Римсько-сардинські війни (лат.: Bellum Sardum) були серією конфліктів, які мали місце на Сардинії в період між ІІІ ст. до н. е. та І ст. н. е. У цих війнах брали участь римляни проти основних корінних племен, які населяли Сардинію: (пізніше іоли або діагесби), і Сардинії (біля сучасної ). Боротьба проти сардинців за збереження контролю над прибережними містами займала значну частину зусиль Римської республіки та Римської імперії.
Римсько-сардинські війни | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Історія Стародавнього Риму | |||||||
Територіальні надбання Римської республіки в 241-238 рр. до н. е. | |||||||
|
Передумови
Перша Пунічна війна (264—241 рр. до н. е.) між Карфагеном та Римом призвела до того, що Карфаген був вимушений поступитися Сицилією. В 238 році до н. е. римляни захопили острова Сардинію та Корсику. В 232 році до н. е. вони розгромили армію галлів, які вторглися в Середню Італію. Після чого в 229—228 до н. е. Рим захопив частину італійського узбережжя. В 225—224 роки до н.е. римські війська окупували Циспаданську Галлію, а в 223—220 до н. е. — Траспанданську, та встановили контроль над Північною Італією.
Захоплення Сардинії
Рим і Сиракузи допомагали своїм недавнім ворогам, остерігаючись, що африканські повстання (240-239 рр. до н.е) перекинуться на їх території. Коли в Сардинії також збунтувалися карфагенскі найманці та запропонували здати острів римлянам, ті відмовилися. Так само Рим відповів на аналогічну пропозицію бунтівної Утіки.
В обмін на захоплених карфагенянами італійських купців, які почали було постачати повсталих товарами, римляни повернули карфагенских полонених, які залишилися від сицилійської війни (264–241 до н. е). Сенат заборонив італікам торгувати з бунтівниками і, навпаки, всіляко рекомендували забезпечувати карфагенян. Карфагенському уряду було навіть дозволено набирати найманців в Італії. Гієрон також допомагав Карфагену у важкі хвилини облоги. Втім, його допомога крім класової солідарності диктувалася зовсім реальними політичними міркуваннями: він не хотів повного ослаблення Карфагену, так як це надмірно посилило б Рим і поставило б під загрозу незалежність Сиракуз.
Приязна позиція Риму стала змінюватися до кінця повстання, коли вже було ясно, що Карфаген переможе. У 238 році до н. е. сардинські заколотники, яких сильно тіснили туземці, вдруге звернулися до Риму з попередньою пропозицією. На цей раз сенат висловив згоду і став готувати експедицію для окупації острова. Карфагенський уряд висловив протест і, в свою чергу, почав споряджати флот. Римляни скористалися цим, щоб оголосити Карфагену війну. Але виснажені карфагеняни вести нову війну, звичайно, не могли. Вони відмовилися від Сардинії і заплатили Риму 1,2 тис. талантів додаткової контрибуції. Таким чином, Рим без війни придбав великий острів, стратегічне значення якого для Італії було дуже велике, так як він разом з Корсикою прикривав її із заходу. Однак реально опанувати Сардинією було нелегко: потрібен був ряд експедицій, щоб зломити опір войовничих і волелюбних туземців. Тільки в 227 році Корсика і Сардинія були організовані в провінцію, подібно Сицилії. Для управління нею в Римі став щорічно призначатися четвертий претор. Все населення обох островів було обкладено десятиною.
Завоювання Римом острова мало істотне значення для італійської держави. В умовах екстенсивної античної економіки захоплення зазначених територій лінійно збільшував економічний потенціал держави, доставляв додатковий продукт, кількість якого дозволяло не тільки утримувати війська на островах, але і збільшувати дохідну частину римського бюджету, в тому числі хлібом, сіллю, металами (стратегічними продуктами) і рабами (низької, втім, на думку античних авторів, якості). Відповідно і зусилля Рима у Другій Пунічній війні були спрямовані на утримання в своїх руках острова, як джерела стратегічних ресурсів. Карфагену ж було необхідно вибити римлян з Сардинії, щоб, принаймні, позбавити Рим доходів з острова, а при хорошому розкладі і самому отримувати ресурси наявних в Сардинії.
Протягом декількох сотень років Сардинія знову і знову змінювала адміністративну владу, що говорить про труднощі, з якими римляни стикалися при управлінні островом. Караліс був єдиним містом з римськими цивільними правами в поселенні, і острів часто використовувався як місце заслання на материк.
Примітки
- Mastino, Attilio. Storia della Sardegna antica, Il Maestrale, Nuoro, 2005, pg. 68
- Пліній. ч. III, 7, 85
Література
- Ковалев С. И. История Рима. Курс лекций Ленинград, Издательство ЛГУ, 1986.
- Немировский А. И., Ладынин И. А., Новиков С., Никишин В. История древнего мира: Восток, Греция, Рим, 2010.
- Кемпбелл, Б. Оксфордський посібник з воєнних дій у класичному світі. Oxford University Press, 2013.
- Разин Е. А. История военного искусства. - 1999
- Bagnall, R. et al. Енциклопедія давньої історії. Вілі-Блеквелл, 2012
Посилання
- Сардинські епізоди Другої Пунічної війни [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- History of Sardinia [ 4 серпня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Outline of the History of Sardinia [ 24 квітня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rimsko sardinski vijni lat Bellum Sardum buli seriyeyu konfliktiv yaki mali misce na Sardiniyi v period mizh III st do n e ta I st n e U cih vijnah brali uchast rimlyani proti osnovnih korinnih plemen yaki naselyali Sardiniyu piznishe ioli abo diagesbi i Sardiniyi bilya suchasnoyi Borotba proti sardinciv za zberezhennya kontrolyu nad priberezhnimi mistami zajmala znachnu chastinu zusil Rimskoyi respubliki ta Rimskoyi imperiyi Rimsko sardinski vijni Istoriya Starodavnogo Rimu Teritorialni nadbannya Rimskoyi respubliki v 241 238 rr do n e Teritorialni nadbannya Rimskoyi respubliki v 241 238 rr do n e Data 238 r do n e I st n e Misce Sardiniya Rezultat PeredumoviPersha Punichna vijna 264 241 rr do n e mizh Karfagenom ta Rimom prizvela do togo sho Karfagen buv vimushenij postupitisya Siciliyeyu V 238 roci do n e rimlyani zahopili ostrova Sardiniyu ta Korsiku V 232 roci do n e voni rozgromili armiyu galliv yaki vtorglisya v Serednyu Italiyu Pislya chogo v 229 228 do n e Rim zahopiv chastinu italijskogo uzberezhzhya V 225 224 roki do n e rimski vijska okupuvali Cispadansku Galliyu a v 223 220 do n e Traspandansku ta vstanovili kontrol nad Pivnichnoyu Italiyeyu Zahoplennya SardiniyiRim i Sirakuzi dopomagali svoyim nedavnim vorogam osterigayuchis sho afrikanski povstannya 240 239 rr do n e perekinutsya na yih teritoriyi Koli v Sardiniyi takozh zbuntuvalisya karfagenski najmanci ta zaproponuvali zdati ostriv rimlyanam ti vidmovilisya Tak samo Rim vidpoviv na analogichnu propoziciyu buntivnoyi Utiki V obmin na zahoplenih karfagenyanami italijskih kupciv yaki pochali bulo postachati povstalih tovarami rimlyani povernuli karfagenskih polonenih yaki zalishilisya vid sicilijskoyi vijni 264 241 do n e Senat zaboroniv italikam torguvati z buntivnikami i navpaki vsilyako rekomenduvali zabezpechuvati karfagenyan Karfagenskomu uryadu bulo navit dozvoleno nabirati najmanciv v Italiyi Giyeron takozh dopomagav Karfagenu u vazhki hvilini oblogi Vtim jogo dopomoga krim klasovoyi solidarnosti diktuvalasya zovsim realnimi politichnimi mirkuvannyami vin ne hotiv povnogo oslablennya Karfagenu tak yak ce nadmirno posililo b Rim i postavilo b pid zagrozu nezalezhnist Sirakuz Sardiniya Priyazna poziciya Rimu stala zminyuvatisya do kincya povstannya koli vzhe bulo yasno sho Karfagen peremozhe U 238 roci do n e sardinski zakolotniki yakih silno tisnili tuzemci vdruge zvernulisya do Rimu z poperednoyu propoziciyeyu Na cej raz senat visloviv zgodu i stav gotuvati ekspediciyu dlya okupaciyi ostrova Karfagenskij uryad visloviv protest i v svoyu chergu pochav sporyadzhati flot Rimlyani skoristalisya cim shob ogolositi Karfagenu vijnu Ale visnazheni karfagenyani vesti novu vijnu zvichajno ne mogli Voni vidmovilisya vid Sardiniyi i zaplatili Rimu 1 2 tis talantiv dodatkovoyi kontribuciyi Takim chinom Rim bez vijni pridbav velikij ostriv strategichne znachennya yakogo dlya Italiyi bulo duzhe velike tak yak vin razom z Korsikoyu prikrivav yiyi iz zahodu Odnak realno opanuvati Sardiniyeyu bulo nelegko potriben buv ryad ekspedicij shob zlomiti opir vojovnichih i volelyubnih tuzemciv Tilki v 227 roci Korsika i Sardiniya buli organizovani v provinciyu podibno Siciliyi Dlya upravlinnya neyu v Rimi stav shorichno priznachatisya chetvertij pretor Vse naselennya oboh ostroviv bulo obkladeno desyatinoyu Zavoyuvannya Rimom ostrova malo istotne znachennya dlya italijskoyi derzhavi V umovah ekstensivnoyi antichnoyi ekonomiki zahoplennya zaznachenih teritorij linijno zbilshuvav ekonomichnij potencial derzhavi dostavlyav dodatkovij produkt kilkist yakogo dozvolyalo ne tilki utrimuvati vijska na ostrovah ale i zbilshuvati dohidnu chastinu rimskogo byudzhetu v tomu chisli hlibom sillyu metalami strategichnimi produktami i rabami nizkoyi vtim na dumku antichnih avtoriv yakosti Vidpovidno i zusillya Rima u Drugij Punichnij vijni buli spryamovani na utrimannya v svoyih rukah ostrova yak dzherela strategichnih resursiv Karfagenu zh bulo neobhidno vibiti rimlyan z Sardiniyi shob prinajmni pozbaviti Rim dohodiv z ostrova a pri horoshomu rozkladi i samomu otrimuvati resursi nayavnih v Sardiniyi Protyagom dekilkoh soten rokiv Sardiniya znovu i znovu zminyuvala administrativnu vladu sho govorit pro trudnoshi z yakimi rimlyani stikalisya pri upravlinni ostrovom Karalis buv yedinim mistom z rimskimi civilnimi pravami v poselenni i ostriv chasto vikoristovuvavsya yak misce zaslannya na materik PrimitkiMastino Attilio Storia della Sardegna antica Il Maestrale Nuoro 2005 pg 68 Plinij ch III 7 85LiteraturaKovalev S I Istoriya Rima Kurs lekcij Leningrad Izdatelstvo LGU 1986 Nemirovskij A I Ladynin I A Novikov S Nikishin V Istoriya drevnego mira Vostok Greciya Rim 2010 Kempbell B Oksfordskij posibnik z voyennih dij u klasichnomu sviti Oxford University Press 2013 Razin E A Istoriya voennogo iskusstva 1999 Bagnall R et al Enciklopediya davnoyi istoriyi Vili Blekvell 2012PosilannyaSardinski epizodi Drugoyi Punichnoyi vijni 7 serpnya 2020 u Wayback Machine ros History of Sardinia 4 serpnya 2020 u Wayback Machine angl Outline of the History of Sardinia 24 kvitnya 2020 u Wayback Machine angl