Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Весола (пол. Wesoła) — район (дільниця) Варшави, розташована на крайньому сході польської столиці та на правому березі Вісли. На заході, північному заході та півдні межує з дільницями Рембертув (пол. Rembertów) і Вавер (пол. Wawer), на півночі та сході проходить адміністративна межа Варшави. Площа дільниці становить 22,94 км2. Кількість населення станом на 31 грудня 2014 — 24073 людини.
| Весола | |||
|---|---|---|---|
| — Дільниця Варшави — | |||
 | |||
| |||
| Країна |  | ||
| Воєводство | Мазовецьке | ||
| Повіт/Місто | Варшава | ||
| Уряд | |||
| - Голова | Едвард Клос | ||
| Площа | |||
| - Повна | 22,94 км² | ||
| Населення (2014) | |||
| - Усього | 24 073 | ||
| - Густота | 1049,4/км² | ||
| Часовий пояс | CET () | ||
| - Літній час | CEST () | ||
| Телефонний код(и) | +48 22 | ||
| Вебсайт: wesola.waw.pl | |||
 | |||
Історія
Поділ на райони
Дільниця Весола поділяється на шість районів (осєдле) — Воля Ґжибовська (пол. Wola Grzybowska), Весола—Центр (пол. Wesoła—Centrum), Ґрошувка (пол. Groszówka), Зєльона—Ґжибова (пол. Zielona—Grzybowa), Стара Мілосна (пол. Stara Miłosna) та Пляц Війська Польського (пол. Plac Wojska Polskiego).
Воля Ґжибовська
За однією з версій, назва району походить від прізвища варшавського старости (Ґжибовський), який був його власником. Початково являв собою поселення та фільварок, що адміністративно відносилися до ґміни Окунєв (пол. Okuniew). Від початку ХХ століття й до міжвоєнного періоду знаходився у власності принца Еммануеля Булгака. У 1905 тут було організовано пожежну частину. У 1968 район увійшов до складу міста Весола.
Весола—Центр
У часи пізнього Середньовіччя був частиною села Длуґа (пол. Wieś Długa), у XVII столітті перепідпорядкований ґміні Окунєв. Поселення виникло після того, як було завершене будівництво залізничної колії на Тереспіль. Тут для російських військ була побудована платформа, згодом вона перетворилася на залізничну станцію, яка, у свою чергу, стала центром формування поселення. У 1918 місцевість отримала назву Весола. Місцевість була тісно пов'язана з Варшавою — жителі Весолої їздили до польської столиці працювати. Наприкінці 1930-х тут почали активно будуватися вілли. Нині являє собою один міський конгломерат із Волею Ґжибовською.
Ґрошувка
Наймолодше поселення дільниці Весола. Свою назву отримало через низьку вартість тутешніх земель. У міжвоєнний період належала Еммануелю Булгаку (до цього володів поселенням Воля Ґжибовська). Є мало заселеною через несприятливий рельєф та значну залісненість території поселення. Через це Ґрошувка є одним з найбільш живописних поселень.
Зєльона—Ґжибова
У XVII столітті Ґжибова — невелике поселення. Поштовх до розвитку району дав шлях з Ґрохова до Станіславова, неподалік якого в свій час виникла корчма під назвою Зєльона. Біля корчми почало розростатися поселення з такою самою назвою. Сусідня Ґжибова станом на 1827 була дуже малочисельною — дванадцять мешканців та всього лише три будинки, Зєльона в 1895 нараховувала 68 мешканців. У 1795 тут виникла австрійська митниця, будівля якої збереглася до часів Другої світової війни (в 1944 знищена німецькими військами). В ХІХ столітті входило до складу ґміни Окунєв. 29 квітня 1917 тут були проведені військові навчання, учасником яких був тоді ще бригадир Юзеф Пілсудський — на честь цієї події в одній з частин району встановлено пам'ятний знак «Камінь Пілсудського». У міжвоєнний період (1920-ті роки) поселення Зєльона і Ґжибова відрізнялися низьким рівнем життя населення. Така ситуація зберігалася до 1930-х, коли тут почали зводити свої будинки мешканці польської столиці. У 1937 почалося будівництво школи.
Стара Мілосна
Є найбільш давнім з усіх поселень дільниці Весола — перші згадки в документах про нього датовані XIV століттям. Початкова назва, згідно з найбільш давніми документами, — Мілосіна (пол. Milosina), згодом вона трансформувалася в «Мілосна» (пол. Miłosna). Існує декілька версій походження назви поселення — від рослини, яка називається «мілошна» (пол. miłośna), від чоловічого імені Мілош (пол. Miłosz) або від жіночого імені Мілосна (пол. Miłosna). Після побудови залізничної станції Мілосна (Тереспільська залізнична колія) (кінець XIX — початок XX століття) поселення отримало назву Стара Мілосна. Є припущення, згідно з якими перші поселенці на території Старої Мілосної з'явилися не в XIV столітті, а набагато раніше.
У XVI столітті населення Старої Мілосної складалося переважно з дрібної шляхти. Власником значної частини земель поселення в першій половині XIX століття був тодішній міністр економіки принц Ксаверій Друцький-Любецький (пол. Ksawery Drucki-Lubecki). Його літня резиденція, розташована в цих місцях, була знищена під час битви під Ольшинкою 17 лютого 1831. Наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття була проведена парцеляція земель Старої Мілосної.
У 1915 після прориву російської лінії оборони німецькими військами тут виникла лінія оборони німців під назвою Варшавське Передмостя (нім. Bruckenkopf Warschau) (пол. Przedmoście Warszawy).
Міжвоєнний період був благополучним для Старої Мілосної. Однак під час Другої світової війни поселення було сильно зруйноване, з усіх його мешканців уціліло лише 150 чоловік. Нині місцевість характеризується сучасністю та стабільним розвитком.
Пляц Війська Польського
Біля полігону Рембертув, що належав Варшавському гарнізонові, до початку Першої світової війни існувала система казарм, у яких були розташовані російські війська. Після завершення війни російські казарми перетворилися на тилову частину полігону, у якій у міжвоєнні часи знаходилися штаб, військовий оркестр і торунський дивізіон вимірювальної артилерії (пол. Dywizjon Artylerii Pomiarowej). У 1930-х неподалік військових об'єктів почали з'являтися житлові споруди; у 1950-х було проведено розмежування між цивільними та військовими кварталами. Після завершення Другої світової війни, у 1949—56 тут розміщувався таємний об'єкт — штаб Центрального осередку формування військової інформації (пол. Centralny Ośrodek Szkolenia Informacji Wojskowej). У 1957 в казармах було розміщено 1-й піхотний полк 1-ї піхотної дивізії імені Тадеуша Костюшка, який під час війни брав участь у звільненні Праги (місцевість Варшави) (вересень 1944) та ряді інших військових акцій на території Польщі, а також битві за Берлін (квітень 1945). У 1994 був перетворений на 1-шу танкову бригаду імені Тадеуша Костюшка. На території району починаючи з 1970-х виникли сад-огород, торговельний павільйон, амфітеатр та клуб «Костюшковець». У 1993 була зведена нова школа, у 1996 — спортзал та каплиця. Район має також окрему парафію, організовану в 1996 у зв'язку зі створенням польової курії.
Друга світова війна та повоєнний період
Одразу після вторгнення німецьких військ до Польщі у вересні 1939 на території сучасної дільниці Весола розгорнулась активна підпільна діяльність. Восени 1941 на території Весолої почали готувати санітарок, які за сумісництвом були також і зв'язковими. У 1942—43 розпочали свою діяльність Школа Підхорунжих (пол. Szkoła Podchorążych), школа офіцерів молодшого командного складу (пол. Szkoła Młodszych Dowódców) та школа партизанів (пол. Szkoła Partyzantów). Майже всі мешканці Весолої належали до Польського Червоного Хреста. Місце дислокації Червоного Хреста використовувалося підпільниками для таємних зустрічей, переховування розшукуваних німецькою окупаційною адміністрацією та інших видів конспіраційної діяльності. Організатором підпільної боротьби з німецькими окупантами був Стефан Берент (позивний «Стеб»), він також є засновником П'ятої роти Армії Крайової полку «Демби», до якої в 1942 долучився взвод Армії Крайової зі Старої Мілосни. Станом на 1942 П'ята рота складалася з трьох взводів, у 1944 чисельність її досягла ста солдатів.
У липні 1944 Весола була замінована німецькими військами, всі її мешканці виселені. Це було зроблено під час створення німецької лінії оборони. Мешканці Весолої були поселені в таборі, що знаходився у Прушкові, та Рембертові.
У 1952 була створена ґміна Весола, яка увійшла до складу Варшавського повіту. Ґміна включала в себе громади Стара Мілосна, Шкопувка (пол. Szkopówka), Весола та Зєльона Ґжибовська, які перед цим входили до складу ґміни Сулеювек, та Погулянка (пол. Pohulanka), вилучена зі складу ґміни Вйонзовна (пол. Wiązowna). У 1957 увійшла до складу Отвоцького повіту. 17 грудня 1968 розпорядженням Голови Ради Міністрів було утворено місто Весола, яке адміністративно відносилося до Варшавського воєводства. 27 жовтня 2002 Весола стала дільницею Варшави.
Кордони
Дільниця Весола межує:
Пам'ятки архітектури
- Церква Божого Провидіння (пол. Kościół parafialny Opatrzności Bożej w Wesołej)
- Церква св. Антонія Падевського (пол. Kościół parafialny św. Antoniego Padewskiego w Starej Miłośnie)
- Корчма на території Старої Мілосни (пол. Zajazd w Starej Miłośnie)
- Будинок ХІХ століття у Старій Мілосні (пол. Czworak w Starej Miłośnie)
- Довоєнні вілли на території Весолої
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Весола |
- Офіційний сайт дільниці Весола (пол.)
- Сайт Warszawikia (пол.)
- Сайт Головного статистичного управління (пол.)
- Розпорядження Голови Ради Міністрів 3 травня 1952 стосовно зміни кордонів та назв деяких ґмін Варшавського повіту (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vesola pol Wesola rajon dilnicya Varshavi roztashovana na krajnomu shodi polskoyi stolici ta na pravomu berezi Visli Na zahodi pivnichnomu zahodi ta pivdni mezhuye z dilnicyami Rembertuv pol Rembertow i Vaver pol Wawer na pivnochi ta shodi prohodit administrativna mezha Varshavi Plosha dilnici stanovit 22 94 km2 Kilkist naselennya stanom na 31 grudnya 2014 24073 lyudini Vesola Dilnicya Varshavi Stanciya Vesola peron Stanciya Vesola peron GerbKrayinaVoyevodstvoMazoveckePovit MistoVarshavaUryad GolovaEdvard KlosPlosha Povna 22 94 km Naselennya 2014 Usogo 24 073 Gustota 1049 4 km Chasovij poyas CET UTC 1 Litnij chas CEST UTC 2 Telefonnij kod i 48 22Vebsajt wesola waw plVesola na karti VarshaviVesola na karti VarshaviIstoriyaRajoni dilnici VesolaPerehrestya vulic Vspulna ta Brata Alberta Sichen 2005Vulicya Armiyi KrajovoyiVulicya Generala SikorskogoStanciya Varshava Volya GzhibovskaVulicya Generala SikorskogoCerkva u Starij MilosniPodil na rajoni Dilnicya Vesola podilyayetsya na shist rajoniv osyedle Volya Gzhibovska pol Wola Grzybowska Vesola Centr pol Wesola Centrum Groshuvka pol Groszowka Zyelona Gzhibova pol Zielona Grzybowa Stara Milosna pol Stara Milosna ta Plyac Vijska Polskogo pol Plac Wojska Polskiego Volya Gzhibovska Za odniyeyu z versij nazva rajonu pohodit vid prizvisha varshavskogo starosti Gzhibovskij yakij buv jogo vlasnikom Pochatkovo yavlyav soboyu poselennya ta filvarok sho administrativno vidnosilisya do gmini Okunyev pol Okuniew Vid pochatku HH stolittya j do mizhvoyennogo periodu znahodivsya u vlasnosti princa Emmanuelya Bulgaka U 1905 tut bulo organizovano pozhezhnu chastinu U 1968 rajon uvijshov do skladu mista Vesola Vesola Centr U chasi piznogo Serednovichchya buv chastinoyu sela Dluga pol Wies Dluga u XVII stolitti perepidporyadkovanij gmini Okunyev Poselennya viniklo pislya togo yak bulo zavershene budivnictvo zaliznichnoyi koliyi na Terespil Tut dlya rosijskih vijsk bula pobudovana platforma zgodom vona peretvorilasya na zaliznichnu stanciyu yaka u svoyu chergu stala centrom formuvannya poselennya U 1918 miscevist otrimala nazvu Vesola Miscevist bula tisno pov yazana z Varshavoyu zhiteli Vesoloyi yizdili do polskoyi stolici pracyuvati Naprikinci 1930 h tut pochali aktivno buduvatisya villi Nini yavlyaye soboyu odin miskij konglomerat iz Voleyu Gzhibovskoyu Groshuvka Najmolodshe poselennya dilnici Vesola Svoyu nazvu otrimalo cherez nizku vartist tuteshnih zemel U mizhvoyennij period nalezhala Emmanuelyu Bulgaku do cogo volodiv poselennyam Volya Gzhibovska Ye malo zaselenoyu cherez nespriyatlivij relyef ta znachnu zalisnenist teritoriyi poselennya Cherez ce Groshuvka ye odnim z najbilsh zhivopisnih poselen Zyelona Gzhibova U XVII stolitti Gzhibova nevelike poselennya Poshtovh do rozvitku rajonu dav shlyah z Grohova do Stanislavova nepodalik yakogo v svij chas vinikla korchma pid nazvoyu Zyelona Bilya korchmi pochalo rozrostatisya poselennya z takoyu samoyu nazvoyu Susidnya Gzhibova stanom na 1827 bula duzhe malochiselnoyu dvanadcyat meshkanciv ta vsogo lishe tri budinki Zyelona v 1895 narahovuvala 68 meshkanciv U 1795 tut vinikla avstrijska mitnicya budivlya yakoyi zbereglasya do chasiv Drugoyi svitovoyi vijni v 1944 znishena nimeckimi vijskami V HIH stolitti vhodilo do skladu gmini Okunyev 29 kvitnya 1917 tut buli provedeni vijskovi navchannya uchasnikom yakih buv todi she brigadir Yuzef Pilsudskij na chest ciyeyi podiyi v odnij z chastin rajonu vstanovleno pam yatnij znak Kamin Pilsudskogo U mizhvoyennij period 1920 ti roki poselennya Zyelona i Gzhibova vidriznyalisya nizkim rivnem zhittya naselennya Taka situaciya zberigalasya do 1930 h koli tut pochali zvoditi svoyi budinki meshkanci polskoyi stolici U 1937 pochalosya budivnictvo shkoli Stara Milosna Ye najbilsh davnim z usih poselen dilnici Vesola pershi zgadki v dokumentah pro nogo datovani XIV stolittyam Pochatkova nazva zgidno z najbilsh davnimi dokumentami Milosina pol Milosina zgodom vona transformuvalasya v Milosna pol Milosna Isnuye dekilka versij pohodzhennya nazvi poselennya vid roslini yaka nazivayetsya miloshna pol milosna vid cholovichogo imeni Milosh pol Milosz abo vid zhinochogo imeni Milosna pol Milosna Pislya pobudovi zaliznichnoyi stanciyi Milosna Terespilska zaliznichna koliya kinec XIX pochatok XX stolittya poselennya otrimalo nazvu Stara Milosna Ye pripushennya zgidno z yakimi pershi poselenci na teritoriyi Staroyi Milosnoyi z yavilisya ne v XIV stolitti a nabagato ranishe U XVI stolitti naselennya Staroyi Milosnoyi skladalosya perevazhno z dribnoyi shlyahti Vlasnikom znachnoyi chastini zemel poselennya v pershij polovini XIX stolittya buv todishnij ministr ekonomiki princ Ksaverij Druckij Lyubeckij pol Ksawery Drucki Lubecki Jogo litnya rezidenciya roztashovana v cih miscyah bula znishena pid chas bitvi pid Olshinkoyu 17 lyutogo 1831 Naprikinci HIH na pochatku HH stolittya bula provedena parcelyaciya zemel Staroyi Milosnoyi U 1915 pislya prorivu rosijskoyi liniyi oboroni nimeckimi vijskami tut vinikla liniya oboroni nimciv pid nazvoyu Varshavske Peredmostya nim Bruckenkopf Warschau pol Przedmoscie Warszawy Mizhvoyennij period buv blagopoluchnim dlya Staroyi Milosnoyi Odnak pid chas Drugoyi svitovoyi vijni poselennya bulo silno zrujnovane z usih jogo meshkanciv ucililo lishe 150 cholovik Nini miscevist harakterizuyetsya suchasnistyu ta stabilnim rozvitkom Plyac Vijska Polskogo Bilya poligonu Rembertuv sho nalezhav Varshavskomu garnizonovi do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni isnuvala sistema kazarm u yakih buli roztashovani rosijski vijska Pislya zavershennya vijni rosijski kazarmi peretvorilisya na tilovu chastinu poligonu u yakij u mizhvoyenni chasi znahodilisya shtab vijskovij orkestr i torunskij divizion vimiryuvalnoyi artileriyi pol Dywizjon Artylerii Pomiarowej U 1930 h nepodalik vijskovih ob yektiv pochali z yavlyatisya zhitlovi sporudi u 1950 h bulo provedeno rozmezhuvannya mizh civilnimi ta vijskovimi kvartalami Pislya zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni u 1949 56 tut rozmishuvavsya tayemnij ob yekt shtab Centralnogo oseredku formuvannya vijskovoyi informaciyi pol Centralny Osrodek Szkolenia Informacji Wojskowej U 1957 v kazarmah bulo rozmisheno 1 j pihotnij polk 1 yi pihotnoyi diviziyi imeni Tadeusha Kostyushka yakij pid chas vijni brav uchast u zvilnenni Pragi miscevist Varshavi veresen 1944 ta ryadi inshih vijskovih akcij na teritoriyi Polshi a takozh bitvi za Berlin kviten 1945 U 1994 buv peretvorenij na 1 shu tankovu brigadu imeni Tadeusha Kostyushka Na teritoriyi rajonu pochinayuchi z 1970 h vinikli sad ogorod torgovelnij paviljon amfiteatr ta klub Kostyushkovec U 1993 bula zvedena nova shkola u 1996 sportzal ta kaplicya Rajon maye takozh okremu parafiyu organizovanu v 1996 u zv yazku zi stvorennyam polovoyi kuriyi Druga svitova vijna ta povoyennij period Odrazu pislya vtorgnennya nimeckih vijsk do Polshi u veresni 1939 na teritoriyi suchasnoyi dilnici Vesola rozgornulas aktivna pidpilna diyalnist Voseni 1941 na teritoriyi Vesoloyi pochali gotuvati sanitarok yaki za sumisnictvom buli takozh i zv yazkovimi U 1942 43 rozpochali svoyu diyalnist Shkola Pidhorunzhih pol Szkola Podchorazych shkola oficeriv molodshogo komandnogo skladu pol Szkola Mlodszych Dowodcow ta shkola partizaniv pol Szkola Partyzantow Majzhe vsi meshkanci Vesoloyi nalezhali do Polskogo Chervonogo Hresta Misce dislokaciyi Chervonogo Hresta vikoristovuvalosya pidpilnikami dlya tayemnih zustrichej perehovuvannya rozshukuvanih nimeckoyu okupacijnoyu administraciyeyu ta inshih vidiv konspiracijnoyi diyalnosti Organizatorom pidpilnoyi borotbi z nimeckimi okupantami buv Stefan Berent pozivnij Steb vin takozh ye zasnovnikom P yatoyi roti Armiyi Krajovoyi polku Dembi do yakoyi v 1942 doluchivsya vzvod Armiyi Krajovoyi zi Staroyi Milosni Stanom na 1942 P yata rota skladalasya z troh vzvodiv u 1944 chiselnist yiyi dosyagla sta soldativ U lipni 1944 Vesola bula zaminovana nimeckimi vijskami vsi yiyi meshkanci viseleni Ce bulo zrobleno pid chas stvorennya nimeckoyi liniyi oboroni Meshkanci Vesoloyi buli poseleni v tabori sho znahodivsya u Prushkovi ta Rembertovi U 1952 bula stvorena gmina Vesola yaka uvijshla do skladu Varshavskogo povitu Gmina vklyuchala v sebe gromadi Stara Milosna Shkopuvka pol Szkopowka Vesola ta Zyelona Gzhibovska yaki pered cim vhodili do skladu gmini Suleyuvek ta Pogulyanka pol Pohulanka viluchena zi skladu gmini Vjonzovna pol Wiazowna U 1957 uvijshla do skladu Otvockogo povitu 17 grudnya 1968 rozporyadzhennyam Golovi Radi Ministriv bulo utvoreno misto Vesola yake administrativno vidnosilosya do Varshavskogo voyevodstva 27 zhovtnya 2002 Vesola stala dilniceyu Varshavi KordoniDilnicya Vesola mezhuye na pivnochi z mistom Zelonka na pivdni z gminoyu Vjonzovna na zahodi z dilnicyami Rembertuv i Vaver na shodi z mistom SuleyuvekPam yatki arhitekturiCerkva Bozhogo Providinnya pol Kosciol parafialny Opatrznosci Bozej w Wesolej Cerkva sv Antoniya Padevskogo pol Kosciol parafialny sw Antoniego Padewskiego w Starej Milosnie Korchma na teritoriyi Staroyi Milosni pol Zajazd w Starej Milosnie Budinok HIH stolittya u Starij Milosni pol Czworak w Starej Milosnie Dovoyenni villi na teritoriyi VesoloyiPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu VesolaOficijnij sajt dilnici Vesola pol Sajt Warszawikia pol Sajt Golovnogo statistichnogo upravlinnya pol Rozporyadzhennya Golovi Radi Ministriv 3 travnya 1952 stosovno zmini kordoniv ta nazv deyakih gmin Varshavskogo povitu pol