Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Великосілки до 1946 року Желехів Великий Желехів Малий 1946 1947 роки Великосілка Малосілка 1947 1989 роки Великосілка с

Великосілки

Великосілки

Великосілки (до 1946 року — Желехів Великий, Желехів Малий, 1946—1947 роки — Великосілка, Малосілка, 1947—1989 роки — Великосілка) — село в Україні, у Новояричівській селищній громаді Львівського району Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Новояричівська селищна громада. Населення за переписом 2001 року становило 1444 особи.

село Великосілки
image
Церква святої Параскеви у с. Великосілки
Церква святої Параскеви у с. Великосілки
Країна image Україна
Область Львівська
Район Львівський район
Громада Новояричівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA46060290060055464
Основні дані
Засноване 1393
Населення 1444
Площа 20,47 км²
Густота населення 70,54 осіб/км²
Поштовий індекс 80453
Телефонний код +380 3254
Географічні дані
Географічні координати 49°59′41″ пн. ш. 24°25′28″ сх. д. / 49.99472° пн. ш. 24.42444° сх. д. / 49.99472; 24.42444Координати: 49°59′41″ пн. ш. 24°25′28″ сх. д. / 49.99472° пн. ш. 24.42444° сх. д. / 49.99472; 24.42444
Середня висота
над рівнем моря 		240 м
Відстань до
обласного центру 		45 км
Відстань до
районного центру 		45 км
Найближча залізнична станція Задвір'я
Відстань до
залізничної станції 		15 км
Місцева влада
Адреса ради 80465, Львівська обл., Львівський р-н, смт Новий Яричів, вул. Незалежності, 6
Карта
image
image
Великосілки
image
image
Великосілки
Мапа

image Великосілки у Вікісховищі

Географія

Село Великосілки розташоване за 45 км від обласного центру, 45 км від районного центру та 18 км від адміністративного центру сільської громади. За 15 км знаходиться найближча залізнична станція Задвір'я.

Вулиці

У Великосілках налічується 11 вулиць.

  • Вишнева
  • Гетьмана Мазепи Івана
  • Грушевського Михайла
  • Зелена
  • Лесі Українки
  • Марка Вовчка
  • Миру
  • Полуботка Павла
  • Стуса Василя
  • Центральна
  • Шевченка Тараса

Населення

Станом на початок 1939 року у Желехові Великому мешкало 1790 осіб, з них: 1100 українців, 50 поляків, 600 латинників та 40 євреїв, у Желехові Малому — 1010 осіб, з них: 520 українців, 20 поляків, 450 латинників та 20 євреїв. За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі Великосілки мешкало 1444 особи.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним:

Мовний склад населення с. Великосілки
Мова Число ос. Відсоток
українська 1441 99,79
російська 2 0,14
польська 1 0,07

Назва

1946 року село Желехів Великий перейменовано на Великосілку, а Желехів Малий — на Малосілку. Наступного, 1947 року, проведено укрупнення села Великосілка шляхом приєднання до нього села Малосілка. 19 вересня 1989 року рішенням Львівської обласної ради село Великосілка перейменовано на Великосілки.

Історія

Село Великосілки, яке раніше мало назву Желехів Великий, вперше згадується 15 жовтня (23 липня за новим стилем) 1393 року, тоді польський король Владислав II Ягайло надав право на володіння селом Желехів з сусіднім монастирем Михайлу з Сулковиці.

У 1461 році відбувся поділ Желехова на два окремих села — Желехів Великий та Желехів Малий.

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується священник, шинок, млин і 5 ланів (близько 125 га) оброблюваної землі.

У 1503 та 1515 роках Ян Мщишек стає власником, але лише частина села, оскільки, згідно з іншими документами, між Яном Вішньовським та Яном Соколом тривала суперечка щодо частини села.

У середині XIX століття Великий Желехів перебував у власності спадкоємців Розалії Келяновської, а Малий Желехів придбав граф Адам Замойський. Пізніше Великий Желехів був придбаний Казімежем Дідушицьким та залишився у власності цієї родини.

Відомі власники села:
Роки Ім'я власника
? – 1417 Михайло Сулковицький

(королівський маршалок)

1417 – ? дочки Михайла Сулковицького
1502 – ? Миколая Вжешча
середина XIX століття Розалія Келяновська

(Великий Желехів)

середина XIX століття Адам Замойський
Казімєж Дідушицький
1904–1934 Тадеуш Дідушицький

Після проголошення ЗУНР війтом в селі був Григорій Демцюх. За Польщі війтом гміни був Станіслав Шультис, який дбав про благоустрій села. З його ініціативи в селі прокладено тверду (цегляну) дорогу. Солтисом в селі у той час був Й. Грабовський.

У 1934–1939 роках село було центром ґміни Желехів Великий. До 1939 року в селі діяло українське педагогічне товариство «Рідна Школа», читальня «Просвіти», польський народний дім, існувала польська організація «Стрілецький Союз».

Під час другої світової війни, до лав ЧА було мобілізовано 108 місцевих мешканців, 38 з них за мужність та хоробрість нагороджені орденами та медалями СРСР, а 53 чоловіків загинули.

До 1946 року в селі була садиба графа:

«ціла садиба (мабуть, соток 8 чи 10), обгороджена сіткою-рабицею і живоплотом. Садиба була дуже гарно, розумно спланована, розділена на зони деревами і кущами. Гарний будиночок на 4 кімнати, з верандою з одного боку і ґанком з протилежного. Перед будинком росли прегарні зелені і блакитні ялинки, кущі жасмину і троянд. Господарська частина, відгороджена від житлової живоплотом, містила стайню для худоби з кімнатою для прислуги, з плитою і вмурованим в неї казаном, в якому варили їжу для свиней чи інших тварин. Стайня з зацементованою підлогою, з окремими площадками для кожної тварини, оточеними рівчачками для стоку сечі, яка спрямовувалась в бетонований басейн. Була там і комора з великим підвалом (там його називали «льох»). В коморі зберігали зерно, а в льоху — картоплю, овочі і яблука. Замикала господарчу частину стодола з током для сіна і соломи, а зразу за нею росли високі кущі червоних і жовтих порічок, смородини і аґрусу, а далі — великий сад з яблунями, сливами, вишнями, черешнями, а от груша була чомусь лише одна і дуже стара»,

— згадувала Алла Мельниченко.

Після приходу радянської влади, у 1948 році, територію садиби знищили, розмістивши там колгоспну контору. В цей ж рік влада проводила примусову колективізацію, більшості людей це не подобалося, добровільно в колгосп ніхто не рвався, але НКВС швидко з цим розправився, виславши кілька десятків сімей у виправно-трудові табори до Сибіру.

По війні більшість польських родин виїхала в Польщу, на їхнє місце прибули у 1947 році українці примусово виселені з Польщі під час так званої операції «Вісла».

Створений колгосп «Україна» налічував 5769 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 3231 га орної землі. Господарство спеціалізувалося на м'ясо-молочному тваринництві, займалося вирощуванням цукрового буряку.

Діяльність ОУН-УПА

З теренових вістей ВО «БУГ» УПА — Захід за 1943—1945 роки:

3 вересня 1944 року село оточили війська НКВС, проводили обшуки. багато чоловіків арештували, забирали людей під час Служби Божої. Під час цієї облави загинув юнак Ярослав Куць. Також в Желехові є дві вчительки-східнячки, які працюють на НКВС.

14 червня 1945 року п'ять бійців УПА зробили засідку на енкаведистів біля села, було знищено молодших лейтенантів НКВС Насонова і Клокова, сержанта Конюхова і одного бійця НКВС. Здобуто один кулемет, три автомати, два пістолети та 300 набоїв.

28 листопада 1945 року боївка УПА в Великому Желехові напала на будинок, де містилася станиця НКВС та перебував дільничий. Солдатів роззброєно, а дільничий Мельник з одним пораненим втік.

3 грудня 1945 року в Великому Желехові НКВС викликав до району всіх демобілізованих солдатів ЧА, відібрали у них документи та змушували вступати в НКВС.

19 грудня 1946 року бійці НКВС заарештували, невідомо за що, 65-річну жінку та по-звірячому вбили.

Духовна історія

Парафія у Великосілках була заснована у 1426 році Станіславом Каєм з Милятина, Яном з Желехова та Миколою Міжиглоцьким з Стрептова. Приблизно тоді ж і збудували перший дерев'яний костел. Спочатку парафія належала Львівському деканату, потім Буському, а з 1843 року — Глинянському.

Храм був знищений у першій половині XVII століття, проте знову відбудований з дерева. Протокол візиту архієпископа Яна Скарбека від 1718 року засвідчує, що святиня мала 4 вівтарі. При парафії існувала лікарня для бідних, створена у 1723 році, заснована тодішнім парафіяльним священиком о. Шимоном Себастьяном Дзіджинським.

Із 40-х років XVIII століття відзначається поганий технічний стан костелу, а 1771 року його знищила пожежа.

Римо-католицький костел Відвідання Єлисавети Пресвятою Дівою Марією

Останній дерев'яний храм спорудили у 1773 році, але його оснащення тривало до 1781 року.

Під час загального канонічного візиту Львівського архієпископа (8–9 червня 1821 року) був написаний протокол, завдяки якому ми дізнаємось про зовнішній вигляд церкви: церква 44 ліктів в довжину і 24 ліктів завширшки; побудований на кладці фундаментів квадратного дерева, сильні в стінах; 6 вікон із залізними решітками вздовж та впоперек; в середині стіни були покриті лляними полотнами з квітами; великий вівтар, розписаний аквамариновою фарбою з позолоченими різьбленими розквітами, дві фігури серафимів із позолоченими крилами; біля вівтаря по обидва боки є двері в ризницю, круглі вгорі; на них — красиві білі вази з позолотою, а на постаментах, що вже стоять біля стіни прилеглого вівтаря, з одного боку, картина «Відвідання святої Єлизавети», а з іншого боку «Свята Єлизавета»; у пресвітерії, біля кутової стіни зліва, була різьблена кафедра, багато прикрашена кольором із позолоченими жучками та різьбленими вінками; лави в церкві було чотири пари; над дверима церкви знаходилися хори, у центрі яких був орган із семи голосів; великі церковні двері із залізними замками і засувами, і міцний великий замок; підлога була кам’яною, встеленою квадратними плитками; купол, на вершині церкви, був обрамлений білим листовим металом і тоді був у доброму, міцному стані; навколо цвинтаря біля церкви, між мурованими стовпами на цегляному фундаменті, стояла огорожа з товстого бруса з дахом.

У протоколі візиту 1840 року згадується нещодавній ремонт костелу. У 1908 році інтер'єр храму був змінений. У 1938 році дах церкви потребував ремонту. Того ж року у компанії Ягодзінського був замовлений новий дев'ятиголосний орган. Однак невідомо, чи був він розміщений в церкві.

У 1930-х роках завершили ремонт та облаштування парафіяльного будинку з театральним залом на місці зруйнованої під час першої світової війни лікарні для бідних. Зал крім вистав, повинен був служити місцем зустрічі молоді та читальним залом. Парафія, налічуючи понад півтори тисячі вірян, мала філіальні каплиці в Неслухові, Стрептові (1894 р.) та Ямному (1892 р.).

У 1944 році останній парох о. Андрій Чехович разом із частиною костельного майна виїхав до Польщі. Після від'їзду парафіян храм двічі відкривали силою і спустошували (про це ми знаємо з листа священника Чеховича до курії в Любачеві від 12 жовтня 1947 р.).

У червні 1953 року церква була зруйнована комуністичною владою, а територія цвинтаря була розорана (влада хотіла розширити дорогу, що веде до центру міста).

На місці плебанії було збудовано поліклініку.

2 липня 2018 році на місці костелу за участі єпископа-помічника Львівської архідієцезії о. Едварда Кави та духовенства й вірних була звершена Свята Меса. Того ж року залито фундамент під нову каплицю Матері Божої Чорничної РКЦ.

Греко-католицька церква Святої Великомучениці Параскеви

Церква збудована за сприянням власників села графського подружжя Тадеуша та Анни Дідушицьких та родина Пайгертів.

Великий дерев'яний храм стоїть у центрі села, запроєктований архітектором Міхалом Ковальчуком.

Будівля хрестова у плані, з півночі та півдня має прибудовані до вівтаря високі ризниці.

По периметру повністю оточена арковою галереєю з дерева, накритою широчезними дахами. Три вхідні двері: центральні у західній стіні бабинця, над якими розташована проповідниця, бічні розташовані у північній та південній стінах нави і накриті дахами, що виступають над опасанням.

На одвірках західних вхідних дверей можна побачити написи, підкреслені золотистою фарбою:

«В ім'я Отця і Сина і Святого Духа амінь. Цей храм створений за допомогою чесних парафіян і благородних жертводавців графа Тадея і Анни Дідушицьких та Івана і Леонтини Пайгертів року Божого 1892»

Покровителями церкви до другої світової війни були граф Станіслав та Розалія Дідушицькі.

Стіни підопасання — голий, не фарбований зруб, решта покриті дерев'яними лакованими планками, загостреними на кінці, що імітують гонту.

Вгорі: бабинець та вівтар на високих світлових восьмериках (над вівтарем менший) накриті невеликими банями з маківками. Над навою таке ж завершення, тільки восьмерик і баня більших розмірів.

Парохи села
  • о. Теодор Мартинович
  • о. Петро Дудкевич (1795)
  • о. Симон Тарнавський (1823-1832)
  • о. Йосип Лотоцький (1833—1858)
  • о. Іоанн Захаріясевич
  • о. Василь Сидорович
  • о. Володимир Ковальський (1924-1944)

Інфраструктура

Амбулаторія загальної практики-сімейної медицини.

Освіта

В селі діють заклад загальної середньої освіти I-III ступенів та дошкільної освіти.

Відомі люди

Народилися

Примітки

  1. . socialdata.org.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 7 березня 2024.
  2. . ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 7 березня 2024.
  3. . ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 7 березня 2024.
  4. . weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 7 березня 2024.
  5. . della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 7 березня 2024.
  6. . novoyarychiv.gromada.org.ua. Новояричівська селищна громада. Архів оригіналу за 20 листопада 2023. Процитовано 7 березня 2024.
  7. . rkc.in.ua. Костели і каплиці України. 6 липня 2018. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 17 квітня 2021.
  8. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 18.7.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Львівської області». uk.wikisource.org. Президія Верховної Ради Української РСР. Процитовано 3 лютого 2024.
  9. . ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 7 березня 2024.
  10. Кубійович, 1983.
  11. Грушевський М. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західньої України. Серія перша (1361—1530). — Ч. 1—43; ч. 44—80. — Підп. Михайло Грушевський. — «Записки Наук. Т-ва ім. Шевченка». — Рік XIV. Т. LXIII, Кн. I. V + I—46 с. — С. 9—10.
  12. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. — Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — S. 155. — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s. (пол.)
  13. Żelechów Wielki, wieś op, star. Kamionka str. — własność ziemska, historia posiadania, opis, zdjęcia. genealogia.okiem.pl (пол.). оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 18 квітня 2021.
  14. . velukosilku-nvk.ucoz.ua. ЗЗСО І-ІІІ ст. та ДО с. Великосілки. Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 7 березня 2024.
  15. . svitlytsia.crimea.ua. Кримська Світлиця. 27 березня 2020. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 17 квітня 2021.
  16. Нова серія. Том 13. Воєнна округа УПА «Буг». Документи і матеріали. 1943-1952. Книга 2 / HAН Укpaїни. Iнститyт yкpaїнськoї apxeoгpaфii тa джepeлoзнaвствa імені М. C. Гpyшeвськoгo; Bидaвництвo «Лiтoпис УПA» та ін. — Київ-Торонто : Літопис УПА, 2009. — С. 83, 109, 180, 182, 212, 215, 690. — 2000 прим. — .
  17. . parafiajaryczow.com (пол.). Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 17 квітня 2021.
  18. Великосілки на Львівщині: земля, освячена кров'ю мучеників. credo.pro. ГО «CREDO». Католицький суспільно-релігійний інтернет часопис «CREDO». 2 липня 2018. оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 17 квітня 2021.
  19. . decerkva.org.ua. Дерев'яні церкви Західної України. Архів оригіналу за 14 травня 2017. Процитовано 17 квітня 2021.
  20. Амбулаторія загальної практики-сімейної медицини с. Великосілки Кам'янка-Бузького району Львівської області. discount.ua. Всеукраинский дисконтный портал. оригіналу за 12 лютого 2020. Процитовано 6 березня 2024.
  21. Заклад загальної середньої освіти I-III ступенів та дошкільної освіти с. Великосілки. lv.isuo.org. Львівська область. ІСУО. 29 листопада 2023. Процитовано 6 березня 2024.
  22. . necropolis.uinp.gov.ua. Український інститут національної пам'яті. 7 жовтня 2020. Архів оригіналу за 12 лютого 2022. Процитовано 7 березня 2024.
  23. . heroipto.lviv.ua. Сайт пам'яті. 9 квітня 2020. Архів оригіналу за 20 квітня 2022. Процитовано 17 квітня 2021.
  24. . memorybook.org.ua. Книга пам'яті загиблих. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 17 квітня 2021.

Джерела та література

Посилання

  • Село Великосілки, Львівська область, Львівський район, Новояричівська територіальна громада. decentralization.gov.ua. Процитовано 7 березня 2024.
  • . castles.com.ua. Замки і храми України. Архів оригіналу за 3 грудня 2023. Процитовано 12 червня 2024.
image Це незавершена стаття з географії Львівської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Velikosilki do 1946 roku Zhelehiv Velikij Zhelehiv Malij 1946 1947 roki Velikosilka Malosilka 1947 1989 roki Velikosilka selo v Ukrayini u Novoyarichivskij selishnij gromadi Lvivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Organ miscevogo samovryaduvannya Novoyarichivska selishna gromada Naselennya za perepisom 2001 roku stanovilo 1444 osobi selo VelikosilkiCerkva svyatoyi Paraskevi u s VelikosilkiCerkva svyatoyi Paraskevi u s VelikosilkiKrayina UkrayinaOblast LvivskaRajon Lvivskij rajonGromada Novoyarichivska selishna gromadaKod KATOTTG UA46060290060055464Osnovni daniZasnovane 1393Naselennya 1444Plosha 20 47 km Gustota naselennya 70 54 osib km Poshtovij indeks 80453Telefonnij kod 380 3254Geografichni daniGeografichni koordinati 49 59 41 pn sh 24 25 28 sh d 49 99472 pn sh 24 42444 sh d 49 99472 24 42444 Koordinati 49 59 41 pn sh 24 25 28 sh d 49 99472 pn sh 24 42444 sh d 49 99472 24 42444Serednya visota nad rivnem morya 240 mVidstan do oblasnogo centru 45 kmVidstan do rajonnogo centru 45 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya Zadvir yaVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 15 kmMisceva vladaAdresa radi 80465 Lvivska obl Lvivskij r n smt Novij Yarichiv vul Nezalezhnosti 6KartaVelikosilkiVelikosilkiMapa Velikosilki u VikishovishiGeografiyaSelo Velikosilki roztashovane za 45 km vid oblasnogo centru 45 km vid rajonnogo centru ta 18 km vid administrativnogo centru silskoyi gromadi Za 15 km znahoditsya najblizhcha zaliznichna stanciya Zadvir ya Vulici U Velikosilkah nalichuyetsya 11 vulic Vishneva Getmana Mazepi Ivana Grushevskogo Mihajla Zelena Lesi Ukrayinki Marka Vovchka Miru Polubotka Pavla Stusa Vasilya Centralna Shevchenka TarasaNaselennyaStanom na pochatok 1939 roku u Zhelehovi Velikomu meshkalo 1790 osib z nih 1100 ukrayinciv 50 polyakiv 600 latinnikiv ta 40 yevreyiv u Zhelehovi Malomu 1010 osib z nih 520 ukrayinciv 20 polyakiv 450 latinnikiv ta 20 yevreyiv Za danimi vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku u seli Velikosilki meshkalo 1444 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku buv nastupnim Movnij sklad naselennya s VelikosilkiMova Chislo os Vidsotokukrayinska 1441 99 79rosijska 2 0 14polska 1 0 07Nazva1946 roku selo Zhelehiv Velikij perejmenovano na Velikosilku a Zhelehiv Malij na Malosilku Nastupnogo 1947 roku provedeno ukrupnennya sela Velikosilka shlyahom priyednannya do nogo sela Malosilka 19 veresnya 1989 roku rishennyam Lvivskoyi oblasnoyi radi selo Velikosilka perejmenovano na Velikosilki IstoriyaSelo Velikosilki yake ranishe malo nazvu Zhelehiv Velikij vpershe zgaduyetsya 15 zhovtnya 23 lipnya za novim stilem 1393 roku todi polskij korol Vladislav II Yagajlo nadav pravo na volodinnya selom Zhelehiv z susidnim monastirem Mihajlu z Sulkovici U 1461 roci vidbuvsya podil Zhelehova na dva okremih sela Zhelehiv Velikij ta Zhelehiv Malij U podatkovomu reyestri 1515 roku v seli dokumentuyetsya svyashennik shinok mlin i 5 laniv blizko 125 ga obroblyuvanoyi zemli U 1503 ta 1515 rokah Yan Mshishek staye vlasnikom ale lishe chastina sela oskilki zgidno z inshimi dokumentami mizh Yanom Vishnovskim ta Yanom Sokolom trivala superechka shodo chastini sela U seredini XIX stolittya Velikij Zhelehiv perebuvav u vlasnosti spadkoyemciv Rozaliyi Kelyanovskoyi a Malij Zhelehiv pridbav graf Adam Zamojskij Piznishe Velikij Zhelehiv buv pridbanij Kazimezhem Didushickim ta zalishivsya u vlasnosti ciyeyi rodini Vidomi vlasniki sela Roki Im ya vlasnika 1417 Mihajlo Sulkovickij korolivskij marshalok 1417 dochki Mihajla Sulkovickogo1502 Mikolaya Vzheshchaseredina XIX stolittya Rozaliya Kelyanovska Velikij Zhelehiv seredina XIX stolittya Adam ZamojskijKazimyezh Didushickij1904 1934 Tadeush Didushickij Pislya progoloshennya ZUNR vijtom v seli buv Grigorij Demcyuh Za Polshi vijtom gmini buv Stanislav Shultis yakij dbav pro blagoustrij sela Z jogo iniciativi v seli prokladeno tverdu ceglyanu dorogu Soltisom v seli u toj chas buv J Grabovskij U 1934 1939 rokah selo bulo centrom gmini Zhelehiv Velikij Do 1939 roku v seli diyalo ukrayinske pedagogichne tovaristvo Ridna Shkola chitalnya Prosviti polskij narodnij dim isnuvala polska organizaciya Strileckij Soyuz Pid chas drugoyi svitovoyi vijni do lav ChA bulo mobilizovano 108 miscevih meshkanciv 38 z nih za muzhnist ta horobrist nagorodzheni ordenami ta medalyami SRSR a 53 cholovikiv zaginuli Do 1946 roku v seli bula sadiba grafa cila sadiba mabut sotok 8 chi 10 obgorodzhena sitkoyu rabiceyu i zhivoplotom Sadiba bula duzhe garno rozumno splanovana rozdilena na zoni derevami i kushami Garnij budinochok na 4 kimnati z verandoyu z odnogo boku i gankom z protilezhnogo Pered budinkom rosli pregarni zeleni i blakitni yalinki kushi zhasminu i troyand Gospodarska chastina vidgorodzhena vid zhitlovoyi zhivoplotom mistila stajnyu dlya hudobi z kimnatoyu dlya prislugi z plitoyu i vmurovanim v neyi kazanom v yakomu varili yizhu dlya svinej chi inshih tvarin Stajnya z zacementovanoyu pidlogoyu z okremimi ploshadkami dlya kozhnoyi tvarini otochenimi rivchachkami dlya stoku sechi yaka spryamovuvalas v betonovanij basejn Bula tam i komora z velikim pidvalom tam jogo nazivali loh V komori zberigali zerno a v lohu kartoplyu ovochi i yabluka Zamikala gospodarchu chastinu stodola z tokom dlya sina i solomi a zrazu za neyu rosli visoki kushi chervonih i zhovtih porichok smorodini i agrusu a dali velikij sad z yablunyami slivami vishnyami chereshnyami a ot grusha bula chomus lishe odna i duzhe stara zgaduvala Alla Melnichenko Pislya prihodu radyanskoyi vladi u 1948 roci teritoriyu sadibi znishili rozmistivshi tam kolgospnu kontoru V cej zh rik vlada provodila primusovu kolektivizaciyu bilshosti lyudej ce ne podobalosya dobrovilno v kolgosp nihto ne rvavsya ale NKVS shvidko z cim rozpravivsya vislavshi kilka desyatkiv simej u vipravno trudovi tabori do Sibiru Po vijni bilshist polskih rodin viyihala v Polshu na yihnye misce pribuli u 1947 roci ukrayinci primusovo viseleni z Polshi pid chas tak zvanoyi operaciyi Visla Stvorenij kolgosp Ukrayina nalichuvav 5769 ga silskogospodarskih ugid v tomu chisli 3231 ga ornoyi zemli Gospodarstvo specializuvalosya na m yaso molochnomu tvarinnictvi zajmalosya viroshuvannyam cukrovogo buryaku Diyalnist OUN UPA Z terenovih vistej VO BUG UPA Zahid za 1943 1945 roki 3 veresnya 1944 roku selo otochili vijska NKVS provodili obshuki bagato cholovikiv areshtuvali zabirali lyudej pid chas Sluzhbi Bozhoyi Pid chas ciyeyi oblavi zaginuv yunak Yaroslav Kuc Takozh v Zhelehovi ye dvi vchitelki shidnyachki yaki pracyuyut na NKVS 14 chervnya 1945 roku p yat bijciv UPA zrobili zasidku na enkavedistiv bilya sela bulo znisheno molodshih lejtenantiv NKVS Nasonova i Klokova serzhanta Konyuhova i odnogo bijcya NKVS Zdobuto odin kulemet tri avtomati dva pistoleti ta 300 naboyiv 28 listopada 1945 roku boyivka UPA v Velikomu Zhelehovi napala na budinok de mistilasya stanicya NKVS ta perebuvav dilnichij Soldativ rozzbroyeno a dilnichij Melnik z odnim poranenim vtik 3 grudnya 1945 roku v Velikomu Zhelehovi NKVS viklikav do rajonu vsih demobilizovanih soldativ ChA vidibrali u nih dokumenti ta zmushuvali vstupati v NKVS 19 grudnya 1946 roku bijci NKVS zaareshtuvali nevidomo za sho 65 richnu zhinku ta po zviryachomu vbili Duhovna istoriyaParafiya u Velikosilkah bula zasnovana u 1426 roci Stanislavom Kayem z Milyatina Yanom z Zhelehova ta Mikoloyu Mizhiglockim z Streptova Priblizno todi zh i zbuduvali pershij derev yanij kostel Spochatku parafiya nalezhala Lvivskomu dekanatu potim Buskomu a z 1843 roku Glinyanskomu Hram buv znishenij u pershij polovini XVII stolittya prote znovu vidbudovanij z dereva Protokol vizitu arhiyepiskopa Yana Skarbeka vid 1718 roku zasvidchuye sho svyatinya mala 4 vivtari Pri parafiyi isnuvala likarnya dlya bidnih stvorena u 1723 roci zasnovana todishnim parafiyalnim svyashenikom o Shimonom Sebastyanom Dzidzhinskim Iz 40 h rokiv XVIII stolittya vidznachayetsya poganij tehnichnij stan kostelu a 1771 roku jogo znishila pozhezha Rimo katolickij kostel Vidvidannya Yelisaveti Presvyatoyu Divoyu Mariyeyu Ostannij derev yanij hram sporudili u 1773 roci ale jogo osnashennya trivalo do 1781 roku Pid chas zagalnogo kanonichnogo vizitu Lvivskogo arhiyepiskopa 8 9 chervnya 1821 roku buv napisanij protokol zavdyaki yakomu mi diznayemos pro zovnishnij viglyad cerkvi cerkva 44 liktiv v dovzhinu i 24 liktiv zavshirshki pobudovanij na kladci fundamentiv kvadratnogo dereva silni v stinah 6 vikon iz zaliznimi reshitkami vzdovzh ta vpoperek v seredini stini buli pokriti llyanimi polotnami z kvitami velikij vivtar rozpisanij akvamarinovoyu farboyu z pozolochenimi rizblenimi rozkvitami dvi figuri serafimiv iz pozolochenimi krilami bilya vivtarya po obidva boki ye dveri v riznicyu krugli vgori na nih krasivi bili vazi z pozolotoyu a na postamentah sho vzhe stoyat bilya stini prileglogo vivtarya z odnogo boku kartina Vidvidannya svyatoyi Yelizaveti a z inshogo boku Svyata Yelizaveta u presviteriyi bilya kutovoyi stini zliva bula rizblena kafedra bagato prikrashena kolorom iz pozolochenimi zhuchkami ta rizblenimi vinkami lavi v cerkvi bulo chotiri pari nad dverima cerkvi znahodilisya hori u centri yakih buv organ iz semi golosiv veliki cerkovni dveri iz zaliznimi zamkami i zasuvami i micnij velikij zamok pidloga bula kam yanoyu vstelenoyu kvadratnimi plitkami kupol na vershini cerkvi buv obramlenij bilim listovim metalom i todi buv u dobromu micnomu stani navkolo cvintarya bilya cerkvi mizh murovanimi stovpami na ceglyanomu fundamenti stoyala ogorozha z tovstogo brusa z dahom U protokoli vizitu 1840 roku zgaduyetsya neshodavnij remont kostelu U 1908 roci inter yer hramu buv zminenij U 1938 roci dah cerkvi potrebuvav remontu Togo zh roku u kompaniyi Yagodzinskogo buv zamovlenij novij dev yatigolosnij organ Odnak nevidomo chi buv vin rozmishenij v cerkvi U 1930 h rokah zavershili remont ta oblashtuvannya parafiyalnogo budinku z teatralnim zalom na misci zrujnovanoyi pid chas pershoyi svitovoyi vijni likarni dlya bidnih Zal krim vistav povinen buv sluzhiti miscem zustrichi molodi ta chitalnim zalom Parafiya nalichuyuchi ponad pivtori tisyachi viryan mala filialni kaplici v Nesluhovi Streptovi 1894 r ta Yamnomu 1892 r U 1944 roci ostannij paroh o Andrij Chehovich razom iz chastinoyu kostelnogo majna viyihav do Polshi Pislya vid yizdu parafiyan hram dvichi vidkrivali siloyu i spustoshuvali pro ce mi znayemo z lista svyashennika Chehovicha do kuriyi v Lyubachevi vid 12 zhovtnya 1947 r U chervni 1953 roku cerkva bula zrujnovana komunistichnoyu vladoyu a teritoriya cvintarya bula rozorana vlada hotila rozshiriti dorogu sho vede do centru mista Na misci plebaniyi bulo zbudovano polikliniku 2 lipnya 2018 roci na misci kostelu za uchasti yepiskopa pomichnika Lvivskoyi arhidiyeceziyi o Edvarda Kavi ta duhovenstva j virnih bula zvershena Svyata Mesa Togo zh roku zalito fundament pid novu kaplicyu Materi Bozhoyi Chornichnoyi RKC Greko katolicka cerkva Svyatoyi Velikomuchenici Paraskevi Cerkva zbudovana za spriyannyam vlasnikiv sela grafskogo podruzhzhya Tadeusha ta Anni Didushickih ta rodina Pajgertiv Velikij derev yanij hram stoyit u centri sela zaproyektovanij arhitektorom Mihalom Kovalchukom Budivlya hrestova u plani z pivnochi ta pivdnya maye pribudovani do vivtarya visoki riznici Po perimetru povnistyu otochena arkovoyu galereyeyu z dereva nakritoyu shirocheznimi dahami Tri vhidni dveri centralni u zahidnij stini babincya nad yakimi roztashovana propovidnicya bichni roztashovani u pivnichnij ta pivdennij stinah navi i nakriti dahami sho vistupayut nad opasannyam Na odvirkah zahidnih vhidnih dverej mozhna pobachiti napisi pidkresleni zolotistoyu farboyu V im ya Otcya i Sina i Svyatogo Duha amin Cej hram stvorenij za dopomogoyu chesnih parafiyan i blagorodnih zhertvodavciv grafa Tadeya i Anni Didushickih ta Ivana i Leontini Pajgertiv roku Bozhogo 1892 Pokrovitelyami cerkvi do drugoyi svitovoyi vijni buli graf Stanislav ta Rozaliya Didushicki Stini pidopasannya golij ne farbovanij zrub reshta pokriti derev yanimi lakovanimi plankami zagostrenimi na kinci sho imituyut gontu Vgori babinec ta vivtar na visokih svitlovih vosmerikah nad vivtarem menshij nakriti nevelikimi banyami z makivkami Nad navoyu take zh zavershennya tilki vosmerik i banya bilshih rozmiriv Parohi selao Teodor Martinovich o Petro Dudkevich 1795 o Simon Tarnavskij 1823 1832 o Josip Lotockij 1833 1858 o Ioann Zahariyasevich o Vasil Sidorovich o Volodimir Kovalskij 1924 1944 InfrastrukturaAmbulatoriya zagalnoyi praktiki simejnoyi medicini Osvita V seli diyut zaklad zagalnoyi serednoyi osviti I III stupeniv ta doshkilnoyi osviti Vidomi lyudiNarodilisyaVantuh Miroslav Mihajlovich nar 1939 ukrayinskij horeograf generalnij direktor hudozhnij kerivnik Nacionalnogo zasluzhenogo akademichnogo ansamblyu tancyu Ukrayini imeni Pavla Virskogo Geroj Ukrayini 2004 Voznij Teodozij Mihajlovich 1928 1992 ukrayinskij movoznavec doktor filologichnih nauk profesor Girnij Volodimir 10 travnya 1913 13 travnya 2000 Okvill vijskovij 1 yi Ukrayinskoyi diviziyi UNA Yan Pjotr Grinkovskij 1891 1971 polskij zhivopisec grafik scenograf Demcyuh Zinovij Mikolajovich nar 1943 ukrayinskij dirigent pedagog docent Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka Zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini Ivashkiv Vasil Ivanovich nar 23 listopada 1979 svyashennik UGKC paroh cerkvi Svyatih Kuzmi i Dem yana v seli Ubini Kurtyak Yevgen Grigorovich 1936 1996 ukrayinskij pismennik zhurnalist Filimon Kurchaba 1913 1995 yepiskop Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi z 23 lyutogo 1985 roku yepiskop pomichnik Lvivskoyi Arhiyeparhiyi UGKC Osuhovskij Oleg Ivanovich nar 1978 gromadsko politichnij i derzhavnij diyach Narodnij deputat Ukrayini VII ta VIII sklikan Sikorskij Ivan Ivanovich 9 kvitnya 1975 2 veresnya 2018 Velikosilki ukrayinskij vijskovik soldat 24 okremoyi mehanizovanoyi brigadi imeni korolya Danila uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Shpirka Volodimir Mihajlovich 1984 2014 ukrayinskij vijskovik soldat 24 okremoyi mehanizovanoyi brigadi imeni korolya Danila zaginuv pid chas obstrilu rosijskimi okupantami z RSZV Grad pid Zelenopillyam Primitki socialdata org ua Arhiv originalu za 7 kvitnya 2023 Procitovano 7 bereznya 2024 ukrposhta ua Ukrposhta Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 7 bereznya 2024 ukrtelecom ua Ukrtelekom Arhiv originalu za 3 grudnya 2007 Procitovano 7 bereznya 2024 weather in ua Pogoda v Ukrayini Arhiv originalu za 1 kvitnya 2022 Procitovano 7 bereznya 2024 della com ua Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2021 Procitovano 7 bereznya 2024 novoyarychiv gromada org ua Novoyarichivska selishna gromada Arhiv originalu za 20 listopada 2023 Procitovano 7 bereznya 2024 rkc in ua Kosteli i kaplici Ukrayini 6 lipnya 2018 Arhiv originalu za 17 kvitnya 2021 Procitovano 17 kvitnya 2021 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 18 7 1946 Pro zberezhennya istorichnih najmenuvan ta utochnennya nazv Lvivskoyi oblasti uk wikisource org Prezidiya Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR Procitovano 3 lyutogo 2024 ukrposhta ua Ukrposhta Arhiv originalu za 25 grudnya 2022 Procitovano 7 bereznya 2024 Kubijovich 1983 Grushevskij M Materiali do istoriyi suspilno politichnih i ekonomichnih vidnosin Zahidnoyi Ukrayini Seriya persha 1361 1530 Ch 1 43 ch 44 80 Pidp Mihajlo Grushevskij Zapiski Nauk T va im Shevchenka Rik XIV T LXIII Kn I V I 46 s S 9 10 Zrodla dziejowe Tom XVIII Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym Cz I Ziemie ruskie Rus Czerwona S 155 Warszawa Sklad glowny u Gerberta I Wolfa 1902 252 s pol Zelechow Wielki wies op star Kamionka str wlasnosc ziemska historia posiadania opis zdjecia genealogia okiem pl pol originalu za 18 kvitnya 2021 Procitovano 18 kvitnya 2021 velukosilku nvk ucoz ua ZZSO I III st ta DO s Velikosilki Arhiv originalu za 10 kvitnya 2022 Procitovano 7 bereznya 2024 svitlytsia crimea ua Krimska Svitlicya 27 bereznya 2020 Arhiv originalu za 17 kvitnya 2021 Procitovano 17 kvitnya 2021 Nova seriya Tom 13 Voyenna okruga UPA Bug Dokumenti i materiali 1943 1952 Kniga 2 HAN Ukpayini Instityt ykpayinskoyi apxeogpafii ta dzhepeloznavstva imeni M C Gpyshevskogo Bidavnictvo Litopis UPA ta in Kiyiv Toronto Litopis UPA 2009 S 83 109 180 182 212 215 690 2000 prim ISBN 978 966 2105 13 1 parafiajaryczow com pol Arhiv originalu za 17 kvitnya 2021 Procitovano 17 kvitnya 2021 Velikosilki na Lvivshini zemlya osvyachena krov yu muchenikiv credo pro GO CREDO Katolickij suspilno religijnij internet chasopis CREDO 2 lipnya 2018 originalu za 17 kvitnya 2021 Procitovano 17 kvitnya 2021 decerkva org ua Derev yani cerkvi Zahidnoyi Ukrayini Arhiv originalu za 14 travnya 2017 Procitovano 17 kvitnya 2021 Ambulatoriya zagalnoyi praktiki simejnoyi medicini s Velikosilki Kam yanka Buzkogo rajonu Lvivskoyi oblasti discount ua Vseukrainskij diskontnyj portal originalu za 12 lyutogo 2020 Procitovano 6 bereznya 2024 Zaklad zagalnoyi serednoyi osviti I III stupeniv ta doshkilnoyi osviti s Velikosilki lv isuo org Lvivska oblast ISUO 29 listopada 2023 Procitovano 6 bereznya 2024 necropolis uinp gov ua Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati 7 zhovtnya 2020 Arhiv originalu za 12 lyutogo 2022 Procitovano 7 bereznya 2024 heroipto lviv ua Sajt pam yati 9 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 20 kvitnya 2022 Procitovano 17 kvitnya 2021 memorybook org ua Kniga pam yati zagiblih Arhiv originalu za 17 kvitnya 2021 Procitovano 17 kvitnya 2021 Dzherela ta literaturaVelikosilki Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR U 26 t Lvivska oblast Malanchuk V Yu golova redkolegiyi Gnidyuk M Ya Dudikevich B K Ivasyuta M K Krip yakevich I P Ogonovskij V P Oleksyuk M M Paster P I vidpovidalnij sekretar redkolegiyi Siseckij A G Smishko M Yu Chelak P P Chugajov V P AN URSR Institut istoriyi Kiyiv Golovna redakciya URE AN URSR 1968 S 437 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Ethnic groups of the South Western Ukraine Halycyna Galicia 1 1 1939 nac statistika Galichini Volodimir Kubijovich vorwort G Stadtmuller Visbaden Otto Garrasovic 1983 S 35 ISBN 3 447 02376 7 D r Yevgen Novosad Zhelehiv Velikij i Zhelehiv Malij Nadbuzhanshina Sokalshina Belzshina Radehivshina Kamenechchina Holmshina i Pidlyashshya Istorichno memuarnij zbirnik Nyu Jork Parizh Sidnej Toronto Ob yednannya nadbuzhanciv 1994 T 3 S 445 450 Zelechow 2 Z Wielki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 766 pol PosilannyaSelo Velikosilki Lvivska oblast Lvivskij rajon Novoyarichivska teritorialna gromada decentralization gov ua Procitovano 7 bereznya 2024 castles com ua Zamki i hrami Ukrayini Arhiv originalu za 3 grudnya 2023 Procitovano 12 chervnya 2024 Ce nezavershena stattya z geografiyi Lvivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ