Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Волкенште йн Сергі й Сергі йович нар 21 травня 2 червня 1900 19000602 пом 19 травня 1977 командир 17 ї артилерійської ди

Волкенштейн Сергій Сергійович

Волкенштейн Сергій Сергійович

Волкенште́йн Сергі́й Сергі́йович (нар. 21 травня (2 червня) 1900(19000602) — пом. 19 травня 1977) — командир 17-ї артилерійської дивізії 3-ї гвардійської армії 1-го Українського фронту, генерал-майор артилерії.

Сергій Сергійович Волкенштейн
image
Народження21 травня (2 червня) 1900(1900-06-02)
Полтава, за іншими даними хутір Хатки Шишацької волості на Полтавщині
Смерть19 травня 1977(1977-05-19) (76 років)
Москва
ПохованняКунцевський цвинтар
Країнаimage Російська імперія →
image СРСР
Приналежністьimage Радянська армія
Рід військimage артилерія
ОсвітаВійськова академія імені М. В. Фрунзе
Роки служби1918-1958
ПартіяКПРС
Званняimage Генерал-майор
КомандуванняQ18234588?
Війни / битвиГромадянська війна,
Радянсько-фінська війна,
Німецько-радянська війна
Нагороди
image
image image image
image image image
image image image
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Волкенштейн.

Біографія

Онук видатного народника 1870-х Сергій Сергійович Волкенштейн народився 21 травня (за новим стилем 2 червня) 1900 року в Полтаві. За іншими даними, Сергій Сергійович народився на хуторі Хатки нині Шишацького району Полтавської області.

Батько Сергія Сергійовича, соціал-демократ, публіцист, (літературний псевдонім «Сергій Штейн») помер у 1914 році. Майже одночасно з ним померла мати Сергія. Його на виховання взяла друг сім'ї Волкенштейнів, дочка видатного хірурга Миколи Скліфосовського Яковлева-Скліфосовська, яка мешкала в Москві.

У 1918 році Сергій Волкенштейн добровольцем пішов до Червоній армії. Брав участь у Громадянській війні — був комісаром артилерійського дивізіону. У 1927 році закінчив артилерійські курси, в 1935-му — Військову академію імені Фрунзе, в 1939-му курси вищого начскладу при Військовій артилерійській академії. Брав участь у радянсько-фінській війні 1939–1940 років. З літа 1940 по грудень 1942 року — начальник 1-го Київського Червонопрапорного артилерійського училища імені Кірова.

З перших днів війни полковник Волкенштейн домагався, аби його послали на фронт. Врешті-решт, у грудні 1942 року генерал-полковник артилерії Воронов задовольнив його прохання: Волкенштейн був призначений на посаду начальника штабу артилерії Волховського фронту, а пізніше — командиром новоствореної 17-ї артилерійської дивізії прориву Резерву Ставки ВГК.

Під час оборони Ленінграду, в березні 1943 року, діючи на Волховському фронті, 17-та артдивізія прориву брала участь в прориві довготривалої оборони ворога на ділянці між селами Воронове і Карбусель, що дало можливість розширити прорив блокадного кільця на південний схід від Ленінграду. За відмінне виконання бойового завдання С. С. Волкенштейн був нагороджений орденом Червоного Прапора. Нагороду вручив особисто командувач фронтом генерал К. А. Мерецков. Тоді ж йому було присвоєне військове звання генерал-майор.

В травні 1943 року 17-та артилерійська дивізія була виведена в резерв та перекинута на Брянський фронт. Брала участь в прориві оборони противника на північному фасі Курської дуги. В подальшому дивізія брала участь в здійсненні до 30 проривів оборони противника в складі Воронезького, 4-го Українського і 1-го Українського фронтів.

В ході битви за Київ дивізія брала участь в боях на Букринському плацдармі, а після відводу військ — здійснювала наступ на Київ з Лютізького плацдарму: Волкенштейн за ніч зумів непомітно для противника перегрупувати з'єднання. 6 листопада 1943 року 17-та артилерійська дивізія прориву була названа в наказі Верховного Головнокомандувача в числі інших з'єднань і частин 1-го Українського фронту, що особливо відзначилися в боях за столицю України. Їй було присвоєне почесне найменування «Київська».

Довелося дивізії діяти і в обороні — під Брусиловим, коли командувач німецькою групою армій «Південь» фельдмаршал Манштейн кинув свої війська в контрнаступ. Командувач 48-м танковим корпусом генерал Бальк контратакував відчайдушно, одними танками, без піхоти, намагаючись оволодіти трасою Житомир — Брусилів. Волкенштейн розставив свої бригади в населених пунктах у шаховому порядку. Саме розташування хуторів відповідало задуму оборони. Успіх бою залежав від майстерності і витримки особового складу від гарматних розрахунків до комбригів. Гітлерівці понесли важкі втрати від вогню прямою наводкою. Поєднуючи вогневі удари з маневром силами, артилеристи Волкенштейна разом з піхотинцями генерал-майора Москаленка і танкістами генерал-лейтенанта Рибалко не тільки зупинили ворога, але і розгромили та відкинули його на захід… 13 листопада 1943 року військам, які брали участь у визволенні Житомира, наказом Верховного головнокомандувача було оголошено подяку, а 17-та Київська артилерійська дивізія прориву серед інших п'ятнадцяти частин і з'єднань отримала почесне найменування «Житомирська».

Нищівним був артилерійське наступ, організований в ході Вісло-Одерської операції. На всю глибину оборони противника радянські артилеристи придушили його вогневі точки, штаби, резерви, в тому числі і танкові. Генерал-майор артилерії С. С. Волкенштейн організував дії частин в Берлінській операції при прориві оборони противника на річці Нейсе на південь від міста Форст і в боях на дрезденському напрямку.

Бойовий шлях генерал-майор Волкенштейн завершив у Празі 11 травня 1945 року. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 травня 1945 року за зразкове командування артилерійською дивізією і проявлені при цьому особисту мужність і героїзм генерал-майору артилерії Волкенштейну Сергію Сергійовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі Золота Зірка. Найвищу нагороду від імені Радянського уряду бойовому командиру вручив маршал І. С. Конєв. С. С. Волкенштейн був учасником Параду Перемоги на Красній площі.

У 1948 році закінчив Вищі академічні курси при Військовій академії Генерального штабу. З 1958 року генерал-майор Волкенштейн — у відставці. Жив у Москві. Помер 19 травня 1977 року. Похований в Москві на Кунцевському кладовищі (ділянка № 10).

Нагороди

Пам'ять

Пам'ять про Героя Радянського Союзу генерал-майора Сергія Сергійовича Волкенштейна і його бойових побратимів дбайливо зберігається в музеях двох шкіл: № 17 міста Києва і № 21 міста Житомира.

В 17-й школі міста Києва діє «Музей 17-ї артилерійської дивізії прориву ВГК». Одна з творців музею Лариса Іванівна Сивак та викладач математики, позаштатна завідувачка музеєм Оксана Олександрівна Данилюк дбайливо зберігають фотографії і особисті речі, передані на зберігання в музей родиною генерала Волкенштейна. Школярі під їх керівництвом створили велику картотеку на ветеранів дивізії.

Примітки

  1. Біографія Сергія Сергійовича Волкенштейна [ 28 вересня 2013 у Wayback Machine.] на сайті Полтава історична [ 3 серпня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Біографія Сергія Сергійовича Волкенштейна [ 2 жовтня 2013 у Wayback Machine.] на сайті Твої герої, Ленінград [ 19 квітня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. Біографія Сергія Сергійовича Волкенштейна [ 2013-09-29 у Wayback Machine.] на сайті Герои страны [ 5 лютого 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Біографія Сергія Сергійовича Волкенштейна на сайті Історія Полтави [ 8 травня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. Біографія Сергія Сергійовича Волкенштейна [ 27 січня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Асоціації ветеранів Київського вищого зенітного ракетного інженерного училища ім. Кірова [ 21 серпня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)

Література

Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 1. — 863 с. — 

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Volkenshte jn Sergi j Sergi jovich nar 21 travnya 2 chervnya 1900 19000602 pom 19 travnya 1977 komandir 17 yi artilerijskoyi diviziyi 3 yi gvardijskoyi armiyi 1 go Ukrayinskogo frontu general major artileriyi Sergij Sergijovich VolkenshtejnNarodzhennya21 travnya 2 chervnya 1900 1900 06 02 Poltava za inshimi danimi hutir Hatki Shishackoyi volosti na PoltavshiniSmert19 travnya 1977 1977 05 19 76 rokiv MoskvaPohovannyaKuncevskij cvintarKrayinaRosijska imperiya SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaRid vijsk artileriyaOsvitaVijskova akademiya imeni M V FrunzeRoki sluzhbi1918 1958PartiyaKPRSZvannya General majorKomanduvannyaQ18234588 Vijni bitviGromadyanska vijna Radyansko finska vijna Nimecko radyanska vijnaNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Volkenshtejn BiografiyaOnuk vidatnogo narodnika 1870 h Sergij Sergijovich Volkenshtejn narodivsya 21 travnya za novim stilem 2 chervnya 1900 roku v Poltavi Za inshimi danimi Sergij Sergijovich narodivsya na hutori Hatki nini Shishackogo rajonu Poltavskoyi oblasti Batko Sergiya Sergijovicha social demokrat publicist literaturnij psevdonim Sergij Shtejn pomer u 1914 roci Majzhe odnochasno z nim pomerla mati Sergiya Jogo na vihovannya vzyala drug sim yi Volkenshtejniv dochka vidatnogo hirurga Mikoli Sklifosovskogo Yakovleva Sklifosovska yaka meshkala v Moskvi U 1918 roci Sergij Volkenshtejn dobrovolcem pishov do Chervonij armiyi Brav uchast u Gromadyanskij vijni buv komisarom artilerijskogo divizionu U 1927 roci zakinchiv artilerijski kursi v 1935 mu Vijskovu akademiyu imeni Frunze v 1939 mu kursi vishogo nachskladu pri Vijskovij artilerijskij akademiyi Brav uchast u radyansko finskij vijni 1939 1940 rokiv Z lita 1940 po gruden 1942 roku nachalnik 1 go Kiyivskogo Chervonoprapornogo artilerijskogo uchilisha imeni Kirova Z pershih dniv vijni polkovnik Volkenshtejn domagavsya abi jogo poslali na front Vreshti resht u grudni 1942 roku general polkovnik artileriyi Voronov zadovolniv jogo prohannya Volkenshtejn buv priznachenij na posadu nachalnika shtabu artileriyi Volhovskogo frontu a piznishe komandirom novostvorenoyi 17 yi artilerijskoyi diviziyi prorivu Rezervu Stavki VGK Pid chas oboroni Leningradu v berezni 1943 roku diyuchi na Volhovskomu fronti 17 ta artdiviziya prorivu brala uchast v prorivi dovgotrivaloyi oboroni voroga na dilyanci mizh selami Voronove i Karbusel sho dalo mozhlivist rozshiriti proriv blokadnogo kilcya na pivdennij shid vid Leningradu Za vidminne vikonannya bojovogo zavdannya S S Volkenshtejn buv nagorodzhenij ordenom Chervonogo Prapora Nagorodu vruchiv osobisto komanduvach frontom general K A Mereckov Todi zh jomu bulo prisvoyene vijskove zvannya general major V travni 1943 roku 17 ta artilerijska diviziya bula vivedena v rezerv ta perekinuta na Bryanskij front Brala uchast v prorivi oboroni protivnika na pivnichnomu fasi Kurskoyi dugi V podalshomu diviziya brala uchast v zdijsnenni do 30 proriviv oboroni protivnika v skladi Voronezkogo 4 go Ukrayinskogo i 1 go Ukrayinskogo frontiv V hodi bitvi za Kiyiv diviziya brala uchast v boyah na Bukrinskomu placdarmi a pislya vidvodu vijsk zdijsnyuvala nastup na Kiyiv z Lyutizkogo placdarmu Volkenshtejn za nich zumiv nepomitno dlya protivnika peregrupuvati z yednannya 6 listopada 1943 roku 17 ta artilerijska diviziya prorivu bula nazvana v nakazi Verhovnogo Golovnokomanduvacha v chisli inshih z yednan i chastin 1 go Ukrayinskogo frontu sho osoblivo vidznachilisya v boyah za stolicyu Ukrayini Yij bulo prisvoyene pochesne najmenuvannya Kiyivska Dovelosya diviziyi diyati i v oboroni pid Brusilovim koli komanduvach nimeckoyu grupoyu armij Pivden feldmarshal Manshtejn kinuv svoyi vijska v kontrnastup Komanduvach 48 m tankovim korpusom general Balk kontratakuvav vidchajdushno odnimi tankami bez pihoti namagayuchis ovoloditi trasoyu Zhitomir Brusiliv Volkenshtejn rozstaviv svoyi brigadi v naselenih punktah u shahovomu poryadku Same roztashuvannya hutoriv vidpovidalo zadumu oboroni Uspih boyu zalezhav vid majsternosti i vitrimki osobovogo skladu vid garmatnih rozrahunkiv do kombrigiv Gitlerivci ponesli vazhki vtrati vid vognyu pryamoyu navodkoyu Poyednuyuchi vognevi udari z manevrom silami artileristi Volkenshtejna razom z pihotincyami general majora Moskalenka i tankistami general lejtenanta Ribalko ne tilki zupinili voroga ale i rozgromili ta vidkinuli jogo na zahid 13 listopada 1943 roku vijskam yaki brali uchast u vizvolenni Zhitomira nakazom Verhovnogo golovnokomanduvacha bulo ogolosheno podyaku a 17 ta Kiyivska artilerijska diviziya prorivu sered inshih p yatnadcyati chastin i z yednan otrimala pochesne najmenuvannya Zhitomirska Nishivnim buv artilerijske nastup organizovanij v hodi Vislo Oderskoyi operaciyi Na vsyu glibinu oboroni protivnika radyanski artileristi pridushili jogo vognevi tochki shtabi rezervi v tomu chisli i tankovi General major artileriyi S S Volkenshtejn organizuvav diyi chastin v Berlinskij operaciyi pri prorivi oboroni protivnika na richci Nejse na pivden vid mista Forst i v boyah na drezdenskomu napryamku Bojovij shlyah general major Volkenshtejn zavershiv u Prazi 11 travnya 1945 roku Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 29 travnya 1945 roku za zrazkove komanduvannya artilerijskoyu diviziyeyu i proyavleni pri comu osobistu muzhnist i geroyizm general majoru artileriyi Volkenshtejnu Sergiyu Sergijovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka Najvishu nagorodu vid imeni Radyanskogo uryadu bojovomu komandiru vruchiv marshal I S Konyev S S Volkenshtejn buv uchasnikom Paradu Peremogi na Krasnij ploshi U 1948 roci zakinchiv Vishi akademichni kursi pri Vijskovij akademiyi Generalnogo shtabu Z 1958 roku general major Volkenshtejn u vidstavci Zhiv u Moskvi Pomer 19 travnya 1977 roku Pohovanij v Moskvi na Kuncevskomu kladovishi dilyanka 10 NagorodiMedal Zolota Zirka Geroya Radyanskogo Soyuzu 6565 Tri ordeni Lenina Tri ordeni Chervonogo prapora Orden Suvorova 2 go stupenya Orden Kutuzova 2 go stupenya Orden Oleksandra Nevskogo a takozh medali inozemni nagorodi Pam yatPam yat pro Geroya Radyanskogo Soyuzu general majora Sergiya Sergijovicha Volkenshtejna i jogo bojovih pobratimiv dbajlivo zberigayetsya v muzeyah dvoh shkil 17 mista Kiyeva i 21 mista Zhitomira V 17 j shkoli mista Kiyeva diye Muzej 17 yi artilerijskoyi diviziyi prorivu VGK Odna z tvorciv muzeyu Larisa Ivanivna Sivak ta vikladach matematiki pozashtatna zaviduvachka muzeyem Oksana Oleksandrivna Danilyuk dbajlivo zberigayut fotografiyi i osobisti rechi peredani na zberigannya v muzej rodinoyu generala Volkenshtejna Shkolyari pid yih kerivnictvom stvorili veliku kartoteku na veteraniv diviziyi PrimitkiBiografiya Sergiya Sergijovicha Volkenshtejna 28 veresnya 2013 u Wayback Machine na sajti Poltava istorichna 3 serpnya 2013 u Wayback Machine ros Biografiya Sergiya Sergijovicha Volkenshtejna 2 zhovtnya 2013 u Wayback Machine na sajti Tvoyi geroyi Leningrad 19 kvitnya 2012 u Wayback Machine ros Biografiya Sergiya Sergijovicha Volkenshtejna 2013 09 29 u Wayback Machine na sajti Geroi strany 5 lyutogo 2011 u Wayback Machine ros Biografiya Sergiya Sergijovicha Volkenshtejna na sajti Istoriya Poltavi 8 travnya 2012 u Wayback Machine ros Biografiya Sergiya Sergijovicha Volkenshtejna 27 sichnya 2016 u Wayback Machine na sajti Asociaciyi veteraniv Kiyivskogo vishogo zenitnogo raketnogo inzhenernogo uchilisha im Kirova 21 serpnya 2012 u Wayback Machine ros LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Pred red kollegii I N Shkadov M Voenizdat 1988 T 1 863 s ISBN 5 203 00536 2

Дата публікації:
Топ