Вотчинна промисловість головним чином промисли й промислові підприємства в основі яких лежала примусова праця особисто ч

Вотчинна промисловість — головним чином промисли й промислові підприємства, в основі яких лежала примусова праця особисто чи поземельно залежних посполитих, переважно селян. Мала витоки з вотчинного ремесла, яке оформилося в Київській Русі. На території України наприкінці 17 — 1-й половині 19 століть вотчинна промиловість склалась у процесі виникнення та функціонування панських, монастирських, державних і царських мануфактур. У Західній Україні, на відміну від Лівобережної України, Слобідської України, Південної України, на більшості з мануфактур застосовувалася праця кріпаків окремих можновладців, що визначало певну консервативність вотчинної промисловості (лише деякі з галицьких мануфактур згодом перетворилися на фабрики). Певна кількість мануфактурних і кустарно-артільних підприємств функціонувала з одночасним використанням праці підданих і вільнонайманих виробників. Це свідчило про перехідний етап від суто феодального виробництва до капіталістичного. Такими, зокрема, у 1-й третині 18 століття стали Глушківська (Путивльська) суконна, Почепська, Шептаківська і Тапальська полотняні мануфактури та ін. Власники вотчинної промисловості (найбільшими з них були Понятовські, Браницькі, Потоцькі, Горленки, Розумовські, Миклашевські та ін.) могли її продавати, закладати, дарувати тощо. У зв'язку з розвитком товарно-грошових відносин вотчинна промиловість поступово втрачала конкурентоспроможність і в 2-й половині 19 століття занепала остаточно.

Література

Гуржій I.О.Розклад феодально-кріпосницької системи в сільському господарстві України першої половини XIX ст. К., 1954;
Нестеренко О. О. Розвиток промисловості на Україні, ч. 4. К., 1959;
Пономарьов О. М. Розвиток капіталістичних відносин у промисловості України XVIII ст. Львів, 1971;
Дерев'янкін Т.I.Промисловий переворот на Україні: Питання теорії та історії. К., 1975.

Джерела

О.I. Гуржій. Вотчинна промисловість [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.] Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.