У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Виговський Йоси ф Виго вський гербу Абданк у світі Іва н Костянти нови

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Виговський.

Йоси́ф Виго́вський гербу Абданк (у світі Іва́н Костянти́нович Виго́вський, пол. Józef Wyhowski herbu Abdank; ? — 1730) — єпископ Української греко-католицької церкви; з 1713 року — єпископ Луцький і Острозький.

Йосиф Виговський
Іван Костянтинович Виговський

Єпископ Луцький і Острозький

17 серпня 1713 — 1730

Церква:

Українська Греко-Католицька Церква

Попередник:

Йосиф Левицький

Наступник:

Теодозій Рудницький-Любенецький

Смерть:

1730

Батько:

Костянтин Остафійович Виговський

Мати:

княжна Регіна Іванівна Мещерська

Єпископська хіротонія:

17 серпня 1713

Життєпис

Владика Йосиф належав до давнього українського шляхетського роду Виговських гербу Абданк, був сином козацького турово-пінського полковника та генерального обозного Костянтина Виговського — рідного брата гетьмана Івана Виговського та княжни Регіни Мещерської.

Антоній Петрушевич повідомляє, що 17 серпня 1713 року митрополит Юрій Винницький разом із єпископом Левом Кишкою висвятили Йосифа Виговського на єпископа. За даними Юзефа Ґеровського (Польський біографічний словник), в отриманні посади йому сприяв, зокрема, маршалок Коронного трибуналу 1701 року Станіслав Лєдуховський (згідно польських джерел призначення на єпископа відбулось 17 серпня 1716 року).

Учасник Замойського синоду в 1720 році. 15 серпня 1727 року брав участь в обряді коронації ікони Підкамінської Богородиці в Підкамінському домініканському монастирі.

На прохання і кошти Йосифа Виговського в 1723–1724 роках відомий монах-іконописець Йов Кондзелевич спорудив вівтар у церкві в с. Махнівці Золочівського району. Про це досі зберігся напис на вівтарі: «Цей вівтар прикрасив коштом своїм його милість Йосиф Виговський, єпископ Луцький і Острозький, за відпущення гріхів своїх прабатьків і батьків, написався рукою недостойного Йова Кондзелевича, монаха монастиря Білостоцького».

Примітки

Блажейовський Д. Ієрархія Київської церкви (861-1996). – Львів : Каменяр, 1996. – С. 264.
Gierowski J. Ledóchowski Stanisław h. Szaława (ok. 1666—1725) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1972. — T. XVI/4. — Zeszyt 71. — S. 630—632. (пол.)
Barącz S. Rys dziejów zakonu kaznodziejskiego w Polsce [ 28 січня 2021 у Wayback Machine.]. — Lwów, 1861. — T. I. — S. 480—481. (пол.)
Barącz S. Dzieje klasztoru WW. OO. Dominikanów w Podkamieniu [ 28 січня 2021 у Wayback Machine.]. — Tarnopol : Druk. Józefa Pawłowskiego, 1870. — S. 174, 182. (пол.)
. Архів оригіналу за 25 травня 2011. Процитовано 18 червня 2011.

Джерела

Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [ 24 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 614. (пол.)

Це незавершена стаття про релігійного діяча чи діячку УГКЦ.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Блажейовський Д. Ієрархія Київської церкви (861-1996). – Львів : Каменяр, 1996. – С. 264.

[2] Gierowski J. Ledóchowski Stanisław h. Szaława (ok. 1666—1725) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1972. — T. XVI/4. — Zeszyt 71. — S. 630—632. (пол.)

[3] Barącz S. Rys dziejów zakonu kaznodziejskiego w Polsce [ 28 січня 2021 у Wayback Machine.]. — Lwów, 1861. — T. I. — S. 480—481. (пол.)

[4] Barącz S. Dzieje klasztoru WW. OO. Dominikanów w Podkamieniu [ 28 січня 2021 у Wayback Machine.]. — Tarnopol : Druk. Józefa Pawłowskiego, 1870. — S. 174, 182. (пол.)

[risu-5] . Архів оригіналу за 25 травня 2011. Процитовано 18 червня 2011.