Ве рша різновид риболовної снасті з вербової лози В народі її називають ще кошуля Має вигляд каркасної конструкції лійко

Ве́рша — різновид риболовної снасті з вербової лози. В народі її називають ще кошуля. Має вигляд каркасної конструкції лійкоподібної форми, щоб риба, яка запливе досередини, не могла розвернутися. Завжди плелася із пруття ця так звана пастка конусоподібної форми. Складалася з двох чи більше поперечних обручів, поздовжніх лозин та вузької горловини. Встановлювалася лише в ставку чи болоті тільки на ніч. У ріках її було заборонено використовувати. Може бути використана для лову риби за відсутності інших снастей. Вважається одним з найдавніших рибальських знарядь. Широко вживалася в Україні у давні часи, що знайшло відображення в фольклорі та українській фразеології, й досі активно використовується в місцях, віддалених від цивілізації. Застосовується також для лову крабів.

Верша

Верша у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Верша (значення).

Верші існують двох видів: з отвором для виймання риби, який затуляють корком, сіном, соломою чи ганчір'ям, або без такого отвору (такі верші були менші за розміром).

Див. також

Ятір

Примітки

Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник. — 2 -е вид./А. П. Пономарьов, Л. Ф. Артюх, Т. В. Косміна та ін. К.: Либідь, 1994. — с.52
Фразеологічний словник української мови

Посилання

«Верша» в Академічному тлумачному словнику української мови
Приклади вживання та фразеологізми

Це незавершена стаття про рибальство.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник. — 2 -е вид./А. П. Пономарьов, Л. Ф. Артюх, Т. В. Косміна та ін. К.: Либідь, 1994. — с.52

[2] Фразеологічний словник української мови