Вльо́рська зато́ка (алб. Gjiri i Vlorës) — велика затока Адріатичного моря в Південній Європі. Затока відкрита до моря на північному заході, значною мірою оточена лагуною Нарта на півночі, Керавнійськими горами на сході й південному сході та півостровом Карабурун на південному заході. На березі затоки розташоване албанське місто Вльора.
40°25′41.999988100003″ пн. ш. 19°25′41.000016100002″ сх. д. / 40.42833° пн. ш. 19.42806° сх. д. | |
Назва на честь | Вльора |
---|---|
Прибережні країни | Албанія |
Максимальна глибина | 51 м |
ідентифікатори і посилання | |
Вльорська затока Вльорська затока (Албанія) | |
Вльорська затока у Вікісховищі |
Охорона природи
Затока забезпечує чудове середовище існування для великої кількості видів птахів і рослин і має статус важливої орнітологічної території.
Півострів Карабурун, що відділяє затоку від Адріатичного та Іонічного морів, є заповідною територією морського парку Карабурун-Сазан.
Вивчення Вльорської затоки було одним із головних проєктів факультету навігації Університету Вльори за останні кілька років.
Температура води у Вльорській затоці коливається від 15 °C в лютому до 25 °C у серпні (в окремі роки — до 28 °C)
Історія
В античні часи затока Вльора була південною межею Іллірійського узбережжя. Керавнійські гори на півдні утворювали природний кордон, що відокремлює Іллірію від Епіру. Прибережну зону затоки заселили давньогрецькі колоністи, які заснували поселення Орікум, Троніон та Аулон. Сліди іллірійських поселень виявлено біля підніжжя гірського пасма острова Карабурун та на рівнині Дукат на півдні затоки
У римські часи регіон ставав ареною деяких битв Цезаря. Існує припущення, що в ході громадянської війни проти Помпея Юлій Цезар перетнув Атлантику, вирушивши з Бриндізі і висадившись у Вльорській затоці, звідки попрямував на північ, де його війська зазнали поразки у битві при Діррахіумі (нині — Дуррес) 10 липня 48 р. до н. е. Птолемей згадує Аулон (Вльору) на території Тауланта.
Військова база
На Південно-західному краю затоки лежить гавань, у якій розташовано військово-морську базу Пашаліман (алб. Pashalimani).
У часи холодної війни з 1957 року СРСР розбудував у гавані власну військову базу. Проте з погіршенням радянсько-албанських відносин у 1961 році радянські війська було випроваджено із затоки, при цьому 4 з 12 радянських підводних човнів албанці залишили собі..
У ході заворушень 1997 року базу зруйнували, відновили у 2000-х у співпраці з Туреччиною. У 2022 році керівництво Албанії наголошувало на важливості бази для сил НАТО на тлі російської агресії проти України.
|
Список літератури
- BirdLife International. Vlora Bay, Karaburun Peninsula and Cika mountain. datazone.birdlife.org (англ.). с. 1.
- IUCN, , . Important Plant Areas of the south and east Mediterranean region (PDF). portals.iucn.org (англ.). с. 75.
- Management Plan for National Marine Park Karaburun-Sazan (PDF). mcpa.iwlearn.org (англ.). с. 10.
- UNIVERSITETI I VLORES 'Ismail Qemali' – Virtus Scientia Veritas. Univlora.edu.al. Архів оригіналу (PDF) за 3 лютого 2014. Процитовано 22 квітня 2013.
- Sea water temperature Vlora today | Albania. SeaTemperature.info (англ.). Процитовано 20 липня 2024.
- Shpuza, 2022, с. 553.
- Bejko та ін., 2015, с. 4.
- Zindel та ін., 2018, с. 346.
- Cabanes, 2008, с. 171.
- Malkin, 2001, с. 192—193.
- Papadopoulos, 2016, с. 440.
- Bejko та ін., 2015
- Longhurst, 2016, с. 132.
- Jaupaj, 2019, с. 81.
- Ограбление по-албански: как в 1961 году Албания украла у СССР 4 подлодки. Русская семерка (ru-RU) . 8 червня 2021. Архів оригіналу за 24 березня 2023. Процитовано 24 березня 2023.
- Kadam, Tanmay (28 травня 2022). "Up For Grabs": Russia's 'Most Strategic' Military Base That Gave Soviet Navy Access To East Med Offered To NATO. EURASIAN TIMES (амер.). Процитовано 20 липня 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vlo rska zato ka alb Gjiri i Vlores velika zatoka Adriatichnogo morya v Pivdennij Yevropi Zatoka vidkrita do morya na pivnichnomu zahodi znachnoyu miroyu otochena lagunoyu Narta na pivnochi Keravnijskimi gorami na shodi j pivdennomu shodi ta pivostrovom Karaburun na pivdennomu zahodi Na berezi zatoki roztashovane albanske misto Vlora Vlorska zatoka40 25 41 999988100003 pn sh 19 25 41 000016100002 sh d 40 42833 pn sh 19 42806 sh d 40 42833 19 42806Nazva na chestVloraPriberezhni krayini AlbaniyaMaksimalna glibina51 midentifikatori i posilannyaVlorska zatokaVlorska zatoka Albaniya Vlorska zatoka u Vikishovishi Zmist 1 Ohorona prirodi 2 Istoriya 3 Vijskova baza 4 Spisok literaturiOhorona prirodired Zatoka zabezpechuye chudove seredovishe isnuvannya dlya velikoyi kilkosti vidiv ptahiv i roslin i maye status vazhlivoyi ornitologichnoyi teritoriyi 1 2 Pivostriv Karaburun sho viddilyaye zatoku vid Adriatichnogo ta Ionichnogo moriv ye zapovidnoyu teritoriyeyu morskogo parku Karaburun Sazan 3 Vivchennya Vlorskoyi zatoki bulo odnim iz golovnih proyektiv fakultetu navigaciyi Universitetu Vlori za ostanni kilka rokiv 4 Temperatura vodi u Vlorskij zatoci kolivayetsya vid 15 C v lyutomu do 25 C u serpni v okremi roki do 28 C 5 Istoriyared V antichni chasi zatoka Vlora bula pivdennoyu mezheyu Illirijskogo uzberezhzhya Keravnijski gori na pivdni utvoryuvali prirodnij kordon sho vidokremlyuye Illiriyu vid Epiru 6 7 8 Priberezhnu zonu zatoki zaselili davnogrecki kolonisti yaki zasnuvali poselennya Orikum Tronion ta Aulon 9 10 11 Slidi illirijskih poselen viyavleno bilya pidnizhzhya girskogo pasma ostrova Karaburun ta na rivnini Dukat na pivdni zatoki 6 12 U rimski chasi region stavav arenoyu deyakih bitv Cezarya Isnuye pripushennya sho v hodi gromadyanskoyi vijni proti Pompeya Yulij Cezar peretnuv Atlantiku virushivshi z Brindizi i visadivshis u Vlorskij zatoci zvidki popryamuvav na pivnich de jogo vijska zaznali porazki u bitvi pri Dirrahiumi nini Durres 10 lipnya 48 r do n e 13 Ptolemej zgaduye Aulon Vloru na teritoriyi Taulanta 14 Vijskova bazared Na Pivdenno zahidnomu krayu zatoki lezhit gavan u yakij roztashovano vijskovo morsku bazu Pashaliman alb Pashalimani U chasi holodnoyi vijni z 1957 roku SRSR rozbuduvav u gavani vlasnu vijskovu bazu Prote z pogirshennyam radyansko albanskih vidnosin u 1961 roci radyanski vijska bulo viprovadzheno iz zatoki pri comu 4 z 12 radyanskih pidvodnih chovniv albanci zalishili sobi 15 U hodi zavorushen 1997 roku bazu zrujnuvali vidnovili u 2000 h u spivpraci z Turechchinoyu U 2022 roci kerivnictvo Albaniyi nagoloshuvalo na vazhlivosti bazi dlya sil NATO na tli rosijskoyi agresiyi proti Ukrayini 16 nbsp Istorichna karta zatoki 1573 roku nbsp Vid z povitrya nbsp Na zahodi soncya nbsp Port Vlora nbsp Panoramnij krayevidSpisok literaturired BirdLife International Vlora Bay Karaburun Peninsula and Cika mountain datazone birdlife org angl s 1 IUCN World Wide Fund for Nature Plantlife Important Plant Areas of the south and east Mediterranean region PDF portals iucn org angl s 75 Management Plan for National Marine Park Karaburun Sazan PDF mcpa iwlearn org angl s 10 UNIVERSITETI I VLORES Ismail Qemali Virtus Scientia Veritas Univlora edu al Arhiv originalu PDF za 3 lyutogo 2014 Procitovano 22 kvitnya 2013 Sea water temperature Vlora today Albania SeaTemperature info angl Procitovano 20 lipnya 2024 a b Shpuza 2022 s 553 Bejko ta in 2015 s 4 Zindel ta in 2018 s 346 Cabanes 2008 s 171 Malkin 2001 s 192 193 Papadopoulos 2016 s 440 Bejko ta in 2015 Longhurst 2016 s 132 Jaupaj 2019 s 81 Ograblenie po albanski kak v 1961 godu Albaniya ukrala u SSSR 4 podlodki Russkaya semerka ru RU 8 chervnya 2021 Arhiv originalu za 24 bereznya 2023 Procitovano 24 bereznya 2023 Kadam Tanmay 28 travnya 2022 Up For Grabs Russia s Most Strategic Military Base That Gave Soviet Navy Access To East Med Offered To NATO EURASIAN TIMES amer Procitovano 20 lipnya 2024 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vlorska zatoka amp oldid 43098787