Стари́й Ки́їв (Ве́рхнє мі́сто, іноді Старе́ мі́сто ) — історична місцевість в центрі Києва, адміністративно-територіально належить до сьогоднішнього Шевченківського району, найдавніша частина міста. Орієнтовні межі — Андріївська церква, Володимирська гірка, Майдан Незалежності, Золоті ворота, Київський велотрек, Львівська площа. Головні площі і вулиці — Софійська і Михайлівська площі, вулиці Володимирська, Велика Житомирська, Ярославів Вал. Включає до себе літописні місто Ярослава, місто Володимира.
Старий Київ | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
50°27′12″ пн. ш. 30°30′57″ сх. д. / 50.453528° пн. ш. 30.516056° сх. д.Координати: 50°27′12″ пн. ш. 30°30′57″ сх. д. / 50.453528° пн. ш. 30.516056° сх. д. | ||||
Країна | Україна | |||
Адмінодиниця | Київ | |||
Карта | ||||
Старий Київ Старий Київ (Київ) |
В ширшому смислі Старим Києвом також називають «Старий Київ на Святих Горах» на Правобережжі Дніпра у порівнянні з Новим Києвом на Лівобережжі, історичному Задніпров’ї або «старі, центральні райони» Києва на противагу «новим» (Нивки, Борщагівка, Солом‘янка, Теремки) або пригородам.
Історія та міфологія
Старий Київ є історичним ядром Києва. З Андріївською горою пов'язана легенда про Св. Андрія Первозваного, який дві тисячі років тому пророкував появу Києва:
Бачите гори оці? Яка на горах цих возсія благодать Божа, і має бути го́род великий, і багато церков Бог воздвигне. Оригінальний текст (давньоруська) видите горы сиꙗ . ꙗко на сихъ горахъ въсиꙗеть блгд҃ть б͠жиꙗ . имать и городъ великъ быти . и ц͠ркви мьногы имат̾ б͠ъ въздвигнѹти . | ||
— «Повість врем'яних літ», переклад В. В. Яременка |
Саме на території Старого Києва збудовано першу кам'яну церкву Русі — Десятинну церкву (кінець X століття), тут ще за часів Київської Русі виникла перша школа і перша школа для дівчат за сприяння сестри Мономаха . Поблизу Андріївської церкви знаходилося декілька князівських палаців. До міста вели декілька воріт: Лядські, Жидівські, Золоті (руїни збереглися), Софійські, існував в'їзд з боку Подолу. Територія зруйнована 1240 року під час нападу монголо-татар. У ті часи більшість кам'яних храмів і монастирів було знищено.
У XVII столітті на території Старого Києва виникають слобідки, де проживає московське військо. У 1830—1850-х роках місцина переплановується, проводяться археологічні дослідження, які дали змогу відкрити рештки Золотих воріт, Ірининської церкви. Відтоді сюди переноситься управлінський і діловий центр Києва. 1 липня 1894 року електричний трамвай з'єднав Думську площу (тепер Майдан Незалежності) і Сінну площу (тепер Львівська площа) по Великій Житомирській вулиці. У 1905 році відкрився фунікулер, що зв'язує Поділ з Верхнім містом.
На території Старого Києва збереглися унікальні пам'ятки, що є перлинами культурної та духовної спадщини України: Софійський собор (приблизно 1017—1032 роки) та споруди колишнього Софійського монастиря (кінець XVII — середина XVIII століття), руїни Золотих воріт (після XI століття), Михайлівський Золотоверхий собор (XII століття, відбудований у 1997—2001 роках), Андріївська церква (середина XVIII століття). Збереглися численні житлові та громадські споруди середини XIX — першої половини XX століття. У 1930-ті роки існували проекти докорінної перебудови цього району, однак ці проекти реалізовані не були (однак було знищено Михайлівський Золотоверхий собор, Трьохсвятительську, Георгіївську та Десятинну церкви).
Сьогодення
У наш час цей район — діловий центр міста, туристичний центр Києва. Тут діють Музей історії України, Софійський музей-заповідник, Музей духовної спадщини (експонуються ікони починаючи з XIV століття). Територія поблизу Андріївської церкви оголошена заповідною.
У 2011 році на телеканалі про цю історичну місцевість був показаний документальний телесеріал «Старий Київ», що з 2016 року розміщений на відеохостингу YouTube.
Галерея
Панорами
Примітки
- ПВЛ
- Старий Київ - YouTube
Джерела
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — 352 с. — .
- Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — 704 с., ил. (рос.)
- Іванцов І. О. Стародавній Київ / Ред. Ю. В. Павленко; упорядн. Г. І. Іванцова-Костенко. — К.: Фенікс, 2003. - 255 с., іл. — .
- Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання / Л. А. Пономаренко, О. О. Різник — К. : Видавництво «Павлім», 2003. — 124 с. : іл. — .
- Веб-енциклопедія Києва.
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stari j Ki yiv Ve rhnye mi sto inodi Stare mi sto istorichna miscevist v centri Kiyeva administrativno teritorialno nalezhit do sogodnishnogo Shevchenkivskogo rajonu najdavnisha chastina mista Oriyentovni mezhi Andriyivska cerkva Volodimirska girka Majdan Nezalezhnosti Zoloti vorota Kiyivskij velotrek Lvivska plosha Golovni ploshi i vulici Sofijska i Mihajlivska ploshi vulici Volodimirska Velika Zhitomirska Yaroslaviv Val Vklyuchaye do sebe litopisni misto Yaroslava misto Volodimira Starij KiyivZagalna informaciya50 27 12 pn sh 30 30 57 sh d 50 453528 pn sh 30 516056 sh d 50 453528 30 516056 Koordinati 50 27 12 pn sh 30 30 57 sh d 50 453528 pn sh 30 516056 sh d 50 453528 30 516056Krayina UkrayinaAdminodinicya KiyivKartaStarij KiyivStarij Kiyiv Kiyiv U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Stare Misto Seredmistya Kiyeva Gorodok Kiya Gorod Volodimira Gorod Yaroslava V shirshomu smisli Starim Kiyevom takozh nazivayut Starij Kiyiv na Svyatih Gorah na Pravoberezhzhi Dnipra u porivnyanni z Novim Kiyevom na Livoberezhzhi istorichnomu Zadniprov yi abo stari centralni rajoni Kiyeva na protivagu novim Nivki Borshagivka Solom yanka Teremki abo prigorodam Istoriya ta mifologiyaStare misto 1888 rik Starij Kiyiv ye istorichnim yadrom Kiyeva Z Andriyivskoyu goroyu pov yazana legenda pro Sv Andriya Pervozvanogo yakij dvi tisyachi rokiv tomu prorokuvav poyavu Kiyeva Bachite gori oci Yaka na gorah cih vozsiya blagodat Bozha i maye buti go rod velikij i bagato cerkov Bog vozdvigne Originalnij tekst davnoruska vidite gory siꙗ ꙗko na sih gorah vsiꙗet blgd t b zhiꙗ imat i gorod velik byti i c rkvi mnogy imat b vzdvignѹti Povist vrem yanih lit pereklad V V Yaremenka Same na teritoriyi Starogo Kiyeva zbudovano pershu kam yanu cerkvu Rusi Desyatinnu cerkvu kinec X stolittya tut she za chasiv Kiyivskoyi Rusi vinikla persha shkola i persha shkola dlya divchat za spriyannya sestri Monomaha Poblizu Andriyivskoyi cerkvi znahodilosya dekilka knyazivskih palaciv Do mista veli dekilka vorit Lyadski Zhidivski Zoloti ruyini zbereglisya Sofijski isnuvav v yizd z boku Podolu Teritoriya zrujnovana 1240 roku pid chas napadu mongolo tatar U ti chasi bilshist kam yanih hramiv i monastiriv bulo znisheno U XVII stolitti na teritoriyi Starogo Kiyeva vinikayut slobidki de prozhivaye moskovske vijsko U 1830 1850 h rokah miscina pereplanovuyetsya provodyatsya arheologichni doslidzhennya yaki dali zmogu vidkriti reshtki Zolotih vorit Irininskoyi cerkvi Vidtodi syudi perenositsya upravlinskij i dilovij centr Kiyeva 1 lipnya 1894 roku elektrichnij tramvaj z yednav Dumsku ploshu teper Majdan Nezalezhnosti i Sinnu ploshu teper Lvivska plosha po Velikij Zhitomirskij vulici U 1905 roci vidkrivsya funikuler sho zv yazuye Podil z Verhnim mistom Na teritoriyi Starogo Kiyeva zbereglisya unikalni pam yatki sho ye perlinami kulturnoyi ta duhovnoyi spadshini Ukrayini Sofijskij sobor priblizno 1017 1032 roki ta sporudi kolishnogo Sofijskogo monastirya kinec XVII seredina XVIII stolittya ruyini Zolotih vorit pislya XI stolittya Mihajlivskij Zolotoverhij sobor XII stolittya vidbudovanij u 1997 2001 rokah Andriyivska cerkva seredina XVIII stolittya Zbereglisya chislenni zhitlovi ta gromadski sporudi seredini XIX pershoyi polovini XX stolittya U 1930 ti roki isnuvali proekti dokorinnoyi perebudovi cogo rajonu odnak ci proekti realizovani ne buli odnak bulo znisheno Mihajlivskij Zolotoverhij sobor Trohsvyatitelsku Georgiyivsku ta Desyatinnu cerkvi SogodennyaU nash chas cej rajon dilovij centr mista turistichnij centr Kiyeva Tut diyut Muzej istoriyi Ukrayini Sofijskij muzej zapovidnik Muzej duhovnoyi spadshini eksponuyutsya ikoni pochinayuchi z XIV stolittya Teritoriya poblizu Andriyivskoyi cerkvi ogoloshena zapovidnoyu U 2011 roci na telekanali 1 1 pro cyu istorichnu miscevist buv pokazanij dokumentalnij teleserial Starij Kiyiv sho z 2016 roku rozmishenij na videohostingu YouTube GalereyaPanorami Panorama Sofijskoyi ploshi ta dzvinici Sofijskogo soboruPrimitkiPVL Starij Kiyiv YouTubeDzherelaVulici Kiyeva Dovidnik za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1995 352 s ISBN 5 88500 070 0 Kiev enciklopedicheskij spravochnik pod red A V Kudrickogo K Gl red Ukrainskoj Sovetskoj Enciklopedii 1982 704 s il ros Ivancov I O Starodavnij Kiyiv Red Yu V Pavlenko uporyadn G I Ivancova Kostenko K Feniks 2003 255 s il ISBN 966 651 117 7 Kiyiv Korotkij toponimichnij dovidnik Dovidkove vidannya L A Ponomarenko O O Riznik K Vidavnictvo Pavlim 2003 124 s il ISBN 966 686 050 3 Veb enciklopediya Kiyeva Ce nezavershena stattya pro Kiyiv Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi