«Венера-3» — радянська автоматична міжпланетна станція, призначена для дослідження планети Венера.
Здійснила політ в парі з Венерою-2. Вони не змогли передати дані про Венеру, але допомогли отримати наукову інформацію про космічний і навколопланетний простір в рік спокійного Сонця. Великий обсяг вимірювань під час польоту являв собою велику цінність для вивчення проблем наддалекого зв'язку і міжпланетних перельотів. Було вивчено магнітні поля, космічні проміння, потоки заряджених частинок малих енергій, потоки сонячної плазми і їх енергетичні спектри, космічні радіовипромінювання і мікрометеорити.
Технічна характеристика
Маса апарату становила — 960 кг. Станція «Венера-3» складалася із орбітального відсіку і апарату приземлення. Апарат приземлення був створений у вигляді сфери діаметром 0,9 метра. В апараті приземлення було розміщено металевий глобус Землі. В апараті спуску знаходилися наукові прилади.
Запуск і політ
Станцію «Венера-3» було запущено 16 листопада 1965 року в 7 годин 19 хвилин київського часу з космодрому Байконур. 26 грудня 1965 року було проведено корекцію траєкторії польоту станції «Венера-3». В цей час станція знаходилася на відстані близько 13 мільйонів кілометрів від Землі. 15 лютого 1966 року зв'язок з апаратом було втрачено. 01 березня 1966 року станція досягла планети Венера і врізалася в її поверхню в районі від — 20° до + 20° по широті і від 60° до 80° східної довготи. Станція «Венера-3» стала першим космічним апаратом, який досяг поверхні іншої планети. За деякими припущеннями зв'язок з апаратом було втрачено на три місяці раніше, і апарат міг ніколи насправді не врізатися у Венеру.
Результати досліджень
За час польоту зі станцією «Венера-3» було проведено 63 сеанси зв'язку (26 з «Венера-2»). Але внаслідок поломки системи управління станція вийшла з ладу ще до підльоту до планети Венера.
За чотири доби до старту «Венери-3», 12 листопада 1965 року, було запущено станцію «Венера-2», яка мала подібну конструкцію як і «Венера-3». Станція «Венера-2» пролетіла поблизу планети Венера (на відстані 24 000 км) 27 лютого 1966 року, на дві доби раніше, чим станція «Венера-3».
Примітки
- Harvey, Brian, 1953- (2007). Russian planetary exploration : history, development, legacy, prospects. Berlin: Springer. ISBN . OCLC 186566322.
- Leverington, David, 1941- (2000). New cosmic horizons : space astronomy from the V2 to the Hubble Space Telescope. Cambridge, UK: Cambridge University Press. ISBN . OCLC 44174182.
Посилання
- Венера-3 [ 11 листопада 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Venera 3 radyanska avtomatichna mizhplanetna stanciya priznachena dlya doslidzhennya planeti Venera Zdijsnila polit v pari z Veneroyu 2 Voni ne zmogli peredati dani pro Veneru ale dopomogli otrimati naukovu informaciyu pro kosmichnij i navkoloplanetnij prostir v rik spokijnogo Soncya Velikij obsyag vimiryuvan pid chas polotu yavlyav soboyu veliku cinnist dlya vivchennya problem naddalekogo zv yazku i mizhplanetnih perelotiv Bulo vivcheno magnitni polya kosmichni prominnya potoki zaryadzhenih chastinok malih energij potoki sonyachnoyi plazmi i yih energetichni spektri kosmichni radioviprominyuvannya i mikrometeoriti Tehnichna harakteristikaMasa aparatu stanovila 960 kg Stanciya Venera 3 skladalasya iz orbitalnogo vidsiku i aparatu prizemlennya Aparat prizemlennya buv stvorenij u viglyadi sferi diametrom 0 9 metra V aparati prizemlennya bulo rozmisheno metalevij globus Zemli V aparati spusku znahodilisya naukovi priladi Zapusk i politStanciyu Venera 3 bulo zapusheno 16 listopada 1965 roku v 7 godin 19 hvilin kiyivskogo chasu z kosmodromu Bajkonur 26 grudnya 1965 roku bulo provedeno korekciyu trayektoriyi polotu stanciyi Venera 3 V cej chas stanciya znahodilasya na vidstani blizko 13 miljoniv kilometriv vid Zemli 15 lyutogo 1966 roku zv yazok z aparatom bulo vtracheno 01 bereznya 1966 roku stanciya dosyagla planeti Venera i vrizalasya v yiyi poverhnyu v rajoni vid 20 do 20 po shiroti i vid 60 do 80 shidnoyi dovgoti Stanciya Venera 3 stala pershim kosmichnim aparatom yakij dosyag poverhni inshoyi planeti Za deyakimi pripushennyami zv yazok z aparatom bulo vtracheno na tri misyaci ranishe i aparat mig nikoli naspravdi ne vrizatisya u Veneru Rezultati doslidzhenZa chas polotu zi stanciyeyu Venera 3 bulo provedeno 63 seansi zv yazku 26 z Venera 2 Ale vnaslidok polomki sistemi upravlinnya stanciya vijshla z ladu she do pidlotu do planeti Venera Za chotiri dobi do startu Veneri 3 12 listopada 1965 roku bulo zapusheno stanciyu Venera 2 yaka mala podibnu konstrukciyu yak i Venera 3 Stanciya Venera 2 proletila poblizu planeti Venera na vidstani 24 000 km 27 lyutogo 1966 roku na dvi dobi ranishe chim stanciya Venera 3 PrimitkiHarvey Brian 1953 2007 Russian planetary exploration history development legacy prospects Berlin Springer ISBN 978 0 387 49664 1 OCLC 186566322 Leverington David 1941 2000 New cosmic horizons space astronomy from the V2 to the Hubble Space Telescope Cambridge UK Cambridge University Press ISBN 0 521 65137 9 OCLC 44174182 PosilannyaVenera 3 11 listopada 2007 u Wayback Machine