Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мико́ла Петро́вич О́хман (нар. 22 грудня 1908 — пом. 3 червня 1977) — радянський воєначальник, учасник Другої світової війни, генерал-майор. Герой Радянського Союзу (1945).
| Микола Петрович Охман | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||
| Народження | 22 грудня 1908 Великі Трояни, Балтський повіт, Подільська губернія, Російська імперія | |||||||||||
| Смерть | 3 червня 1977 (68 років) Волгоград, Російська РФСР, СРСР | |||||||||||
| Поховання | Волгоград | |||||||||||
| Країна |  Російська імперія УНР СРСР | |||||||||||
| Вид збройних сил | сухопутні війська | |||||||||||
| Рід військ | мотострілецькі війська | |||||||||||
| Освіта | Постріл | |||||||||||
| Роки служби | 1930—1966 | |||||||||||
| Партія | КПРС | |||||||||||
| Звання |  Генерал-майор | |||||||||||
| Командування | 395-й гвардійський стрілецький полк 57-ма окрема стрілецька бригада 316-та стрілецька дивізія 15-та мотострілецька бригада 34-та гвардійська мотострілецька бригада | |||||||||||
| Війни / битви | радянсько-фінська війна німецько-радянська війна | |||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||
Життєпис
Народився 22 грудня 1908 року в селі Великі Трояни Балтського повіту Подільської губернії (нині — Благовіщенського району Кіровоградської області) в селянській родині. Український німець. Після закінчення семирічки вступив до Грушківської агрошколи. Працював агрономом у колгоспі рідного села.
До лав РСЧА призваний у вересні 1930 року Грушківським РВК. Закінчив полкову школу молодших командирів та військове училище. Член ВКП(б) з 1932 року. Брав участь в радянсько-фінській війні 1939—1940 років.
Учасник німецько-радянської війни з липня 1941 року. Воював на Південному, Південно-Західному, Північно-Кавказькому, 1-му Українському, 1-му Білоруському фронтах. Командував батальйоном, полком, бригадою, дивізією.
Під його командуванням 316-та стрілецька дивізія в складі військ 9-ї армії брала участь у звільненні Таманського півострова, першою увірвалась до Темрюка, за що отримала почесне найменування «Темрюкська». В 1944 році закінчив курси удосконалення командного складу (КУКС) при Військовій академії Генерального штабу.
З 12 грудня 1944 року й до кінця війни — командир 15-ї (згодом — 34-ї гвардійської) мотострілецької бригади 12-го гвардійського танкового корпусу 2-ї гвардійської танкової армії.
Особливо гвардії полковник М. П. Охман відзначився в боях на Сандомирському плацдармі. Ворог, відступаючи, взірвав мости через річку Бзура (Польща). Для забезпечення переправи М. П. Охман на чолі своєї бригади форсував річку кригою та у брід і захопив плацдарм на північному березі, чим забезпечив переправу танкових корпусів 2-ї гвардійської танкової армії. В подальшому бригада, діючи в авангарді радянських військ, заглибилась у ворожу оборону і увірвалась до міста Радзеюв, перерізавши шляхи всі виходи і підходи до нього. В бою за крупний вузол спротиву супротивника місто Іновроцлав особисто керував боєм, розгромив ворожий гарнізон і звільнив місто. Внаслідок бою було захоплено значні трофеї та 2 аеродроми.
По закінченні війни продовжив військову службу. 11 липня 1945 року М. П. Охману присвоєно військове звання «генерал-майор». У 1947 році закінчив КУКС при Військовій академії бронетанкових і механізованих військ, у 1953 році — Вищі академічні курси при військовій академії Генерального штабу.
З 1961 по 1966 роки обіймав посаду військового комісара Волгоградської області. У 1966 році вийшов у запас.
Мешкав у Волгограді, де й помер 3 червня 1977 року.
Нагороди
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 6 квітня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, гвардії полковнику Охману Миколі Петровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 5861).
Нагороджений двома орденами Леніна (06.04.1945, …), трьома орденами Червоного Прапора (02.02.1943, 09.10.1943, …), орденами Суворова 2-го ступеня, Кутузова 2-го ступеня (31.01.1944), двома орденами Червоної Зірки й медалями, в тому числі «За відвагу» (1940).
Література
- Чабаненко В. В. «Прославлені у віках: Нариси про Героїв Радянського Союзу — уродженців Кіровоградської області». — Дніпропетровськ: Промінь, 1983, стор. 240—242.
Примітки
- В офіційних радянських документах — українець.
- Портал о фронтовиках «Победа 1945».(рос.)
- Інформація на сайті «Танковый фронт».(рос.)
- Представлення на присвоєння звання Героя Радянського Союзу. (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 18 травня 2015.
Посилання
- Охман Микола Петрович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- Біографія на сайті «Помни про» (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miko la Petro vich O hman nar 22 grudnya 1908 19081222 pom 3 chervnya 1977 radyanskij voyenachalnik uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni general major Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 Mikola Petrovich OhmanNarodzhennya22 grudnya 1908 1908 12 22 Veliki Troyani Baltskij povit Podilska guberniya Rosijska imperiyaSmert3 chervnya 1977 1977 06 03 68 rokiv Volgograd Rosijska RFSR SRSRPohovannyaVolgogradKrayinaRosijska imperiya UNR SRSRVid zbrojnih silsuhoputni vijskaRid vijskmotostrilecki vijskaOsvitaPostrilRoki sluzhbi1930 1966PartiyaKPRSZvannya General majorKomanduvannya395 j gvardijskij strileckij polk 57 ma okrema strilecka brigada 316 ta strilecka diviziya 15 ta motostrilecka brigada 34 ta gvardijska motostrilecka brigadaVijni bitviradyansko finska vijna nimecko radyanska vijnaNagorodiZhittyepisNarodivsya 22 grudnya 1908 roku v seli Veliki Troyani Baltskogo povitu Podilskoyi guberniyi nini Blagovishenskogo rajonu Kirovogradskoyi oblasti v selyanskij rodini Ukrayinskij nimec Pislya zakinchennya semirichki vstupiv do Grushkivskoyi agroshkoli Pracyuvav agronomom u kolgospi ridnogo sela Do lav RSChA prizvanij u veresni 1930 roku Grushkivskim RVK Zakinchiv polkovu shkolu molodshih komandiriv ta vijskove uchilishe Chlen VKP b z 1932 roku Brav uchast v radyansko finskij vijni 1939 1940 rokiv Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni z lipnya 1941 roku Voyuvav na Pivdennomu Pivdenno Zahidnomu Pivnichno Kavkazkomu 1 mu Ukrayinskomu 1 mu Biloruskomu frontah Komanduvav bataljonom polkom brigadoyu diviziyeyu Pid jogo komanduvannyam 316 ta strilecka diviziya v skladi vijsk 9 yi armiyi brala uchast u zvilnenni Tamanskogo pivostrova pershoyu uvirvalas do Temryuka za sho otrimala pochesne najmenuvannya Temryukska V 1944 roci zakinchiv kursi udoskonalennya komandnogo skladu KUKS pri Vijskovij akademiyi Generalnogo shtabu Z 12 grudnya 1944 roku j do kincya vijni komandir 15 yi zgodom 34 yi gvardijskoyi motostrileckoyi brigadi 12 go gvardijskogo tankovogo korpusu 2 yi gvardijskoyi tankovoyi armiyi Osoblivo gvardiyi polkovnik M P Ohman vidznachivsya v boyah na Sandomirskomu placdarmi Vorog vidstupayuchi vzirvav mosti cherez richku Bzura Polsha Dlya zabezpechennya perepravi M P Ohman na choli svoyeyi brigadi forsuvav richku krigoyu ta u brid i zahopiv placdarm na pivnichnomu berezi chim zabezpechiv perepravu tankovih korpusiv 2 yi gvardijskoyi tankovoyi armiyi V podalshomu brigada diyuchi v avangardi radyanskih vijsk zaglibilas u vorozhu oboronu i uvirvalas do mista Radzeyuv pererizavshi shlyahi vsi vihodi i pidhodi do nogo V boyu za krupnij vuzol sprotivu suprotivnika misto Inovroclav osobisto keruvav boyem rozgromiv vorozhij garnizon i zvilniv misto Vnaslidok boyu bulo zahopleno znachni trofeyi ta 2 aerodromi Po zakinchenni vijni prodovzhiv vijskovu sluzhbu 11 lipnya 1945 roku M P Ohmanu prisvoyeno vijskove zvannya general major U 1947 roci zakinchiv KUKS pri Vijskovij akademiyi bronetankovih i mehanizovanih vijsk u 1953 roci Vishi akademichni kursi pri vijskovij akademiyi Generalnogo shtabu Z 1961 po 1966 roki obijmav posadu vijskovogo komisara Volgogradskoyi oblasti U 1966 roci vijshov u zapas Meshkav u Volgogradi de j pomer 3 chervnya 1977 roku NagorodiUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 6 kvitnya 1945 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimeckimi zagarbnikami ta viyavleni pri comu vidvagu i geroyizm gvardiyi polkovniku Ohmanu Mikoli Petrovichu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 5861 Nagorodzhenij dvoma ordenami Lenina 06 04 1945 troma ordenami Chervonogo Prapora 02 02 1943 09 10 1943 ordenami Suvorova 2 go stupenya Kutuzova 2 go stupenya 31 01 1944 dvoma ordenami Chervonoyi Zirki j medalyami v tomu chisli Za vidvagu 1940 LiteraturaChabanenko V V Proslavleni u vikah Narisi pro Geroyiv Radyanskogo Soyuzu urodzhenciv Kirovogradskoyi oblasti Dnipropetrovsk Promin 1983 stor 240 242 PrimitkiV oficijnih radyanskih dokumentah ukrayinec Portal o frontovikah Pobeda 1945 ros Informaciya na sajti Tankovyj front ros Predstavlennya na prisvoyennya zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu ros Arhiv originalu za 13 bereznya 2012 Procitovano 18 travnya 2015 PosilannyaOhman Mikola Petrovich Sajt Geroi strany ros Biografiya na sajti Pomni pro ros