Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ве́ста (лат. Vesta) — римська богиня домашнього вогнища й родинного життя, жіноча персоніфікація вогню. У греко-римському пантеоні відповідає грецькій богині Гестії. На додаток до вшанування ларів та пенатів, у кожній римській господі щодня поклонялись Весті.
| Веста | |
|---|---|
 | |
| Прізвисько | Saturnia |
| Місце проживання | Римський Форум |
| Батько | Сатурн |
| Мати | Опс |
| Брати, сестри | Юпітер, Нептун, Плутон, Юнона і Керера |
| |
Веста у міфах
Міфологічний образ Вести загалом повторює образ Гестії. Веста була старшою дочкою Сатурна (Урана чи Кроноса) і Реї (Геї). При народженні її проковтнув батько, але вона була звільнена Юпітером.
Одного разу хтивий Пріап, напівбог полів, побачивши сплячу Весту і думаючи, що його ніхто не бачить, підкрався до неї, бажаючи оволодіти нею. Але віслюк сатира Силена, що знаходився неподалік, обурившись, що Пріап збирається завдати образи такій поважній богині, почав так голосно кричати, що всі мешканці Олімпу прокинулися — і зухвалий напівбог повинен був відмовитися від свого наміру.
Культ Вести
Веста вважалася богинею, від якої залежить добробут родини і лад в будинку. Її символом було вогнище і часто воно також називалося Вестою як образ богині. З цієї причини кожен дім був її храмом. Катон Старший у II ст. до н. е., радив у своєму «Трактаті про Сільське Господарство» голові родини доглядати домашнє вогнище, тримати його у чистоті, обходити щовечора перед відходом до сну, та на календи, іди та нони прикрашати його вінком із квітів на честь Вести.
Особливо шанувалося вогнище в головному храмі Вести. Храм мав круглу форму та вважався центром Всесвіту. Цей храм, споруджений, згідно з переказом, Нумою Помпілієм, не мав статуї богині, але на вівтарі постійно пломенів вогонь, за яким стежили жриці. Вогонь був живим символом Вести та стійкості римського народу. Овідій писав:
У неї, так само, як у полум'я, немає ні тіла, ні образу, ні зображення.
Священний вогонь поновлювався від концентрування сонячних променів в увігнутому дзеркалі, що робило його не рукотворним, а начебто створеним самою богинею. Церемонія відбувалася щороку 1 березня, а 15 червня храм прибирали та очищали. Все сміття переносили у спеціальний погріб та зачиняли, щоб ніхто не міг увійти до нього. Перша половина цього дня вважалась нещасливою, і навіть жрицям Юнони, богині, що також захищала серце Римської Держави, не дозволялось розчісувати волосся чи обрізати нігті. Натомість друга половина дня вважалась щасливою та хорошим часом для укладання угод, одруження чи інших важливих подій. Римляни вірили, що Рим стоятиме, поки палатиме цей вогонь у храмі, а його згасання віщує велику біду для держави.
Жрицями Вести могли бути тільки незаймані дівчата — весталки, позаяк вогонь був символом чистоти й непорочності. У Весту вірили як непохитно чесну богиню, її іменем скріплювали угоди, таємниці, в її храмі зберігалии тексти заповітів. За довічну клятву зберігати цноту Весті була дарована перевага — їй приносили перші жертви й шанували в храмах усіх богів.
9 червня святкували , під час яких увінчували квітами присвячених Весті віслят. Під час свята римлянки здійснювали босоніж паломництво до храму богині й тут приносили їй жертви. У день цього святкування осли не використовувалися для роботи.
Література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Веста |
- Словник античної мітології / Упоряд. Козовик І. Я., Пономарів О. Д. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2006. — 312с.
- Joël Schmidt (2004). «Roman Mythology», ст. 20, Kent: Grange Books.
- Джіад Франчиа. Боги та Богині давньогрецької міфології. — Київ : Арт-видавництво "Небо", 2018.
- Циркин Ю. Б. Мифы Древнего Рима. — М.: ООО «Издательство Астрель»: ООО «Издательство АСТ», 2000. — 560 с: ил. — (Мифы народов мира).
Посилання
- Веста // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Див. також
- 4 Веста — астероїд, названий на честь богині.
- Любкер Ф. Saturnia // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1200.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vesta znachennya Ve sta lat Vesta rimska boginya domashnogo vognisha j rodinnogo zhittya zhinocha personifikaciya vognyu U greko rimskomu panteoni vidpovidaye greckij bogini Gestiyi Na dodatok do vshanuvannya lariv ta penativ u kozhnij rimskij gospodi shodnya poklonyalis Vesti VestaPrizvisko SaturniaMisce prozhivannya Rimskij ForumBatko SaturnMati OpsBrati sestri Yupiter Neptun Pluton Yunona i Kerera Mediafajli u Vikishovishi Vesta Gravyura epohi VidrodzhennyaVesta u mifahMifologichnij obraz Vesti zagalom povtoryuye obraz Gestiyi Vesta bula starshoyu dochkoyu Saturna Urana chi Kronosa i Reyi Geyi Pri narodzhenni yiyi prokovtnuv batko ale vona bula zvilnena Yupiterom Odnogo razu htivij Priap napivbog poliv pobachivshi splyachu Vestu i dumayuchi sho jogo nihto ne bachit pidkravsya do neyi bazhayuchi ovoloditi neyu Ale vislyuk satira Silena sho znahodivsya nepodalik oburivshis sho Priap zbirayetsya zavdati obrazi takij povazhnij bogini pochav tak golosno krichati sho vsi meshkanci Olimpu prokinulisya i zuhvalij napivbog povinen buv vidmovitisya vid svogo namiru Kult VestiZalishki hramu Vesti Vesta vvazhalasya bogineyu vid yakoyi zalezhit dobrobut rodini i lad v budinku Yiyi simvolom bulo vognishe i chasto vono takozh nazivalosya Vestoyu yak obraz bogini Z ciyeyi prichini kozhen dim buv yiyi hramom Katon Starshij u II st do n e radiv u svoyemu Traktati pro Silske Gospodarstvo golovi rodini doglyadati domashnye vognishe trimati jogo u chistoti obhoditi shovechora pered vidhodom do snu ta na kalendi idi ta noni prikrashati jogo vinkom iz kvitiv na chest Vesti Osoblivo shanuvalosya vognishe v golovnomu hrami Vesti Hram mav kruglu formu ta vvazhavsya centrom Vsesvitu Cej hram sporudzhenij zgidno z perekazom Numoyu Pompiliyem ne mav statuyi bogini ale na vivtari postijno plomeniv vogon za yakim stezhili zhrici Vogon buv zhivim simvolom Vesti ta stijkosti rimskogo narodu Ovidij pisav U neyi tak samo yak u polum ya nemaye ni tila ni obrazu ni zobrazhennya Svyashennij vogon ponovlyuvavsya vid koncentruvannya sonyachnih promeniv v uvignutomu dzerkali sho robilo jogo ne rukotvornim a nachebto stvorenim samoyu bogineyu Ceremoniya vidbuvalasya shoroku 1 bereznya a 15 chervnya hram pribirali ta ochishali Vse smittya perenosili u specialnij pogrib ta zachinyali shob nihto ne mig uvijti do nogo Persha polovina cogo dnya vvazhalas neshaslivoyu i navit zhricyam Yunoni bogini sho takozh zahishala serce Rimskoyi Derzhavi ne dozvolyalos rozchisuvati volossya chi obrizati nigti Natomist druga polovina dnya vvazhalas shaslivoyu ta horoshim chasom dlya ukladannya ugod odruzhennya chi inshih vazhlivih podij Rimlyani virili sho Rim stoyatime poki palatime cej vogon u hrami a jogo zgasannya vishuye veliku bidu dlya derzhavi Zhricyami Vesti mogli buti tilki nezajmani divchata vestalki pozayak vogon buv simvolom chistoti j neporochnosti U Vestu virili yak nepohitno chesnu boginyu yiyi imenem skriplyuvali ugodi tayemnici v yiyi hrami zberigalii teksti zapovitiv Za dovichnu klyatvu zberigati cnotu Vesti bula darovana perevaga yij prinosili pershi zhertvi j shanuvali v hramah usih bogiv 9 chervnya svyatkuvali pid chas yakih uvinchuvali kvitami prisvyachenih Vesti vislyat Pid chas svyata rimlyanki zdijsnyuvali bosonizh palomnictvo do hramu bogini j tut prinosili yij zhertvi U den cogo svyatkuvannya osli ne vikoristovuvalisya dlya roboti LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vesta Slovnik antichnoyi mitologiyi Uporyad Kozovik I Ya Ponomariv O D Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 312s Joel Schmidt 2004 Roman Mythology st 20 Kent Grange Books ISBN 1 840136 898 Dzhiad Franchia Bogi ta Bogini davnogreckoyi mifologiyi Kiyiv Art vidavnictvo Nebo 2018 Cirkin Yu B Mify Drevnego Rima M OOO Izdatelstvo Astrel OOO Izdatelstvo AST 2000 560 s il Mify narodov mira PosilannyaVesta Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Div takozh4 Vesta asteroyid nazvanij na chest bogini Lyubker F Saturnia Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 1200 d Track Q4249594d Track Q101490d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q24933120d Track Q30059240d Track Q1459210d Track Q45202911