Антанас Венцлова | |
---|---|
Antanas Venclova | |
Антанас Венцлова, 1928 р. | |
Народився | 7 січня 1906 Трямпіняй |
Помер | 28 червня 1971 (65 років) Вільнюс |
Поховання | Цвинтар Антакалніса |
Країна | Литва СРСР |
Діяльність | перекладач письменник |
Alma mater | Університет Вітовта Великого і d |
Знання мов | литовська[1] |
Членство | СП СРСР |
Напрямок | соціалістичний реалізм |
Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] |
Партія | КПРС |
Батько | Томас Венцлова |
Діти | Томас Венцлова |
Нагороди | |
Премії | |
|
Анта́нас Ве́нцлова (лит. Antanas Venclova; *7 січня 1906, Трямпіняй, нині Калварійського самоврядування Маріямпольської округи Литви — 28 червня 1971, Вільнюс) — литовський письменник, перекладач і громадський діяч, батько письменника й дисидента Томаса Венцлови. Депутат Верховної Ради СРСР 1—5-го скликань.
Життєпис
Народився на півдні Литви в родині селянина Томаса. Літературну працю розпочав 1925 року. 1932 року закінчив історико-філологічний факультет Каунаського університету. Працював учителем у середніх школах. Ще замолоду відзначався антибуржуазними настроями, симпатизував більшовикам (особливо після поїздки до Радянського Союзу 1936 року). Брав участь у антифашистському літературному об'єднанні «Trečias frontas» («Третій фронт»), 1930—1931 редагував однойменний журнал. Був також редактором часопису «Prošvaistė» («Проблиск»).
Після анексії Литви Радянським Союзом (1940) обраний депутатом Народного Сейму, їздив до Москви з проханням приєднати Литву до СРСР (незважаючи на такі свої симпатії, до ВКП(б) вступив лише 1950 року). Нарком (згодом міністр) освіти Литовської РСР (1940—1943). У 1940—1962 роках депутат Верховної Ради СРСР (переобирався у 1946, 1950, 1954 та 1958 роках). Під час Другої світової війни мешкав у Москві, працював у Литовському з'єднанні Червоної Армії. 1949 року обраний членом-кореспондентом Академії наук Литовської РСР. Від того ж таки року член Радянського комітету захисту миру. Член Центрального комітету Комуністичної партії Литви (1952—1964). Голова правління Спілки письменників Литви (1954—1959). Депутат Верховної Ради Литовської РСР (1955—1959, 1963—1971).
В сучасному литовському літературному житті постать Антанаса Венцлови як речника радянського гегемонізму значно менш відома й популярна, ніж це було в п'ятдесяті — сімдесяті роки, коли він був офіційно визнаний як один з найкращих литовських поетів. Прізвище «Венцлова» в сучасних шанувальників литовської літератури радше асоціюється з його сином Томасом Венцловою, визначним поетом і дисидентом.
Творчість
Для ранньої поезії Венцлови характерні емоційні юнацькі пориви та антибуржуазна налаштованість, мотиви соціальних контрастів у капіталістичному місті. Роман «Дружба» (1936) присвячений литовській інтелігенції, збірка оповідань «Ніч» (1939) — селянському життю (критики відзначають, що в цих оповіданнях глибокий психологізм поєднується з поетичним алегоризмом). Вірші (збірки поезій «Клич Батьківщини», 1943; «Там, де яблуня висока», 1945) та оповідання (збірка «Дорога в Литву», 1942) воєнного періоду сповнені патріотичних почуттів, туги за рідною землею.
Післявоєнна творчість Венцлови просякнута радянською ідеологією (поетичні збірки «Вибране», 1950 — за яку він отримав Сталінську премію; «Боротися, горіти, дерзати», 1953; «Земля добра», 1963; «Ти знаєш край», 1964; роман «День народження», 1959, про події в Литві 1940 року; численні збірки в російському перекладі). В пізніших поезіях підсилилися рефлективні настрої, роздуми про долю свого покоління («Вечірня зірка», 1971).
Венцлові належить трилогія белетризованих споминів «Весіння річка» (1964), «У пошуках молодості» (1966), «Буря опівдні» (1969), а також книжки подорожніх нарисів «Подорож по Китаю» (1955) та «Срібло півночі» (1962), публіцистичні та літературно-критичні статті тощо.
Крім українських поетів перекладав з російської (Олександр Пушкін, Максим Горький).
Зв'язки з українською літературою
Першими творами Тараса Шевченка, з якими Венцлова познайомився ще з дитинства, були поезії, вміщені у «Віночку віршів Тараса Шевченка» (1912) в перекладах Л. Гіри.
Венцлові належать переклади творів Тараса Шевченка:
- поеми
- «Кавказ»
- «Сон»
- «Катерина»
- поезії
- «Заповіт»
- «Лічу в неволі дні і ночі»
- «О люди! люди небораки!»
Ці переклади згодом увійшли до литовських видань творів Тараса Шевченка «Поезії» (Вільнюс, 1951), «Вірші» (Вільнюс, 1955), «Кобзар» (Вільнюс, 1961).
Автор статей про Шевченка: «Безсмертя поета», «Тарас Шевченко у Вільнюсі» (1953) і «Тарас Шевченко» (1964).
Перекладав також вірші Павла Тичини.
Українською мовою твори Венцлови переклали П. Тичина, В. Петровський, З. Біленко, В. Давиденко.
Почесні звання та нагороди
1952 року відзначений Сталінською премією за поетичну збірку «Вибране». 1954 року дістав звання заслуженого діяча мистецтв Литовської РСР. За роман «День народження» отримав Державну премію Литовської РСР (1960).
Народний письменник Литовської РСР (з 1965).
Був нагороджений орденами Леніна, Трудового Червоного Прапора, Вітчизняної війни другого ступіню, медаллю «За відвагу».
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Література
- Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
- Литва. Краткая энциклопедия. Vilnius: Vyriausoji enciklopedijų redakcija, 1989, с. 72, 73, 74, 170—171.
- Антанас Венцлова [биографическая справка] // А. Венцлова. Ты знаешь край… Москва: Правда, 1965, с. 2 (Библиотека «Огонёк», № 22).
- О. М. Євстаф'єва. Венцлова Антанас Томасович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г. , с. 289-290.
Посилання
- Венцлова Антанас Томасович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Foto Antanas VenclovaAntanas VenclovaAntanas Venclova 1928 r Narodivsya7 sichnya 1906 1906 01 07 TryampinyajPomer28 chervnya 1971 1971 06 28 65 rokiv VilnyusPohovannyaCvintar AntakalnisaKrayina Litva SRSRDiyalnistperekladach pismennikAlma materUniversitet Vitovta Velikogo i dZnannya movlitovska 1 ChlenstvoSP SRSRNapryamoksocialistichnij realizmPosadadeputat Verhovnoyi radi SRSR d PartiyaKPRSBatkoTomas VenclovaDitiTomas VenclovaNagorodiPremiyi Mediafajli u Vikishovishi Anta nas Ve nclova lit Antanas Venclova 7 sichnya 1906 19060107 Tryampinyaj nini Kalvarijskogo samovryaduvannya Mariyampolskoyi okrugi Litvi 28 chervnya 1971 Vilnyus litovskij pismennik perekladach i gromadskij diyach batko pismennika j disidenta Tomasa Venclovi Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 1 5 go sklikan ZhittyepisNarodivsya na pivdni Litvi v rodini selyanina Tomasa Literaturnu pracyu rozpochav 1925 roku 1932 roku zakinchiv istoriko filologichnij fakultet Kaunaskogo universitetu Pracyuvav uchitelem u serednih shkolah She zamolodu vidznachavsya antiburzhuaznimi nastroyami simpatizuvav bilshovikam osoblivo pislya poyizdki do Radyanskogo Soyuzu 1936 roku Brav uchast u antifashistskomu literaturnomu ob yednanni Trecias frontas Tretij front 1930 1931 redaguvav odnojmennij zhurnal Buv takozh redaktorom chasopisu Prosvaiste Problisk Pislya aneksiyi Litvi Radyanskim Soyuzom 1940 obranij deputatom Narodnogo Sejmu yizdiv do Moskvi z prohannyam priyednati Litvu do SRSR nezvazhayuchi na taki svoyi simpatiyi do VKP b vstupiv lishe 1950 roku Narkom zgodom ministr osviti Litovskoyi RSR 1940 1943 U 1940 1962 rokah deputat Verhovnoyi Radi SRSR pereobiravsya u 1946 1950 1954 ta 1958 rokah Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni meshkav u Moskvi pracyuvav u Litovskomu z yednanni Chervonoyi Armiyi 1949 roku obranij chlenom korespondentom Akademiyi nauk Litovskoyi RSR Vid togo zh taki roku chlen Radyanskogo komitetu zahistu miru Chlen Centralnogo komitetu Komunistichnoyi partiyi Litvi 1952 1964 Golova pravlinnya Spilki pismennikiv Litvi 1954 1959 Deputat Verhovnoyi Radi Litovskoyi RSR 1955 1959 1963 1971 V suchasnomu litovskomu literaturnomu zhitti postat Antanasa Venclovi yak rechnika radyanskogo gegemonizmu znachno mensh vidoma j populyarna nizh ce bulo v p yatdesyati simdesyati roki koli vin buv oficijno viznanij yak odin z najkrashih litovskih poetiv Prizvishe Venclova v suchasnih shanuvalnikiv litovskoyi literaturi radshe asociyuyetsya z jogo sinom Tomasom Venclovoyu viznachnim poetom i disidentom TvorchistDlya rannoyi poeziyi Venclovi harakterni emocijni yunacki porivi ta antiburzhuazna nalashtovanist motivi socialnih kontrastiv u kapitalistichnomu misti Roman Druzhba 1936 prisvyachenij litovskij inteligenciyi zbirka opovidan Nich 1939 selyanskomu zhittyu kritiki vidznachayut sho v cih opovidannyah glibokij psihologizm poyednuyetsya z poetichnim alegorizmom Virshi zbirki poezij Klich Batkivshini 1943 Tam de yablunya visoka 1945 ta opovidannya zbirka Doroga v Litvu 1942 voyennogo periodu spovneni patriotichnih pochuttiv tugi za ridnoyu zemleyu Robochij stil Antanasa Venclovi v literaturno memorialnomu muzeyi rodini Venclova Pislyavoyenna tvorchist Venclovi prosyaknuta radyanskoyu ideologiyeyu poetichni zbirki Vibrane 1950 za yaku vin otrimav Stalinsku premiyu Borotisya goriti derzati 1953 Zemlya dobra 1963 Ti znayesh kraj 1964 roman Den narodzhennya 1959 pro podiyi v Litvi 1940 roku chislenni zbirki v rosijskomu perekladi V piznishih poeziyah pidsililisya reflektivni nastroyi rozdumi pro dolyu svogo pokolinnya Vechirnya zirka 1971 Venclovi nalezhit trilogiya beletrizovanih spominiv Vesinnya richka 1964 U poshukah molodosti 1966 Burya opivdni 1969 a takozh knizhki podorozhnih narisiv Podorozh po Kitayu 1955 ta Sriblo pivnochi 1962 publicistichni ta literaturno kritichni statti tosho Krim ukrayinskih poetiv perekladav z rosijskoyi Oleksandr Pushkin Maksim Gorkij Zv yazki z ukrayinskoyu literaturoyuPershimi tvorami Tarasa Shevchenka z yakimi Venclova poznajomivsya she z ditinstva buli poeziyi vmisheni u Vinochku virshiv Tarasa Shevchenka 1912 v perekladah L Giri Venclovi nalezhat perekladi tvoriv Tarasa Shevchenka poemi Kavkaz Son Katerina poeziyi Zapovit Lichu v nevoli dni i nochi O lyudi lyudi neboraki Ci perekladi zgodom uvijshli do litovskih vidan tvoriv Tarasa Shevchenka Poeziyi Vilnyus 1951 Virshi Vilnyus 1955 Kobzar Vilnyus 1961 Avtor statej pro Shevchenka Bezsmertya poeta Taras Shevchenko u Vilnyusi 1953 i Taras Shevchenko 1964 Perekladav takozh virshi Pavla Tichini Ukrayinskoyu movoyu tvori Venclovi pereklali P Tichina V Petrovskij Z Bilenko V Davidenko Pochesni zvannya ta nagorodi1952 roku vidznachenij Stalinskoyu premiyeyu za poetichnu zbirku Vibrane 1954 roku distav zvannya zasluzhenogo diyacha mistectv Litovskoyi RSR Za roman Den narodzhennya otrimav Derzhavnu premiyu Litovskoyi RSR 1960 Narodnij pismennik Litovskoyi RSR z 1965 Buv nagorodzhenij ordenami Lenina Trudovogo Chervonogo Prapora Vitchiznyanoyi vijni drugogo stupinyu medallyu Za vidvagu PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563LiteraturaShevchenkivskij slovnik u 2 t Institut literaturi im T G Shevchenka Akademiyi Nauk URSR Kiyiv Golovna redakciya URE 1978 Litva Kratkaya enciklopediya Vilnius Vyriausoji enciklopediju redakcija 1989 s 72 73 74 170 171 Antanas Venclova biograficheskaya spravka A Venclova Ty znaesh kraj Moskva Pravda 1965 s 2 Biblioteka Ogonyok 22 O M Yevstaf yeva Venclova Antanas Tomasovich Ukrayinska literaturna enciklopediya V 5 t redkol I O Dzeverin vidpovid red ta in K Golov red URE im M P Bazhana 1988 T 1 A G s 289 290 PosilannyaVenclova Antanas Tomasovich Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006