Висота́ зву́ку — суб'єктивна оцінка якості звуку. Залежить, головним чином, від частоти звукових коливань. Чим більше частота коливань, тим вище звук. Для звуків з неперіодичними коливаннями (шумів) визначення висоти звуку ускладнено.
У музичній практиці розрізняють звуки з визначеною висотою та невизначеною висотою (див. також звук музичний). Висота звуку визначається частотою коливань основного тону (незалежно від амплітуди коливань складових) і фіксується як нота. Звуковисотна шкала поділяється на октави, октава поділяється на 12 півтонів. Звуковисотна шкала є логарифмічною — звуки, що відстоять один від одного на октаву зв'язані співвідношенням 1 : 2, звуки, що відстоять на півтону в темперованому строї зв'язані співвідношенням 1 : , тому арифметична різниця частот коливань сусідніх нот буде меншою в низькому регістрі й більшою у високому регістрі.
Ноти і частота коливань
Нижче подано таблицю відповідності музичних звуків частоті коливань їх основних тонів згідно зі стандартом А = 440 Гц,
Тон | Субконтроктава | Контроктава | Велика октава | Мала октава | Перша октава | Друга октава | Третя октава | Четверта октава | П'ята октава |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
H♯/C | 16,35 | 32,70 | 65,41 | 130,81 | 261,63 | 523,25 | 1046,50 | 2093,00 | 4186,01 |
C♯/D♭ | 17,32 | 34,65 | 69,30 | 138,59 | 277,18 | 554,37 | 1108,73 | 2217,46 | 4434,92 |
D | 18,35 | 36,71 | 73,42 | 146,83 | 293,66 | 587,33 | 1174,66 | 2349,32 | 4698,64 |
D♯/E♭ | 19,45 | 38,89 | 77,78 | 155,56 | 311,13 | 622,25 | 1244,51 | 2489,02 | 4978,03 |
E/F♭ | 20,60 | 41,20 | 82,41 | 164,81 | 329,63 | 659,26 | 1318,51 | 2637,02 | 5274,04 |
E♯/F | 21,83 | 43,65 | 87,31 | 174,61 | 349,23 | 698,46 | 1396,91 | 2793,83 | 5587,65 |
F♯/G♭ | 23,12 | 46,25 | 92,50 | 185,00 | 369,99 | 739,99 | 1479,98 | 2959,96 | 5919,91 |
G | 24,50 | 49,00 | 98,00 | 196,00 | 392,00 | 783,99 | 1567,99 | 3135,96 | 6271,93 |
G♯/A♭ | 25,96 | 51,91 | 103,83 | 207,65 | 415,30 | 830,61 | 1661,22 | 3322,44 | 6644,88 |
A | 27,50 | 55,00 | 110,00 | 220,00 | 440,00 | 880,00 | 1760,00 | 3520,00 | 7040,00 |
A♯/B | 29,14 | 58,27 | 116,54 | 233,08 | 466,16 | 932,33 | 1864,66 | 3729,31 | 7458,62 |
H/C♭ | 30,87 | 61,74 | 123,47 | 246,94 | 493,88 | 987,77 | 1975,53 | 3951,07 | 7902,13 |
Стандарти звуковисотної настройки
В музичній практиці для настройки музичних інструментів використовується камертон. Як правило використовуються камертони, що настроюють на звук «ля» першої октави, якій в сучасній музичній практиці відповідає частоті коливань основного тону 440 гц. Цей стандарт іноді позначається як «A440». Проте в історії музики цей стандарт коливався в значних межах. Наприклад, камертони, якими користувався Гендель, датовані 1740 роком, настроювались як A = а пізніше, в 1780, як A = , майже півтоном нижче.. Деякі сучасні колективи використовують дещо інші стандарти звуковисотності, наприклад Нью-Йоркський філармонічний оркестр та Бостонський симфонічний оркестр використовують A = 442 Hz.
Існують також , партії яких пишуться вище або нижче від їх реального звучання на певний інтервал. Наприклад, кларнет або труба, нота, позначена в нотах як «до», звучатиме як «сі-бемоль», тобто на тон нижче.
Діапазони музичних інструментів та голосів
В музичній практиці кожен інструмент, а також голос вокаліста характеризується діапазоном, що визначається нижньою і верхньою доступною для виконання нотою. Діапазони найпоширеніших музичних інструментів і академічних голосів можна представити такою таблицею:
Література
- Шип С. В. Музична форма від звуку до стилю [Текст]: навч. посіб. / С. В. Шип. — К. : Заповіт, 1998. — 368 с. — ISBN 966-7272-21-4 : Б. ц.
- Алдошина И., Приттс Р. Музыкальная акустика. Учебник. — СПб.: Композитор, 2006. — 720 с., ил.
Посилання
- Тон // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1912. — 1000 екз.
Примітки
- ARIA for ACID Pro v1.0 (software). Sony (), Garritan (ARIA). 2008. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 9 березня 2012.
Soft Synth Properties... About...
- Franz Nistl, Table of orchestra tunes [ 28 червня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Visota zvu ku sub yektivna ocinka yakosti zvuku Zalezhit golovnim chinom vid chastoti zvukovih kolivan Chim bilshe chastota kolivan tim vishe zvuk Dlya zvukiv z neperiodichnimi kolivannyami shumiv viznachennya visoti zvuku uskladneno U muzichnij praktici rozriznyayut zvuki z viznachenoyu visotoyu ta neviznachenoyu visotoyu div takozh zvuk muzichnij Visota zvuku viznachayetsya chastotoyu kolivan osnovnogo tonu nezalezhno vid amplitudi kolivan skladovih i fiksuyetsya yak nota Zvukovisotna shkala podilyayetsya na oktavi oktava podilyayetsya na 12 pivtoniv Zvukovisotna shkala ye logarifmichnoyu zvuki sho vidstoyat odin vid odnogo na oktavu zv yazani spivvidnoshennyam 1 2 zvuki sho vidstoyat na pivtonu v temperovanomu stroyi zv yazani spivvidnoshennyam 1 2 1 12 displaystyle sqrt 1 12 2 tomu arifmetichna riznicya chastot kolivan susidnih not bude menshoyu v nizkomu registri j bilshoyu u visokomu registri Noti i chastota kolivanNizhche podano tablicyu vidpovidnosti muzichnih zvukiv chastoti kolivan yih osnovnih toniv zgidno zi standartom A 440 Gc Ton Subkontroktava Kontroktava Velika oktava Mala oktava Persha oktava Druga oktava Tretya oktava Chetverta oktava P yata oktava H C 16 35 32 70 65 41 130 81 261 63 523 25 1046 50 2093 00 4186 01 C D 17 32 34 65 69 30 138 59 277 18 554 37 1108 73 2217 46 4434 92 D 18 35 36 71 73 42 146 83 293 66 587 33 1174 66 2349 32 4698 64 D E 19 45 38 89 77 78 155 56 311 13 622 25 1244 51 2489 02 4978 03 E F 20 60 41 20 82 41 164 81 329 63 659 26 1318 51 2637 02 5274 04 E F 21 83 43 65 87 31 174 61 349 23 698 46 1396 91 2793 83 5587 65 F G 23 12 46 25 92 50 185 00 369 99 739 99 1479 98 2959 96 5919 91 G 24 50 49 00 98 00 196 00 392 00 783 99 1567 99 3135 96 6271 93 G A 25 96 51 91 103 83 207 65 415 30 830 61 1661 22 3322 44 6644 88 A 27 50 55 00 110 00 220 00 440 00 880 00 1760 00 3520 00 7040 00 A B 29 14 58 27 116 54 233 08 466 16 932 33 1864 66 3729 31 7458 62 H C 30 87 61 74 123 47 246 94 493 88 987 77 1975 53 3951 07 7902 13Standarti zvukovisotnoyi nastrojkiDiv takozh Kamerton 440 Gc source source Pri problemah glyante v dovidku V muzichnij praktici dlya nastrojki muzichnih instrumentiv vikoristovuyetsya kamerton Yak pravilo vikoristovuyutsya kamertoni sho nastroyuyut na zvuk lya pershoyi oktavi yakij v suchasnij muzichnij praktici vidpovidaye chastoti kolivan osnovnogo tonu 440 gc Cej standart inodi poznachayetsya yak A440 Prote v istoriyi muziki cej standart kolivavsya v znachnih mezhah Napriklad kamertoni yakimi koristuvavsya Gendel datovani 1740 rokom nastroyuvalis yak A 422 5 Hz a piznishe v 1780 yak A 409 Hz majzhe pivtonom nizhche Deyaki suchasni kolektivi vikoristovuyut desho inshi standarti zvukovisotnosti napriklad Nyu Jorkskij filarmonichnij orkestr ta Bostonskij simfonichnij orkestr vikoristovuyut A 442 Hz Isnuyut takozh partiyi yakih pishutsya vishe abo nizhche vid yih realnogo zvuchannya na pevnij interval Napriklad klarnet abo truba nota poznachena v notah yak do zvuchatime yak si bemol tobto na ton nizhche Diapazoni muzichnih instrumentiv ta golosivV muzichnij praktici kozhen instrument a takozh golos vokalista harakterizuyetsya diapazonom sho viznachayetsya nizhnoyu i verhnoyu dostupnoyu dlya vikonannya notoyu Diapazoni najposhirenishih muzichnih instrumentiv i akademichnih golosiv mozhna predstaviti takoyu tabliceyu LiteraturaShip S V Muzichna forma vid zvuku do stilyu Tekst navch posib S V Ship K Zapovit 1998 368 s ISBN 966 7272 21 4 B c Aldoshina I Pritts R Muzykalnaya akustika Uchebnik SPb Kompozitor 2006 720 s il ISBN 5 7379 0298 6PosilannyaTon Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1912 1000 ekz PrimitkiARIA for ACID Pro v1 0 software Sony Garritan ARIA 2008 Arhiv originalu za 24 chervnya 2013 Procitovano 9 bereznya 2012 Soft Synth Properties About Franz Nistl Table of orchestra tunes 28 chervnya 2018 u Wayback Machine