Во́вчківці — село в Україні, у Снятинській міській громаді Коломийського району Івано-Франківської області. Герб села є промовистим.
село Вовчківці | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Івано-Франківська область | ||||
Район | Коломийський район | ||||
Громада | Снятинська міська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA26080230050022275 | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1437 рік | ||||
Населення | 2195 | ||||
Площа | 9,1 км² | ||||
Густота населення | 253,19 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 78341 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 48°28′23″ пн. ш. 25°23′43″ сх. д. / 48.47306° пн. ш. 25.39528° сх. д.Координати: 48°28′23″ пн. ш. 25°23′43″ сх. д. / 48.47306° пн. ш. 25.39528° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря | 237 м | ||||
Водойми | Прут, Чорнява | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 78300, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, м. Снятин, пл.Незалежності України, буд. 1 | ||||
Карта | |||||
Вовчківці | |||||
Вовчківці | |||||
Мапа | |||||
Вовчківці у Вікісховищі |
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області» увійшло до складу Снятинської міської громади.
Географія
Село розташоване на лівому березі Пруту та його притоки Чорняви, за 11 км від районного центру, 8 км від залізничної станції Заболотів. Населення — 2194 чоловік.
Виробничий напрям колгоспу ім. Дзержинського — рільництво і тваринництво, має 1889 га сільськогосподарських угідь. У Вовчківцях є середня школа, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку, 2 магазини, АЗС, Ресторан-готель.
Історія
Вовчківці вперше згадуються в історичних джерелах 27 травня 1437 року.1894 року тут народився поет і політичний діяч Д. І. Захарук (боєць інтернаціональної бригади в Іспанії). Жителі села урочисто відзначали 100-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка. З промовою виступав В. С. Стефаник.
У 1934-1939 рр. село було центром ґміни Волчковце.
У Вовчківцях було встановлено обеліск воїнам, що загинули під час боїв у 1944 р.
У 2018 р. відкрили дитячий садок.
Також згідно однієї з легенд походження села місцеві жителі є нащадками перевертнів. Базуються такі легенди на тому що колись там пооживала вовча зграя.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 2295 | 99.61% |
російська | 8 | 0.35% |
інші/не вказали | 1 | 0.04% |
Усього | 2304 | 100% |
Церква
Церква Успіння Пресвятої Богородиці — дерев'яна, виставлена і благословенна в 1860 р., пам'ятник архітектури №936, належить до ПЦУ. Настоятель — митрофорний протоієрей Іван Коржинський.
Церква Вознесіння Господнього належить релігійній громаді УГКЦ. Настоятель о. Ярослав Стеф'юк. Будується нова церква.
Відомі люди
Священики
- о. Андрій Щуровський 1832-1840
- о. Афанасій Левинський
- о. декан Михайло Коржинський 1860-1882 р.
- о. Олександр Білинкевич 1900 р.
- о. Євген Бахталовський (*1861-+1919)
- о. Антоній Дмитраш
народився в Ямниця 16 серпня 1871 року, 15 березня 1896 року був рукоположений в сан священика єпископом Преосвященним Юліаном Пелешем. За все своє життя він пропрацював у багатьох селах, незмінно користуючись авторитетом серед своїх прихожан. З 1 квітня 1896 року був призначений сотрудником в Мишині, з 17 травня 1897 року - в Заболотові, а з 18 листопада - на тій же посаді, Межигорді Устенського деканату. Завідувателем парохії о. Дмитраш був спочатку в Рибні Косівського деканату (1898-1899), потім в Пилипках (9.04. 1900-15.03. 1901), у Тязеві - з жовтня 1902 року до 20 грудня цього року, в Олешкові з 21 грудня 1902 p., у Новоселиці з 30 січня 1904 року і до 11 березня 1904 року і, нарешті, у Залучу над Черемошем з 1 грудня 1904 року. 24 липня 1905 року офіційно стає парохом в Залучу. Священиком в цьому селі був до 4 квітня 1913 року, паралельно будучи ще завідувателем з 1 листопада 1911 року у Вашківцях. 5 квітня 1913 року введений на парохію в село Будилів (Снятинський район). Зважаючи на його чималий досвід душпастирства і авторитет на Снятинщині, 4 квітня 1914 року іменований дійсним деканом Снятинським. Працював на цій посаді 10 років до 31 березня 1924 року. Якийсь час виконував обов’язки завідувача і в Русові (до 20 жовтня 1917 року). Після війни з 22 жовтня 1921 року був введений на парохію Вовчковець, а 1 березня 1928 року починає працю священика в селі Заріччі Надвірнянського деканату. 30 серпня 1928 року іменований першим містодеканом Надвірнянським. В Заріччі був парохом до своєї смерті - 29 квітня 1936 року.
- о. Олександр Мальчинський (*1896 — +1962) рукоположений 1928 р., з 1928 - 1929 рр. смт. Солотвин, Борогодчанський повіт, адміністратор парохії, з 1929 - 1932 р. с. Панівці Зелені, Тернопільський повіт, адміністратор парохії.
Настоятель 1932-1938 р.
- о. Володимир Купчинський (*1885 - +?) рукоположений 1913 р., Настоятель 1938-1945 р.
- о. Микола Андрушко 1945-1965 р., за його настоятельства згоріла в 1957 році Вознесенська церква в Горішному куті.
- о. Йосип Мельниченко 1965-1984 р.
- о. Микола Харук (*1933 — +2003) Настоятель 1984-1985 р.
- о. Василь Палійчук (*1947 — с. Ганьківці) Настоятель 1985-1987 р.
- о. Іван Коржинський (*1952 — с. Ліски) Настоятель з 1987 р.
Проживали
- Григорій Запаренюк — господар (селянин), посол до Галицького сейму 1-го скликання.
- Равлюк Василь — педагог і організатор освітнього процесу, фольклорист і громадський діяч, народний вчитель.
- Стецик Василь — господар,(селянин) воюав за Україну.
Поховані
- Степан Куфлюк (1890 — 1932) — хорунжий УСС.
Примітки
- . Архів оригіналу за 21 грудня 2011. Процитовано 14 лютого 2009.
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 15 грудня 2015.
- . Архів оригіналу за 19 січня 2018. Процитовано 17 січня 2018.
- І. Чорновол. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня».- Львів: «Тріада плюс», 2010. 228 с., іл. с.141
- І. Чорновол. 199 депутатів Галицького Сейму… с.134
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 грудня 2013. Процитовано 20 листопада 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vo vchkivci selo v Ukrayini u Snyatinskij miskij gromadi Kolomijskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti Gerb sela ye promovistim selo Vovchkivci Gerb Prapor Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Rajon Kolomijskij rajon Gromada Snyatinska miska gromada Kod KATOTTG UA26080230050022275 Osnovni dani Zasnovane 1437 rik Naselennya 2195 Plosha 9 1 km Gustota naselennya 253 19 osib km Poshtovij indeks 78341 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 28 23 pn sh 25 23 43 sh d 48 47306 pn sh 25 39528 sh d 48 47306 25 39528 Koordinati 48 28 23 pn sh 25 23 43 sh d 48 47306 pn sh 25 39528 sh d 48 47306 25 39528 Serednya visota nad rivnem morya 237 m Vodojmi Prut Chornyava Misceva vlada Adresa radi 78300 Ivano Frankivska obl Kolomijskij r n m Snyatin pl Nezalezhnosti Ukrayini bud 1 Karta Vovchkivci Vovchkivci Mapa Vovchkivci u Vikishovishi Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 714 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ivano Frankivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Snyatinskoyi miskoyi gromadi GeografiyaSelo roztashovane na livomu berezi Prutu ta jogo pritoki Chornyavi za 11 km vid rajonnogo centru 8 km vid zaliznichnoyi stanciyi Zabolotiv Naselennya 2194 cholovik Virobnichij napryam kolgospu im Dzerzhinskogo rilnictvo i tvarinnictvo maye 1889 ga silskogospodarskih ugid U Vovchkivcyah ye serednya shkola klub biblioteka feldshersko akusherskij punkt viddilennya zv yazku 2 magazini AZS Restoran gotel IstoriyaVovchkivci vpershe zgaduyutsya v istorichnih dzherelah 27 travnya 1437 roku 1894 roku tut narodivsya poet i politichnij diyach D I Zaharuk boyec internacionalnoyi brigadi v Ispaniyi Zhiteli sela urochisto vidznachali 100 richchya vid dnya narodzhennya T G Shevchenka Z promovoyu vistupav V S Stefanik U 1934 1939 rr selo bulo centrom gmini Volchkovce U Vovchkivcyah bulo vstanovleno obelisk voyinam sho zaginuli pid chas boyiv u 1944 r U 2018 r vidkrili dityachij sadok Takozh zgidno odniyeyi z legend pohodzhennya sela miscevi zhiteli ye nashadkami perevertniv Bazuyutsya taki legendi na tomu sho kolis tam poozhivala vovcha zgraya NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 2295 99 61 rosijska 8 0 35 inshi ne vkazali 1 0 04 Usogo 2304 100 CerkvaCerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici derev yana vistavlena i blagoslovenna v 1860 r pam yatnik arhitekturi 936 nalezhit do PCU Nastoyatel mitrofornij protoiyerej Ivan Korzhinskij Cerkva Voznesinnya Gospodnogo nalezhit religijnij gromadi UGKC Nastoyatel o Yaroslav Stef yuk Buduyetsya nova cerkva Vidomi lyudiSvyasheniki o Andrij Shurovskij 1832 1840 o Afanasij Levinskij o dekan Mihajlo Korzhinskij 1860 1882 r o Oleksandr Bilinkevich 1900 r o Yevgen Bahtalovskij 1861 1919 o Antonij Dmitrash narodivsya v Yamnicya 16 serpnya 1871 roku 15 bereznya 1896 roku buv rukopolozhenij v san svyashenika yepiskopom Preosvyashennim Yulianom Peleshem Za vse svoye zhittya vin propracyuvav u bagatoh selah nezminno koristuyuchis avtoritetom sered svoyih prihozhan Z 1 kvitnya 1896 roku buv priznachenij sotrudnikom v Mishini z 17 travnya 1897 roku v Zabolotovi a z 18 listopada na tij zhe posadi Mezhigordi Ustenskogo dekanatu Zaviduvatelem parohiyi o Dmitrash buv spochatku v Ribni Kosivskogo dekanatu 1898 1899 potim v Pilipkah 9 04 1900 15 03 1901 u Tyazevi z zhovtnya 1902 roku do 20 grudnya cogo roku v Oleshkovi z 21 grudnya 1902 p u Novoselici z 30 sichnya 1904 roku i do 11 bereznya 1904 roku i nareshti u Zaluchu nad Cheremoshem z 1 grudnya 1904 roku 24 lipnya 1905 roku oficijno staye parohom v Zaluchu Svyashenikom v comu seli buv do 4 kvitnya 1913 roku paralelno buduchi she zaviduvatelem z 1 listopada 1911 roku u Vashkivcyah 5 kvitnya 1913 roku vvedenij na parohiyu v selo Budiliv Snyatinskij rajon Zvazhayuchi na jogo chimalij dosvid dushpastirstva i avtoritet na Snyatinshini 4 kvitnya 1914 roku imenovanij dijsnim dekanom Snyatinskim Pracyuvav na cij posadi 10 rokiv do 31 bereznya 1924 roku Yakijs chas vikonuvav obov yazki zaviduvacha i v Rusovi do 20 zhovtnya 1917 roku Pislya vijni z 22 zhovtnya 1921 roku buv vvedenij na parohiyu Vovchkovec a 1 bereznya 1928 roku pochinaye pracyu svyashenika v seli Zarichchi Nadvirnyanskogo dekanatu 30 serpnya 1928 roku imenovanij pershim mistodekanom Nadvirnyanskim V Zarichchi buv parohom do svoyeyi smerti 29 kvitnya 1936 roku o Oleksandr Malchinskij 1896 1962 rukopolozhenij 1928 r z 1928 1929 rr smt Solotvin Borogodchanskij povit administrator parohiyi z 1929 1932 r s Panivci Zeleni Ternopilskij povit administrator parohiyi Nastoyatel 1932 1938 r o Volodimir Kupchinskij 1885 rukopolozhenij 1913 r Nastoyatel 1938 1945 r o Mikola Andrushko 1945 1965 r za jogo nastoyatelstva zgorila v 1957 roci Voznesenska cerkva v Gorishnomu kuti o Josip Melnichenko 1965 1984 r o Mikola Haruk 1933 2003 Nastoyatel 1984 1985 r o Vasil Palijchuk 1947 s Gankivci Nastoyatel 1985 1987 r o Ivan Korzhinskij 1952 s Liski Nastoyatel z 1987 r Prozhivali Grigorij Zaparenyuk gospodar selyanin posol do Galickogo sejmu 1 go sklikannya Ravlyuk Vasil pedagog i organizator osvitnogo procesu folklorist i gromadskij diyach narodnij vchitel Stecik Vasil gospodar selyanin voyuav za Ukrayinu Pohovani Pechatka O BilinkevichaStepan Kuflyuk 1890 1932 horunzhij USS Primitki Arhiv originalu za 21 grudnya 2011 Procitovano 14 lyutogo 2009 www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 12 listopada 2021 Procitovano 12 listopada 2021 Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 15 grudnya 2015 Arhiv originalu za 19 sichnya 2018 Procitovano 17 sichnya 2018 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih I Chornovol 199 deputativ Galickogo Sejmu Seriya Lvivska sotnya Lviv Triada plyus 2010 228 s il s 141 I Chornovol 199 deputativ Galickogo Sejmu s 134 PDF Arhiv originalu PDF za 3 grudnya 2013 Procitovano 20 listopada 2015