi Zalumiyi yaku trimav Tolen II z Zalumskoyi gilki gercoga Pivdennoyi Zalumiyi yakoyu volodiv Andrij z Zalumskoyi gilki i knyazya Priberezhzhya yakoyu takozh volodiv Andrij z Zalumskoyi gilki Za korol Duklyan Kostyantin Bodin otrimav vnutrishnyu Serbiyu bl 1083 1084 i priznachiv dvoh knyaziv zi svogo dvoru brativ Vukana i Marka keruvati regionom Rashka Za Mavro Orbini Bodin rozdiliv Rashku na dva knyazivstva pripisavshi odne z knyazivstv Vukanu a inshe Marku GilkiGilka v Rashci Vukan i Marko 1083 84 bl 1112 15 Urosh I bl 1112 15 1131 bl 1145 Urosh II bl 1145 1155 1155 1161 62 Belosh 1142 1158 1163 Horvatiya 1161 1162 Rashka Desa 1155 1161 62 1165 Rashka 1148 1162 Duklya 1165 1166 Stefan Nemanya 1166 1196 zgodom dinastiya Nemanichiv Gilka v Zahlumiyi Zavida pov 1112 Miroslav knyaz Gumskij u 1166 1190 ta 1192 1198 Tolen knyaz Humskij u 1192 1198 rr Petar knyaz Humskij u 1198 1216 rr Andriya knyaz Humskij u 1216 1218 rr i pribl 1250 r Tolen II knyaz Humskij u 1227 1239 rr Nikola knyaz Humskij u 1239 Bogdan knyaz Gumskij u 1249 1252 rr Radoslav knyaz Gumskij u pribl 1254 r Div takozhVoyislavovichi NemanichiSpisok literaturiCirkovic 2004 Batakovic 2005 Kuncher 2009 Zhivkoviћ 2009 Orbini 1601 Orbin 1968 DzherelaPershodzherela Flusin Bernard Cheynet Jean Claude red 2003 John Scylitzes Empereurs de Constantinople Paris Lethielleux ISBN 9782283604595 Kuncher Dragana 2009 Gesta Regum Sclavorum T 1 Beograd Nikshiћ Istoriјski institut Manastir Ostrog Thurn Hans red 1973 Ioannis Scylitzae Synopsis historiarum Berlin New York De Gruyter ISBN 9783110022858 Shishiћ Ferdo red 1928 Letopis Popa Dukљanina Chronicle of the Priest of Duklja Beograd Zagreb Srpska kraљevska akademiјa Wortley John red 2010 John Skylitzes A Synopsis of Byzantine History 811 1057 New York Cambridge University Press ISBN 9781139489157 Zhivkoviћ Tibor 2009 Gesta Regum Sclavorum T 2 Beograd Nikshiћ Istoriјski institut Manastir Ostrog Vtorinni dzherela Batakovic Dusan T red 2005 Histoire du peuple serbe History of the Serbian People fr Lausanne L Age d Homme ISBN 9782825119587 Cirkovic Sima 2004 The Serbs Malden Blackwell Publishing ISBN 9781405142915 Fine John Van Antwerp Jr 1991 1983 The Early Medieval Balkans A Critical Survey from the Sixth to the Late Twelfth Century Ann Arbor Michigan University of Michigan Press ISBN 0472081497 Kalic Jovanka 1995 Rascia The Nucleus of the Medieval Serbian State The Serbian Question in the Balkans Belgrade Faculty of Geography s 147 155 Kalic Jovanka 2017 The First Coronation Churches of Medieval Serbia Balcanica 48 7 18 doi 10 2298 BALC1748007K Orbini Mauro 1601 Il Regno de gli Slavi hoggi corrottamente detti Schiavoni Pesaro Apresso Girolamo Concordia Orbin Mavro 1968 Kraљevstvo Slovena Beograd Srpska kњizhevna zadruga Zivkovic Tibor 2008 Forging unity The South Slavs between East and West 550 1150 Belgrade The Institute of History Cigoja stampa ISBN 9788675585732 PosilannyaSokol Grad Vukanovichi

Дата публікації:
Топ