Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пірни́коза велика, або норець великий (Podiceps cristatus) — вид водяних птахів родини пірникозових.
| Пірникоза велика | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Пірникозоподібні (Podicipediformes) |
| Родина: | Пірникозові (Podicipedidae) |
| Рід: | Пірникоза (Podiceps) |
| Вид: | Пірникоза велика (P. cristatus) |
| Біноміальна назва | |
| Podiceps cristatus (Linnaeus, 1758) | |
 | |
| Ареал великої пірникози Гніздування Осіле проживання Зимування | |
Птах розміром з крижня — найбільший, найпоширеніший і найвідоміший представник цього сімейства водоплавних птахів. Гніздиться на прісноводних озерах, великих ставках з очеретяними берегами, плесах річок. Особливо вражають їхні залицяння (найбільше, так звана поза пінгвіна, коли птахи піднімаються з води майже вертикально один перед одним, швидко гребучи ногами), що відбувається на відкритій воді і за яким легко спостерігати.
Середній вік пірникози становить 6-7 років, найстарша відома особина Європи, прожила 19 років і три місяці.
Зовнішній вигляд, поводження
Розміром пірни́коза велика дещо менша від качки. Вага 800 — 1500 г, розмах крил 85 — 90 сантиметрів.
Птах має тонку шию і довгий прямий дзьоб. У позашлюбний період спина сірувато-бура; черево, шия спереду, щоки, горло і вуздечка білі. У весняному оперенні на голові у пірникози великої з'являються два пучки темних пер, які схожі на «вушка», і рудий з чорним «комірець» позаду щік. Взимку цих оздобних пер у птахів немає.
Літають пірникози не дуже охоче, але швидко. Взагалі, єдиний час, коли пірникоза погоджується летіти, це якраз в час перельоту у теплі краї. Летить досить низько, швидко рухаючи крилами, витягнувши шию та ноги. Ноги є кермом, як у повітрі, так і у воді. У польоті птах має витягнутий вигляд, а його хвіст здається відсутнім.
Пірникоза, досить боязкий птах. Цей чудовий плавець і пірнальник може занурюватися на глибину до 20 метрів (зазвичай 4-6 м) якнайбільше на 3 хвилини. Він також здатний проплисти кілька десятків метрів під водою. Як і багатьом іншим тваринам, пірникозам притаманна агоністична поведінка.
Поширення
Заселяє ставки і озера по всій Євразії, окрім найпівнічніших областей, Австралії і Новій Зеландії. Трапляється місцями в Африці. В Україні гніздиться на всій території, крім гір; мігрує скрізь; регулярно зимує біля морського узбережжя, зрідка — на незамерзлих внутрішніх водоймах.
Європейська популяція пірникоз становить від 300 000 до 450 000 пар, що розмножуються. Країни з більш ніж 15 000 пар птахів – це Україна, Фінляндія, Литва, Польща, Румунія та Швеція. У Центральній Європі гніздяться від 63 000 до 90 000 пар, котрі розмножуються. Літні популяції також містять більшість негніздових особин. Найбільша ж кількість птахів перебуває в європейській частині Російської Федерації, де зустрічається від 90 000 до 150 000 пар, що розмножуються.
Пірникоза велика — один із видів, на яких зміна клімату особливо вплине. Дослідницька група, уповноважена Британським агентством з охорони навколишнього середовища та Королівським товариством захисту птахів для вивчення майбутнього розподілу європейських птахів що гніздяться, на основі кліматичних моделей передбачає, що до кінця 21 сторіччя ареал цього виду значно зміниться. За цим прогнозом ареал скоротиться приблизно на третину і водночас переміститься на північний схід. Натомість, втратиться більша частина ареалу поширення на Піренейському півострові, на північному узбережжі Середземного моря та у Франції.
Оскільки риба є основним джерелом їжі, велика пірникоза переслідується з незапам'ятних часів. Найбільшу загрозу становлять рибалки та любителі водних видів спорту, які все частіше відвідують невеликі водойми та їх берегові зони, через це птах стає все більш рідкісним, попри законодавчу охорону природи.
Голос
У шлюбний період пірникоза велика подає голосні крики «куа», «круа» «корр».
Живлення
Велика чубата пірникоза харчується переважно різноманітною дрібною рибкою, личинками комах, ракоподібними та молюсками. Розміри риби становлять зазвичай від 5 до 20 см. Дорослі також можуть іноді їсти маленьких жаб, водорості та інші рослини. Щоби знайти собі здобич, велика чубата пірникоза часто пірнає під воду; потім вона може обстежувати дно власним довгим дзьобом або пильнувати водних дрібних тварин з поверхні води, вплав.
Їхня звична здобич із прісноводних риб – короп, плітка, сиг, бичок, окунь, щука та судак. Але до їх уподобань також входять пуголовки, жаби, ракоподібні, павуки, водяні комахи та насіння. Більш докладні дослідження показали, що існують значні відмінності у живленні між окремими популяціями. Існують окремі популяції, для яких влітку корм із риби не відіграє великої ролі, а основною їжею є жуки та клопи. Добова їхня потреба становить близько 200 грам. Молодь спочатку годують комахами. Крім того, як і у багатьох пірникоз, також можна спостерігати поїдання пір'я. Навіть молодих птахів час від часу годують пір'ям. У місцях зимівлі вони харчуються лише рибою. У солоній воді більшу частину їхньої здобичі становлять бичкові, оселедці, колючкові, тріска та короп.
Розмноження
У Європі на свої місця гніздувань птахи прилітають в середині березня - квітні. Шлюбні ігри норців великих, відбуваються на воді і є дуже незвичайними та видовищними завдяки чіткій послідовності поз, які одночасно представляють птахи. Вони пливуть одне до одного, пір'я комірця розпущене, птахи трясуть головами і спливаються впритул. Потім встають у воді вертикально, тримаючи в дзьобі пучки водоростей і пропонують один одному як подарунок. Пірникози будують плавуче гніздо до 60 см в діаметрі та до 80 см заввишки, куди відкладають 3-4 чисто-білих яйця і є дуже дбайливими батьками. Дорослі особини наповнюють неглибоку чашу рослинами, які використовуються для покриття яєць, якщо батьки ненадовго відсутні у гнізді. Проте від близькості згнилих рослин яйця незабаром стають буруватого кольору (що зрештою робить їх менш помітними). Пташенята вилуплюються через 24 дні, вони вже вкриті пухом і здатні плавати. Пташенята ховаються у пір'ї на спині матері, там же і приймають їжу від батька. Пташенята стають на крило у віці 2,5 місяців.
Повне линяння від шлюбного до звичайного оперення, починається вже під час сезону розмноження у червні і може тривати до грудня для деяких особин. Однак зазвичай воно завершується до кінця вересня або початку жовтня. Під час цього линяння велика пірникоза втрачає всі первинні ознаки водночас, і не може літати протягом приблизно чотирьох тижнів. Самці зазвичай починають линяти трохи раніше самиць.
Література
- Hans-Günther Bauer, Einhard Bezzel und Wolfgang Fiedler (Hrsg.): Das Kompendium der Vögel Mitteleuropas: Alles über Biologie, Gefährdung und Schutz. Band 1: Nonpasseriformes – Nichtsperlingsvögel. Aula-Verlag Wiebelsheim, Wiesbaden 2005, ISBN 3-89104-647-2.
- Бейчек В., Штясны К. Птицы. Иллюстрированная энциклопедия. М.: Лабиринт-пресс (російською мовою)
- Акимушкин И. Мир животных. Птицы, рыбы, земноводные и пресмыкающиеся М.: Мысль 1995 (російською мовою)
Посилання
- Great Crested Grebe Species text in The Atlas of Southern African Birds
Джерела
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- EURING | Longevity list. euring.org. Процитовано 18 листопада 2022.
- General discussion of articles by Brinckerhoff et al, Bauer et al, De Luca, Camisa et al, and McGuire et al. Journal of the American Academy of Dermatology. Т. 6, № 4. 1982-04. с. 640—642. doi:10.1016/s0190-9622(82)80045-5. ISSN 0190-9622. Процитовано 17 листопада 2022.
- Verfasser, Grossmann, Karin. Bindungen - das Gefüge psychischer Sicherheit. ISBN . OCLC 899165087.
- Green, Rhys; Collingham, Yvonne C.; Willis, Stephen G. (2007). A climatic atlas of european breeding birds. [Barcelona]. ISBN . OCLC 870601605.
- Oiseaux.net. Grèbe huppé - Podiceps cristatus - Great Crested Grebe. www.oiseaux.net (фр.). Процитовано 17 листопада 2022.
- Mayr, Ernst (1986-12). Handbuch Der Vögel Der Sowjetunion. Volume 1: Erforschungsgeschichte, Gaviiformes, Podicipediformes, Procellariiformes. V. D. Il'ic̆ev, V. E. Flint. The Quarterly Review of Biology. Т. 61, № 4. с. 558—559. doi:10.1086/415207. ISSN 0033-5770. Процитовано 18 листопада 2022.
- Mayr, Ernst (1986-12). Handbuch Der Vögel Der Sowjetunion. Volume 1: Erforschungsgeschichte, Gaviiformes, Podicipediformes, Procellariiformes. V. D. Il'ic̆ev, V. E. Flint. The Quarterly Review of Biology. Т. 61, № 4. с. 558—559. doi:10.1086/415207. ISSN 0033-5770. Процитовано 17 листопада 2022.
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пірникоза велика |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pirni koza velika abo norec velikij Podiceps cristatus vid vodyanih ptahiv rodini pirnikozovih Pirnikoza velika source source Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Pirnikozopodibni Podicipediformes Rodina Pirnikozovi Podicipedidae Rid Pirnikoza Podiceps Vid Pirnikoza velika P cristatus Binomialna nazva Podiceps cristatus Linnaeus 1758 Areal velikoyi pirnikozi Gnizduvannya Osile prozhivannya Zimuvannya source source source source source source source Podiceps cristatus Ptah rozmirom z krizhnya najbilshij najposhirenishij i najvidomishij predstavnik cogo simejstva vodoplavnih ptahiv Gnizditsya na prisnovodnih ozerah velikih stavkah z ocheretyanimi beregami plesah richok Osoblivo vrazhayut yihni zalicyannya najbilshe tak zvana poza pingvina koli ptahi pidnimayutsya z vodi majzhe vertikalno odin pered odnim shvidko grebuchi nogami sho vidbuvayetsya na vidkritij vodi i za yakim legko sposterigati Serednij vik pirnikozi stanovit 6 7 rokiv najstarsha vidoma osobina Yevropi prozhila 19 rokiv i tri misyaci Zovnishnij viglyad povodzhennyaRozmirom pirni koza velika desho mensha vid kachki Vaga 800 1500 g rozmah kril 85 90 santimetriv Pirni kozu veliku vazhko splutati z yakimos inshim ptahom Ptah maye tonku shiyu i dovgij pryamij dzob U pozashlyubnij period spina siruvato bura cherevo shiya speredu shoki gorlo i vuzdechka bili U vesnyanomu operenni na golovi u pirnikozi velikoyi z yavlyayutsya dva puchki temnih per yaki shozhi na vushka i rudij z chornim komirec pozadu shik Vzimku cih ozdobnih per u ptahiv nemaye Litayut pirnikozi ne duzhe ohoche ale shvidko Vzagali yedinij chas koli pirnikoza pogodzhuyetsya letiti ce yakraz v chas perelotu u tepli krayi Letit dosit nizko shvidko ruhayuchi krilami vityagnuvshi shiyu ta nogi Nogi ye kermom yak u povitri tak i u vodi U poloti ptah maye vityagnutij viglyad a jogo hvist zdayetsya vidsutnim Pirnikoza dosit boyazkij ptah Cej chudovij plavec i pirnalnik mozhe zanuryuvatisya na glibinu do 20 metriv zazvichaj 4 6 m yaknajbilshe na 3 hvilini Vin takozh zdatnij proplisti kilka desyatkiv metriv pid vodoyu Yak i bagatom inshim tvarinam pirnikozam pritamanna agonistichna povedinka PoshirennyaZaselyaye stavki i ozera po vsij Yevraziyi okrim najpivnichnishih oblastej Avstraliyi i Novij Zelandiyi Traplyayetsya miscyami v Africi V Ukrayini gnizditsya na vsij teritoriyi krim gir migruye skriz regulyarno zimuye bilya morskogo uzberezhzhya zridka na nezamerzlih vnutrishnih vodojmah Yevropejska populyaciya pirnikoz stanovit vid 300 000 do 450 000 par sho rozmnozhuyutsya Krayini z bilsh nizh 15 000 par ptahiv ce Ukrayina Finlyandiya Litva Polsha Rumuniya ta Shveciya U Centralnij Yevropi gnizdyatsya vid 63 000 do 90 000 par kotri rozmnozhuyutsya Litni populyaciyi takozh mistyat bilshist negnizdovih osobin Najbilsha zh kilkist ptahiv perebuvaye v yevropejskij chastini Rosijskoyi Federaciyi de zustrichayetsya vid 90 000 do 150 000 par sho rozmnozhuyutsya Pirnikoza velika odin iz vidiv na yakih zmina klimatu osoblivo vpline Doslidnicka grupa upovnovazhena Britanskim agentstvom z ohoroni navkolishnogo seredovisha ta Korolivskim tovaristvom zahistu ptahiv dlya vivchennya majbutnogo rozpodilu yevropejskih ptahiv sho gnizdyatsya na osnovi klimatichnih modelej peredbachaye sho do kincya 21 storichchya areal cogo vidu znachno zminitsya Za cim prognozom areal skorotitsya priblizno na tretinu i vodnochas peremistitsya na pivnichnij shid Natomist vtratitsya bilsha chastina arealu poshirennya na Pirenejskomu pivostrovi na pivnichnomu uzberezhzhi Seredzemnogo morya ta u Franciyi Oskilki riba ye osnovnim dzherelom yizhi velika pirnikoza peresliduyetsya z nezapam yatnih chasiv Najbilshu zagrozu stanovlyat ribalki ta lyubiteli vodnih vidiv sportu yaki vse chastishe vidviduyut neveliki vodojmi ta yih beregovi zoni cherez ce ptah staye vse bilsh ridkisnim popri zakonodavchu ohoronu prirodi GolosU shlyubnij period pirnikoza velika podaye golosni kriki kua krua korr ZhivlennyaPirnikoza pid vodoyu Velika chubata pirnikoza harchuyetsya perevazhno riznomanitnoyu dribnoyu ribkoyu lichinkami komah rakopodibnimi ta molyuskami Rozmiri ribi stanovlyat zazvichaj vid 5 do 20 sm Dorosli takozh mozhut inodi yisti malenkih zhab vodorosti ta inshi roslini Shobi znajti sobi zdobich velika chubata pirnikoza chasto pirnaye pid vodu potim vona mozhe obstezhuvati dno vlasnim dovgim dzobom abo pilnuvati vodnih dribnih tvarin z poverhni vodi vplav Yihnya zvichna zdobich iz prisnovodnih rib korop plitka sig bichok okun shuka ta sudak Ale do yih upodoban takozh vhodyat pugolovki zhabi rakopodibni pavuki vodyani komahi ta nasinnya Bilsh dokladni doslidzhennya pokazali sho isnuyut znachni vidminnosti u zhivlenni mizh okremimi populyaciyami Isnuyut okremi populyaciyi dlya yakih vlitku korm iz ribi ne vidigraye velikoyi roli a osnovnoyu yizheyu ye zhuki ta klopi Dobova yihnya potreba stanovit blizko 200 gram Molod spochatku goduyut komahami Krim togo yak i u bagatoh pirnikoz takozh mozhna sposterigati poyidannya pir ya Navit molodih ptahiv chas vid chasu goduyut pir yam U miscyah zimivli voni harchuyutsya lishe riboyu U solonij vodi bilshu chastinu yihnoyi zdobichi stanovlyat bichkovi oseledci kolyuchkovi triska ta korop RozmnozhennyaPara u shlyubnomu vbranni Yajce Podiceps cristatus v oologichnij kolekciyi Tuluzkij muzej Moloda pirnikoza iz doroslim ptahom U Yevropi na svoyi miscya gnizduvan ptahi prilitayut v seredini bereznya kvitni Shlyubni igri norciv velikih vidbuvayutsya na vodi i ye duzhe nezvichajnimi ta vidovishnimi zavdyaki chitkij poslidovnosti poz yaki odnochasno predstavlyayut ptahi Voni plivut odne do odnogo pir ya komircya rozpushene ptahi tryasut golovami i splivayutsya vpritul Potim vstayut u vodi vertikalno trimayuchi v dzobi puchki vodorostej i proponuyut odin odnomu yak podarunok Pirnikozi buduyut plavuche gnizdo do 60 sm v diametri ta do 80 sm zavvishki kudi vidkladayut 3 4 chisto bilih yajcya i ye duzhe dbajlivimi batkami Dorosli osobini napovnyuyut negliboku chashu roslinami yaki vikoristovuyutsya dlya pokrittya yayec yaksho batki nenadovgo vidsutni u gnizdi Prote vid blizkosti zgnilih roslin yajcya nezabarom stayut buruvatogo koloru sho zreshtoyu robit yih mensh pomitnimi Ptashenyata viluplyuyutsya cherez 24 dni voni vzhe vkriti puhom i zdatni plavati Ptashenyata hovayutsya u pir yi na spini materi tam zhe i prijmayut yizhu vid batka Ptashenyata stayut na krilo u vici 2 5 misyaciv Povne linyannya vid shlyubnogo do zvichajnogo operennya pochinayetsya vzhe pid chas sezonu rozmnozhennya u chervni i mozhe trivati do grudnya dlya deyakih osobin Odnak zazvichaj vono zavershuyetsya do kincya veresnya abo pochatku zhovtnya Pid chas cogo linyannya velika pirnikoza vtrachaye vsi pervinni oznaki vodnochas i ne mozhe litati protyagom priblizno chotiroh tizhniv Samci zazvichaj pochinayut linyati trohi ranishe samic LiteraturaHans Gunther Bauer Einhard Bezzel und Wolfgang Fiedler Hrsg Das Kompendium der Vogel Mitteleuropas Alles uber Biologie Gefahrdung und Schutz Band 1 Nonpasseriformes Nichtsperlingsvogel Aula Verlag Wiebelsheim Wiesbaden 2005 ISBN 3 89104 647 2 Bejchek V Shtyasny K Pticy Illyustrirovannaya enciklopediya M Labirint press rosijskoyu movoyu Akimushkin I Mir zhivotnyh Pticy ryby zemnovodnye i presmykayushiesya M Mysl 1995 rosijskoyu movoyu PosilannyaGreat Crested Grebe Species text in The Atlas of Southern African BirdsDzherelaFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 EURING Longevity list euring org Procitovano 18 listopada 2022 General discussion of articles by Brinckerhoff et al Bauer et al De Luca Camisa et al and McGuire et al Journal of the American Academy of Dermatology T 6 4 1982 04 s 640 642 doi 10 1016 s0190 9622 82 80045 5 ISSN 0190 9622 Procitovano 17 listopada 2022 Verfasser Grossmann Karin Bindungen das Gefuge psychischer Sicherheit ISBN 978 3 608 20152 9 OCLC 899165087 Green Rhys Collingham Yvonne C Willis Stephen G 2007 A climatic atlas of european breeding birds Barcelona ISBN 978 84 96553 14 9 OCLC 870601605 Oiseaux net Grebe huppe Podiceps cristatus Great Crested Grebe www oiseaux net fr Procitovano 17 listopada 2022 Mayr Ernst 1986 12 Handbuch Der Vogel Der Sowjetunion Volume 1 Erforschungsgeschichte Gaviiformes Podicipediformes Procellariiformes V D Il ic ev V E Flint The Quarterly Review of Biology T 61 4 s 558 559 doi 10 1086 415207 ISSN 0033 5770 Procitovano 18 listopada 2022 Mayr Ernst 1986 12 Handbuch Der Vogel Der Sowjetunion Volume 1 Erforschungsgeschichte Gaviiformes Podicipediformes Procellariiformes V D Il ic ev V E Flint The Quarterly Review of Biology T 61 4 s 558 559 doi 10 1086 415207 ISSN 0033 5770 Procitovano 17 listopada 2022 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pirnikoza velika