Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Во щанці село в Україні у Самбірському районі Львівської області село Вощанці Країна Україна Область Львівська область Р

Вощанці

Вощанці

Во́щанці — село в Україні, у Самбірському районі Львівської області.

село Вощанці
image
Країна image Україна
Область Львівська область
Район Самбірський район
Громада Рудківська міська громада
Код КАТОТТГ UA46080110050096505
Основні дані
Засноване 1460
Населення 460
Площа 6,53 км²
Густота населення 89,74 осіб/км²
Поштовий індекс 81432
Телефонний код +380 3236
Географічні дані
Географічні координати 49°40′25″ пн. ш. 23°24′13″ сх. д. / 49.67361° пн. ш. 23.40361° сх. д. / 49.67361; 23.40361Координати: 49°40′25″ пн. ш. 23°24′13″ сх. д. / 49.67361° пн. ш. 23.40361° сх. д. / 49.67361; 23.40361
Середня висота
над рівнем моря 		280 м
Водойми Вишенька
Місцева влада
Адреса ради 81440, Львівська обл., Самбірський р-н, м.Рудки
Карта
image
image
Вощанці
image
image
Вощанці
Мапа

image Вощанці у Вікісховищі

Село розташоване на відстані 8 кілометрів західніше від міста Рудки.

Населення становить 460 осіб. Орган місцевого самоврядування — Рудківська міська рада.

Тут знаходиться одна із найстаріших церков у Самбірському районі — дерев'яний храм Воздвиження Чесного Хреста. Офіційна дата заснування храму — 1734 рік, хоча є свідчення про те, що храм існував і раніше.

Історія

Від заснування до кінця XIX століття

Історія села Вощанці сягає корінням сивої давнини. Так, перші письмові згадки про село містяться ще в документах Галицько-Волинського князівства, виданих князем Левом: 1284 року своєю грамотою він дарував бояринові Ярославичу Юліяновичу Шептиці село Канафости й Онуфріївський монастир, а також підтверджує право власності на землі, що колись належали його предкам, для заснування сіл Шептичі і Вощанці у Самбірській волості. Щоправда, одностайності науковців про автентичність цих документів і досі немає.

Офіційною датою заснування Вощанців вважається 1436 рік.

У 1469 році польський король Казимир IV підтвердив на прохання «шляхетних Федора із Шептич та його братів і племінників Федора, Гліба і Сенька» згідно з наданими документами право власності на села Шептичі, Канафости з Онуфріївським монастирем у Самбірському повіті та село Вощанці у Перемишльському повіті. У 1556 році король Сиґизмунд ІІ підтвердив таку саму грамоту шляхетним Станіславові Броньовському і Кузьмі та Якову Шептицьким.

Усна традиція зберігає дотичність села до подій Козаччини, а також можливі королівські відвідини, що видно з місцевої топонімії — місцини біля села мають назви Козаччина, Золота гора, Королівська долина.

Славетним уродженцем села є Анастасій Шептицький (світське ім'я — Антоній; 1686 — 1746), український церковний діяч XVIII ст., Київський та Галицький митрополит української греко-католицької церкви. Саме його коштом у селі і були зведені у 1734 році церква Воздвиження Чесного Хреста та дзвіниця.

Вощанці за сучасності — кін. XIX — XXI століття

image
Члени спілки «Сила», кін. XIX ст.

Наприкінці XIX — на початку ХХ ст.ст. церква у Вощанцях мала значне майно, у неї було три дочірні церкви — в селах Угерці Винявські (тепер Зелений Гай), Канафости і Шептичі. В цей період село вже мало свої міцні господарські та культурні традиції — так, посилено розвивалось економічне життя, чому сприяло гуртування односельців (напр. господарсько-споживча спілка «Сила», організована ще наприкінці XIX ст.); культурне життя було представлене осередком товариства «Просвіта», який виник одним з перших у повіті в 1901 році, працювала школа з викладанням українською. У читальні «Просвіти» були книжки з історії України, букварі та шкільні підручники, історичні календарі, сільськогосподарські видання. При читальнях діяли крамниці. «Просвітяни» проводили фестини, організовували вистави, з якими виступали і по навколишніх селах.

Велику роль у житті громади Вощанців цього періоду відігравали шановані люди — священики, вчителі, лікарі, які були своєрідним показником і мірилом духовності. У селі дотепер бережуть добру пам'ять про священика Семена Кульчицького, який на початку XX століття був у храмі парохом (з 1892 року). За його ініціативи в селі було засновано спортивно-культурне товариство «Луги», позичкову касу, товариство тверезості, згадувану господарсько-споживчу спілку «Сила». Панотець показав себе ще й добрим господарем — провів ремонт церкви, ініціював розширення центральної дороги в селі, обабіч шляху посадив фруктові дерева, декотрі з яких збереглися і плодоносять і зараз. У будинку отця Семена була велика бібліотека, діяла також аптека. Дочки священика Дарія і Люба працювали вчителями у сільській школі, надавали медичну допомогу.

У 1911 і 1914 роках Семен Кульчицький і вчитель Михайло Пилипчак організовували у Вощанцях Шевченкові роковини. У тому ж (1914) році за сприяння отця Семена вперше на теренах Рудківщини, а можливо, і в галицьких селах узагалі, було відкрито пам'ятник Тарасові Шевченку. За проукраїнську діяльність о. Семен перебував під контролем польських влад. Так, на посвяченні і коронації фігури Матері Божої у 1927 році в Самборі священик висловив на адресу польської влади критику за утиски українців у Галичині, після чого його було заарештовано і засуджено до шести місяців кари в концтаборі Береза Картузька.

З приходом совєтів, за свідченнями син отця Семена Богдана і відомостями внука Юрія Кульчицького, у домі священика було проведено обшук, бібліотеку спалено, а речі розграбовано. Члени родини Кульчицьких надалі перебували під пильним оком НКВС. Мешканців Вощанців залякували і чинили тиск, щоб ізолювати їх від родини Кульчицького. Однак громада не забула свого благодійника, який майже 40 років був їхнім духовним наставником. Вже у наш час у церкві встановлено пам'ятну дошку на знак вдячності отцю Семену «за великі труди около церкви, „Просвіти“ і добробуту народа в доказ найбільшого признання».

Після ІІ Світової війни церква Воздвиження Чесного Хреста у Вощанцях лишалась одним з небагатьох діючих храмів на всій довколишній місцевості, навіть зазнала реставраційних робіт у 1975 році — місцеві майстри Михайло Іванович та Михайло Федорович Полуліхи й Семен Канонік з'єднали церковні мури залізними прутами, щоб запобігти руйнуванню храму.

Зі здобуттям незалежності (1991 рік) за ініціативи місцевих рухівців на чолі з Іваном Полуліхом, активним громадським діячем, на початку 1990-х років місцеву школу назвали іменем отця Кульчицького, встановили барельєф із відповідним написом. Також удалося повернути до церкви унікальний різьблений хрест із розп'яттям. Однак невідомі вандали в цей же період викрали з храму давні церковні книги старослов'янською мовою, пам'ятну дошку на честь отця Кульчицького. Попри знецінення культури і економічні негаразди, у селі існують сподвижники, зокрема рід Полуліхів, яким не байдужа історія та сьогодення рідного села.

Люди

Народилися

Посилання

  • Чаус Олександра Чесний Хрест чесних людей. Майже детективна історія села Вощанці та його дерев'яної душі [ 22 серпня 2012 у Wayback Machine.] // «Україна Молода» № 093 за 27 травня 2009 року
  • на
  • Погода в селі Вощанці [ 14 лютого 2011 у Wayback Machine.]
  • Рудківська міська громада [ 28 грудня 2021 у Wayback Machine.]
  1. Паспорт | Рудківська міська рада. rudkivska-gromada.gov.ua (укр.). Процитовано 20 червня 2024.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vo shanci selo v Ukrayini u Sambirskomu rajoni Lvivskoyi oblasti selo Voshanci Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Sambirskij rajon Gromada Rudkivska miska gromada Kod KATOTTG UA46080110050096505 Osnovni dani Zasnovane 1460 Naselennya 460 Plosha 6 53 km Gustota naselennya 89 74 osib km Poshtovij indeks 81432 Telefonnij kod 380 3236 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 40 25 pn sh 23 24 13 sh d 49 67361 pn sh 23 40361 sh d 49 67361 23 40361 Koordinati 49 40 25 pn sh 23 24 13 sh d 49 67361 pn sh 23 40361 sh d 49 67361 23 40361 Serednya visota nad rivnem morya 280 m Vodojmi Vishenka Misceva vlada Adresa radi 81440 Lvivska obl Sambirskij r n m Rudki Karta Voshanci Voshanci Mapa Voshanci u Vikishovishi Selo roztashovane na vidstani 8 kilometriv zahidnishe vid mista Rudki Naselennya stanovit 460 osib Organ miscevogo samovryaduvannya Rudkivska miska rada Tut znahoditsya odna iz najstarishih cerkov u Sambirskomu rajoni derev yanij hram Vozdvizhennya Chesnogo Hresta Oficijna data zasnuvannya hramu 1734 rik hocha ye svidchennya pro te sho hram isnuvav i ranishe IstoriyaVid zasnuvannya do kincya XIX stolittya Istoriya sela Voshanci syagaye korinnyam sivoyi davnini Tak pershi pismovi zgadki pro selo mistyatsya she v dokumentah Galicko Volinskogo knyazivstva vidanih knyazem Levom 1284 roku svoyeyu gramotoyu vin daruvav boyarinovi Yaroslavichu Yuliyanovichu Sheptici selo Kanafosti j Onufriyivskij monastir a takozh pidtverdzhuye pravo vlasnosti na zemli sho kolis nalezhali jogo predkam dlya zasnuvannya sil Sheptichi i Voshanci u Sambirskij volosti Shopravda odnostajnosti naukovciv pro avtentichnist cih dokumentiv i dosi nemaye Oficijnoyu datoyu zasnuvannya Voshanciv vvazhayetsya 1436 rik U 1469 roci polskij korol Kazimir IV pidtverdiv na prohannya shlyahetnih Fedora iz Sheptich ta jogo brativ i pleminnikiv Fedora Gliba i Senka zgidno z nadanimi dokumentami pravo vlasnosti na sela Sheptichi Kanafosti z Onufriyivskim monastirem u Sambirskomu poviti ta selo Voshanci u Peremishlskomu poviti U 1556 roci korol Sigizmund II pidtverdiv taku samu gramotu shlyahetnim Stanislavovi Bronovskomu i Kuzmi ta Yakovu Sheptickim Usna tradiciya zberigaye dotichnist sela do podij Kozachchini a takozh mozhlivi korolivski vidvidini sho vidno z miscevoyi toponimiyi miscini bilya sela mayut nazvi Kozachchina Zolota gora Korolivska dolina Slavetnim urodzhencem sela ye Anastasij Sheptickij svitske im ya Antonij 1686 1746 ukrayinskij cerkovnij diyach XVIII st Kiyivskij ta Galickij mitropolit ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi Same jogo koshtom u seli i buli zvedeni u 1734 roci cerkva Vozdvizhennya Chesnogo Hresta ta dzvinicya Voshanci za suchasnosti kin XIX XXI stolittya Chleni spilki Sila kin XIX st Naprikinci XIX na pochatku HH st st cerkva u Voshancyah mala znachne majno u neyi bulo tri dochirni cerkvi v selah Ugerci Vinyavski teper Zelenij Gaj Kanafosti i Sheptichi V cej period selo vzhe malo svoyi micni gospodarski ta kulturni tradiciyi tak posileno rozvivalos ekonomichne zhittya chomu spriyalo gurtuvannya odnoselciv napr gospodarsko spozhivcha spilka Sila organizovana she naprikinci XIX st kulturne zhittya bulo predstavlene oseredkom tovaristva Prosvita yakij vinik odnim z pershih u poviti v 1901 roci pracyuvala shkola z vikladannyam ukrayinskoyu U chitalni Prosviti buli knizhki z istoriyi Ukrayini bukvari ta shkilni pidruchniki istorichni kalendari silskogospodarski vidannya Pri chitalnyah diyali kramnici Prosvityani provodili festini organizovuvali vistavi z yakimi vistupali i po navkolishnih selah Veliku rol u zhitti gromadi Voshanciv cogo periodu vidigravali shanovani lyudi svyasheniki vchiteli likari yaki buli svoyeridnim pokaznikom i mirilom duhovnosti U seli doteper berezhut dobru pam yat pro svyashenika Semena Kulchickogo yakij na pochatku XX stolittya buv u hrami parohom z 1892 roku Za jogo iniciativi v seli bulo zasnovano sportivno kulturne tovaristvo Lugi pozichkovu kasu tovaristvo tverezosti zgaduvanu gospodarsko spozhivchu spilku Sila Panotec pokazav sebe she j dobrim gospodarem proviv remont cerkvi iniciyuvav rozshirennya centralnoyi dorogi v seli obabich shlyahu posadiv fruktovi dereva dekotri z yakih zbereglisya i plodonosyat i zaraz U budinku otcya Semena bula velika biblioteka diyala takozh apteka Dochki svyashenika Dariya i Lyuba pracyuvali vchitelyami u silskij shkoli nadavali medichnu dopomogu U 1911 i 1914 rokah Semen Kulchickij i vchitel Mihajlo Pilipchak organizovuvali u Voshancyah Shevchenkovi rokovini U tomu zh 1914 roci za spriyannya otcya Semena vpershe na terenah Rudkivshini a mozhlivo i v galickih selah uzagali bulo vidkrito pam yatnik Tarasovi Shevchenku Za proukrayinsku diyalnist o Semen perebuvav pid kontrolem polskih vlad Tak na posvyachenni i koronaciyi figuri Materi Bozhoyi u 1927 roci v Sambori svyashenik visloviv na adresu polskoyi vladi kritiku za utiski ukrayinciv u Galichini pislya chogo jogo bulo zaareshtovano i zasudzheno do shesti misyaciv kari v konctabori Bereza Kartuzka Z prihodom sovyetiv za svidchennyami sin otcya Semena Bogdana i vidomostyami vnuka Yuriya Kulchickogo u domi svyashenika bulo provedeno obshuk biblioteku spaleno a rechi rozgrabovano Chleni rodini Kulchickih nadali perebuvali pid pilnim okom NKVS Meshkanciv Voshanciv zalyakuvali i chinili tisk shob izolyuvati yih vid rodini Kulchickogo Odnak gromada ne zabula svogo blagodijnika yakij majzhe 40 rokiv buv yihnim duhovnim nastavnikom Vzhe u nash chas u cerkvi vstanovleno pam yatnu doshku na znak vdyachnosti otcyu Semenu za veliki trudi okolo cerkvi Prosviti i dobrobutu naroda v dokaz najbilshogo priznannya Pislya II Svitovoyi vijni cerkva Vozdvizhennya Chesnogo Hresta u Voshancyah lishalas odnim z nebagatoh diyuchih hramiv na vsij dovkolishnij miscevosti navit zaznala restavracijnih robit u 1975 roci miscevi majstri Mihajlo Ivanovich ta Mihajlo Fedorovich Polulihi j Semen Kanonik z yednali cerkovni muri zaliznimi prutami shob zapobigti rujnuvannyu hramu Zi zdobuttyam nezalezhnosti 1991 rik za iniciativi miscevih ruhivciv na choli z Ivanom Polulihom aktivnim gromadskim diyachem na pochatku 1990 h rokiv miscevu shkolu nazvali imenem otcya Kulchickogo vstanovili barelyef iz vidpovidnim napisom Takozh udalosya povernuti do cerkvi unikalnij rizblenij hrest iz rozp yattyam Odnak nevidomi vandali v cej zhe period vikrali z hramu davni cerkovni knigi staroslov yanskoyu movoyu pam yatnu doshku na chest otcya Kulchickogo Popri znecinennya kulturi i ekonomichni negarazdi u seli isnuyut spodvizhniki zokrema rid Polulihiv yakim ne bajduzha istoriya ta sogodennya ridnogo sela LyudiNarodilisya Kimakovich Viktor Josipovich 1956 2013 ukrayinskij medik i naukovec endoskopist doktor medichnih nauk profesor Posivnich Mikola Romanovich nar 2 grudnya 1980 s Voshanci ukrayinskij istorik i gromadskij diyach kandidat istorichnih nauk Kovalishin Josip nar 1928 1945 voyak UPA yakij zaginuv na hutori Litomir v boyu z NKVD Kovalishin Dmitro nar 1925 1945 voyak UPA yakij zaginuv na hutori Litomir v boyu z NKVD Semen Kulchickij nar 1868 1935 otec Atanasij Sheptickij nar 1686 12 grudnya 1746 yepiskop Ruskoyi unijnoyi cerkvi PosilannyaChaus Oleksandra Chesnij Hrest chesnih lyudej Majzhe detektivna istoriya sela Voshanci ta jogo derev yanoyi dushi 22 serpnya 2012 u Wayback Machine Ukrayina Moloda 093 za 27 travnya 2009 roku na Pogoda v seli Voshanci 14 lyutogo 2011 u Wayback Machine Rudkivska miska gromada 28 grudnya 2021 u Wayback Machine Pasport Rudkivska miska rada rudkivska gromada gov ua ukr Procitovano 20 chervnya 2024

Дата публікації:
Топ