Філаде́льф Кири́лович Вели́чко (1833—1898) — російський військовик, генерал від інфантерії, член Військової ради.
Філаде́льф Кири́лович Вели́чко | |
---|---|
Народження | 30 серпня (11 вересня) 1833 Тарандинці, Лубенський повіт, Полтавська губернія |
Смерть | 19 (31) жовтня 1898 (65 років) Санкт-Петербург |
Країна | Російська імперія |
Приналежність | Збройні сили Російської імперії |
Вид збройних сил | Головний штаб |
Освіта | Петровський Полтавський кадетський корпус, Миколаївська академія Генерального штабу |
Роки служби | 1859— |
Звання | Генерал від інфантерії |
Війни / битви | Кримська війна; Російсько-турецька війна (1877—1878) |
Нагороди |
Життєпис
Величко Філадельф Кирилович походив із дворян Полтавської губернії.
Народився 30 серпня (11 вересня) 1833 року в селі Тарандинці Лубенського повіту. Лубенські Велички вели свій родовід від козака Якова (Яцка) Величка, записаного в Реєстрі Війська Запорозького 1649 року. Велички служили в Миргородському полку, а з 1658 року в Лубенському полку на старшинських посадах аж до ліквідації полкового устрою в Лівобережній Україні в 1782 році. Батько, Кирило Васильович Величко (1786–?), поміщик села Тарандинці, служив у Лубнах у нижному земському суді, титулярний радник. Він мав 1000 десятин землі та був власником близько 100 кріпаків.
Ф. Величко виховувався у Полтавсько-Петровському кадетському корпусі, звідки був випущений 13 серпня 1852 р. прапорщиком у 18-ту артилерійську бригаду. З нею взяв участь у Східній (Кримській) війні на Кавказькому театрі воєнних дій.
У 1859 р. закінчив Миколаївську академію Генерального штабу і як офіцер Генерального штабу проходив службу при 7-й кавалерійській дивізії гренадерського корпусу, в штабах різних дивізій Московського і Туркестанського військових округів; за час перебування в останньому окрузі брав участь у походах проти Кокандського і Бухарського ханств.
13 травня 1873 р. Величко був підвищений у генерал-майори з призначенням черговим генералом Головного штабу.
В 1875 р. — керуючий справами мобілізаційного комітету Військового міністерства.
Під час російсько-турецької війни 1877—1878 рр. — командир загону при переході військ через Балкани, генерал-квартирмейстер штабу головнокомандувача. За бойові відзнаки нагороджений Золотою зброєю.
У 1881 р. — помічник начальника Головного штабу. 30 серпня 1882 р. підвищений у генерал-лейтенанти і отримав посаду члена військово-навчального комітету і одночасно виконував обов'язки голови господарського комітету Головного штабу.
В 1894 р. стає членом Військової ради, а в 1896 р. підвищений у генерали від інфантерії.
Ф. Величко відомий також як електротехнік та метеоролог. Ставши в 1878 р. членом російського технічного товариства, відкрив при ньому IV електротехнічний відділ і був його першим головою. Заснував журнал «Електрика», влаштував електричну виставку, першу в Росії і Європі. Захопившись метеорологією, збудував на своїй ділянці на Петровському острові в Санкт-Петербурзі метеорологічну станцію. В 1890—1893 роках розробив геліограф, відомий і нині (геліограф Величка), та отримав на всесвітній виставці диплом І розряду.
Ф. Величко сприяв розвитку рідного села та повіту, надавав фінансову підтримку заснованому родиною однокласному народному училищу (1864) та особисто відвідував заняття під час своїх приїздів до села. У візитній книзі училища від 1889 р. є його власноручний запис: «Був присутнім на іспиті в школі. Виніс втішне враження від успіхів та старанності учнів, уміння учнів у святому писанні, читаннях книги та зусиль керівників школи». Побудував при Лубенській класичній гімназії метеостанцію, чи не єдину на той час в Російській імперії.
Помер 19 (31) жовтня 1898 року в Санкт-Петербурзі.
Сім'я
Дружина, Євгенія Василівна Величко, доньки: Єлизавета Філадельфівна Величко (Лубни-Герцик) (1865—1942), померла в Брюсселі; Людмила Філадельфівна Величко (Доманевська, Невражина) (1868—1964), померла в Каннах.
Нагороди
Кавалер дванадцяти нагород. Серед інших відзнак Ф. Величко мав ордени:
- св. Георгія 4-го ступеня,
- св. Станіслава 1-го ступеня (1875),
- св. Анни 1-го ступеня (1876),
- св. Володимира 2-го ступеня (1878),
- Білого Орла (1885).
Примітки
- Реєстр Війська Запорозького 1649 року. Полк Миргородский. — С. 373.
- К истории полтавского дворянства (1802—1902). Том II. — С. 183.
- Бут Василь Григорович. Історія Тарандинцівської середньої школи імені Василя Андрійовича Симоненка на Полтавщині. — К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2014. — С. 22.
Посилання
- Величко Филадельф Кириллович [ 10 травня 2017 у Wayback Machine.] // Список генералам по старшинству: Составлен по 1-е сентября 1896 года. — С. 102.(рос.)
- Українці у світі[недоступне посилання з червня 2019]
- Величко, Филадельф Кириллович(рос.)
- Португальский Р. М., Рунов В. А. Военная элита Российской империи 1700—1917 // Энциклопедический справочник. — М.: Вече. — 2009.(рос.)
- Волков С. Генералитет Российской империи // Энциклопедический словарь генералов и адмиралов от Петра І до Николая П. — Т. 1. — М.: Центрполиграф. — 2009.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Velichko Div takozh Filadelf Filade lf Kiri lovich Veli chko 1833 1898 rosijskij vijskovik general vid infanteriyi chlen Vijskovoyi radi Filade lf Kiri lovich Veli chkoNarodzhennya30 serpnya 11 veresnya 1833 1833 09 11 Tarandinci Lubenskij povit Poltavska guberniyaSmert19 31 zhovtnya 1898 1898 10 31 65 rokiv Sankt PeterburgKrayinaRosijska imperiyaPrinalezhnistZbrojni sili Rosijskoyi imperiyiVid zbrojnih silGolovnij shtabOsvitaPetrovskij Poltavskij kadetskij korpus Mikolayivska akademiya Generalnogo shtabuRoki sluzhbi1859 Zvannya General vid infanteriyiVijni bitviKrimska vijna Rosijsko turecka vijna 1877 1878 NagorodiOrden Svyatogo Volodimira 2 stupenya Orden Svyatogo Georgiya Orden Svyatoyi Anni 1 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 1 stupenya Orden Bilogo Orla Polsha ZhittyepisVelichko Filadelf Kirilovich pohodiv iz dvoryan Poltavskoyi guberniyi Narodivsya 30 serpnya 11 veresnya 1833 roku v seli Tarandinci Lubenskogo povitu Lubenski Velichki veli svij rodovid vid kozaka Yakova Yacka Velichka zapisanogo v Reyestri Vijska Zaporozkogo 1649 roku Velichki sluzhili v Mirgorodskomu polku a z 1658 roku v Lubenskomu polku na starshinskih posadah azh do likvidaciyi polkovogo ustroyu v Livoberezhnij Ukrayini v 1782 roci Batko Kirilo Vasilovich Velichko 1786 pomishik sela Tarandinci sluzhiv u Lubnah u nizhnomu zemskomu sudi titulyarnij radnik Vin mav 1000 desyatin zemli ta buv vlasnikom blizko 100 kripakiv F Velichko vihovuvavsya u Poltavsko Petrovskomu kadetskomu korpusi zvidki buv vipushenij 13 serpnya 1852 r praporshikom u 18 tu artilerijsku brigadu Z neyu vzyav uchast u Shidnij Krimskij vijni na Kavkazkomu teatri voyennih dij U 1859 r zakinchiv Mikolayivsku akademiyu Generalnogo shtabu i yak oficer Generalnogo shtabu prohodiv sluzhbu pri 7 j kavalerijskij diviziyi grenaderskogo korpusu v shtabah riznih divizij Moskovskogo i Turkestanskogo vijskovih okrugiv za chas perebuvannya v ostannomu okruzi brav uchast u pohodah proti Kokandskogo i Buharskogo hanstv 13 travnya 1873 r Velichko buv pidvishenij u general majori z priznachennyam chergovim generalom Golovnogo shtabu V 1875 r keruyuchij spravami mobilizacijnogo komitetu Vijskovogo ministerstva Pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 rr komandir zagonu pri perehodi vijsk cherez Balkani general kvartirmejster shtabu golovnokomanduvacha Za bojovi vidznaki nagorodzhenij Zolotoyu zbroyeyu U 1881 r pomichnik nachalnika Golovnogo shtabu 30 serpnya 1882 r pidvishenij u general lejtenanti i otrimav posadu chlena vijskovo navchalnogo komitetu i odnochasno vikonuvav obov yazki golovi gospodarskogo komitetu Golovnogo shtabu V 1894 r staye chlenom Vijskovoyi radi a v 1896 r pidvishenij u generali vid infanteriyi F Velichko vidomij takozh yak elektrotehnik ta meteorolog Stavshi v 1878 r chlenom rosijskogo tehnichnogo tovaristva vidkriv pri nomu IV elektrotehnichnij viddil i buv jogo pershim golovoyu Zasnuvav zhurnal Elektrika vlashtuvav elektrichnu vistavku pershu v Rosiyi i Yevropi Zahopivshis meteorologiyeyu zbuduvav na svoyij dilyanci na Petrovskomu ostrovi v Sankt Peterburzi meteorologichnu stanciyu V 1890 1893 rokah rozrobiv geliograf vidomij i nini geliograf Velichka ta otrimav na vsesvitnij vistavci diplom I rozryadu F Velichko spriyav rozvitku ridnogo sela ta povitu nadavav finansovu pidtrimku zasnovanomu rodinoyu odnoklasnomu narodnomu uchilishu 1864 ta osobisto vidviduvav zanyattya pid chas svoyih priyizdiv do sela U vizitnij knizi uchilisha vid 1889 r ye jogo vlasnoruchnij zapis Buv prisutnim na ispiti v shkoli Vinis vtishne vrazhennya vid uspihiv ta starannosti uchniv uminnya uchniv u svyatomu pisanni chitannyah knigi ta zusil kerivnikiv shkoli Pobuduvav pri Lubenskij klasichnij gimnaziyi meteostanciyu chi ne yedinu na toj chas v Rosijskij imperiyi Pomer 19 31 zhovtnya 1898 roku v Sankt Peterburzi Sim yaDruzhina Yevgeniya Vasilivna Velichko donki Yelizaveta Filadelfivna Velichko Lubni Gercik 1865 1942 pomerla v Bryusseli Lyudmila Filadelfivna Velichko Domanevska Nevrazhina 1868 1964 pomerla v Kannah NagorodiKavaler dvanadcyati nagorod Sered inshih vidznak F Velichko mav ordeni sv Georgiya 4 go stupenya sv Stanislava 1 go stupenya 1875 sv Anni 1 go stupenya 1876 sv Volodimira 2 go stupenya 1878 Bilogo Orla 1885 PrimitkiReyestr Vijska Zaporozkogo 1649 roku Polk Mirgorodskij S 373 K istorii poltavskogo dvoryanstva 1802 1902 Tom II S 183 But Vasil Grigorovich Istoriya Tarandincivskoyi serednoyi shkoli imeni Vasilya Andrijovicha Simonenka na Poltavshini K NPU imeni M P Dragomanova 2014 S 22 PosilannyaVelichko Filadelf Kirillovich 10 travnya 2017 u Wayback Machine Spisok generalam po starshinstvu Sostavlen po 1 e sentyabrya 1896 goda S 102 ros Ukrayinci u sviti nedostupne posilannya z chervnya 2019 Velichko Filadelf Kirillovich ros Portugalskij R M Runov V A Voennaya elita Rossijskoj imperii 1700 1917 Enciklopedicheskij spravochnik M Veche 2009 ros Volkov S Generalitet Rossijskoj imperii Enciklopedicheskij slovar generalov i admiralov ot Petra I do Nikolaya P T 1 M Centrpoligraf 2009 ros