Волоф (1549—1890) — держава на Заході Африки, що утворилася внаслідок занепаду імперії Волоф. Була підкорена Францією.
Djolof Держава Волоф | ||||
| ||||
держава Волоф (позначено бузковим кольором) | ||||
Столиця | Янг-Янг | |||
Мови | серер волоф | |||
Релігії | іслам африканські традиційні релігії | |||
Форма правління | монархія | |||
буур-ба волоф | ||||
Історія | ||||
- Засновано | 1549 | |||
- Ліквідовано | 1890 | |||
Сьогодні є частиною | Сенегал | |||
Історія
У 1549 році внаслідок поразки у війні з підвладною державою Кайор імперія Волоф розпалася. Під владою панівної династії Ндіає залишилися внутрішні райони, своєрідний домен зі столицею. В наступні роки велися запеклі війни з Кайор, що претендувала на гегемонію в регіоні.
З 1580-х років починаються вторгнення берберських племен, викликаних завершенням боротьби в Марокко, де до влади прийшла династія Саадитів. Бербери, що не підкорялися, останній починають набіги на Волоф. Водночас її правителі дотримувалися мирних стосунків з імперією Сонгай. Втім у 1590 року не надали допомогу тій, коли марокканське військо рухалося уздовж атлантичного узбережжя.
У 1670 році суфу і марабути спричинили повстання серед населення держави Волоф, пообіцявши селянам, що не потрібно буде працювати, щоб вирощувати просо. В результаті буурба волофа Біраяма Мба було повалено. Втім марабути і суфії не змогли виконати обіцяного, внаслідок чого населення повстало вже проти них. Представник правлячої династії — Бакар Пенда — зміг відновити владу свого роду.
У 1686 році внаслідок ослаблення Кайору буурба волоф Бакар Пенда спробував підкорити цю державу, відновивши імперію. Проте ворог Кайора — держава Баол — несподівано виступило проти Волоф, завдавши його військам поразки.
З 1875 року починаються військові дії з імаматом Фута Торо, що відбувалися з перемінним успіхом. Проте в результаті держава Волоф ще більше ослабнула. 1890 року вона визнала зверхність Франції. Фактично правитель Волоф уже не мав влади. 1900 року державу Волоф офіційно ліквідовано й приєднано до Французької Західної Африки.
Устрій
На чолі стояв володар, що носив титул буурба волоф, який зберігався з часів імперії Волоф. Влада на відміну відч асу імперії у нього була ширша. Його тепер обирало вузьке коло родичів.
Буурба волоф
- (1549—1566)
- (1566—1597)
- (1597—1605)
- (1605—1649)
- (1649—1670)
- (1670—1711)
- (1711—1721)
- (1721—1740)
- (1740—1748)
- (1748—1750)
- (1750—1755)
- (1755—1763)
- (1763—1800)
- (1800—1818)
- (1818—1838)
- (1838—1845)
- (1845—1847)
- (1847—1849)
- (1849)
- (1849)
- (1849)
- (1850—1855)
- Аль-Бурі Пея (1855—1856)
- (1856—1858)
- (1858—1863)
- (1863—1871)
- Амаду Секу Талл (1871—1875)
- Аль-Бурі Ндіає (1875—1890)
Економіка
снову становили землеробство і скотарство. До занепаду імперії Сонгай значний зиск державна скарбниця мала від посередницької торгівлі.
Джерела
- Ogot, Bethwell A. (1999). General History of Africa V: Africa from the Sixteenth to the Eighteenth Century. Berkeley: University of California Press. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volof 1549 1890 derzhava na Zahodi Afriki sho utvorilasya vnaslidok zanepadu imperiyi Volof Bula pidkorena Franciyeyu Djolof Derzhava Volof 1549 1890 Volof istorichni kordoni na kartiderzhava Volof poznacheno buzkovim kolorom Stolicya Yang Yang Movi serer volof Religiyi islam afrikanski tradicijni religiyi Forma pravlinnya monarhiya buur ba volof Istoriya Zasnovano 1549 Likvidovano 1890 Sogodni ye chastinoyu SenegalIstoriyaU 1549 roci vnaslidok porazki u vijni z pidvladnoyu derzhavoyu Kajor imperiya Volof rozpalasya Pid vladoyu panivnoyi dinastiyi Ndiaye zalishilisya vnutrishni rajoni svoyeridnij domen zi stoliceyu V nastupni roki velisya zapekli vijni z Kajor sho pretenduvala na gegemoniyu v regioni Z 1580 h rokiv pochinayutsya vtorgnennya berberskih plemen viklikanih zavershennyam borotbi v Marokko de do vladi prijshla dinastiya Saaditiv Berberi sho ne pidkoryalisya ostannij pochinayut nabigi na Volof Vodnochas yiyi praviteli dotrimuvalisya mirnih stosunkiv z imperiyeyu Songaj Vtim u 1590 roku ne nadali dopomogu tij koli marokkanske vijsko ruhalosya uzdovzh atlantichnogo uzberezhzhya U 1670 roci sufu i marabuti sprichinili povstannya sered naselennya derzhavi Volof poobicyavshi selyanam sho ne potribno bude pracyuvati shob viroshuvati proso V rezultati buurba volofa Birayama Mba bulo povaleno Vtim marabuti i sufiyi ne zmogli vikonati obicyanogo vnaslidok chogo naselennya povstalo vzhe proti nih Predstavnik pravlyachoyi dinastiyi Bakar Penda zmig vidnoviti vladu svogo rodu U 1686 roci vnaslidok oslablennya Kajoru buurba volof Bakar Penda sprobuvav pidkoriti cyu derzhavu vidnovivshi imperiyu Prote vorog Kajora derzhava Baol nespodivano vistupilo proti Volof zavdavshi jogo vijskam porazki Z 1875 roku pochinayutsya vijskovi diyi z imamatom Futa Toro sho vidbuvalisya z pereminnim uspihom Prote v rezultati derzhava Volof she bilshe oslabnula 1890 roku vona viznala zverhnist Franciyi Faktichno pravitel Volof uzhe ne mav vladi 1900 roku derzhavu Volof oficijno likvidovano j priyednano do Francuzkoyi Zahidnoyi Afriki UstrijNa choli stoyav volodar sho nosiv titul buurba volof yakij zberigavsya z chasiv imperiyi Volof Vlada na vidminu vidch asu imperiyi u nogo bula shirsha Jogo teper obiralo vuzke kolo rodichiv Buurba volof 1549 1566 1566 1597 1597 1605 1605 1649 1649 1670 1670 1711 1711 1721 1721 1740 1740 1748 1748 1750 1750 1755 1755 1763 1763 1800 1800 1818 1818 1838 1838 1845 1845 1847 1847 1849 1849 1849 1849 1850 1855 Al Buri Peya 1855 1856 1856 1858 1858 1863 1863 1871 Amadu Seku Tall 1871 1875 Al Buri Ndiaye 1875 1890 Ekonomikasnovu stanovili zemlerobstvo i skotarstvo Do zanepadu imperiyi Songaj znachnij zisk derzhavna skarbnicya mala vid poserednickoyi torgivli DzherelaOgot Bethwell A 1999 General History of Africa V Africa from the Sixteenth to the Eighteenth Century Berkeley University of California Press ISBN 0 520 06700 2