Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Петро Олександрович Войно вський 8 вересня 1913 с Долішні Станівці над р Серет ймовірно сучасний Глибоцький район 8 квіт

Войновський Петро

Войновський Петро

Петро́ Олександрович Войно́вський (* 8 вересня 1913, с. Долішні Станівці (над р. Серет, ймовірно сучасний Глибоцький район)— † 8 квітня 1996, м. Нью-Йорк, США) — український політичний, військовий діяч, борець за незалежність України.

Петро Войновський
image
Петро Войновський
Провідник ОУН Буковини та Бессарабії
1940 — 1941
ПопередникВіктор Кулишір
НаступникСтепан Джулиба
Народився8 вересня 1913(1913-09-08)
с. Долішні Станівці, Герцогство Буковина, image Австро-Угорщина
Помер8 квітня 1996(1996-04-08) (82 роки)
Нью-Йорк, image США
Відомий якполітик
Національністьукраїнець
Політична партіяОУН (м)
Нагороди
image
«Воєнний хрест» (УНР)
image
Хрест Українського козацтва (з мечами)

Життєпис

Сім'я

Батько — Олекса-Тимош Войновський, служив на кордоні (у м. Бояни) в ранзі сотника і був родом із села Самушин Заставнівського району, а мати — Каролина-Ірина Сигланик, була кравчинею, походила з міста Серет Південної Буковини (нині в Румунії). На початку 1918 р., сім'я Войновських знову повертається до рідної хати в Сереті. В румунський період батько був активним учасником легального і підпільного українського освітньо-культурного життя на Буковині, зазнавав утисків з боку румунської влади, згодом був позбавлений громадянства Румунії (за підготовку повстання у 1919 р.).

Дитинство

Дитинство проходило переважно в Сереті. Місто Серет в той час було значним осередком українського культурного життя з переважно українським населенням. Приблизно у 1921 р. родина переїжджає до Чернівців і його віддають до української школи (до 3 класу). Згодом через розпорядження румунської влади переведений до румунської гімназії «Арон Пумнул» (за використання української мови в гімназії могли покарати і виключити з неї). Був членом румунської скаутської організації «черчеташів», співав у хорі та малював.

image
Часопис «Самостійна думка», яку націоналісти поширювали серед українського населення Буковини

Пласт

Войновський у Пласті в 30-х роках був відповідальним за роботу з молодшими пластунами з міщанської молоді Чернівців. У липні 1931 р. проводив вишкіл у Чернівцях для пластунів з Усть-Путилова. В кінці літа 1932, дізнавшись про Голодомор в Україні, друкував та поширював з друзями-пластунами листівки і брошури про голод і терпіння українського народу. Також проводив вишкіл з усіма курінними та кошовими, де були виголошені доповіді про Голодомор. В липні-вересні 1933 р. організував з друзями водну мандрівка на саморобній чайці, Прутом до Дунаю, а потім аж до Чорного моря. В межах цієї мандрівки він відвідав місця повязані з козаками та гетьманом Іваном Мазепою (м. Галац), а також села населені українцями.

Членство в ОУН

У червні 1932 року став членом ОУН. В рамках організації проходив вишколи; був учасником легальних політичних акцій, зокрема перед польським консульством (на знак протесту проти арештів українців у Галичині); збирав гроші для підтримки організації. Поширював українські часописи «Самостійність» та «Самостійна думка» і під час поширення у с. Рідківці був впійманий та побитий румунськими жандармами, а потім переданий на допит до сиґуранци (румунської політичної поліції).

У румунській армії

З 1934 р. до січня 1936 р. Петро Войновський служив у румунській армії й набув військової спеціальності — топографії та картографії в штабній академії. Особливі успіхи у військовому навчанні та службі в армії передбачали можливість викладання у військовій академії, доступ до військових таємниць і прекрасну кар'єру військового офіцера королівської гвардії при одній умові: змінити ім'я на «Петру Войниску». Як член ОУН (з 1932 р.), отримав дозвіл від проводу залишитись в армії. Зваживши всі «за» і «проти» він відмовився змінювати прізвище та був демобілізований.

Після армії

Знаходить роботу у нафтовидобувній компанії, екстерном здобуває інженерну освіту у Німецькій Вищій Електротехнічній Школі. Під час навчання та роботи не покидав праці у Пласті та ОУН — часто проводив військові вишколи для молоді. У 1937 році Петро Войновський одружується із Наталкою Нижанківською, а у 1938 році у нього народжується донька Оксана. Дружина Войновського впродовж життя була вірним другом і соратником у спільній боротьбі за Україну.

Друга світова війна

1939—1941

Після початку Другої світової війни мобілізований до румунської армії як резервіст-поручник. Перед вступом радянської армії на Буковину, в ніч з 27 на 28 червня 1940 провів операцію і заволодів зброєю і амуніцією румунських інженерних частин, які відступали. З 1940 р — військовий референт ОУН, а після арешту НКВД керівника ОУН на Буковині Віктора Кулишіра, починає виконувати його функції. Двічі потрапляв в руки НКВД. Після розколу в ОУН приєднався до фракції Андрія Мельника.

1941—1945

image
Довідка румунського інспекторату поліції про діяльність націоналістичних груп (А.Мельника та С.Бандери) на Буковині у 1941 р.

Буковинський курінь

Після початку війни між Німеччиною і СРСР, і відступу радянських військ з Буковини, Петро Войновський спільно з підпіллям розпочав займати українські населені пункти і встановлювати українську адміністрацію. Орієнтовно на початку липня 1941 р. Войновський провів переговори з німецькою адміністрацією та румунськими представниками щодо формування груп для боротьби з більшовиками. В результаті було сформовано «похідну групу», яка вирушила на схід до Києва і мала завдання організувати з українців на звільнених, від більшовиків, українських землях органи місцевого самоуправління. Командиром Буковинського куреня провід ОУН (м) призначив Войновського.

Дискусійною темою в історіографії є ​​участь членів Буковинського куреня в розстрілі євреїв в Бабиному Яру у вересні 1941 р. Існують різні думки. Певний час вважалося, що бійці Буковинського куреня брали участь у розстрілі євреїв в Бабиному Яру, проте документів, зокрема, щодо участі Петра Войновського, не має. Та все ж важливу роль у встановленні істини грає дата прибуття Буковинського куреня в Київ (до або після розстрілів євреїв 29-30 вересня 1941 року в Бабиному Яру). За даними сучасних досліджень основна частина Буковинського куреня прибула до Києва орієнтовно наприкінці жовтня — початку листопада 1941 року, а це руйнує версію про участь куреня у масових розстрілах.

За спогадами Михайла Марченка, вояка Червоної армії Буковинський курінь прибув до Києва 28 жовтня 1941 року:

image 29-го жовтня відбулося з’єднання із Буковинським Курінем, на ч. 15 вул. Короленка, що день перед цим прибув із Буковини, і який очолював Петро Войновський. Тут ми злучилися у цих кошарах, що замешкало НКВД за совєтських часів, перед площею Богдана Хмельницького та Святою Софією. Тут тим часом ми є під назвою Київсько-Буковинський Курінь, числом до півтори тисячі людей. Сотник Захвалинський і Курінний Войновський розподіляють деякі частини людей поза Київ на пости нової поліції до Чернігова, Василькова, Білої Церкви та інших районів. image

— Спогади М.Марченка, які записав Білак Орест у Франції. 1985 рік.

Також зберігся документ в якому один з організаторів київської поліції — А.Орлик, організаційне псевдо «Ксенон», в звіті керівництву ОУН, від 18 липня 1942 р писав наступне:

image У половині листопада приїхали з Бердичева буковинці з яких було з формовано другий курінь. Тоді перший курінь був названий кур[інь] „Київ”, якого став командантом пор[учник] О., другий курінь дістав назву кур[інь] “Буковина”, якого став командантом пор[учник] В., пор[учник] О. працював в курені “Київ”, до якого був взятий пізніше кур[інь] Буковина, аж до кінця червня. image

Згодом Буковинський курінь був розпущений німцями за націоналістичну діяльність, що йшла в розріз із політикою окупаційної німецької влади, а чимало членів куреня, як й членів інших похідних груп було репресовано.

Діяльність в Українській Національній Раді

Петро Войновський був призначений військовим референтом Української Національної Ради, формував законспіровані батальйони, відправляв людей в УПА Т. Бульба Боровця. Після переїзду проводу УНРади до Львова працював у військовій референтурі ОУН (м) в Західній Україні. Після переведення 115 і 118 батальйонів (в складі яких були вихідці з похідної групи «Буковинський курінь») на Захід, і їх перехід на бік французів починається новий виток репресій Третього Рейху проти націоналістів. Войновського, як і багатьох інших українців, заарештувало гестапо і відправило до в'язниці:

image ...я був ув’язнений ґестапом і пройшов в’язницю на Лонцького та концляґер в Саксенгавзені. Зі мною пройшли тортури: Юліян Вассиян, Микола Бігун, Осип Бойдуник, Петро Войновський, Всеволод Левицький, Володимир Мартинець, Кость Мельник, а замучили там О. Ольжича. image

— Михайло Бажанський

Перебував в німецькому ув'язненні у Берліні, Монтелюпі, концентраку Лібен. Наприкінці війни Петро Войновський тяжко хворіє. У 1945 році переходить в американську зону окупації.

Еміграція

image
Пам'ятна дошка на честь Буковинського куреня на підмурку каплиці Святих Петра і Павла, м. Кергонксон

У 1949 р. Петро Войновський переїздить до США. Там бере участь у відновленні діяльності Організації Державного Відродження України та Організації бувших вояків-українців в Америці, член Українського вільного козацтва, Пласту (належав до куреня «Хмельниченки» та осередку УПС у Кергонксоні). Та найголовнішим у його житті після війни залишався моральний, духовний обов'язок командира Буковинського Куреня. Полковник Петро Войновський збирав матеріали про побратимів та про спільну боротьбу за Україну.

На власні кошти побудував Вояцьку Святиню учасникам Буковинського Куреня — Церкву-Пам'ятник св. Апостолів Петра і Павла у Кергонксоні, штат Нью-Йорк, США. Освячення відбулось 12 липня 1975 року на свято св. Петра і Павла.

Після здобуття Україною незалежності

П. Войновський — один із небагатьох активних учасників визвольних змагань, які дочекалися проголошення незалежності України. Попри похилий вік, брав активну участь у відновленні державності.

22 серпня 1992 у складі делагації Державного Центру УНР відвідав незалежну Україну, де взяв участь в ряді урочистих заходів на честь 1-ї річниці незалежності, зокрема в передачі грамоти від Президента УНР в екзилі Миколи Плав'юка Президентові України Леоніду Кравчуку. Це означало, що Україна ставала правонаступницею Української Народної Республіки.

На кошти, зібрані Петром Войновським, у Чернівцях зведений пам'ятник «Героям Буковинського Куреня» 1918—1941-1944 років наприкінці вересня 1995 року.

Помер 8 квітня 1996 року в Нью-Йорку. Похований на українському цвинтарі св. Андрія у Саут-Баунд-Брук, Нью-Джерсі, США.

Сім'я

Дружина — Наталка Нижанківська, родом зі Львова (батько був січовим стрільцем, а згодом артистом; мати — кравчиня, співала в українському театрі; мала двох братів та сестру). Донька — Оксана Базилевська (Войновська) одружена зі священником о. Юрієм Базилевським. Внуки: Христина, Андрій та Богдан Базилевські.

Примітки

  1. Войновський, Петро (1999). Моє найвище щастя. Київ: Видавництво ім. Олени Теліги. с. 35—36, 51.
  2. Семенюк, Микола (2021). Національно-визвольний рух на Буковині в міжвоєнний період. Київ: ТОВ "Основа". с. 61—62. ISBN .
  3. Войновський, Петро (1999). Моє найвище щастя. Київ: Видавництво ім. О.Теліги. с. 75—106. ISBN .
  4. Войновський, Петро (1999). Моє найвище щастя (українською) . Київ: Видавництво ім. Олени Теліги. с. 70.
  5. Войновський, Петро (1999). Моє найвище щастя (українською) . Київ: Видавництво ім. Олени Теліги. с. 72.
  6. Войновський, Петро (1999). Моє найвище щастя. Київ: Видавництво ім.О.Теліги. с. 109—112. ISBN .
  7. Войновський, Петро (1999). Моє найвище щастя (українською) . Київ: Видавництво ім. Олени Теліги. с. 112, 160.
  8. Войновський, Петро (1999). Моє найвище щастя (українською) . Київ: Видавництво ім. Олени Теліги. с. 156—159.
  9. Войновський, Петро (1999). Моє найвище щастя (українською) . Київ: Видавництво ім. Олени Теліги. с. 164.
  10. Войновський, Петро (1999). Моє найвище щастя (українською) . Київ: Видавництво ім. Олени Теліги. с. 210.
  11. Войновський, Петро (1999). Моє найвище щастя (українською) . Київ: Видавництво ім. Олени Теліги. с. 216, 219.
  12. Войновський, Петро (1999). Моє найвище щастя (українською) . Київ: Видавництво ім. Олени Теліги. с. 244.
  13. Юрій Радченко. Знову про «сучих дітей» або Моя відповідь Володимиру Старику. Частина перша. // Україна Модерна. — 27.02.2017
  14. Сергій Кот. Буковинський курінь: міфи і факти (украинский) // Розбудова держави. — 2011. — № 1-2. — С. 131—152.
  15. Нахманович В. Р. Буковинський курінь i масові розстріли євреїв Києва восени 1941 р. // Український історичний журнал. Київ, 2007. № 3. С. 76-97.
  16. Кот, Сергій. Київ 1941 р. Бабин Яр: Спогади сучасників (українською) . Київ: Інститут історії України НАН України. с. 41—42. ISBN .
  17. Кучерук О. Київ і кияни: Матеріали грудневої 2005 р. наук.-практ. конф. Музею історії міста Києва. — Київ, 2005.
  18. Бажанський, Михайло. Бажанський Михайло – “Кудеяр”, скаутмайстер (українською) . Процитовано 17 вересня 2023.
  19. Кіндрась, Катерина (Нова газета). Любов, передан в спадок. https://novagazeta.info/doli.html (українською) . Процитовано 26.10.2023.
  20. Панченко, Олександр (27.05.2019). . Новини Полтавщини (українською) . Архів оригіналу за 14 червня 2020. Процитовано 14.06.20.
  21. Винар Любомир, Пазуняк Наталія (1993). Державний центр Української Народної Республіки в екзилі. Статті і матеріяли (українською) . Філадельфія-Київ-Вашингтон: Видавництво "Веселка". с. 199.

Джерела

  • Войновський П. Моє найвище щастя. — Видавництво ім. О.Теліги, 1999. — 304 с. — .
  • На зов Києва. Український націоналізм у ІІ світовій війні / Під ред.: Кость Мельник, Олег Лащенко, Василь Верига. — 1-е вид. — Торонто-Нью-Йорк : Науково-Дослідний Інститут ім. Олега Ольжича. Дослідна Фундація ім. О.Ольжича в ЗСА. Видавництво “Новий Шлях”, 1985.
  • Суховерський М.А. Мої спогади. — Київ, 1997.
  • Гайвас Я. Коли кінчалася епоха. — Чикаго : Українсько-Американська Видавнича Спілка, 1964. — 143 с.
  • Чечва В. Буковинський курінь // Шлях перемоги. — 1980. — № 48 (1390) (листопад).
  • Бабин Яр: Спогади сучасників / Кот С. — Київ : Інститут історії України НАН України, 2019. — 53 с.
  • Буковський С. Документальний фільм "Війна. Український рахунок", фільм третій. — Студія 1+1, 2002.
  • Дуда А., Старик В. Буковинський Курінь в боях за українську державність: 1918-1941-1944. — Київ-Чернівці : Товариство «Український Народний Дім в Чернівцях», 1995. — 272 с.
  • Мандрик Марія. Український націоналізм, становлення в міжвоєнну добу. — Київ : Видавництво ім.О.Теліги, 2006. — 392 с.
  • Микола Рубанець, Василь Мустеца. Проголошення відновлення Української Держави на Буковині 30 червня 1941 року. — Історична правда [ 1 липня 2021 у Wayback Machine.]
  • Нахманович В. Буковинський курінь і масові розстріли євреїв Києва восени 1941 р. // Український історичний журнал. — 2007. — № 3 (474). — С. 76–97. з джерела 28 липня 2018. Процитовано 23 березня 2019.
  • Таркович Ю. Запорука ладу // Краківські вісті. — 1942. — № 10 (457) (січень). — С. 2.
  • Щур Ю. Підпілля ОУН-М на Наддніпрянщині під час німецько-радянської війни // Мілітарний портал. — 2020.
  • Мандрик Марія. Український націоналізм, становлення в міжвоєнну добу. — Київ : Видавництво ім.О.Теліги, 2006. — 392 с.
  • Марчук І. "Холоднокровний флегматик і аскетичний педант". Полковник Смородський // Історична Правда. — 2020.
  • Сотник Петро Войновський командир Буковинського куреня // Українське козацтво. — 1977. — № 1-2 (40-41) (січень-березень). — С. 26-27.
  • Бажанський М. Мозаїка квадрів в’язничних. — Ашафенбурґ : Товариство Українських Політичних В’язнів, 1946. — 160 с.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Petro Oleksandrovich Vojno vskij 8 veresnya 1913 s Dolishni Stanivci nad r Seret jmovirno suchasnij Glibockij rajon 8 kvitnya 1996 m Nyu Jork SShA ukrayinskij politichnij vijskovij diyach borec za nezalezhnist Ukrayini Petro VojnovskijPetro VojnovskijProvidnik OUN Bukovini ta Bessarabiyi1940 1941PoperednikViktor KulishirNastupnikStepan DzhulibaNarodivsya8 veresnya 1913 1913 09 08 s Dolishni Stanivci Gercogstvo Bukovina Avstro UgorshinaPomer8 kvitnya 1996 1996 04 08 82 roki Nyu Jork SShAVidomij yakpolitikNacionalnistukrayinecPolitichna partiyaOUN m Nagorodi Voyennij hrest UNR Hrest Ukrayinskogo kozactva z mechami ZhittyepisSim ya Batko Oleksa Timosh Vojnovskij sluzhiv na kordoni u m Boyani v ranzi sotnika i buv rodom iz sela Samushin Zastavnivskogo rajonu a mati Karolina Irina Siglanik bula kravchineyu pohodila z mista Seret Pivdennoyi Bukovini nini v Rumuniyi Na pochatku 1918 r sim ya Vojnovskih znovu povertayetsya do ridnoyi hati v Sereti V rumunskij period batko buv aktivnim uchasnikom legalnogo i pidpilnogo ukrayinskogo osvitno kulturnogo zhittya na Bukovini zaznavav utiskiv z boku rumunskoyi vladi zgodom buv pozbavlenij gromadyanstva Rumuniyi za pidgotovku povstannya u 1919 r Ditinstvo Ditinstvo prohodilo perevazhno v Sereti Misto Seret v toj chas bulo znachnim oseredkom ukrayinskogo kulturnogo zhittya z perevazhno ukrayinskim naselennyam Priblizno u 1921 r rodina pereyizhdzhaye do Chernivciv i jogo viddayut do ukrayinskoyi shkoli do 3 klasu Zgodom cherez rozporyadzhennya rumunskoyi vladi perevedenij do rumunskoyi gimnaziyi Aron Pumnul za vikoristannya ukrayinskoyi movi v gimnaziyi mogli pokarati i viklyuchiti z neyi Buv chlenom rumunskoyi skautskoyi organizaciyi cherchetashiv spivav u hori ta malyuvav Chasopis Samostijna dumka yaku nacionalisti poshiryuvali sered ukrayinskogo naselennya BukoviniPlast Vojnovskij u Plasti v 30 h rokah buv vidpovidalnim za robotu z molodshimi plastunami z mishanskoyi molodi Chernivciv U lipni 1931 r provodiv vishkil u Chernivcyah dlya plastuniv z Ust Putilova V kinci lita 1932 diznavshis pro Golodomor v Ukrayini drukuvav ta poshiryuvav z druzyami plastunami listivki i broshuri pro golod i terpinnya ukrayinskogo narodu Takozh provodiv vishkil z usima kurinnimi ta koshovimi de buli vigolosheni dopovidi pro Golodomor V lipni veresni 1933 r organizuvav z druzyami vodnu mandrivka na samorobnij chajci Prutom do Dunayu a potim azh do Chornogo morya V mezhah ciyeyi mandrivki vin vidvidav miscya povyazani z kozakami ta getmanom Ivanom Mazepoyu m Galac a takozh sela naseleni ukrayincyami Chlenstvo v OUN U chervni 1932 roku stav chlenom OUN V ramkah organizaciyi prohodiv vishkoli buv uchasnikom legalnih politichnih akcij zokrema pered polskim konsulstvom na znak protestu proti areshtiv ukrayinciv u Galichini zbirav groshi dlya pidtrimki organizaciyi Poshiryuvav ukrayinski chasopisi Samostijnist ta Samostijna dumka i pid chas poshirennya u s Ridkivci buv vpijmanij ta pobitij rumunskimi zhandarmami a potim peredanij na dopit do siguranci rumunskoyi politichnoyi policiyi U rumunskij armiyi Z 1934 r do sichnya 1936 r Petro Vojnovskij sluzhiv u rumunskij armiyi j nabuv vijskovoyi specialnosti topografiyi ta kartografiyi v shtabnij akademiyi Osoblivi uspihi u vijskovomu navchanni ta sluzhbi v armiyi peredbachali mozhlivist vikladannya u vijskovij akademiyi dostup do vijskovih tayemnic i prekrasnu kar yeru vijskovogo oficera korolivskoyi gvardiyi pri odnij umovi zminiti im ya na Petru Vojnisku Yak chlen OUN z 1932 r otrimav dozvil vid provodu zalishitis v armiyi Zvazhivshi vsi za i proti vin vidmovivsya zminyuvati prizvishe ta buv demobilizovanij Pislya armiyi Znahodit robotu u naftovidobuvnij kompaniyi eksternom zdobuvaye inzhenernu osvitu u Nimeckij Vishij Elektrotehnichnij Shkoli Pid chas navchannya ta roboti ne pokidav praci u Plasti ta OUN chasto provodiv vijskovi vishkoli dlya molodi U 1937 roci Petro Vojnovskij odruzhuyetsya iz Natalkoyu Nizhankivskoyu a u 1938 roci u nogo narodzhuyetsya donka Oksana Druzhina Vojnovskogo vprodovzh zhittya bula virnim drugom i soratnikom u spilnij borotbi za Ukrayinu Druga svitova vijna 1939 1941 Pislya pochatku Drugoyi svitovoyi vijni mobilizovanij do rumunskoyi armiyi yak rezervist poruchnik Pered vstupom radyanskoyi armiyi na Bukovinu v nich z 27 na 28 chervnya 1940 proviv operaciyu i zavolodiv zbroyeyu i amuniciyeyu rumunskih inzhenernih chastin yaki vidstupali Z 1940 r vijskovij referent OUN a pislya areshtu NKVD kerivnika OUN na Bukovini Viktora Kulishira pochinaye vikonuvati jogo funkciyi Dvichi potraplyav v ruki NKVD Pislya rozkolu v OUN priyednavsya do frakciyi Andriya Melnika 1941 1945 Dovidka rumunskogo inspektoratu policiyi pro diyalnist nacionalistichnih grup A Melnika ta S Banderi na Bukovini u 1941 r Bukovinskij kurin Pislya pochatku vijni mizh Nimechchinoyu i SRSR i vidstupu radyanskih vijsk z Bukovini Petro Vojnovskij spilno z pidpillyam rozpochav zajmati ukrayinski naseleni punkti i vstanovlyuvati ukrayinsku administraciyu Oriyentovno na pochatku lipnya 1941 r Vojnovskij proviv peregovori z nimeckoyu administraciyeyu ta rumunskimi predstavnikami shodo formuvannya grup dlya borotbi z bilshovikami V rezultati bulo sformovano pohidnu grupu yaka virushila na shid do Kiyeva i mala zavdannya organizuvati z ukrayinciv na zvilnenih vid bilshovikiv ukrayinskih zemlyah organi miscevogo samoupravlinnya Komandirom Bukovinskogo kurenya provid OUN m priznachiv Vojnovskogo Diskusijnoyu temoyu v istoriografiyi ye uchast chleniv Bukovinskogo kurenya v rozstrili yevreyiv v Babinomu Yaru u veresni 1941 r Isnuyut rizni dumki Pevnij chas vvazhalosya sho bijci Bukovinskogo kurenya brali uchast u rozstrili yevreyiv v Babinomu Yaru prote dokumentiv zokrema shodo uchasti Petra Vojnovskogo ne maye Ta vse zh vazhlivu rol u vstanovlenni istini graye data pributtya Bukovinskogo kurenya v Kiyiv do abo pislya rozstriliv yevreyiv 29 30 veresnya 1941 roku v Babinomu Yaru Za danimi suchasnih doslidzhen osnovna chastina Bukovinskogo kurenya pribula do Kiyeva oriyentovno naprikinci zhovtnya pochatku listopada 1941 roku a ce rujnuye versiyu pro uchast kurenya u masovih rozstrilah Za spogadami Mihajla Marchenka voyaka Chervonoyi armiyi Bukovinskij kurin pribuv do Kiyeva 28 zhovtnya 1941 roku 29 go zhovtnya vidbulosya z yednannya iz Bukovinskim Kurinem na ch 15 vul Korolenka sho den pered cim pribuv iz Bukovini i yakij ocholyuvav Petro Vojnovskij Tut mi zluchilisya u cih kosharah sho zameshkalo NKVD za sovyetskih chasiv pered plosheyu Bogdana Hmelnickogo ta Svyatoyu Sofiyeyu Tut tim chasom mi ye pid nazvoyu Kiyivsko Bukovinskij Kurin chislom do pivtori tisyachi lyudej Sotnik Zahvalinskij i Kurinnij Vojnovskij rozpodilyayut deyaki chastini lyudej poza Kiyiv na posti novoyi policiyi do Chernigova Vasilkova Biloyi Cerkvi ta inshih rajoniv Spogadi M Marchenka yaki zapisav Bilak Orest u Franciyi 1985 rik Takozh zberigsya dokument v yakomu odin z organizatoriv kiyivskoyi policiyi A Orlik organizacijne psevdo Ksenon v zviti kerivnictvu OUN vid 18 lipnya 1942 r pisav nastupne U polovini listopada priyihali z Berdicheva bukovinci z yakih bulo z formovano drugij kurin Todi pershij kurin buv nazvanij kur in Kiyiv yakogo stav komandantom por uchnik O drugij kurin distav nazvu kur in Bukovina yakogo stav komandantom por uchnik V por uchnik O pracyuvav v kureni Kiyiv do yakogo buv vzyatij piznishe kur in Bukovina azh do kincya chervnya Zgodom Bukovinskij kurin buv rozpushenij nimcyami za nacionalistichnu diyalnist sho jshla v rozriz iz politikoyu okupacijnoyi nimeckoyi vladi a chimalo chleniv kurenya yak j chleniv inshih pohidnih grup bulo represovano Diyalnist v Ukrayinskij Nacionalnij Radi Petro Vojnovskij buv priznachenij vijskovim referentom Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Radi formuvav zakonspirovani bataljoni vidpravlyav lyudej v UPA T Bulba Borovcya Pislya pereyizdu provodu UNRadi do Lvova pracyuvav u vijskovij referenturi OUN m v Zahidnij Ukrayini Pislya perevedennya 115 i 118 bataljoniv v skladi yakih buli vihidci z pohidnoyi grupi Bukovinskij kurin na Zahid i yih perehid na bik francuziv pochinayetsya novij vitok represij Tretogo Rejhu proti nacionalistiv Vojnovskogo yak i bagatoh inshih ukrayinciv zaareshtuvalo gestapo i vidpravilo do v yaznici ya buv uv yaznenij gestapom i projshov v yaznicyu na Lonckogo ta konclyager v Saksengavzeni Zi mnoyu projshli torturi Yuliyan Vassiyan Mikola Bigun Osip Bojdunik Petro Vojnovskij Vsevolod Levickij Volodimir Martinec Kost Melnik a zamuchili tam O Olzhicha Mihajlo Bazhanskij Perebuvav v nimeckomu uv yaznenni u Berlini Montelyupi koncentraku Liben Naprikinci vijni Petro Vojnovskij tyazhko hvoriye U 1945 roci perehodit v amerikansku zonu okupaciyi Emigraciya Pam yatna doshka na chest Bukovinskogo kurenya na pidmurku kaplici Svyatih Petra i Pavla m Kergonkson U 1949 r Petro Vojnovskij pereyizdit do SShA Tam bere uchast u vidnovlenni diyalnosti Organizaciyi Derzhavnogo Vidrodzhennya Ukrayini ta Organizaciyi buvshih voyakiv ukrayinciv v Americi chlen Ukrayinskogo vilnogo kozactva Plastu nalezhav do kurenya Hmelnichenki ta oseredku UPS u Kergonksoni Ta najgolovnishim u jogo zhitti pislya vijni zalishavsya moralnij duhovnij obov yazok komandira Bukovinskogo Kurenya Polkovnik Petro Vojnovskij zbirav materiali pro pobratimiv ta pro spilnu borotbu za Ukrayinu Na vlasni koshti pobuduvav Voyacku Svyatinyu uchasnikam Bukovinskogo Kurenya Cerkvu Pam yatnik sv Apostoliv Petra i Pavla u Kergonksoni shtat Nyu Jork SShA Osvyachennya vidbulos 12 lipnya 1975 roku na svyato sv Petra i Pavla Pislya zdobuttya Ukrayinoyu nezalezhnosti P Vojnovskij odin iz nebagatoh aktivnih uchasnikiv vizvolnih zmagan yaki dochekalisya progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini Popri pohilij vik brav aktivnu uchast u vidnovlenni derzhavnosti 22 serpnya 1992 u skladi delagaciyi Derzhavnogo Centru UNR vidvidav nezalezhnu Ukrayinu de vzyav uchast v ryadi urochistih zahodiv na chest 1 yi richnici nezalezhnosti zokrema v peredachi gramoti vid Prezidenta UNR v ekzili Mikoli Plav yuka Prezidentovi Ukrayini Leonidu Kravchuku Ce oznachalo sho Ukrayina stavala pravonastupniceyu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Na koshti zibrani Petrom Vojnovskim u Chernivcyah zvedenij pam yatnik Geroyam Bukovinskogo Kurenya 1918 1941 1944 rokiv naprikinci veresnya 1995 roku Pomer 8 kvitnya 1996 roku v Nyu Jorku Pohovanij na ukrayinskomu cvintari sv Andriya u Saut Baund Bruk Nyu Dzhersi SShA Sim yaDruzhina Natalka Nizhankivska rodom zi Lvova batko buv sichovim strilcem a zgodom artistom mati kravchinya spivala v ukrayinskomu teatri mala dvoh brativ ta sestru Donka Oksana Bazilevska Vojnovska odruzhena zi svyashennikom o Yuriyem Bazilevskim Vnuki Hristina Andrij ta Bogdan Bazilevski PrimitkiVojnovskij Petro 1999 Moye najvishe shastya Kiyiv Vidavnictvo im Oleni Teligi s 35 36 51 Semenyuk Mikola 2021 Nacionalno vizvolnij ruh na Bukovini v mizhvoyennij period Kiyiv TOV Osnova s 61 62 ISBN 978 966 984 054 7 Vojnovskij Petro 1999 Moye najvishe shastya Kiyiv Vidavnictvo im O Teligi s 75 106 ISBN 966 7601 00 5 Vojnovskij Petro 1999 Moye najvishe shastya ukrayinskoyu Kiyiv Vidavnictvo im Oleni Teligi s 70 Vojnovskij Petro 1999 Moye najvishe shastya ukrayinskoyu Kiyiv Vidavnictvo im Oleni Teligi s 72 Vojnovskij Petro 1999 Moye najvishe shastya Kiyiv Vidavnictvo im O Teligi s 109 112 ISBN 966 7601 00 5 Vojnovskij Petro 1999 Moye najvishe shastya ukrayinskoyu Kiyiv Vidavnictvo im Oleni Teligi s 112 160 Vojnovskij Petro 1999 Moye najvishe shastya ukrayinskoyu Kiyiv Vidavnictvo im Oleni Teligi s 156 159 Vojnovskij Petro 1999 Moye najvishe shastya ukrayinskoyu Kiyiv Vidavnictvo im Oleni Teligi s 164 Vojnovskij Petro 1999 Moye najvishe shastya ukrayinskoyu Kiyiv Vidavnictvo im Oleni Teligi s 210 Vojnovskij Petro 1999 Moye najvishe shastya ukrayinskoyu Kiyiv Vidavnictvo im Oleni Teligi s 216 219 Vojnovskij Petro 1999 Moye najvishe shastya ukrayinskoyu Kiyiv Vidavnictvo im Oleni Teligi s 244 Yurij Radchenko Znovu pro suchih ditej abo Moya vidpovid Volodimiru Stariku Chastina persha Ukrayina Moderna 27 02 2017 Sergij Kot Bukovinskij kurin mifi i fakti ukrainskij Rozbudova derzhavi 2011 1 2 S 131 152 Nahmanovich V R Bukovinskij kurin i masovi rozstrili yevreyiv Kiyeva voseni 1941 r Ukrayinskij istorichnij zhurnal Kiyiv 2007 3 S 76 97 Kot Sergij Kiyiv 1941 r Babin Yar Spogadi suchasnikiv ukrayinskoyu Kiyiv Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini s 41 42 ISBN 978 966 02 8946 8 Kucheruk O Kiyiv i kiyani Materiali grudnevoyi 2005 r nauk prakt konf Muzeyu istoriyi mista Kiyeva Kiyiv 2005 Bazhanskij Mihajlo Bazhanskij Mihajlo Kudeyar skautmajster ukrayinskoyu Procitovano 17 veresnya 2023 Kindras Katerina Nova gazeta Lyubov peredan v spadok https novagazeta info doli html ukrayinskoyu Procitovano 26 10 2023 Panchenko Oleksandr 27 05 2019 Novini Poltavshini ukrayinskoyu Arhiv originalu za 14 chervnya 2020 Procitovano 14 06 20 Vinar Lyubomir Pazunyak Nataliya 1993 Derzhavnij centr Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki v ekzili Statti i materiyali ukrayinskoyu Filadelfiya Kiyiv Vashington Vidavnictvo Veselka s 199 DzherelaVojnovskij P Moye najvishe shastya Vidavnictvo im O Teligi 1999 304 s ISBN 966 7601 00 5 Na zov Kiyeva Ukrayinskij nacionalizm u II svitovij vijni Pid red Kost Melnik Oleg Lashenko Vasil Veriga 1 e vid Toronto Nyu Jork Naukovo Doslidnij Institut im Olega Olzhicha Doslidna Fundaciya im O Olzhicha v ZSA Vidavnictvo Novij Shlyah 1985 Suhoverskij M A Moyi spogadi Kiyiv 1997 Gajvas Ya Koli kinchalasya epoha Chikago Ukrayinsko Amerikanska Vidavnicha Spilka 1964 143 s Chechva V Bukovinskij kurin Shlyah peremogi 1980 48 1390 listopad Babin Yar Spogadi suchasnikiv Kot S Kiyiv Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2019 53 s Bukovskij S Dokumentalnij film Vijna Ukrayinskij rahunok film tretij Studiya 1 1 2002 Duda A Starik V Bukovinskij Kurin v boyah za ukrayinsku derzhavnist 1918 1941 1944 Kiyiv Chernivci Tovaristvo Ukrayinskij Narodnij Dim v Chernivcyah 1995 272 s Mandrik Mariya Ukrayinskij nacionalizm stanovlennya v mizhvoyennu dobu Kiyiv Vidavnictvo im O Teligi 2006 392 s Mikola Rubanec Vasil Musteca Progoloshennya vidnovlennya Ukrayinskoyi Derzhavi na Bukovini 30 chervnya 1941 roku Istorichna pravda 1 lipnya 2021 u Wayback Machine Nahmanovich V Bukovinskij kurin i masovi rozstrili yevreyiv Kiyeva voseni 1941 r Ukrayinskij istorichnij zhurnal 2007 3 474 S 76 97 z dzherela 28 lipnya 2018 Procitovano 23 bereznya 2019 Tarkovich Yu Zaporuka ladu Krakivski visti 1942 10 457 sichen S 2 Shur Yu Pidpillya OUN M na Naddnipryanshini pid chas nimecko radyanskoyi vijni Militarnij portal 2020 Mandrik Mariya Ukrayinskij nacionalizm stanovlennya v mizhvoyennu dobu Kiyiv Vidavnictvo im O Teligi 2006 392 s Marchuk I Holodnokrovnij flegmatik i asketichnij pedant Polkovnik Smorodskij Istorichna Pravda 2020 Sotnik Petro Vojnovskij komandir Bukovinskogo kurenya Ukrayinske kozactvo 1977 1 2 40 41 sichen berezen S 26 27 Bazhanskij M Mozayika kvadriv v yaznichnih Ashafenburg Tovaristvo Ukrayinskih Politichnih V yazniv 1946 160 s

Дата публікації:
Топ