Верхні Ремети село в Великоберезькій громаді Берегівського району Закарпатської області України село Верхні Ремети Типов

Верхні Ремети — село в Великоберезькій громаді Берегівського району Закарпатської області України.

село Верхні Ремети
Типовий угорський будинок в Верхніх Реметах
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Берегівський район
Рада	Великоберезька громада
Код КАТОТТГ	UA21020050030079342
Основні дані
Засноване	1329
Населення	489
Площа	1,12 км²
Густота населення	436,61 осіб/км²
Поштовий індекс	90241
Телефонний код	+380 03141
Географічні дані
Географічні координати	48°16′01″ пн. ш. 22°51′38″ сх. д. / 48.26694° пн. ш. 22.86056° сх. д. / 48.26694; 22.86056Координати: 48°16′01″ пн. ш. 22°51′38″ сх. д. / 48.26694° пн. ш. 22.86056° сх. д. / 48.26694; 22.86056
Середня висота над рівнем моря	135 м


Місцева влада
Адреса ради	90241 с. Нижні Ремети, вул.Центральна, 27
Карта
Верхні Ремети
Верхні Ремети
Мапа

Верхні Ремети у Вікісховищі

Географія

Село розташована на північний схід від м. Берегове на правому березі річки Боржава, між селами Нижні Ремети та Хмільник.

Історія

На підвищення біля села — дев'ять курганів невідомого часу. На території села виявлено поселення і могильник доби заліза (VI—III століть до нашої ери).

На місці нинішнього села було поселення Грабки. Під час татарської навали Грабки були вщент зруйновані; тільки в XIV—XV століттях на цьому місці виникло нове поселення.

Відомо, що назва походить від угорського слова «remete», що означає віддалений, усамітнений. Виникнення села угорські історики пов'язують із виникненням монастиря. А самі селяни,стверджують що колись в їхньому селі переховувався скинутий з трону угорський король.Село розкинулося недалеко від центру колишнього королівського лісу, близько до якого королева Єлизавета в 1329 році монастирю Св. Павла дала привілеї користуватися млином.В селі їх було декілька.

Верхні Ремети остаточно було засновано сім'єю Шенборнів, які наприкінці XVIII ст. заснували тут маєток (угорськ. — майор) та встановили млин на річці Боржава. Наприкінці ХІХ ст. населення нового села вже дорівнювало населенню Нижніх Реміт, втім, згодом поступилось ним.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 574 особи, з яких 281 чоловік та 293 жінки.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 478 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	97,96 %
російська	1,02 %
угорська	1,02 %

Ахітектура

В селі є цікава дерев'яна дзвіниця із дзвоном, збудована окремо від церкви, орієнтовно — на початку ХХ ст. За свідченнями місцевих мешканців, у минулому, за відсутності церкви в селі, ця споруда використовувалась мешканцями в релігійних святах.

Як у Нижніх, так і у Верхніх Реметах збереглося багато будинків, збудованих в традиційному угорському стилі, віком понад сто років.

В селі діє збудована декілька років тому греко-католицька церква. До будівництва якої доклала чималої ідейної та, в тому числі, фінансової підтримки Боднар (Баєр) Ельза Іванівна.Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: теги без назви повинні мати якийсь вміст

У 1756 році поблизу руїн монастиря у селі споруджено храм, який стоїть тут ще й до сьогодні. Кошти для ремонту церкви часто висилали заробітчани з Сполучених Штатів Америки.

Соціальна сфера

У селі знаходиться база відпочинку «Лісова Дача» ПрАТ «Закарпаттяобленерго» та дитячий табір «Energy».

Туристичні місця

- місце старого монастиря

- маєток графа Шенборна

- храм 1756 року

- база відпочинку «Лісова Дача»

- дев'ять курганів невідомого часу

- поселення і могильник доби заліза (VI—III століть до нашої ери).

Уродженці

Троян Михайло Васильович (1923—1987) — український радянський історик; дослідник історії Угорщини та Закарпаття.

Див. також

Боржавська вузькоколійна залізниця, колія якої проходить через Нижні та Верхні Ремети

Примітки

. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

Джерела

Архітектурні, історичні та природні цінності Берегівщини

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[населення_1989-1] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[населення_2001-2] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[населення_2001_мова-3] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.