Вели́кі Трояни́ — село в Благовіщенській громаді Голованівського району Кіровоградської області України. Населення становить 1280 осіб.
село Великі Трояни | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Кіровоградська область |
Район | Голованівський район |
Громада | Благовіщенська громада |
Облікова картка | Облікова картка |
Основні дані | |
Населення | 1280 |
Поштовий індекс | 26413 |
Телефонний код | +380 5259 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°24′09″ пн. ш. 30°13′28″ сх. д. / 48.40250° пн. ш. 30.22444° сх. д.Координати: 48°24′09″ пн. ш. 30°13′28″ сх. д. / 48.40250° пн. ш. 30.22444° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 138 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 26413, Кіровоградська обл., Благовіщенський р-н, с. Великі Трояни |
Сільський голова | Хміль Володимир Борисович |
Карта | |
Великі Трояни | |
Великі Трояни | |
Мапа | |
Назва
Численні скіфо-сарматські кургани навколо села і в центрі поселення, зокрема, на місці нинішнього будинку культури, де при розкопках знайдено два скелети гігантського розміру — більше 2,5 метрів з золотим мечем — символом знатного роду. Це свідчить про давнє скіфо-троянське заселення земель цього краю. Назва села, ймовірно, має рельєфне походження, оскільки розташоване на великих трьох ярах. Існує така версія, що колись село називалося Три Яри , але в документальних записах були допущені помилки , згодом додали прикметник "Великі"і як наслідок виникла сучасна назва населеного пункту - Великі Трояни.
Географія
Загальні характеристика
Вели́кі Трояни́ — село в Україні, у Благовіщенському районі Кіровоградської області. Площа населеного пункту: 696, 45 га. Орган місцевого самоврядування —Великотроянівська сільська рада. У Благовіщенському районі Кіровоградської області в с. Великі Трояни на обліку перебуває пам'ятка архітектури Комплекс земської лікарні, 1903 р.
Згідно державного реєстру нерухомих пам'яток України, в с. Великі Трояни на обліку 2 пам'ятки історії:
- Братська могила радянських воїнів та партизан. Поховано 58 невідомих воїнів і 3 відомих.
- Меморіал полеглих воїнів односельчан із пофамільним списком (Поховань немає)
Окрім того, на території села знаходяться пам'ятки археології 13 курганів: кургана група 1 (4 кургани), курганна група 11 (8 курганів), курган № 6 (1 курган). В 1987 р. їх досліджував археолог В.Ковалик. Занесені до державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Через село протікає три річки: Синиця, Синька і Безіменна. Синиця, що бере початок недалеко від міста Умані, протікає через села Кам'яна Криниця і Вільхове (древня назва Волсіве — де археологами знайдено культовий центр волсівського аріянства). Друга — Синька, котра протікає через сусідні села Синьки та Одая. Ці села раніше входили до Великотроянівського центру Кам'янець-Подільської губернії. Так от, саме в палаці графині Волконської, який розташовувався колись на горі села Одая, над рікою Синька й народився син, який став одним із засновників української та російської літератури. Його звали Некрасов Микола Олексійович (28 листопада (10 грудня) 1821. І хоч він був зареєстрований у Немирові, Брацлавського повіту Подільської губернії, є дані про те, що народився він саме в Одаї, а потім батько перевіз його до Немирова, де він проходив військову службу. Потім неодноразово визначний поет повертався в це село, слухаючи українських народних пісень, які запали в його дитячу душу навіки, сформувавши його глибоконародний характер поета.
Географія
Село Великі Трояни розташоване у південно-західній частині Придніпровської височини у лісостеповій зоні. Землі села на сході межують з лісовим масивом «Голоче», на південному сході з землями села Грушки, на півдні — з землями села Йосипівки, на заході — з землями села Мечиславки, на півночі — з землями сіл Вільхове та Синьки Благовіщенського району. Наше село розташоване майже на однаковій відстані від столиці держави м. Києва (247 км), та міст Одеси (227 км), Миколаєва (234 км), Кропивницького та Вінниці. Найближча станція вузькоколійної залізниці Грушка, розташована на відстані 7 км на південь.
Тектонічна будова, рельєф. Корисні копалини
Село Великі Трояни розташоване у межах відрогів Українського кристалічного щита. Геологічна будова території — двоярусна: нижній — кристалічний фундамент, верхній — осадовий чохол.
Поверхня села являє собою підвищену пологу хвилясту лесову рівнину, розчленовану долинами річок, балками та ярами. Загальний похил самого села та його земель — на південний схід. Найвища точка рельєфу — 139 м знаходиться на вершині колишнього скіфського кургану (в полі від села Вільхове).
Корисні копалини на території села — є і чудова жовта та біла глина, з якої колись троянці виготовляли керамічні вироби побутового вжитку — великі глеки, глечики, миски, тарілки, куманці. В селі розроблене Великотроянівське родовище надміцних сірих гранітів.
Клімат. Земельні ресурси
Село розташоване в зоні помірно — континентального клімату. Середня температура січня місяця (за останні 100 років) — 5,2 С, липня — +20,5 С. Період з температурою + 10 і більше градусів за Цельсієм становить 170 днів, середня кількість опадів 250 мм. Землі села розташовані в недостатньо вологій теплій агрокліматичній зоні. Основна кількість вологи випадає в теплі місяці і пори року, висота снігового покриву до 10 см.<
Ґрунти в селі переважно — чорноземи типові середньо та малогумусні, реградовані.
Внутріні води
Село Великі Трояни розташоване на схилах річки Синиці, у яку впадає в селі дві невеликі притоки: Синька, що бере початок у сусідньому селі Синьки та Безіменна. Береги цих річок, поступово підвищуючись, зливаються в майже суцільну рівнину, у деяких місцях розірвану невеликими ярами, що утворились від дощів. Синиця несе поверхневі води дальше на південь до Південного Бугу.
В кінці 40-х — на поч. 50-х рр. в селі збудовано 14 ставків, водне дзеркало яких складає 112 га.
В 2016 р. в селі була відреставрована та освячена Чумацька криниця (інша назва Вдовина криниця). Старожили село пов'язують її виникнення із чумаками, які частенько зупинялись на цьому місці перепочити та запастись водою в дорогу.
Рослинний світ
Основні породи рослин в лісовому масиві: дуб, волоський горіх, клен, ясен, граб, липа, черешня, каштан; в підліску-ліщина, бузина. В долинах річки зустрічаються: верба, вільха, тополя, кущі верболозу. З трав поширені: звіробій, кропива глуха, пирій. В заплавах поширені осока, очерет. На полях вирощують культурні рослини: кукурудзу, пшеницю, жито, соняшник, ріпак, сою, ячмінь, горох тощо.
Тваринний світ
Тваринний світ є відносно багатим. На території сільської ради водяться дикі свині, їжаки, лисиці, зайці, білки, вовки, дикі кози, ховрахи, кроти, куниця кам'яна, тхір степовий.
Птахи: дятли, сороки, лелеки, сойки, сови, дикі голуби, дикі качки, лебеді, ластівки, фазани, горлиця, зозуля, синиця, горобець, дятел, ворона, сойка, сорока, шпак.
Акліматизовані в долині річки-ондатра, видра.
З плазунів поширеними є ящірка, вуж звичайний та ін. В ставках розводять багато порід риби: короп, карась, судак, сом, окунь, щука, амур, товстолобик та ін.
До «червонокнижних» належать:
- Рослини — астрагал волохатоквітковий, анемона лісова, ковила, осока житня, пирій ковилолистий
- Тварини –видра, тхір степовий, світлий;
- Птахи - боривітер степовий, журавель сірий
- Плазуни — гадюка степова східна;
- Комахи — павиче око, махаон, жук-олень.
Історія
Наш край був заселений здавна, про що свідчать археологічні знахідки, які датуються XIV—XII ст. до н. е. Так зв. Сабатинівська культура (с. Сабатинівка нашого району) пізнього бронзового віку мала кам'яну архітектуру й розвинену для того часу металургію та хліборобське господарство.
У ті далекі часи, як свідчать історики, на наших землях проживали кімерійці, скіфи, сармати, готи, гуни, обри, хозари, угри, печеніги. В результаті запеклої боротьби слов'ян з печенігами територія села була приєднана до Київської Русі (середина X ст.) У другій пол. XII ст. землі від Умані до Південного Бугу відійшли до Половецького ханства. З 1362 р. по 1430 р. частина Поділля, де тепер знаходиться село Великі Трояни була включена до Великого князівства Литовського.
Після Люблінської унії 1569 р. Звенигородський повіт, якому належали землі нашого села, увійшов до складу Брацлавського воєводства Королівства Польського. В роки визвольної війни 1648—1654 р.р. територія села відійшла до Уманського полку.
Завойовницькі війни продовжувались і в результаті Бучацького мирного договору між Польщею і Туреччиною 1672 р. Поділля, а значить вся Брацлавщина відійшла до Туреччини до 1686 р. За рішенням Карловицького конгресу 1699 р. Польщі було повернуто Поділля, Брацлавщину та південну Київщину. Територія села опинилася знову у Звенигородському повіті Брацлавського воєводства., де перебувала ще майже сто років. Наш край від Канева -Умані і на південь до самого моря, (який був майже незаселений) опинився в руках клану Потоцьких.
Сучасне заселення території села Великі Трояни почалося приблизно з сер. 20 — х років XVIII ст. В період заселення в нашому селі, як і по всій окрузі діяли « пільгові роки», коли всі поселенці звільнялися від різного роду податків і повинностей на 50 років. В наш край потяглися селяни з Волині, Полісся, Галичини, Польщі, Молдавії. В роки перших поселень найкращі місця займали нові сім'ї, які об'єднувались родинними зв'язками. Так на правому березі річки Синиці поселилися переселенці, які мали прізвище Ходак, на лівому березі річки — поселилися Коцани, на правому березі річки Синька — поселилися Киселі, а на лівому — Юрченки. Південно- східна частина села називалася Черніївкою, південна — Поворознюківкою. Від того і пішли назви тих вулиць — Ходаківка, Коцанівка, Киселівка, Юрченківка, Поворознюківка. По закінченню пільгових років поселенців поступово перетворили на кріпаків графа Потоцького. За прояв непокори поселенцям села добряче перепадало від козаків, що слугували сім'ї Потоцьких.
Вперше село згадується в архівних документах 1763 р.,в яких зазначається, що в цьому році прихожани села побудували на свої кошти трьохкупольну церкву з дерева.
Населення села складалося переважно з селян, між якими в значній мірі були вихідці з колишньої польської шляхти, перейменованої в безземельних селян і декілька сімей міщан.
У XVIII ст. В-Трояни належали графам Потоцьким. У 1848 р. в селі було 136 дворів з населенням 740 чоловік. З них лише 10 дворів мали тягло і користувалися наділом землі в розмірі 5 моргів (2.5 десятини),110 дворів тягла не мали і користувалися наділом землі в два раза меншим перших, 16 дворів мали лише городи, а 15 сімей не мали ні землі, ні жител. Тих, які не мали землі і хатів, називали «бобилями». Це були збіглі кріпаки, які працювали на церковних землях. Кріпаки, що мали по троє волів відробляли по 4 дні панщини, двоє волів -три дні, одного вола — два дні. За день кріпак повинен був зорати півдесятини або засіяти 3 десятини, чи скосити одну десятину озимих або 1,5 десятини ярих хлібів. На селі було 138 волів,38 бичків, 38 голів гуртової худоби, і лише 5 коней.
Для оранки землі використовували малоросійський двоколісний плуг. У нього впрягали три-чотири пари волів. поля засівали вручну. Збирали врожай за допомогою серпа та коси. Молотили ціпами, кам'яним або чавунним котками. Застосовували і метод гармакування.
Панщина на Поділлі рівнялася 200 дням. Оброк брали з душі 8 карбованців. Виконуючи гужову (підводну) повинність власними возами, у яких впрягали волів, у період після жнив наші односельці займались чумакуванням. Один такий віз витримував вагу в 20-30 пудів. За проїзд 20 верств зараховувася 1 день панщини. Проте спеціальним урядовим законом заборонялось відправляти селянські підводи далі 300 верств, не інакше як з панськими харчами, враховуючи кожні 20 верств за 1 інвентарний день панщини. Довгі валки чумаків везли панське, а також власне зерно до Одеського порту та до Криму. Назад привозили фурами куплену сіль, рибу, деякі промислові товари. Давали на панський двір десятину від своєї худоби, птиці, яйця, десяту копицю сіна, соломи. Виконавцями влади і волі поміщика над селянами були староста, соцькі та ін особи, яких поміщик звільняв від натуральних повинностей.
З архівних матеріалів знаємо, що страшної посухи село зазнало 1834 р., коли з голоду померло більше ста односельчан, а з села виїхало майже три сотні наших людей в пошуках кращої долі…
Керуючись указом уряду від 2 квітня 1842 р. про «зобов'язаних селян» поміщик Потоцький в 1850 р. перевів своїх селян з панщини в стан тимчасово зобов'язаних (на цілих 11 років раніше проведеної реформи про відміну кріпацтва в Російській імперії 1861 р.!).Щороку селяни платили поміщику за землю податок грішми 1859 карбованців 80 коп. Виплата покладалась на сільську общину. З 1 вересня 1863 р. тимчасовозобов'язані селяни переводились в розряд власників. Платежі за земельні наділи селяни сплачували державі в розстрочку через відділ Селянського банку.
Бизько 1845 р. до Троянівських земель була приєднана слобода Станіславчик. В селі В-Трояни у 80-х рр XIX ст. виділяються більше 15 дворів заможних селян, яким належало по 20 і більше десятин землі.
В 1864 р. на кошти графа Михайла Потоцького був зведений новий дерев'яний однокупольний храм на честь великомученика Дмитра Мироточивого. На будівництво храму поміщик виділив 24 тис. крб.
Після викупу маєтків у племінниці Потоцького Марії Строганової удільним відомством землі с. В-Троянів орендували пани Парамбойми, які наймали робітників на сезонні і постійні роботи. В село щороку приїжджали селяни Харківської, Чернігівської, Полтавської губерній на роботи в поміщика і заможних селян. Частина їх залишалась жити в селі назавжди. Так на поч. XX ст. в селі вже було 490 дворів з населенням 2337 чоловік.
Життя строкових робітників в панській економії було гірше собачого. «Працювали від зорі до зорі. Жили в трухлявих бараках і землянках. Хліб їли чорніший од святої землі та сьорбали вівсяний куліш — такі були панські харчі. Заробіток проїдали і додому повертались ні з чим.» , — згадував житель села Долиняк Петро Дем'янович. Тривалість робочого дня становила 17-18 годин, середня зарплата чоловіків була 44 коп., жінок — 33 коп. в день. В селі протягом 1905—1907 рр. відбулося ряд революційних виступів проти поміщика Дравановського. Селяни відмовлялися доглядати просапні культури за низьку оплату і вимагали підвищення заробітку до 40-45 коп.в день. Найбільш активними організаторами страйків були Регуш Андрій Опанасович, Кіснічук Андрій Мінович, Бедзей Іван Корнійович. Навесні 1906 р. безземельні і малоземельні селяни зібрались біля Великотроянівської волосної управи з вимогою про переділ поміщицької землі. Волосна поліція розігнала селян, а організаторів виступу Киселя Левка Кириловича, Книша Івана Матвійовича та Долиняка Сидора Кіндратовича арештувала і жорстоко побила різками. Для охорони панського майна поміщик Дравановський найняв охорону.
У 1864 р. вперше відкрилась церковно-приходська школа, а в 1875 р. замінене мінестерським однокласне народним училищем. Через 22 роки 1897 р. в селі була відкрита школа грамоти для дівчаток. Діти одержували дуже мізерні знання. Усіх письменних чоловіків було 25 %, жінок 0,3 %. Матеріальна база шкіл була майже відсутня. До 1903 р. школи були на отриманні сільських громад." Школа з низькими столами на підпорах, кривими потрісканими стінами. В холодні дні собака не втрималась б. Свита не гріла, у постолах ноги дубіли. Вчитель нас відпускав додому, або ми самі тікали.", — згадував старожил села Кіснічук Андрій Мінович. Про вищу освіту в селі могли тільки мріяти. «В селі панує така темнота, що аж моторошно стає. Більшість людей навіть не знають, що таке газета. Селяни йдуть до монопольки, де йде така пиятика, що аж страшно робиться. П'ють навіть жінки. Особливо сумно дивитись на молодь — парубків. Найкраща в них забава — п'янство, а наслідки п'янства — бійка» — писала газета «Рада», Київ,1912 р.,ст. 4.
На той час В-Трояни були волосним центром: в селі працював єдиний на всю округу водяний млин, працювала дільнича лікарня, яка обслуговувала населення всієї волості, сільський банк, щотижня в четвер проводились світанкові базари, на які приїжджали селяни й купці з навколишніх сіл. На місці сучасного млина в селі розташовувався Панський тік. А там, де зараз стоїть споруда сільської школи, був так званий Попівський двір. Дравановський виписав із Польщі кілька сімей: Сєльські, Ставніцькі, Глімбоцькі, Тихорські та ін.. Звідти вони завезли помідори, буряки — скакуни.
В 1903 р. в селі збудували комплекс земської лікарні. 1910 р розпочав роботу споруда волосної управи (біля нинішнього Старого стадіону).
В роки Першої світової війни на фронт пішли 397 чоловіків, з яких додому не повернулися 132 чоловіки. 23 червня 1916 р.група жінок і відпускні поранені солдатів (близько 500 чоловік) направились до псаломщика Коваля і вимагали від нього « оту чорну книгу з орлом» куди записують всіх в панщину до земства. Після його переконання про те, що книги у нього не має, група селян направилась до будинку священника Костянтина Спогожевського, погрожуючи втопити його в ставку, якщо він не віддасть їм «чорну книгу». Волосна поліція арештувала 12 жінок, решту оштрафували по 100 крб. кожного і відпустили.
Публікую поіменний список наших односельчан які воювали на фронтах Першої світової війни 1914 - 1918 рр.. Ніхто не забутий, ніщо не забуто! Ми пам'ятаємо кожного нашого героя!
Бедзей Іван Корнійович, 8-й Фінляндський стрілковий полк, стрілець ( Загинув голодною смертю разом зі своєю донькою в 1933 р.)
Подуфалий Антон Гаврилович, 1886 р.н. Місце служби: 11- й піхотний Псковський полк, рядовий
Стах Зеновій Трофимович. Місце служби: 401- й піхотний Карачевський полк, рядовий
Стах Михайло Радіонович. Місце служби: 297 Ковельський полк, рядовий
Попович Андрій Пилипович. Місце служби: 310 піхотний Шацький полк, фельдфебель. Залишений на полі бою 14.02.17 р.
Бендяк Віктор Петрович, 1896 р.н. Місце служби: 42 - й піхотний Якутський полк, рядовий
Румик Кирило Кирилович, 1896 р.н. Місце служби: 408- й Кузнецький полк, рядовий
Римик Дмитро Алектіонович, 1896 р.н. Місце служби: 10- й Туркестанський полк, рядовий
Бабій Павло Порфирович, 1891 р.н. Місце служби: Лейб гвардії Стрілецький Імпер. Фам., рядовий
Депринда Василь Федорович, 1896 р.н. Місце служби: 42- й піхотний Якутський полк, рядовий
Гладкий Феофан Іларіонович, 1896 р.н. Місце служби: 10- й Туркестанський стрілковий полк, рядовий
Кацан Семен Йосипович. Місце служби: 58-й піхотний Празький полк, солдат
Берловський Іван Тарасович, 1891 р.н. Місце служби: 249-й піхотний Дунайський полк, мл. унтер - офіцер
Берловський Семен Андрійович. Місце служби: 51-й піхотний Литовський полк, рядовий
Берловський Семен Тарасович, Місце служби: 51-й піхотний Литовський полк, рядовий
Берловський Стефан Іванович. Місце служби: 3-я гренадерська дивізія, рядовий
Берловський Григорій Петрович, 1894 р.н. Місце служби: 10-й Туркестанський стрілковий полк, рядовий
Боженюк Андрій Павлович. Місце служби: 185-й піхотний Башкадикларський полк, рядовий
Долиняк Андрій Антонович, Місце служби: 401-й піхотний Карачевський полк, рядовий
Драчук Трохим Остапович. Місце служби: 405-й піхотний Льговський полк, рядовий
Засядьвовк Іван Васильович. Місце служби: 10-й піхотний Новоінгерманландський полк, рядовий
Щербатий Володимир Ісаакович, Місце служби : 310- й піхотний Шацький полк, рядовий
Стародуб Петро Васильович.Місце служби: 15-й стрілковий полк, рядовий
Григорчук Тихін Степанович. Місце служби: 171- й піхотний Кобринський полк, ополченець. Загинув 17.07.1916 р.
Андріюк Василь Мартинович. Місце служби: 8-й стрілецький полк, фельдфебель. Георгіївський хрест ІІІ ступені 31.10.1915 р.
Долиняк Йосип Кирилович. Місце служби: 300-й піхотний Заславський полк, рядовий
Доценко Федір Фомич. Місце служби: 19-й піхотний Костромський полк, рядовий
Лазарук Кирило Кирилович, рядовий. Місце служби: 321-й піхотний Окський полк, Зник безвісти 05.02.1915 р.
Богачук Михайло Григорович. Місце служби: 201-й піхотний Потійський полк, стрілець
Мельник Павло Іванович. Місце служби: 54-й піхотний Мінський полк, мл. унтер - офіцер
Миронюк Григорій Іванович. Місце служби: 8-й Фінляндський стрілковий полк, рядовий
Доманський Огапій Никифорович. Місце служби: 10-й Фінляндський стрілковий полк, рядовий
Довгань Григорій Костянтинович. Місце служби: 170-й піхотний Молодечненський полк, рядовий
Короленко Яків Семенович. Місце служби: 12-й піхотний Великолуцький полк, рядовий
Ходак Олексій Арсенович. Місце служби 161-й піхотний Александропольський полк, рядовий
Василєвський Дмитро Мар'янович. Місце служби: 722-й піхотний Салтиково - Неверовський полк
Могилюк ( Могиляк?) Тимофій Акимович. Місце служби.: 275-й піхотний Лебединський полк, рядовий.
Зник безвісти 23.05.1915 р.
Козак Арсеній Ксенофонович. Місце служби: 275-й піхотний Лебединський полк, рядовий. Зник безвісти 23.05.1915 р.
Масний Іван Матвійович. Місце служби: 75-й піхотний Севастопольський полк, ратник
Ходак Іван Ілліч, 1887 р.н. Місце служби: 42-й піхотний запасний батальйон, рядовий (Заарештований Грушківський РВ НКВС, засуджений трійкою УНКВС Одеської обл. до розстрілу 29.04.38 р.)
Шкуровський Ісаак Платонович. Місце служби: 310-й піхотний Шацький полк, рядовий
Долиняк Йосип Кирилович. Місце служби: 300-й піхотний Заславський полк, рядовий
Гончарук Мефодій Омельянович, 1895 р.н. Місце служби: 161-й піхотний Александропольський полк, рядовий
Долиняк Василь Федорович. Місце служби: 260-й піхотний Брацлавський полк, рядовий
Григорчук Василь Федорович. Місце служби: 10-й Сибірський стрілковий полк, ст. унтер -офіцер
Шкуровський Василь Хомич. Місце служби: 250-й піхотний Балтинський полк, рядовий. Зник безвісти 08.12.1914 р.
Хаймович Пижус Іцькович. Місце служби: 49-й піхотний Брестський полк, рядовий
Стародуб Трофим Васильович. Місце служби: 8-й драгунський Астраханський полк, рядовий
Цилюрик Пилип Маркович. Місце служби : 298-й Мстиславський полк, рядовий
Цилюрик Василь Савович. Місце служби: 404-й Камишинський полк, фельдфебель
Могила Тимофій Спиридонович. Місце служби: 35-й піхотний Брянський полк, рядовий. Загинув 16.09.1916 р.
Могила Василь Спиридонович. Місце служби: 311-й піхотний Кременецький полк, рядовий . Помер від ран 13.06.1915 р.
Гончарук Антон Тарасович. Місце служби: 8 -й Фінляндський стрілковий полк, рядовий
Гуменюк Григорій Лазарович. Місце служби: Кулеметна рота при 7 - му запасному полкові, рядовий
Залізняк Кіндрат Кузьмич. Місце служби: 25-й Сибірський стрілковий полк, мл. унтер - офіцер
Хитрук Герасим Євстафійович. Місце служби: 405-й піхотний Льговський полк, рядовий
Окіпняк Леонтій Микитович. Місце служби: 246-й піхотний Бахчисарайський полк, рядовий. Зник безвісти 10.07.1917 р.
Фурман Семен Андрійович. Місце служби: 275-й піхотний Лебединський полк, рядовий. Зник безвісти 23.05.1915 р.
Стасюк Кирило Антонович. Місце служби: 409-й піхотний Новохоперський полк, рядовий. Зник безвісти 05.09.1916 р.
Мошла ( Мошляк?) Тимофій Спиридонович. Місце служби: 409-й піхотний Новохоперський полк, рядовий
Юрченко Прокопій Андрійович. Місце служби: 260-й піхотний Брацлавський полк, рядовий. Залишений на полі бою 23.04.1915 р.
Книш Федір Федорович. Місце служби: 404-й піхотний Камишинський полк, рядовий
Чорний Петро Федорович. Місце служби: 108-й Саратовський полк, рядовий
Стародуб Володимир Степанович. Місце служби: 54-й піхотний Мінський полк, єфрейтор
Шинкарук Максим Ларионович. Місце служби: 11-й Псковський полк, рядовий
Соколюк Григорій Корнійович. Місце служби: 186-й Асландузький полк, рядовий
Бондар Никифір Леонтійович. Місце служби: 60-а піша Подільська дружина, рядовий
Миронюк Мойсей Павлович. Місце служби: 411-й піхотний Сумський полк, рядовий
Миронюк Григорій Іванович. Місце служби: 8-й Фінляндський стрілковий полк, рядовий
Чудновський Василь Онуфрійович. Місце служби: 113-а стрілкова дивізія, рядовий
Долиняк Василь Федорович. Місце служби: 260-й піхотний Брацлавський полк, рядовий
Бойко Купріян Михайлович. Місце служби: 21- й Туркестанський стрілковий полк, рядовий
Добрянський Яків Іванович, Місце служби: 408-й піхотний Кузнецький полк, ополченець
Стасюк Микита Ісаакович. Місце служби: 171-й піхотний Кобринський полк, рядовий
Стародуб Павло Антонович. Місце служби: 254-й Миколаївський полк, рядовий
Снопко Порфирій Федорович. Місце служби: 54-й Мінський полк, рядовий
Сніпка( Снопко?)Денис Мінович. Місце служби: 9-й Сибірський стрілецький полк, стрілець
Кацан Тимофій Мойсеєвич. Місце служби: 171-й піхотний Кобринський полк, рядовий
Білоусов Іван Семенович, 1893 р.н. Місце служби: 300-й піхотний Заславський полк, рядовий.(Заарештований Грушківським РВ НКВС, засуджений трійкою УНКВС Одеської обл. до розстрілялу 25.05.38 р)
Щербатий Федір Дмитрович.Місце служби: 275-й піхотний Лебедянський полк, рядовий. Загинув 09.08.1916 р.
Юрченко Дем'ян Андрійович. Місце служби: 15-й стрілковий Й.В. короля Чорногорського Миколи І полк, стрілець. Зник безвісти 06.05.1915 р.
Книшук Йосип Матвійович. Місце служби: 164-й піхотний Закатальський полк, рядовий
Оржиховський Василь Пилипович. Місце служби: 260- й піхотний Брацлавський полк, ратник. Залишений на полі бою 16.04.1915 р.
Щербатий Арсентій Демидович. Місце служби : 178- й піхотний Венденський полк, рядовий ( Був розкуркулений в 1929 р., загинув голодною смертю разом з дружиною Ганною в 1933 р.)
Бондаренко Федір Васильович. Місце служби: 161-й піхотний Александропольський полк, рядовий
Гуркавенко Саватій Фомич. Місце служби: 405-й піхотний Льговський полк, рядовий
Книшук Деомід Євдокимович. Місце служби: 12-й гренадерський Астраханський полк, гренадер
Кіснічук Андрій Мінович, рядовий
Кіснічук Ксенофонт Мінович. Місце служби: 12-й гренадерський Астраханський полк, гренадер. Залишений на полі бою 22.06.1915 р.
Гладкий Омельян Іларіонович. Місце служби: 8-й Фінляндський стрілковий полк, стрілець. Загинув 13.09.1915 р.
Юрченко Діонісій Никифорович. Місце служби: 58- й тиловий евакуаційний пункт, ратник 1 - го розряду
Денисюк Олексій Павлович. Місце служби: 58-й евакуаційний госпіталь, ратник 1- го розряду
Бузяшний Володимир Прокопович. Місце служби: 43-й піхотний Охотський полк, рядовий
Стасюк Онуфрій Антонович. Місце служби: 310-й Шацький полк, рядовий
Стасюк Василь Микитович. Місце служби: 10-й Туркестанський стрілковий полк, ст. унтер - офіцер
Бондар Мойсей Никифорович. Місце служби: 10-й Туркестанський стрілковий полк, рядовий
Чорний Вікентій Никонович. Місце служби: 41-й Селенгірський полк, рядовий
Юрченко Пилип Кирилович. Місце служби: 33-й піхотний Єлицький полк, ст. унтер - офіцер
Білоус Леонтій Афансович. Місце служби: 250-й піхотний Балтинський полк, рядовий. Зник безвісти 14.11.1914 р.
Богачук Матвій Степанович. Місце служби: 72-й піхотний Тульський полк, рядовий
Сквира Володимир Ксенофонтович. Місце служби: 12-й піхотний Великолуцький полк, рядовий
Сквира Микита Савустянович. Місце служби: 102-й піхотний Вятський полк, рядовий. Зник безвісти 18.08.1916 р.
Лисий Михайло Кіндратович. Місце служби: 42-й піхотний запасний полк, рядовий
Колісник Василь Пилипович. Місце служби: 247-й піхотний Маріупольський полк, рядовий
Стасюк Микита Ісаакович. Місце служби: 86-й запасний полк, рядовий
Голованюк Іван Пилипович. Місце служби: 171-й піхотний Кобринський полк, ополченець. Зник безвісти 17.07.1917 р.
Барковський Ілля Іванович. Місце служби: 43-й піхотний Охотський полк, рядовий
Кацан Семен Осипович. Місце служби: 58-й піхотний Прагський полк, рядовий
Козак Іван Микитович. Місце служби: 43-й піхотний Охотський полк, рядовий
Богачук Йосип Іванович. Місце служби: 10-й Туркестанський стрілковий полк, рядовий
Паламарчук Іван Климентійович. Місце служби: 28-й Павлоградський полк, рядовий
Гончар Трофим Євсейович. Місце служби: 299-й піхотний Дубенський полк, єфрейтор
Шинкарьов Максим Ларіонович. Місце служби: 11-й Псковський полк, рядовий
Юрченко Каленик Михайлович. Місце служби: 337-й піхотний Грайворонський полк рядовий
Ходак Олексій Арсенович.Місце служби : 161-й піхотний Александропольський полк, рядовий
Шкуровський Петро Іванович. Місце служби: 185-й Башкадикларський полк, рядовий
Колос Мойсей Семенович. Місце служби: 275-й піхотний Лебединський полк, рядовий. Зник безвісти 23.05.1915р.
Миронюк Мойсей Семенович. Місце служби: 411-й піхотний Сумський полк, рядовий
Чорний Сергій Степанович. Місце служби: 110-й санітарний потяг, рядовий
Драчук Трохим Остапович. Місце служби: 405-й піхотний Льговський полк, рядовий ( Загинув голодною смертю в 1933 р.)
Юрченко Микола Васильович. Місце служби: 187-й піхотний Аварський полк, рядовий
Юрченко Сергій Андрійович. Місце служби: 59-я піша Подільська дружина, рядовий
Білоус Терентій Якович. Місце служби: 35-й Сибірський стрілковий полк, рядовий
Мошляк Ісідор Лукін. Місце служби: 41-й піхотний Селенгінський полк, рядовий
Юрченко Олексій Хрисанфович. Місце служби: 41-й піхотний Селенгінський полк, рядовий
Бедзей Михайло Власович.Місце служби: 41-й піхотний Селенгінський полк, рядовий
Гончарук Степан Васильович.Місце служби: 295-й піхотний Свірський полк, рядовий
Фуметчук Артем Андрійович. Місце служби: 41-й піхотний Селенгінський полк, рядовий
Долиняк Андрій Антонович. Місце служби: 401-й піхотний Карачевський полк, рядовий
Шмиголь Євстафій Єфімович.Місце служби: 260-й піхотний Брацлавський полк, рядовий
Юрченко Тихін, рядовий. Місце служби: 41-й піхотний Селенгінський полк. Загинув 04.12.1914 р.
Стасюк Сергій Романович. Місце служби: Лейб- гвардії Кексгольмський полк, лейб - гвардії рядовий . Зник безвісти 22.12.1914 р.
Бурлака Іван Михайлович. Місце служби: 254-й піхотний Миколаївський полк, рядовий
Проданчук Кирило Наумович. Місце служби: 312-й піхотний Васильківський полк, рядовий
Румик Кирило Кирилович. Місце служби: 408-й Кузнєцький полк, рядовий
Сунька Григорій Федорович. Місце служби: 250-й піхотний Балтинський полк, рядовий
Колесник Федір Григорович, рядовий (Загинули голодною смертю його діти Лук'ян і Настасія в 1933 р. )
Лозінський Яків Євсейович. Місце служби: 74-й полк, рядовий
Богачук Трофім Григорович. Місце служби: 408-й піхотний Кузнєцький полк, рядовий
Барвінок Іван Євстафійович,. Місце служби: 250-й піхотний Балтинський полк, мл. унтер - офіцер
Кісіль Петро Дементійович. Місце служби: 275-й піхотний Лебедянський полк, рядовий.Загинув 05.05.1915 р.
Снопко Семен Федорович. Місце служби: 700-й піхотний Єлатьмінський полк, рядовий
Гончарук Сергій Тарасович. Місце служби: 33-й запасний полк, рядовий
Чорний Яків Іванович. Місце служби:160-й піхотний Абхазький полк, рядовий
Білоусов Мойсей Йосипович. Місце служби: 10-й Туркестанський стрілецький полк, рядовий
Юрченко Трофім Федорович. Місце служби: 41-й піхотний Селенгірський полк, рядовий
Гончар Корній . Місце служби: 466-й піхотний Малмижський полк, рядовий
Гончар Трохим,. Місце служби: 299-й піхотний Дубенський полк, рядовий
Юрійчук Василь Іванович, лейб - гвардії мл. унтер - офіцер. Загинув 26.09.1915 р.
Бондаренко Василь Сафронович. Місце служби: 313-й піхотний Балашівський полк, рядовий
Десюк Пилип Павлович. Місце служби: 275-й піхотний Лебедянський полк. Загинув 5.05.1915 р.
Білоус Андрій Павлович. Місце служби: 51-й піхотний Литовський полк, ополченець. Зник безвісти 23.03.1915 р.
Стасюк Ульян Никифорович. Місце служби: 41-цй піхотний Селенгірський полк, рядовий. Зник безвісти 10.10.1914 р.
Щербатий Лавр Опанасович. Місце служби: 256-й піхотний Елисаветградський полк, рядовий
Білоусюк Іван Ульянович. Місце служби: 171-й піхотний Кобринський полк, рядовий
Ходак Афанасій Мартьянович. Місце служби: 12-й піхотний Великолуцький полк, рядовий
Стасюк Кирило Антонович. Місце служби: 409-й піхотний Новохоперський полк, рядовий. Зник безвісти 16.09.1916 р.
Гончарук Антон Тарасович. Місце служби: 8-й Фінляндський стрілецький полк, стрілець
Шамраев Іван Микитович. Місце служби: 250-й піхотний Балтинський полк, рядовий
Юрченко Дем'ян Андрійович, стрілець. Зник безвісти 01.07.1915 р.
Книшук Йосип Матвійович.Місце служби : 164-й піхотний Закатальський полк, рядовий
Доганчук Іван Павлович. Місце служби: 11 саперний батальйон, рядовий
Мезенчук Леонтій Тимофійович. Місце служби: 53-й піхотний Волинський полк, єфрейтор
Ревус Григорій Каленикович. Місце служби: 32-й запасний батальйон, рядовий
Швець Гнат Петрович. Місце служби: 178-й піхотний Венденський полк, рядовий. Залишений на полі бою 11.05.1915 р.
Давинняк Прокофій Кирилович.Місце служби: 41 піхотний Селенгірський полк, рядовий
Шипкорук Максим Іларіонович. Місце служби: 11-й Псковський полк, рядовий
Кісіль Митрофан Маркович, Місце служби: 15-й стрілецький Є. В. Короля Чорногорського Миколи I полк, рядовий
Книш Олександр Автономович. Місце служби: 178-й піхотний Венденський полк, ратник. Зник безвісти 16.12.1914 р.
Миронюк Григорій Іванович. Місце служби: 8-й Фінляндський стрілецький полк, стрілець
Ніговський Семен Бенедиктович. Місце служби: 171-й піхотний Кобринський полк, рядовий
Цей список не повний і потребує уточнення та доповнення інформації про наших односельчан...
На той час наше село адміністративно належало до Кам'янець - Подільської губернії, Балтського повіту, Троянівської волості, так як наше село було на той час волосним центром ( інколи в документах записано Романовської волості, пояснення цьому я, нажаль, не відшукав), і називалося просто Трояни, без прикметника "Великі ".
З великими надіями зустріли троянчани події Лютневої революціюї 1917 р. та утворення Центральної Ради в Києві. На площі біля волосної управи відкрився мітинг. Житель сусіднього села Вільхового, колишній моряк Балтійського флоту, більшовик Г. І. Рогозинський, звертаючись до наших односельців, закликав їх взялися перерозподіл поміщицької та церковної землі і обирати свої органи влади в селі. Була створена сільська Рада, яку очолив житель села. Ходак Пилип Опанасович. На весні 1917 р. почали створюватися перші загони "Вільного козацтва" в нашій волості для охорони правопорядку та самооборони. Сотні сусідніх сіл формувалися у волосний курінь, курені — в повітові полки, а полки губернії об'єднувалися в Кіш.
Але уже весною 1918 р. Україна була окупована австро-німецькими військами. З ними прибув управляючий економією поміщика Шрот та ін. Він вимагав повернути захоплені землі та сплатити штраф. Шрот викликав з Голованівська загін козаків-гетьманців. Всіх жителів села зігнали і показали показовий суд різками.
В січні 1918 р. в сел була встановлена радянська влада. Поміщик Дравановський втік в Умань. Був створений волосний та сільський ревкоми. З листопада 1918 р. по лютий 1919 р. в селі перебували війська С.Петлюри. Червона армія прагнула повернути під свій контроль багаті хлібні землі України. В лютому 1919 р. вони знову поновили свої порядки і закони на наших землях: впровадили зловісну продрозверстку, розв'язали громадянську війну і терор.
З вересня 1919 р. в селі господарювали денікінці, які встановили непомірні податки, вз'ялися за звичні їм грабунки. Було зруйновано млин і всі мости, що були на той час в селі. Через пів року білогвардійців прогнали червоні. 23 листопада в селі провели партизанський рейд повстанські загони селян на чолі з отаманом Куцим. Партизани увірвалися в приміщення волревкому, розстрілляли його працівника, спалили документацію і пограбували майно. Для ліквідації селянських заворушень в село прибув стрілецький полк Червоної армії, який знаходився на утриманні жителів села. За період з 1921—1922 рр.з села вислано декілька багатих сімей. На зміну білому прийшов червоний терор, масова колективізація(1929—1932 рр), голод(1932—1933 рр), репресії(1937—1938 рр).
У 1921—1922 рр. почала працювати чотирирічна трудова школа, де навчалося 150 дітей. Першими вчителями були Залізняк Михайло Опанасович, Підвисоцька Ганна Миколаївна.
У 1922 р. було відкрито сільський будинок культури (сільбуд) і бібліотеку. 1923 р.в нашому селі відкрито інтернат для сиріт, де цього ж року утримувалося 32 діток. У 1925 р. відкрили Великотроянівську дільничну лікарню, що обслуговувала 8 сіл та лікувальне відділення. Споруда колишньої панської економії стала агрошколою.
У 1928 р. в селі створено комсомольську організацію. Першим секретарем був Сивак Василь Кирилович, члени бюро — Поворозник Михайло Пилипович, Безкурська Поліна Іванівна, Чорний Василь Савустянович, Коцан Олександр Григорович, Книшук Іван Феофанович, Гуманецький Олександр Микитович, Лозінський Григорій Якович. Всіх комсомольців налічувалось 25 чоловік. У 1929 р. створену піонерську організацію, і лише 1931 р. утворилась первинна комуністична парторганізація, яка налічувала всього 17 чоловік.
У вересні 1929 р. створено перший колгосп «Відродження». Головою колгоспу став Ткаченко Петро Васильович. 1930 р. створено ще 5 артілей. Заможні селяни (які в 30- ті роки отримали статус куркулів) чинили опір колективізації. Весною 1930 р. вони вчинили «волинку» — напали на голову сільради Поворознюка Тихона Пилиповича голову колгоспу, активістів — комсомольців й жорстоко побили. Спалили конюшню, розміщену в колишньому господарстві заможного селянина Щербатого Семена. Сільська Рада організувала охорону села, молоді комсомольці постійно чергували на колгоспних господарствах. Комсомольські бригади заготовляли хліб і валками вивозили на державний пункт станції Грушка. На 1931 р. в колгоспах утримувалося 147 коней, 102 корови, 9 свиноматок і 117 вівцематок.
На поч. 30- х в селі налічувалося 490 дворів та проживали майже три тисячі жителів. В 1932 -1933 рр. був страшний штучно створений радянською владою голод, що забрав життя більше 500 наших односельчан. У 2008 р. пошуковцями вдалося встановити імена 66 осіб, які загинули голодною смертю. Актові записи про смерть за цей період не збереглися.
Великим святом була поява трактора. Першими механізаторами у Великих Троянах були: Юрченко Порфирій, Книшук Семен Захарович, Денисюк Матвій Іванович, Остапчук Василь Йосипович, Коцан Антон Семенович, Кацан Йосип Андрійович, Кацан Павло Іванович та Кацан Степан Гнатович, які закінчили тримісячні курси при Ульяновському цукрозаводі. Першими шоферами були Драпак Іван Федотович, Гуманецький Юхим Сергійович, Білоус Сава Андрійович, Бендяк Микита Микитович. На ланах працювало більше десятка тракторів, по кілька комбайнів. Колгоспники села одержували 7-8 кг зерна за трудодень.
У 1937 - 38 рр. запрацювала ще більше репресивна машина радянської влади. За цей період було засуджено до розстрілу 10 чоловік з нашого села, які були після реабілітованими. Їм було висунуто неправдиві звинувачення.
Важким періодом для села була тимчасова німецька окупація. Наше село адміністративно відносилось до Одеської обл., Грушківського р- ну. 3 серпня 1941 р. німці появились в с. В-Трояни. В південній частині села розгорівся запеклий бій, у якому було знищено механізований загін та багато гітлерівців. В цей день німці спалили хати колгоспників Кацана Філімона М., Книшука Петра Феофановича, Щербатого Мефодія Д., вбили хлопчика Проданчука Дем'яна. В споруді земської лікарні розташувалася німецька комендатура. Завдяки прикладеним зусиллям німецьких прихфоснів -поліцаїв, з села насильно відправлено до Німеччини 112 юнаків і дівчат. З Німеччини не повернулось 69 чоловік.
Жахливу розправу вчинили німці разом з поліцаями над євреями. Німецький комендант наказав поліцаям зселити єврейські сім'ї в хату старого єврея Хаймовича Піня, яка стала останнім притулком 25 чоловік. Серед них було 8 дітей. Троянчани підтримували зв'язки з партизанським загоном «Південний». Будинки братів Субтових довгий час були квартирами, де зустрічалися зв'язківці різних партизанських загонів та диверсійних груп. Брати Субота Костянтин Костянтинович та Субота Василь Костянтинович за зв'язки з партизанами були розстріляні в 1943 р. в смт. Голованівськ.
В роки окупації за зв'язки з партизанами були закатовані 23 жителі села, з них 7 жінок та 5 підлітків. У Великій Вітчизняній війні рідну землю боронили 977 наших земляків, 210 з них нагороджені бойовими та державними нагородами, 225 пали смертю хоробрих.Знайти інформацію про наших ветеранів Другої світової війни можна на сайті : https://m.pamyat-naroda.ru/heroes?birth_place=%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F+%D0%A0%D0%A1%D0%A0%2C+%D0%9E%D0%B4%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F+%D0%BE%D0%B1%D0%BB.%2C+%D0%93%D1%80%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9+%D1%80-%D0%BD%2C+%D1%81.+%D0%92.+%D0%A2%D1%80%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D1%8B+&mode=extended
В ніч на 12 березня 1944 р. військові частини 21-го корпусу 4-ї гвардійської армії 2-го Українського Фронту (маршал Конєв І.С) с. В-Трояни звільнили від німецьких загарбників.
1949 р. в село пригнали важку техніку, якою рила котловани для ставків. В 1953 р. на зароблений трудодень колгоспники одержували 2 кг хліба та 1 крб. 20 коп. грішми. У 1958 р. Великотроянівську семирічну школу реорганізовано в школу з десятирічним циклом. В той рік тут працювало 32 вчителі, які навчали 420 дітей. В 1960 р. відкрито перший в області міжколгоспний будинок відпочинку. Щороку 600—700 учнів району проводили тут літні канікули в таборі відпочинку на околиці Великих Троянів. В період хрущовської «Відлиги» 1964 р. була холоднокровно демонтована церква, а на її місці побудовано сільський будинок культури. П'ять разів на тиждень в будинку культури демонструвалися кінофільми. В 1965 р.в колгоспі ім. Горького нараховувалось більше 600 чоловік працездатного населення, яке складало дві рільничі бригади, одну тракторна бригада, рибну і садогородню бригади і дві тваринницькі ферми. Зарплата в середньому по колгоспу складала 4,8 карб. Так, зарплата доярки 1965 р. складала 170 крб, а свинарки — 161 крб, тракториста 88 крб. Якщо до революції 1917 р. в селі було 10 хат, покритих залізом, то в 1965 р. таких налічувалось більше 300, у власному користуванні жителів села налічувалось 8 автомашин, 32 мотоцикли, 35 газових плит, 30 телевізорів. Колгосп мав у своєму розпорядженні 26 тракторів, 4 зернових комбайни, 16 автомашин та ін інвентар. При колгоспі працював комбікормовий завод. Працювала колгоспна лазня, автопарк, тракторний парк із майстернею, пилорама, овочесховище. На території села була установлена власна АЗС (автозаправна станція).
У Великих Троянах проживають 7 учасників війни в Афганістані та інших гарячих точках світу: Согутовський Петро Михайлович, Коломієць Валерій Андрійович, Білоусов Віктор Сергійович, Масловський Сергій Вікторович, Білоус Олексій Йосипович, Кісіль Василь Юхимович, Субота Віктор Кирилович. Мельник Геннадій Костянтинович у Афганістані загинув.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1564 особи, з яких 690 чоловіків та 874 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1277 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,14 % |
російська | 0,70 % |
молдовська | 0,16 % |
Реалії сьогодення
На сучасному етапі, після реформування колгоспу, у селі Великі Трояни земельні ділянки передані в приватну власність жителям села.
Сьогодні основні масиви земель сільської ради орендує столична фірма «Райз-Максимко». В цій фірмі працевлаштована частина наших сельчан. Крім того землі села надано в користування 14-ти фермерським господарствам, 330 одноосібників працюють на своїй землі самостійно, а ставки 7-ми орендаторам.
Функціонує сільський будинок культури на 500 місць Працює бібліотека, дитячий садок, амбулаторія, аптека, відділення зв'язку, сільська рада, протитуберкульозний диспансер. На території сільської ради працюють кафе, продуктові магазини та магазин господарчих товарів. У селі є середня школа, великий Будинок культури з просторою спортивною залою, якому можуть позаздрити навіть великі міста. Раніше тут діяв сільський народний театр, духовий оркестр, шашково-шаховий клуб, гурт силовиків (гантелі) та ін. Тут виступали знамениті борці-велетні, брати Піддубні.
В 2016-19 рр. на всіх центральних дорогах Великих Троянів за рахунок надходження державних коштів до бюджету сільської ради було відновлено тверде покриття, підключено нічне освітлення великих та малих вулиць села. Сільська рада надає фінансову допомогу школі, дитячому садочку, відремонтовано будинок культури. Останніми роками проявились нові якісні зміни, які дають надію на відродження села в майбутньому.
Відомі люди
Уродженцями села є
- Герої Радянського Союзу генерал-майор М. П. Охман (1908—1977) та старший лейтенант І. С. Поворознюк (1920—1943),
- Біскупський Михайло Михайлович (* 1932) — український біолог, політик.
- Харті Вадим Миколайович (1987—2015) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни (2014 — донині).
- Василь Хитрук, український письменник, етноісторик. Провідник Української Духовної Республіки (УДР, разом з письменнком О.Бердником і кобзарем В.Литвином — м. Київ), Директор Міжнародного Карпатського етноцентру «Терношора-Арт», доцент Інституту Східної Європи (Лавів-Львів), Автор введення літери «Ґґ» до української абетки, предмету «Українознавство», кількох десятків етноісторичних відкритів у сфері гуманітарних наук: Українська Атлантида; Троя Гомера — українська Ольвія; 33 давніх історичних джерела походження етноніма «Україна і Українці». Нової науки ІІІ тис. Атма-Ноосфера.
- Чабан Анатолій Юзефович — професор, викладач Черкаського державного педагогічного університету;
- Окіпняк Василь Григорович — майстер спорту по баскетболу. Екс-Тренер збірної Німеччини з баскетболу.
Див. також
Примітки
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Ресурси
- «Географическо-статистический Словарь Российской империи.» Составитель П. Семеновь. Санктпетербургь.:1867
- «Труды Подольского епархиального историко — статистического комитета», выпуск 9, 1907 г. с. 96-97
- Газета «Рада» № 138 — Київ, 1907
- Богачук М. Г. «Село моє — краплиночка на карті»: Літ. — публіцист. видання — Кременчук, 2008
- Книшук Г. Є. «Нарис історії. Великі Трояни» — Київ,1976
- Сайт " Пам'ять нарада"
- https://pamyat-naroda.ru
Посилання
- Погода в селі Великі Трояни [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Trojany u ujścia Seńki do Sinicy // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 482. (пол.)
Це незавершена стаття з географії Кіровоградської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Veli ki Troyani selo v Blagovishenskij gromadi Golovanivskogo rajonu Kirovogradskoyi oblasti Ukrayini Naselennya stanovit 1280 osib selo Veliki TroyaniKrayina UkrayinaOblast Kirovogradska oblastRajon Golovanivskij rajonGromada Blagovishenska gromadaOblikova kartka Oblikova kartka Osnovni daniNaselennya 1280Poshtovij indeks 26413Telefonnij kod 380 5259Geografichni daniGeografichni koordinati 48 24 09 pn sh 30 13 28 sh d 48 40250 pn sh 30 22444 sh d 48 40250 30 22444 Koordinati 48 24 09 pn sh 30 13 28 sh d 48 40250 pn sh 30 22444 sh d 48 40250 30 22444Serednya visota nad rivnem morya 138 mMisceva vladaAdresa radi 26413 Kirovogradska obl Blagovishenskij r n s Veliki TroyaniSilskij golova Hmil Volodimir BorisovichKartaVeliki TroyaniVeliki TroyaniMapaNazvaChislenni skifo sarmatski kurgani navkolo sela i v centri poselennya zokrema na misci ninishnogo budinku kulturi de pri rozkopkah znajdeno dva skeleti gigantskogo rozmiru bilshe 2 5 metriv z zolotim mechem simvolom znatnogo rodu Ce svidchit pro davnye skifo troyanske zaselennya zemel cogo krayu Nazva sela jmovirno maye relyefne pohodzhennya oskilki roztashovane na velikih troh yarah Isnuye taka versiya sho kolis selo nazivalosya Tri Yari ale v dokumentalnih zapisah buli dopusheni pomilki zgodom dodali prikmetnik Veliki i yak naslidok vinikla suchasna nazva naselenogo punktu Veliki Troyani GeografiyaZagalni harakteristika Veli ki Troyani selo v Ukrayini u Blagovishenskomu rajoni Kirovogradskoyi oblasti Plosha naselenogo punktu 696 45 ga Organ miscevogo samovryaduvannya Velikotroyanivska silska rada U Blagovishenskomu rajoni Kirovogradskoyi oblasti v s Veliki Troyani na obliku perebuvaye pam yatka arhitekturi Kompleks zemskoyi likarni 1903 r Zgidno derzhavnogo reyestru neruhomih pam yatok Ukrayini v s Veliki Troyani na obliku 2 pam yatki istoriyi Bratska mogila radyanskih voyiniv ta partizan Pohovano 58 nevidomih voyiniv i 3 vidomih Memorial poleglih voyiniv odnoselchan iz pofamilnim spiskom Pohovan nemaye Okrim togo na teritoriyi sela znahodyatsya pam yatki arheologiyi 13 kurganiv kurgana grupa 1 4 kurgani kurganna grupa 11 8 kurganiv kurgan 6 1 kurgan V 1987 r yih doslidzhuvav arheolog V Kovalik Zaneseni do derzhavnogo reyestru neruhomih pam yatok Ukrayini Cherez selo protikaye tri richki Sinicya Sinka i Bezimenna Sinicya sho bere pochatok nedaleko vid mista Umani protikaye cherez sela Kam yana Krinicya i Vilhove drevnya nazva Volsive de arheologami znajdeno kultovij centr volsivskogo ariyanstva Druga Sinka kotra protikaye cherez susidni sela Sinki ta Odaya Ci sela ranishe vhodili do Velikotroyanivskogo centru Kam yanec Podilskoyi guberniyi Tak ot same v palaci grafini Volkonskoyi yakij roztashovuvavsya kolis na gori sela Odaya nad rikoyu Sinka j narodivsya sin yakij stav odnim iz zasnovnikiv ukrayinskoyi ta rosijskoyi literaturi Jogo zvali Nekrasov Mikola Oleksijovich 28 listopada 10 grudnya 1821 I hoch vin buv zareyestrovanij u Nemirovi Braclavskogo povitu Podilskoyi guberniyi ye dani pro te sho narodivsya vin same v Odayi a potim batko pereviz jogo do Nemirova de vin prohodiv vijskovu sluzhbu Potim neodnorazovo viznachnij poet povertavsya v ce selo sluhayuchi ukrayinskih narodnih pisen yaki zapali v jogo dityachu dushu naviki sformuvavshi jogo glibokonarodnij harakter poeta Geografiya Selo Veliki Troyani roztashovane u pivdenno zahidnij chastini Pridniprovskoyi visochini u lisostepovij zoni Zemli sela na shodi mezhuyut z lisovim masivom Goloche na pivdennomu shodi z zemlyami sela Grushki na pivdni z zemlyami sela Josipivki na zahodi z zemlyami sela Mechislavki na pivnochi z zemlyami sil Vilhove ta Sinki Blagovishenskogo rajonu Nashe selo roztashovane majzhe na odnakovij vidstani vid stolici derzhavi m Kiyeva 247 km ta mist Odesi 227 km Mikolayeva 234 km Kropivnickogo ta Vinnici Najblizhcha stanciya vuzkokolijnoyi zaliznici Grushka roztashovana na vidstani 7 km na pivden Tektonichna budova relyef Korisni kopalini Selo Veliki Troyani roztashovane u mezhah vidrogiv Ukrayinskogo kristalichnogo shita Geologichna budova teritoriyi dvoyarusna nizhnij kristalichnij fundament verhnij osadovij chohol Poverhnya sela yavlyaye soboyu pidvishenu pologu hvilyastu lesovu rivninu rozchlenovanu dolinami richok balkami ta yarami Zagalnij pohil samogo sela ta jogo zemel na pivdennij shid Najvisha tochka relyefu 139 m znahoditsya na vershini kolishnogo skifskogo kurganu v poli vid sela Vilhove Korisni kopalini na teritoriyi sela ye i chudova zhovta ta bila glina z yakoyi kolis troyanci vigotovlyali keramichni virobi pobutovogo vzhitku veliki gleki glechiki miski tarilki kumanci V seli rozroblene Velikotroyanivske rodovishe nadmicnih sirih granitiv Klimat Zemelni resursi Selo roztashovane v zoni pomirno kontinentalnogo klimatu Serednya temperatura sichnya misyacya za ostanni 100 rokiv 5 2 S lipnya 20 5 S Period z temperaturoyu 10 i bilshe gradusiv za Celsiyem stanovit 170 dniv serednya kilkist opadiv 250 mm Zemli sela roztashovani v nedostatno vologij teplij agroklimatichnij zoni Osnovna kilkist vologi vipadaye v tepli misyaci i pori roku visota snigovogo pokrivu do 10 sm lt Grunti v seli perevazhno chornozemi tipovi seredno ta malogumusni regradovani Vnutrini vodi Selo Veliki Troyani roztashovane na shilah richki Sinici u yaku vpadaye v seli dvi neveliki pritoki Sinka sho bere pochatok u susidnomu seli Sinki ta Bezimenna Beregi cih richok postupovo pidvishuyuchis zlivayutsya v majzhe sucilnu rivninu u deyakih miscyah rozirvanu nevelikimi yarami sho utvorilis vid doshiv Sinicya nese poverhnevi vodi dalshe na pivden do Pivdennogo Bugu V kinci 40 h na poch 50 h rr v seli zbudovano 14 stavkiv vodne dzerkalo yakih skladaye 112 ga V 2016 r v seli bula vidrestavrovana ta osvyachena Chumacka krinicya insha nazva Vdovina krinicya Starozhili selo pov yazuyut yiyi viniknennya iz chumakami yaki chastenko zupinyalis na comu misci perepochiti ta zapastis vodoyu v dorogu Roslinnij svit Osnovni porodi roslin v lisovomu masivi dub voloskij gorih klen yasen grab lipa chereshnya kashtan v pidlisku lishina buzina V dolinah richki zustrichayutsya verba vilha topolya kushi verbolozu Z trav poshireni zvirobij kropiva gluha pirij V zaplavah poshireni osoka ocheret Na polyah viroshuyut kulturni roslini kukurudzu pshenicyu zhito sonyashnik ripak soyu yachmin goroh tosho Tvarinnij svit Tvarinnij svit ye vidnosno bagatim Na teritoriyi silskoyi radi vodyatsya diki svini yizhaki lisici zajci bilki vovki diki kozi hovrahi kroti kunicya kam yana thir stepovij Ptahi dyatli soroki leleki sojki sovi diki golubi diki kachki lebedi lastivki fazani gorlicya zozulya sinicya gorobec dyatel vorona sojka soroka shpak Aklimatizovani v dolini richki ondatra vidra Z plazuniv poshirenimi ye yashirka vuzh zvichajnij ta in V stavkah rozvodyat bagato porid ribi korop karas sudak som okun shuka amur tovstolobik ta in Do chervonoknizhnih nalezhat Roslini astragal volohatokvitkovij anemona lisova kovila osoka zhitnya pirij kovilolistij Tvarini vidra thir stepovij svitlij Ptahi boriviter stepovij zhuravel sirij Plazuni gadyuka stepova shidna Komahi paviche oko mahaon zhuk olen IstoriyaNash kraj buv zaselenij zdavna pro sho svidchat arheologichni znahidki yaki datuyutsya XIV XII st do n e Tak zv Sabatinivska kultura s Sabatinivka nashogo rajonu piznogo bronzovogo viku mala kam yanu arhitekturu j rozvinenu dlya togo chasu metalurgiyu ta hliborobske gospodarstvo U ti daleki chasi yak svidchat istoriki na nashih zemlyah prozhivali kimerijci skifi sarmati goti guni obri hozari ugri pechenigi V rezultati zapekloyi borotbi slov yan z pechenigami teritoriya sela bula priyednana do Kiyivskoyi Rusi seredina X st U drugij pol XII st zemli vid Umani do Pivdennogo Bugu vidijshli do Poloveckogo hanstva Z 1362 r po 1430 r chastina Podillya de teper znahoditsya selo Veliki Troyani bula vklyuchena do Velikogo knyazivstva Litovskogo Pislya Lyublinskoyi uniyi 1569 r Zvenigorodskij povit yakomu nalezhali zemli nashogo sela uvijshov do skladu Braclavskogo voyevodstva Korolivstva Polskogo V roki vizvolnoyi vijni 1648 1654 r r teritoriya sela vidijshla do Umanskogo polku Zavojovnicki vijni prodovzhuvalis i v rezultati Buchackogo mirnogo dogovoru mizh Polsheyu i Turechchinoyu 1672 r Podillya a znachit vsya Braclavshina vidijshla do Turechchini do 1686 r Za rishennyam Karlovickogo kongresu 1699 r Polshi bulo povernuto Podillya Braclavshinu ta pivdennu Kiyivshinu Teritoriya sela opinilasya znovu u Zvenigorodskomu poviti Braclavskogo voyevodstva de perebuvala she majzhe sto rokiv Nash kraj vid Kaneva Umani i na pivden do samogo morya yakij buv majzhe nezaselenij opinivsya v rukah klanu Potockih Suchasne zaselennya teritoriyi sela Veliki Troyani pochalosya priblizno z ser 20 h rokiv XVIII st V period zaselennya v nashomu seli yak i po vsij okruzi diyali pilgovi roki koli vsi poselenci zvilnyalisya vid riznogo rodu podatkiv i povinnostej na 50 rokiv V nash kraj potyaglisya selyani z Volini Polissya Galichini Polshi Moldaviyi V roki pershih poselen najkrashi miscya zajmali novi sim yi yaki ob yednuvalis rodinnimi zv yazkami Tak na pravomu berezi richki Sinici poselilisya pereselenci yaki mali prizvishe Hodak na livomu berezi richki poselilisya Kocani na pravomu berezi richki Sinka poselilisya Kiseli a na livomu Yurchenki Pivdenno shidna chastina sela nazivalasya Cherniyivkoyu pivdenna Povoroznyukivkoyu Vid togo i pishli nazvi tih vulic Hodakivka Kocanivka Kiselivka Yurchenkivka Povoroznyukivka Po zakinchennyu pilgovih rokiv poselenciv postupovo peretvorili na kripakiv grafa Potockogo Za proyav nepokori poselencyam sela dobryache perepadalo vid kozakiv sho sluguvali sim yi Potockih Vpershe selo zgaduyetsya v arhivnih dokumentah 1763 r v yakih zaznachayetsya sho v comu roci prihozhani sela pobuduvali na svoyi koshti trohkupolnu cerkvu z dereva Naselennya sela skladalosya perevazhno z selyan mizh yakimi v znachnij miri buli vihidci z kolishnoyi polskoyi shlyahti perejmenovanoyi v bezzemelnih selyan i dekilka simej mishan U XVIII st V Troyani nalezhali grafam Potockim U 1848 r v seli bulo 136 dvoriv z naselennyam 740 cholovik Z nih lishe 10 dvoriv mali tyaglo i koristuvalisya nadilom zemli v rozmiri 5 morgiv 2 5 desyatini 110 dvoriv tyagla ne mali i koristuvalisya nadilom zemli v dva raza menshim pershih 16 dvoriv mali lishe gorodi a 15 simej ne mali ni zemli ni zhitel Tih yaki ne mali zemli i hativ nazivali bobilyami Ce buli zbigli kripaki yaki pracyuvali na cerkovnih zemlyah Kripaki sho mali po troye voliv vidroblyali po 4 dni panshini dvoye voliv tri dni odnogo vola dva dni Za den kripak povinen buv zorati pivdesyatini abo zasiyati 3 desyatini chi skositi odnu desyatinu ozimih abo 1 5 desyatini yarih hlibiv Na seli bulo 138 voliv 38 bichkiv 38 goliv gurtovoyi hudobi i lishe 5 konej Dlya oranki zemli vikoristovuvali malorosijskij dvokolisnij plug U nogo vpryagali tri chotiri pari voliv polya zasivali vruchnu Zbirali vrozhaj za dopomogoyu serpa ta kosi Molotili cipami kam yanim abo chavunnim kotkami Zastosovuvali i metod garmakuvannya Panshina na Podilli rivnyalasya 200 dnyam Obrok brali z dushi 8 karbovanciv Vikonuyuchi guzhovu pidvodnu povinnist vlasnimi vozami u yakih vpryagali voliv u period pislya zhniv nashi odnoselci zajmalis chumakuvannyam Odin takij viz vitrimuvav vagu v 20 30 pudiv Za proyizd 20 verstv zarahovuvasya 1 den panshini Prote specialnim uryadovim zakonom zaboronyalos vidpravlyati selyanski pidvodi dali 300 verstv ne inakshe yak z panskimi harchami vrahovuyuchi kozhni 20 verstv za 1 inventarnij den panshini Dovgi valki chumakiv vezli panske a takozh vlasne zerno do Odeskogo portu ta do Krimu Nazad privozili furami kuplenu sil ribu deyaki promislovi tovari Davali na panskij dvir desyatinu vid svoyeyi hudobi ptici yajcya desyatu kopicyu sina solomi Vikonavcyami vladi i voli pomishika nad selyanami buli starosta socki ta in osobi yakih pomishik zvilnyav vid naturalnih povinnostej Z arhivnih materialiv znayemo sho strashnoyi posuhi selo zaznalo 1834 r koli z golodu pomerlo bilshe sta odnoselchan a z sela viyihalo majzhe tri sotni nashih lyudej v poshukah krashoyi doli Keruyuchis ukazom uryadu vid 2 kvitnya 1842 r pro zobov yazanih selyan pomishik Potockij v 1850 r pereviv svoyih selyan z panshini v stan timchasovo zobov yazanih na cilih 11 rokiv ranishe provedenoyi reformi pro vidminu kripactva v Rosijskij imperiyi 1861 r Shoroku selyani platili pomishiku za zemlyu podatok grishmi 1859 karbovanciv 80 kop Viplata pokladalas na silsku obshinu Z 1 veresnya 1863 r timchasovozobov yazani selyani perevodilis v rozryad vlasnikiv Platezhi za zemelni nadili selyani splachuvali derzhavi v rozstrochku cherez viddil Selyanskogo banku Bizko 1845 r do Troyanivskih zemel bula priyednana sloboda Stanislavchik V seli V Troyani u 80 h rr XIX st vidilyayutsya bilshe 15 dvoriv zamozhnih selyan yakim nalezhalo po 20 i bilshe desyatin zemli V 1864 r na koshti grafa Mihajla Potockogo buv zvedenij novij derev yanij odnokupolnij hram na chest velikomuchenika Dmitra Mirotochivogo Na budivnictvo hramu pomishik vidiliv 24 tis krb Pislya vikupu mayetkiv u pleminnici Potockogo Mariyi Stroganovoyi udilnim vidomstvom zemli s V Troyaniv orenduvali pani Parambojmi yaki najmali robitnikiv na sezonni i postijni roboti V selo shoroku priyizhdzhali selyani Harkivskoyi Chernigivskoyi Poltavskoyi gubernij na roboti v pomishika i zamozhnih selyan Chastina yih zalishalas zhiti v seli nazavzhdi Tak na poch XX st v seli vzhe bulo 490 dvoriv z naselennyam 2337 cholovik Zhittya strokovih robitnikiv v panskij ekonomiyi bulo girshe sobachogo Pracyuvali vid zori do zori Zhili v truhlyavih barakah i zemlyankah Hlib yili chornishij od svyatoyi zemli ta sorbali vivsyanij kulish taki buli panski harchi Zarobitok proyidali i dodomu povertalis ni z chim zgaduvav zhitel sela Dolinyak Petro Dem yanovich Trivalist robochogo dnya stanovila 17 18 godin serednya zarplata cholovikiv bula 44 kop zhinok 33 kop v den V seli protyagom 1905 1907 rr vidbulosya ryad revolyucijnih vistupiv proti pomishika Dravanovskogo Selyani vidmovlyalisya doglyadati prosapni kulturi za nizku oplatu i vimagali pidvishennya zarobitku do 40 45 kop v den Najbilsh aktivnimi organizatorami strajkiv buli Regush Andrij Opanasovich Kisnichuk Andrij Minovich Bedzej Ivan Kornijovich Navesni 1906 r bezzemelni i malozemelni selyani zibralis bilya Velikotroyanivskoyi volosnoyi upravi z vimogoyu pro peredil pomishickoyi zemli Volosna policiya rozignala selyan a organizatoriv vistupu Kiselya Levka Kirilovicha Knisha Ivana Matvijovicha ta Dolinyaka Sidora Kindratovicha areshtuvala i zhorstoko pobila rizkami Dlya ohoroni panskogo majna pomishik Dravanovskij najnyav ohoronu U 1864 r vpershe vidkrilas cerkovno prihodska shkola a v 1875 r zaminene minesterskim odnoklasne narodnim uchilishem Cherez 22 roki 1897 r v seli bula vidkrita shkola gramoti dlya divchatok Diti oderzhuvali duzhe mizerni znannya Usih pismennih cholovikiv bulo 25 zhinok 0 3 Materialna baza shkil bula majzhe vidsutnya Do 1903 r shkoli buli na otrimanni silskih gromad Shkola z nizkimi stolami na pidporah krivimi potriskanimi stinami V holodni dni sobaka ne vtrimalas b Svita ne grila u postolah nogi dubili Vchitel nas vidpuskav dodomu abo mi sami tikali zgaduvav starozhil sela Kisnichuk Andrij Minovich Pro vishu osvitu v seli mogli tilki mriyati V seli panuye taka temnota sho azh motoroshno staye Bilshist lyudej navit ne znayut sho take gazeta Selyani jdut do monopolki de jde taka piyatika sho azh strashno robitsya P yut navit zhinki Osoblivo sumno divitis na molod parubkiv Najkrasha v nih zabava p yanstvo a naslidki p yanstva bijka pisala gazeta Rada Kiyiv 1912 r st 4 Na toj chas V Troyani buli volosnim centrom v seli pracyuvav yedinij na vsyu okrugu vodyanij mlin pracyuvala dilnicha likarnya yaka obslugovuvala naselennya vsiyeyi volosti silskij bank shotizhnya v chetver provodilis svitankovi bazari na yaki priyizhdzhali selyani j kupci z navkolishnih sil Na misci suchasnogo mlina v seli roztashovuvavsya Panskij tik A tam de zaraz stoyit sporuda silskoyi shkoli buv tak zvanij Popivskij dvir Dravanovskij vipisav iz Polshi kilka simej Syelski Stavnicki Glimbocki Tihorski ta in Zvidti voni zavezli pomidori buryaki skakuni V 1903 r v seli zbuduvali kompleks zemskoyi likarni 1910 r rozpochav robotu sporuda volosnoyi upravi bilya ninishnogo Starogo stadionu V roki Pershoyi svitovoyi vijni na front pishli 397 cholovikiv z yakih dodomu ne povernulisya 132 choloviki 23 chervnya 1916 r grupa zhinok i vidpuskni poraneni soldativ blizko 500 cholovik napravilis do psalomshika Kovalya i vimagali vid nogo otu chornu knigu z orlom kudi zapisuyut vsih v panshinu do zemstva Pislya jogo perekonannya pro te sho knigi u nogo ne maye grupa selyan napravilas do budinku svyashennika Kostyantina Spogozhevskogo pogrozhuyuchi vtopiti jogo v stavku yaksho vin ne viddast yim chornu knigu Volosna policiya areshtuvala 12 zhinok reshtu oshtrafuvali po 100 krb kozhnogo i vidpustili Publikuyu poimennij spisok nashih odnoselchan yaki voyuvali na frontah Pershoyi svitovoyi vijni 1914 1918 rr Nihto ne zabutij nisho ne zabuto Mi pam yatayemo kozhnogo nashogo geroya Bedzej Ivan Kornijovich 8 j Finlyandskij strilkovij polk strilec Zaginuv golodnoyu smertyu razom zi svoyeyu donkoyu v 1933 r Podufalij Anton Gavrilovich 1886 r n Misce sluzhbi 11 j pihotnij Pskovskij polk ryadovij Stah Zenovij Trofimovich Misce sluzhbi 401 j pihotnij Karachevskij polk ryadovij Stah Mihajlo Radionovich Misce sluzhbi 297 Kovelskij polk ryadovij Popovich Andrij Pilipovich Misce sluzhbi 310 pihotnij Shackij polk feldfebel Zalishenij na poli boyu 14 02 17 r Bendyak Viktor Petrovich 1896 r n Misce sluzhbi 42 j pihotnij Yakutskij polk ryadovij Rumik Kirilo Kirilovich 1896 r n Misce sluzhbi 408 j Kuzneckij polk ryadovij Rimik Dmitro Alektionovich 1896 r n Misce sluzhbi 10 j Turkestanskij polk ryadovij Babij Pavlo Porfirovich 1891 r n Misce sluzhbi Lejb gvardiyi Strileckij Imper Fam ryadovij Deprinda Vasil Fedorovich 1896 r n Misce sluzhbi 42 j pihotnij Yakutskij polk ryadovij Gladkij Feofan Ilarionovich 1896 r n Misce sluzhbi 10 j Turkestanskij strilkovij polk ryadovij Kacan Semen Josipovich Misce sluzhbi 58 j pihotnij Prazkij polk soldat Berlovskij Ivan Tarasovich 1891 r n Misce sluzhbi 249 j pihotnij Dunajskij polk ml unter oficer Berlovskij Semen Andrijovich Misce sluzhbi 51 j pihotnij Litovskij polk ryadovij Berlovskij Semen Tarasovich Misce sluzhbi 51 j pihotnij Litovskij polk ryadovij Berlovskij Stefan Ivanovich Misce sluzhbi 3 ya grenaderska diviziya ryadovij Berlovskij Grigorij Petrovich 1894 r n Misce sluzhbi 10 j Turkestanskij strilkovij polk ryadovij Bozhenyuk Andrij Pavlovich Misce sluzhbi 185 j pihotnij Bashkadiklarskij polk ryadovij Dolinyak Andrij Antonovich Misce sluzhbi 401 j pihotnij Karachevskij polk ryadovij Drachuk Trohim Ostapovich Misce sluzhbi 405 j pihotnij Lgovskij polk ryadovij Zasyadvovk Ivan Vasilovich Misce sluzhbi 10 j pihotnij Novoingermanlandskij polk ryadovij Sherbatij Volodimir Isaakovich Misce sluzhbi 310 j pihotnij Shackij polk ryadovij Starodub Petro Vasilovich Misce sluzhbi 15 j strilkovij polk ryadovij Grigorchuk Tihin Stepanovich Misce sluzhbi 171 j pihotnij Kobrinskij polk opolchenec Zaginuv 17 07 1916 r Andriyuk Vasil Martinovich Misce sluzhbi 8 j strileckij polk feldfebel Georgiyivskij hrest III stupeni 31 10 1915 r Dolinyak Josip Kirilovich Misce sluzhbi 300 j pihotnij Zaslavskij polk ryadovij Docenko Fedir Fomich Misce sluzhbi 19 j pihotnij Kostromskij polk ryadovij Lazaruk Kirilo Kirilovich ryadovij Misce sluzhbi 321 j pihotnij Okskij polk Znik bezvisti 05 02 1915 r Bogachuk Mihajlo Grigorovich Misce sluzhbi 201 j pihotnij Potijskij polk strilec Melnik Pavlo Ivanovich Misce sluzhbi 54 j pihotnij Minskij polk ml unter oficer Mironyuk Grigorij Ivanovich Misce sluzhbi 8 j Finlyandskij strilkovij polk ryadovij Domanskij Ogapij Nikiforovich Misce sluzhbi 10 j Finlyandskij strilkovij polk ryadovij Dovgan Grigorij Kostyantinovich Misce sluzhbi 170 j pihotnij Molodechnenskij polk ryadovij Korolenko Yakiv Semenovich Misce sluzhbi 12 j pihotnij Velikoluckij polk ryadovij Hodak Oleksij Arsenovich Misce sluzhbi 161 j pihotnij Aleksandropolskij polk ryadovij Vasilyevskij Dmitro Mar yanovich Misce sluzhbi 722 j pihotnij Saltikovo Neverovskij polk Mogilyuk Mogilyak Timofij Akimovich Misce sluzhbi 275 j pihotnij Lebedinskij polk ryadovij Znik bezvisti 23 05 1915 r Kozak Arsenij Ksenofonovich Misce sluzhbi 275 j pihotnij Lebedinskij polk ryadovij Znik bezvisti 23 05 1915 r Masnij Ivan Matvijovich Misce sluzhbi 75 j pihotnij Sevastopolskij polk ratnik Hodak Ivan Illich 1887 r n Misce sluzhbi 42 j pihotnij zapasnij bataljon ryadovij Zaareshtovanij Grushkivskij RV NKVS zasudzhenij trijkoyu UNKVS Odeskoyi obl do rozstrilu 29 04 38 r Shkurovskij Isaak Platonovich Misce sluzhbi 310 j pihotnij Shackij polk ryadovij Dolinyak Josip Kirilovich Misce sluzhbi 300 j pihotnij Zaslavskij polk ryadovij Goncharuk Mefodij Omelyanovich 1895 r n Misce sluzhbi 161 j pihotnij Aleksandropolskij polk ryadovij Dolinyak Vasil Fedorovich Misce sluzhbi 260 j pihotnij Braclavskij polk ryadovij Grigorchuk Vasil Fedorovich Misce sluzhbi 10 j Sibirskij strilkovij polk st unter oficer Shkurovskij Vasil Homich Misce sluzhbi 250 j pihotnij Baltinskij polk ryadovij Znik bezvisti 08 12 1914 r Hajmovich Pizhus Ickovich Misce sluzhbi 49 j pihotnij Brestskij polk ryadovij Starodub Trofim Vasilovich Misce sluzhbi 8 j dragunskij Astrahanskij polk ryadovij Cilyurik Pilip Markovich Misce sluzhbi 298 j Mstislavskij polk ryadovij Cilyurik Vasil Savovich Misce sluzhbi 404 j Kamishinskij polk feldfebel Mogila Timofij Spiridonovich Misce sluzhbi 35 j pihotnij Bryanskij polk ryadovij Zaginuv 16 09 1916 r Mogila Vasil Spiridonovich Misce sluzhbi 311 j pihotnij Kremeneckij polk ryadovij Pomer vid ran 13 06 1915 r Goncharuk Anton Tarasovich Misce sluzhbi 8 j Finlyandskij strilkovij polk ryadovij Gumenyuk Grigorij Lazarovich Misce sluzhbi Kulemetna rota pri 7 mu zapasnomu polkovi ryadovij Zaliznyak Kindrat Kuzmich Misce sluzhbi 25 j Sibirskij strilkovij polk ml unter oficer Hitruk Gerasim Yevstafijovich Misce sluzhbi 405 j pihotnij Lgovskij polk ryadovij Okipnyak Leontij Mikitovich Misce sluzhbi 246 j pihotnij Bahchisarajskij polk ryadovij Znik bezvisti 10 07 1917 r Furman Semen Andrijovich Misce sluzhbi 275 j pihotnij Lebedinskij polk ryadovij Znik bezvisti 23 05 1915 r Stasyuk Kirilo Antonovich Misce sluzhbi 409 j pihotnij Novohoperskij polk ryadovij Znik bezvisti 05 09 1916 r Moshla Moshlyak Timofij Spiridonovich Misce sluzhbi 409 j pihotnij Novohoperskij polk ryadovij Yurchenko Prokopij Andrijovich Misce sluzhbi 260 j pihotnij Braclavskij polk ryadovij Zalishenij na poli boyu 23 04 1915 r Knish Fedir Fedorovich Misce sluzhbi 404 j pihotnij Kamishinskij polk ryadovij Chornij Petro Fedorovich Misce sluzhbi 108 j Saratovskij polk ryadovij Starodub Volodimir Stepanovich Misce sluzhbi 54 j pihotnij Minskij polk yefrejtor Shinkaruk Maksim Larionovich Misce sluzhbi 11 j Pskovskij polk ryadovij Sokolyuk Grigorij Kornijovich Misce sluzhbi 186 j Aslanduzkij polk ryadovij Bondar Nikifir Leontijovich Misce sluzhbi 60 a pisha Podilska druzhina ryadovij Mironyuk Mojsej Pavlovich Misce sluzhbi 411 j pihotnij Sumskij polk ryadovij Mironyuk Grigorij Ivanovich Misce sluzhbi 8 j Finlyandskij strilkovij polk ryadovij Chudnovskij Vasil Onufrijovich Misce sluzhbi 113 a strilkova diviziya ryadovij Dolinyak Vasil Fedorovich Misce sluzhbi 260 j pihotnij Braclavskij polk ryadovij Bojko Kupriyan Mihajlovich Misce sluzhbi 21 j Turkestanskij strilkovij polk ryadovij Dobryanskij Yakiv Ivanovich Misce sluzhbi 408 j pihotnij Kuzneckij polk opolchenec Stasyuk Mikita Isaakovich Misce sluzhbi 171 j pihotnij Kobrinskij polk ryadovij Starodub Pavlo Antonovich Misce sluzhbi 254 j Mikolayivskij polk ryadovij Snopko Porfirij Fedorovich Misce sluzhbi 54 j Minskij polk ryadovij Snipka Snopko Denis Minovich Misce sluzhbi 9 j Sibirskij strileckij polk strilec Kacan Timofij Mojseyevich Misce sluzhbi 171 j pihotnij Kobrinskij polk ryadovij Bilousov Ivan Semenovich 1893 r n Misce sluzhbi 300 j pihotnij Zaslavskij polk ryadovij Zaareshtovanij Grushkivskim RV NKVS zasudzhenij trijkoyu UNKVS Odeskoyi obl do rozstrilyalu 25 05 38 r Sherbatij Fedir Dmitrovich Misce sluzhbi 275 j pihotnij Lebedyanskij polk ryadovij Zaginuv 09 08 1916 r Yurchenko Dem yan Andrijovich Misce sluzhbi 15 j strilkovij J V korolya Chornogorskogo Mikoli I polk strilec Znik bezvisti 06 05 1915 r Knishuk Josip Matvijovich Misce sluzhbi 164 j pihotnij Zakatalskij polk ryadovij Orzhihovskij Vasil Pilipovich Misce sluzhbi 260 j pihotnij Braclavskij polk ratnik Zalishenij na poli boyu 16 04 1915 r Sherbatij Arsentij Demidovich Misce sluzhbi 178 j pihotnij Vendenskij polk ryadovij Buv rozkurkulenij v 1929 r zaginuv golodnoyu smertyu razom z druzhinoyu Gannoyu v 1933 r Bondarenko Fedir Vasilovich Misce sluzhbi 161 j pihotnij Aleksandropolskij polk ryadovij Gurkavenko Savatij Fomich Misce sluzhbi 405 j pihotnij Lgovskij polk ryadovij Knishuk Deomid Yevdokimovich Misce sluzhbi 12 j grenaderskij Astrahanskij polk grenader Kisnichuk Andrij Minovich ryadovij Kisnichuk Ksenofont Minovich Misce sluzhbi 12 j grenaderskij Astrahanskij polk grenader Zalishenij na poli boyu 22 06 1915 r Gladkij Omelyan Ilarionovich Misce sluzhbi 8 j Finlyandskij strilkovij polk strilec Zaginuv 13 09 1915 r Yurchenko Dionisij Nikiforovich Misce sluzhbi 58 j tilovij evakuacijnij punkt ratnik 1 go rozryadu Denisyuk Oleksij Pavlovich Misce sluzhbi 58 j evakuacijnij gospital ratnik 1 go rozryadu Buzyashnij Volodimir Prokopovich Misce sluzhbi 43 j pihotnij Ohotskij polk ryadovij Stasyuk Onufrij Antonovich Misce sluzhbi 310 j Shackij polk ryadovij Stasyuk Vasil Mikitovich Misce sluzhbi 10 j Turkestanskij strilkovij polk st unter oficer Bondar Mojsej Nikiforovich Misce sluzhbi 10 j Turkestanskij strilkovij polk ryadovij Chornij Vikentij Nikonovich Misce sluzhbi 41 j Selengirskij polk ryadovij Yurchenko Pilip Kirilovich Misce sluzhbi 33 j pihotnij Yelickij polk st unter oficer Bilous Leontij Afansovich Misce sluzhbi 250 j pihotnij Baltinskij polk ryadovij Znik bezvisti 14 11 1914 r Bogachuk Matvij Stepanovich Misce sluzhbi 72 j pihotnij Tulskij polk ryadovij Skvira Volodimir Ksenofontovich Misce sluzhbi 12 j pihotnij Velikoluckij polk ryadovij Skvira Mikita Savustyanovich Misce sluzhbi 102 j pihotnij Vyatskij polk ryadovij Znik bezvisti 18 08 1916 r Lisij Mihajlo Kindratovich Misce sluzhbi 42 j pihotnij zapasnij polk ryadovij Kolisnik Vasil Pilipovich Misce sluzhbi 247 j pihotnij Mariupolskij polk ryadovij Stasyuk Mikita Isaakovich Misce sluzhbi 86 j zapasnij polk ryadovij Golovanyuk Ivan Pilipovich Misce sluzhbi 171 j pihotnij Kobrinskij polk opolchenec Znik bezvisti 17 07 1917 r Barkovskij Illya Ivanovich Misce sluzhbi 43 j pihotnij Ohotskij polk ryadovij Kacan Semen Osipovich Misce sluzhbi 58 j pihotnij Pragskij polk ryadovij Kozak Ivan Mikitovich Misce sluzhbi 43 j pihotnij Ohotskij polk ryadovij Bogachuk Josip Ivanovich Misce sluzhbi 10 j Turkestanskij strilkovij polk ryadovij Palamarchuk Ivan Klimentijovich Misce sluzhbi 28 j Pavlogradskij polk ryadovij Gonchar Trofim Yevsejovich Misce sluzhbi 299 j pihotnij Dubenskij polk yefrejtor Shinkarov Maksim Larionovich Misce sluzhbi 11 j Pskovskij polk ryadovij Yurchenko Kalenik Mihajlovich Misce sluzhbi 337 j pihotnij Grajvoronskij polk ryadovij Hodak Oleksij Arsenovich Misce sluzhbi 161 j pihotnij Aleksandropolskij polk ryadovij Shkurovskij Petro Ivanovich Misce sluzhbi 185 j Bashkadiklarskij polk ryadovij Kolos Mojsej Semenovich Misce sluzhbi 275 j pihotnij Lebedinskij polk ryadovij Znik bezvisti 23 05 1915r Mironyuk Mojsej Semenovich Misce sluzhbi 411 j pihotnij Sumskij polk ryadovij Chornij Sergij Stepanovich Misce sluzhbi 110 j sanitarnij potyag ryadovij Drachuk Trohim Ostapovich Misce sluzhbi 405 j pihotnij Lgovskij polk ryadovij Zaginuv golodnoyu smertyu v 1933 r Yurchenko Mikola Vasilovich Misce sluzhbi 187 j pihotnij Avarskij polk ryadovij Yurchenko Sergij Andrijovich Misce sluzhbi 59 ya pisha Podilska druzhina ryadovij Bilous Terentij Yakovich Misce sluzhbi 35 j Sibirskij strilkovij polk ryadovij Moshlyak Isidor Lukin Misce sluzhbi 41 j pihotnij Selenginskij polk ryadovij Yurchenko Oleksij Hrisanfovich Misce sluzhbi 41 j pihotnij Selenginskij polk ryadovij Bedzej Mihajlo Vlasovich Misce sluzhbi 41 j pihotnij Selenginskij polk ryadovij Goncharuk Stepan Vasilovich Misce sluzhbi 295 j pihotnij Svirskij polk ryadovij Fumetchuk Artem Andrijovich Misce sluzhbi 41 j pihotnij Selenginskij polk ryadovij Dolinyak Andrij Antonovich Misce sluzhbi 401 j pihotnij Karachevskij polk ryadovij Shmigol Yevstafij Yefimovich Misce sluzhbi 260 j pihotnij Braclavskij polk ryadovij Yurchenko Tihin ryadovij Misce sluzhbi 41 j pihotnij Selenginskij polk Zaginuv 04 12 1914 r Stasyuk Sergij Romanovich Misce sluzhbi Lejb gvardiyi Keksgolmskij polk lejb gvardiyi ryadovij Znik bezvisti 22 12 1914 r Burlaka Ivan Mihajlovich Misce sluzhbi 254 j pihotnij Mikolayivskij polk ryadovij Prodanchuk Kirilo Naumovich Misce sluzhbi 312 j pihotnij Vasilkivskij polk ryadovij Rumik Kirilo Kirilovich Misce sluzhbi 408 j Kuznyeckij polk ryadovij Sunka Grigorij Fedorovich Misce sluzhbi 250 j pihotnij Baltinskij polk ryadovij Kolesnik Fedir Grigorovich ryadovij Zaginuli golodnoyu smertyu jogo diti Luk yan i Nastasiya v 1933 r Lozinskij Yakiv Yevsejovich Misce sluzhbi 74 j polk ryadovij Bogachuk Trofim Grigorovich Misce sluzhbi 408 j pihotnij Kuznyeckij polk ryadovij Barvinok Ivan Yevstafijovich Misce sluzhbi 250 j pihotnij Baltinskij polk ml unter oficer Kisil Petro Dementijovich Misce sluzhbi 275 j pihotnij Lebedyanskij polk ryadovij Zaginuv 05 05 1915 r Snopko Semen Fedorovich Misce sluzhbi 700 j pihotnij Yelatminskij polk ryadovij Goncharuk Sergij Tarasovich Misce sluzhbi 33 j zapasnij polk ryadovij Chornij Yakiv Ivanovich Misce sluzhbi 160 j pihotnij Abhazkij polk ryadovij Bilousov Mojsej Josipovich Misce sluzhbi 10 j Turkestanskij strileckij polk ryadovij Yurchenko Trofim Fedorovich Misce sluzhbi 41 j pihotnij Selengirskij polk ryadovij Gonchar Kornij Misce sluzhbi 466 j pihotnij Malmizhskij polk ryadovij Gonchar Trohim Misce sluzhbi 299 j pihotnij Dubenskij polk ryadovij Yurijchuk Vasil Ivanovich lejb gvardiyi ml unter oficer Zaginuv 26 09 1915 r Bondarenko Vasil Safronovich Misce sluzhbi 313 j pihotnij Balashivskij polk ryadovij Desyuk Pilip Pavlovich Misce sluzhbi 275 j pihotnij Lebedyanskij polk Zaginuv 5 05 1915 r Bilous Andrij Pavlovich Misce sluzhbi 51 j pihotnij Litovskij polk opolchenec Znik bezvisti 23 03 1915 r Stasyuk Ulyan Nikiforovich Misce sluzhbi 41 cj pihotnij Selengirskij polk ryadovij Znik bezvisti 10 10 1914 r Sherbatij Lavr Opanasovich Misce sluzhbi 256 j pihotnij Elisavetgradskij polk ryadovij Bilousyuk Ivan Ulyanovich Misce sluzhbi 171 j pihotnij Kobrinskij polk ryadovij Hodak Afanasij Martyanovich Misce sluzhbi 12 j pihotnij Velikoluckij polk ryadovij Stasyuk Kirilo Antonovich Misce sluzhbi 409 j pihotnij Novohoperskij polk ryadovij Znik bezvisti 16 09 1916 r Goncharuk Anton Tarasovich Misce sluzhbi 8 j Finlyandskij strileckij polk strilec Shamraev Ivan Mikitovich Misce sluzhbi 250 j pihotnij Baltinskij polk ryadovij Yurchenko Dem yan Andrijovich strilec Znik bezvisti 01 07 1915 r Knishuk Josip Matvijovich Misce sluzhbi 164 j pihotnij Zakatalskij polk ryadovij Doganchuk Ivan Pavlovich Misce sluzhbi 11 sapernij bataljon ryadovij Mezenchuk Leontij Timofijovich Misce sluzhbi 53 j pihotnij Volinskij polk yefrejtor Revus Grigorij Kalenikovich Misce sluzhbi 32 j zapasnij bataljon ryadovij Shvec Gnat Petrovich Misce sluzhbi 178 j pihotnij Vendenskij polk ryadovij Zalishenij na poli boyu 11 05 1915 r Davinnyak Prokofij Kirilovich Misce sluzhbi 41 pihotnij Selengirskij polk ryadovij Shipkoruk Maksim Ilarionovich Misce sluzhbi 11 j Pskovskij polk ryadovij Kisil Mitrofan Markovich Misce sluzhbi 15 j strileckij Ye V Korolya Chornogorskogo Mikoli I polk ryadovij Knish Oleksandr Avtonomovich Misce sluzhbi 178 j pihotnij Vendenskij polk ratnik Znik bezvisti 16 12 1914 r Mironyuk Grigorij Ivanovich Misce sluzhbi 8 j Finlyandskij strileckij polk strilec Nigovskij Semen Benediktovich Misce sluzhbi 171 j pihotnij Kobrinskij polk ryadovij Cej spisok ne povnij i potrebuye utochnennya ta dopovnennya informaciyi pro nashih odnoselchan Na toj chas nashe selo administrativno nalezhalo do Kam yanec Podilskoyi guberniyi Baltskogo povitu Troyanivskoyi volosti tak yak nashe selo bulo na toj chas volosnim centrom inkoli v dokumentah zapisano Romanovskoyi volosti poyasnennya comu ya nazhal ne vidshukav i nazivalosya prosto Troyani bez prikmetnika Veliki Z velikimi nadiyami zustrili troyanchani podiyi Lyutnevoyi revolyuciyuyi 1917 r ta utvorennya Centralnoyi Radi v Kiyevi Na ploshi bilya volosnoyi upravi vidkrivsya miting Zhitel susidnogo sela Vilhovogo kolishnij moryak Baltijskogo flotu bilshovik G I Rogozinskij zvertayuchis do nashih odnoselciv zaklikav yih vzyalisya pererozpodil pomishickoyi ta cerkovnoyi zemli i obirati svoyi organi vladi v seli Bula stvorena silska Rada yaku ocholiv zhitel sela Hodak Pilip Opanasovich Na vesni 1917 r pochali stvoryuvatisya pershi zagoni Vilnogo kozactva v nashij volosti dlya ohoroni pravoporyadku ta samooboroni Sotni susidnih sil formuvalisya u volosnij kurin kureni v povitovi polki a polki guberniyi ob yednuvalisya v Kish Ale uzhe vesnoyu 1918 r Ukrayina bula okupovana avstro nimeckimi vijskami Z nimi pribuv upravlyayuchij ekonomiyeyu pomishika Shrot ta in Vin vimagav povernuti zahopleni zemli ta splatiti shtraf Shrot viklikav z Golovanivska zagin kozakiv getmanciv Vsih zhiteliv sela zignali i pokazali pokazovij sud rizkami V sichni 1918 r v sel bula vstanovlena radyanska vlada Pomishik Dravanovskij vtik v Uman Buv stvorenij volosnij ta silskij revkomi Z listopada 1918 r po lyutij 1919 r v seli perebuvali vijska S Petlyuri Chervona armiya pragnula povernuti pid svij kontrol bagati hlibni zemli Ukrayini V lyutomu 1919 r voni znovu ponovili svoyi poryadki i zakoni na nashih zemlyah vprovadili zlovisnu prodrozverstku rozv yazali gromadyansku vijnu i teror Z veresnya 1919 r v seli gospodaryuvali denikinci yaki vstanovili nepomirni podatki vz yalisya za zvichni yim grabunki Bulo zrujnovano mlin i vsi mosti sho buli na toj chas v seli Cherez piv roku bilogvardijciv prognali chervoni 23 listopada v seli proveli partizanskij rejd povstanski zagoni selyan na choli z otamanom Kucim Partizani uvirvalisya v primishennya volrevkomu rozstrillyali jogo pracivnika spalili dokumentaciyu i pograbuvali majno Dlya likvidaciyi selyanskih zavorushen v selo pribuv strileckij polk Chervonoyi armiyi yakij znahodivsya na utrimanni zhiteliv sela Za period z 1921 1922 rr z sela vislano dekilka bagatih simej Na zminu bilomu prijshov chervonij teror masova kolektivizaciya 1929 1932 rr golod 1932 1933 rr represiyi 1937 1938 rr U 1921 1922 rr pochala pracyuvati chotiririchna trudova shkola de navchalosya 150 ditej Pershimi vchitelyami buli Zaliznyak Mihajlo Opanasovich Pidvisocka Ganna Mikolayivna U 1922 r bulo vidkrito silskij budinok kulturi silbud i biblioteku 1923 r v nashomu seli vidkrito internat dlya sirit de cogo zh roku utrimuvalosya 32 ditok U 1925 r vidkrili Velikotroyanivsku dilnichnu likarnyu sho obslugovuvala 8 sil ta likuvalne viddilennya Sporuda kolishnoyi panskoyi ekonomiyi stala agroshkoloyu U 1928 r v seli stvoreno komsomolsku organizaciyu Pershim sekretarem buv Sivak Vasil Kirilovich chleni byuro Povoroznik Mihajlo Pilipovich Bezkurska Polina Ivanivna Chornij Vasil Savustyanovich Kocan Oleksandr Grigorovich Knishuk Ivan Feofanovich Gumaneckij Oleksandr Mikitovich Lozinskij Grigorij Yakovich Vsih komsomolciv nalichuvalos 25 cholovik U 1929 r stvorenu pionersku organizaciyu i lishe 1931 r utvorilas pervinna komunistichna partorganizaciya yaka nalichuvala vsogo 17 cholovik U veresni 1929 r stvoreno pershij kolgosp Vidrodzhennya Golovoyu kolgospu stav Tkachenko Petro Vasilovich 1930 r stvoreno she 5 artilej Zamozhni selyani yaki v 30 ti roki otrimali status kurkuliv chinili opir kolektivizaciyi Vesnoyu 1930 r voni vchinili volinku napali na golovu silradi Povoroznyuka Tihona Pilipovicha golovu kolgospu aktivistiv komsomolciv j zhorstoko pobili Spalili konyushnyu rozmishenu v kolishnomu gospodarstvi zamozhnogo selyanina Sherbatogo Semena Silska Rada organizuvala ohoronu sela molodi komsomolci postijno cherguvali na kolgospnih gospodarstvah Komsomolski brigadi zagotovlyali hlib i valkami vivozili na derzhavnij punkt stanciyi Grushka Na 1931 r v kolgospah utrimuvalosya 147 konej 102 korovi 9 svinomatok i 117 vivcematok Na poch 30 h v seli nalichuvalosya 490 dvoriv ta prozhivali majzhe tri tisyachi zhiteliv V 1932 1933 rr buv strashnij shtuchno stvorenij radyanskoyu vladoyu golod sho zabrav zhittya bilshe 500 nashih odnoselchan U 2008 r poshukovcyami vdalosya vstanoviti imena 66 osib yaki zaginuli golodnoyu smertyu Aktovi zapisi pro smert za cej period ne zbereglisya Velikim svyatom bula poyava traktora Pershimi mehanizatorami u Velikih Troyanah buli Yurchenko Porfirij Knishuk Semen Zaharovich Denisyuk Matvij Ivanovich Ostapchuk Vasil Josipovich Kocan Anton Semenovich Kacan Josip Andrijovich Kacan Pavlo Ivanovich ta Kacan Stepan Gnatovich yaki zakinchili trimisyachni kursi pri Ulyanovskomu cukrozavodi Pershimi shoferami buli Drapak Ivan Fedotovich Gumaneckij Yuhim Sergijovich Bilous Sava Andrijovich Bendyak Mikita Mikitovich Na lanah pracyuvalo bilshe desyatka traktoriv po kilka kombajniv Kolgospniki sela oderzhuvali 7 8 kg zerna za trudoden U 1937 38 rr zapracyuvala she bilshe represivna mashina radyanskoyi vladi Za cej period bulo zasudzheno do rozstrilu 10 cholovik z nashogo sela yaki buli pislya reabilitovanimi Yim bulo visunuto nepravdivi zvinuvachennya Vazhkim periodom dlya sela bula timchasova nimecka okupaciya Nashe selo administrativno vidnosilos do Odeskoyi obl Grushkivskogo r nu 3 serpnya 1941 r nimci poyavilis v s V Troyani V pivdennij chastini sela rozgorivsya zapeklij bij u yakomu bulo znisheno mehanizovanij zagin ta bagato gitlerivciv V cej den nimci spalili hati kolgospnikiv Kacana Filimona M Knishuka Petra Feofanovicha Sherbatogo Mefodiya D vbili hlopchika Prodanchuka Dem yana V sporudi zemskoyi likarni roztashuvalasya nimecka komendatura Zavdyaki prikladenim zusillyam nimeckih prihfosniv policayiv z sela nasilno vidpravleno do Nimechchini 112 yunakiv i divchat Z Nimechchini ne povernulos 69 cholovik Zhahlivu rozpravu vchinili nimci razom z policayami nad yevreyami Nimeckij komendant nakazav policayam zseliti yevrejski sim yi v hatu starogo yevreya Hajmovicha Pinya yaka stala ostannim pritulkom 25 cholovik Sered nih bulo 8 ditej Troyanchani pidtrimuvali zv yazki z partizanskim zagonom Pivdennij Budinki brativ Subtovih dovgij chas buli kvartirami de zustrichalisya zv yazkivci riznih partizanskih zagoniv ta diversijnih grup Brati Subota Kostyantin Kostyantinovich ta Subota Vasil Kostyantinovich za zv yazki z partizanami buli rozstrilyani v 1943 r v smt Golovanivsk V roki okupaciyi za zv yazki z partizanami buli zakatovani 23 zhiteli sela z nih 7 zhinok ta 5 pidlitkiv U Velikij Vitchiznyanij vijni ridnu zemlyu boronili 977 nashih zemlyakiv 210 z nih nagorodzheni bojovimi ta derzhavnimi nagorodami 225 pali smertyu horobrih Znajti informaciyu pro nashih veteraniv Drugoyi svitovoyi vijni mozhna na sajti https m pamyat naroda ru heroes birth place D0 A3 D0 BA D1 80 D0 B0 D0 B8 D0 BD D1 81 D0 BA D0 B0 D1 8F D0 A0 D0 A1 D0 A0 2C D0 9E D0 B4 D0 B5 D1 81 D0 BA D0 B0 D1 8F D0 BE D0 B1 D0 BB 2C D0 93 D1 80 D1 83 D1 88 D0 BA D0 BE D0 B2 D1 81 D0 BA D0 B8 D0 B9 D1 80 D0 BD 2C D1 81 D0 92 D0 A2 D1 80 D0 BE D1 8F D0 BD D1 8B amp mode extended V nich na 12 bereznya 1944 r vijskovi chastini 21 go korpusu 4 yi gvardijskoyi armiyi 2 go Ukrayinskogo Frontu marshal Konyev I S s V Troyani zvilnili vid nimeckih zagarbnikiv 1949 r v selo prignali vazhku tehniku yakoyu rila kotlovani dlya stavkiv V 1953 r na zaroblenij trudoden kolgospniki oderzhuvali 2 kg hliba ta 1 krb 20 kop grishmi U 1958 r Velikotroyanivsku semirichnu shkolu reorganizovano v shkolu z desyatirichnim ciklom V toj rik tut pracyuvalo 32 vchiteli yaki navchali 420 ditej V 1960 r vidkrito pershij v oblasti mizhkolgospnij budinok vidpochinku Shoroku 600 700 uchniv rajonu provodili tut litni kanikuli v tabori vidpochinku na okolici Velikih Troyaniv V period hrushovskoyi Vidligi 1964 r bula holodnokrovno demontovana cerkva a na yiyi misci pobudovano silskij budinok kulturi P yat raziv na tizhden v budinku kulturi demonstruvalisya kinofilmi V 1965 r v kolgospi im Gorkogo narahovuvalos bilshe 600 cholovik pracezdatnogo naselennya yake skladalo dvi rilnichi brigadi odnu traktorna brigada ribnu i sadogorodnyu brigadi i dvi tvarinnicki fermi Zarplata v serednomu po kolgospu skladala 4 8 karb Tak zarplata doyarki 1965 r skladala 170 krb a svinarki 161 krb traktorista 88 krb Yaksho do revolyuciyi 1917 r v seli bulo 10 hat pokritih zalizom to v 1965 r takih nalichuvalos bilshe 300 u vlasnomu koristuvanni zhiteliv sela nalichuvalos 8 avtomashin 32 motocikli 35 gazovih plit 30 televizoriv Kolgosp mav u svoyemu rozporyadzhenni 26 traktoriv 4 zernovih kombajni 16 avtomashin ta in inventar Pri kolgospi pracyuvav kombikormovij zavod Pracyuvala kolgospna laznya avtopark traktornij park iz majsterneyu pilorama ovocheshovishe Na teritoriyi sela bula ustanovlena vlasna AZS avtozapravna stanciya U Velikih Troyanah prozhivayut 7 uchasnikiv vijni v Afganistani ta inshih garyachih tochkah svitu Sogutovskij Petro Mihajlovich Kolomiyec Valerij Andrijovich Bilousov Viktor Sergijovich Maslovskij Sergij Viktorovich Bilous Oleksij Josipovich Kisil Vasil Yuhimovich Subota Viktor Kirilovich Melnik Gennadij Kostyantinovich u Afganistani zaginuv NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1564 osobi z yakih 690 cholovikiv ta 874 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 1277 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 99 14 rosijska 0 70 moldovska 0 16 Realiyi sogodennyaNa suchasnomu etapi pislya reformuvannya kolgospu u seli Veliki Troyani zemelni dilyanki peredani v privatnu vlasnist zhitelyam sela Sogodni osnovni masivi zemel silskoyi radi orenduye stolichna firma Rajz Maksimko V cij firmi pracevlashtovana chastina nashih selchan Krim togo zemli sela nadano v koristuvannya 14 ti fermerskim gospodarstvam 330 odnoosibnikiv pracyuyut na svoyij zemli samostijno a stavki 7 mi orendatoram Funkcionuye silskij budinok kulturi na 500 misc Pracyuye biblioteka dityachij sadok ambulatoriya apteka viddilennya zv yazku silska rada protituberkuloznij dispanser Na teritoriyi silskoyi radi pracyuyut kafe produktovi magazini ta magazin gospodarchih tovariv U seli ye serednya shkola velikij Budinok kulturi z prostoroyu sportivnoyu zaloyu yakomu mozhut pozazdriti navit veliki mista Ranishe tut diyav silskij narodnij teatr duhovij orkestr shashkovo shahovij klub gurt silovikiv ganteli ta in Tut vistupali znameniti borci veletni brati Piddubni V 2016 19 rr na vsih centralnih dorogah Velikih Troyaniv za rahunok nadhodzhennya derzhavnih koshtiv do byudzhetu silskoyi radi bulo vidnovleno tverde pokrittya pidklyucheno nichne osvitlennya velikih ta malih vulic sela Silska rada nadaye finansovu dopomogu shkoli dityachomu sadochku vidremontovano budinok kulturi Ostannimi rokami proyavilis novi yakisni zmini yaki dayut nadiyu na vidrodzhennya sela v majbutnomu Vidomi lyudiUrodzhencyami sela ye Geroyi Radyanskogo Soyuzu general major M P Ohman 1908 1977 ta starshij lejtenant I S Povoroznyuk 1920 1943 Biskupskij Mihajlo Mihajlovich 1932 ukrayinskij biolog politik Harti Vadim Mikolajovich 1987 2015 serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni 2014 donini Vasil Hitruk ukrayinskij pismennik etnoistorik Providnik Ukrayinskoyi Duhovnoyi Respubliki UDR razom z pismennkom O Berdnikom i kobzarem V Litvinom m Kiyiv Direktor Mizhnarodnogo Karpatskogo etnocentru Ternoshora Art docent Institutu Shidnoyi Yevropi Laviv Lviv Avtor vvedennya literi Gg do ukrayinskoyi abetki predmetu Ukrayinoznavstvo kilkoh desyatkiv etnoistorichnih vidkritiv u sferi gumanitarnih nauk Ukrayinska Atlantida Troya Gomera ukrayinska Olviya 33 davnih istorichnih dzherela pohodzhennya etnonima Ukrayina i Ukrayinci Novoyi nauki III tis Atma Noosfera Chaban Anatolij Yuzefovich profesor vikladach Cherkaskogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu Okipnyak Vasil Grigorovich majster sportu po basketbolu Eks Trener zbirnoyi Nimechchini z basketbolu Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kirovogradska oblast PrimitkiKilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Kirovogradska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Kirovogradska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Kirovogradska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini https m pamyat naroda ru heroes birth place D0 A3 D0 BA D1 80 D0 B0 D0 B8 D0 BD D1 81 D0 BA D0 B0 D1 8F D0 A0 D0 A1 D0 A0 2C D0 9E D0 B4 D0 B5 D1 81 D0 BA D0 B0 D1 8F D0 BE D0 B1 D0 BB 2C D0 93 D1 80 D1 83 D1 88 D0 BA D0 BE D0 B2 D1 81 D0 BA D0 B8 D0 B9 D1 80 D0 BD 2C D1 81 D0 92 D0 A2 D1 80 D0 BE D1 8F D0 BD D1 8B amp mode extendedResursi Geografichesko statisticheskij Slovar Rossijskoj imperii Sostavitel P Semenov Sanktpeterburg 1867 Trudy Podolskogo eparhialnogo istoriko statisticheskogo komiteta vypusk 9 1907 g s 96 97 Gazeta Rada 138 Kiyiv 1907 Bogachuk M G Selo moye kraplinochka na karti Lit publicist vidannya Kremenchuk 2008 Knishuk G Ye Naris istoriyi Veliki Troyani Kiyiv 1976 Sajt Pam yat narada https pamyat naroda ruPosilannyaPogoda v seli Veliki Troyani 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Trojany u ujscia Senki do Sinicy Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1892 T XII S 482 pol Ce nezavershena stattya z geografiyi Kirovogradskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi