Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Велика міська синагога — втрачена синагога, що розташовувалась у середмісті Львова між кінцевими ділянками нинішніх вулиць Староєврейської і Братів Рогатинців.
| Велика міська синагога | |
|---|---|
 | |
| 49°50′27″ пн. ш. 24°02′05″ сх. д. / 49.841000° пн. ш. 24.034917° сх. д.Координати: 49°50′27″ пн. ш. 24°02′05″ сх. д. / 49.841000° пн. ш. 24.034917° сх. д. | |
| Тип споруди | зруйнована синагога[d] |
| Розташування | Україна, Львів |
| Початок будівництва | 1799 |
| Зруйновано | осінь 1941 |
| Стиль | класицизм |
| Належність | юдаїзм |
  Велика міська синагога (Львів) | |
 Велика міська синагога у Вікісховищі | |
Історія
Попередником Великої міської синагоги можна умовно вважати дерев'яну, яка існувала на місці нинішнього будинку № 29 на вулиці Федорова. Львівський історик Маєр Балабан під час будівництва 1904 року віднайшов кілька дерев'яних балок тієї синагоги, на одній з яких було зазначено рік побудови — 1320-й. Синагога згадується у привілеї Казимира III від 1367 року. У 1407-му зафіксовано видатки на ремонт і дрова, що свідчить про існування опалюваного приміщення (бет мідраша). Під час пожежі міста 1527 року вона згоріла, після чого було споруджено нову, вже муровану на новому місці. Згадка про неї датується 1555 роком. Свідчень про її вигляд збереглось мало. Відомо, що була менша за Золоту Розу і наприкінці XVIII століття перебувала в поганому стані. Згідно з обмірами 1767 року мала у плані розміри 36,5×68,5 ліктів і молитовну залу площею 500 ліктів. Під час богослужінь у ній збиралось до 200 чоловік. Гіпотетичну реконструкцію створив свого часу Януш Вітвіцький у пластичній панорамі. При цьому він, ймовірно, базувався на формах Старої синагоги у Кракові.
1797 року Губерніальне управління наказало синагогу розібрати (ймовірно, що через технічний стан). Нову, значно більшу, споруджено до 1801 року. За версією Маєра Балабана це сталось у 1800—1804 роках після знесення оборонних мурів. Вона займала прямокутну ділянку між нинішніми вулицями Староєврейською, Братів Рогатинців і Арсенальською. Із Золотої Рози було перенесено клейноди і таким чином нова синагога стала головною в місті. 1872 року розпочато реконструкцію даху і перекриттів за проєктом Міхаеля Герля. Роботи однак було перервано і поновлено лише у 1878-му. Існував також проєкт реконструкції з добудовою бет мідраша, датований 1871 роком. Автор — архітектор Йоган Міхель. 1910 року проведено реконструкцію сходових кліток, над якими влаштовано новий дах. Проєкт архітекторів Альфреда Захаревича і Юзефа Сосновського.
Під час німецької окупації 14 серпня 1941 року, а також протягом кількох наступних днів низку синагог у Львові було підпалено. Тоді ж горіла і Велика міська. Восени того ж року синагогу підірвали нацисти. Збереглись два портали, які примикають до житлових будинків. У 1970-х проводились розкопки і роботи з упорядкування території. Було віднайдено пивниці, кам'яні фрагменти зі слідами поліхромії і пізньоготичний кам'яний портал синагоги XVI століття. Фундаменти синагоги від 1801 року було протрасовано.
2010 року в рамках проєкту «Простір синагог» відбувся міжнародний конкурс планів упорядкування території. Перемогу здобув проєкт німецького архітектора Франца Решке, який передбачає консервацію руїн Золотої Рози, і впорядкування площі на місці Великої синагоги. Кошторис складає 560 тис. євро і має бути профінансований міською радою та меценатами. Адаптацію здійснив архітектор Юрій Столяров. Ідею проєкту підтримує міська рада, Центр міської історії, Німецьке товариство з міжнародного співробітництва GIZ, всеукраїнський благодійний фонд «Хесед Ар'є». У проєкту є противники. Так голова львівського відділення УТОПІК Андрій Салюк заявляє, що громадські слухання фактично проігноровано. Мейлах Шейхет, керівник релігійної громади «Турей Загав» звертає увагу на несумісність проєкту зі створеною раніше і затвердженою «Програмою регенерації юдейської дільниці», створеної інститутом «Укрзахідпроектреставрація».
Архітектура
За планом синагога була неправильним чотирикутником, що зумовлено формою ділянки. Молитовна зала теж неправильної чотирикутної форми, дев'ятипільна, з чотирма гранчастими колонами по центру. До західної стіни примикала витягнута галерея під пулишем. З того ж боку збудовано три сходові клітки, які вели до галерей та інших приміщень. Вхід до молитовної зали влаштовано від нинішньої вулиці Арсенальської, а до галерей — від Староєврейської та Братів Рогатинців. Усі об'єми синагоги було об'єднано під єдиним трисхилим дахом. Зовнішній вистрій класицистичний, підкреслено монументальний. Фасади, які відповідати молитовній залі, були почленовані пілястрами на три поля. У кожному полі було високе півциркульно завершене вікно. Над кожним таким вікном було ще одне кругле. По два яруси зі звичайними вікнами мали ті частини фасаду, за якими розташовувались галереї та інші допоміжні приміщення. Інтер'єри прикрашались різьбою та традиційними розписами.
Примітки
- Бойко О. Велика міська синагога // Синагоги Львова. — Львів : ВНТЛ-Класика, 2008. — С. 77—80. — .
- Гельстон Й. Синагоги Львова // Галицька брама. — 1997. — № 10—11 (34—35). — С. 6.
- Бойко О. Велика міська… — С. 80.
- Бойко О. Велика міська… — С. 81—88.
- Kronika 2350 dni wojny i okupacji Lwowa 1 IX 1939 — 5 II 1946 / zebrali Grzegorz Mazur, Jerzy Skwara, Jerzy Węgierski. — Katowice: Unia, 2007. — S. 227. — .
- Бойко О. Велика міська… — С. 88—90.
- Депутович У. Майбутнє Площі синагог // Львівська пошта. — 2011. — 27 жовтня. — № 120 (1152). — С. 4; Дудко Н. «Простір синагог»: неортодоксальний і некомерційний? // Ратуша. — 2015. — 13—19 серпня. — № 31 (1347). — С. 1, 15.
- Бойко О. Велика міська… — С. 82—84.
Джерела
- Бойко О. Велика міська синагога // Синагоги Львова. — Львів : ВНТЛ-Класика, 2008. — С. 77—90. — .
- Меламед В. Путівник старими гебрейськими вуличками // Незалежний культурологічний часопис «Ї». — 2008. — № 51. — С. 319—320.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Velika miska sinagoga vtrachena sinagoga sho roztashovuvalas u seredmisti Lvova mizh kincevimi dilyankami ninishnih vulic Staroyevrejskoyi i Brativ Rogatinciv Velika miska sinagoga49 50 27 pn sh 24 02 05 sh d 49 841000 pn sh 24 034917 sh d 49 841000 24 034917 Koordinati 49 50 27 pn sh 24 02 05 sh d 49 841000 pn sh 24 034917 sh d 49 841000 24 034917Tip sporudi zrujnovana sinagoga d Roztashuvannya Ukrayina LvivPochatok budivnictva 1799Zrujnovano osin 1941Stil klasicizmNalezhnist yudayizmVelika miska sinagoga Lviv Velika miska sinagoga u VikishovishiPlosha na misci kolishnoyi sinagogiProyekt rekonstrukciyi shodovih marshiv na yakomu vidno plan sinagogiIstoriyaPoperednikom Velikoyi miskoyi sinagogi mozhna umovno vvazhati derev yanu yaka isnuvala na misci ninishnogo budinku 29 na vulici Fedorova Lvivskij istorik Mayer Balaban pid chas budivnictva 1904 roku vidnajshov kilka derev yanih balok tiyeyi sinagogi na odnij z yakih bulo zaznacheno rik pobudovi 1320 j Sinagoga zgaduyetsya u privileyi Kazimira III vid 1367 roku U 1407 mu zafiksovano vidatki na remont i drova sho svidchit pro isnuvannya opalyuvanogo primishennya bet midrasha Pid chas pozhezhi mista 1527 roku vona zgorila pislya chogo bulo sporudzheno novu vzhe murovanu na novomu misci Zgadka pro neyi datuyetsya 1555 rokom Svidchen pro yiyi viglyad zbereglos malo Vidomo sho bula mensha za Zolotu Rozu i naprikinci XVIII stolittya perebuvala v poganomu stani Zgidno z obmirami 1767 roku mala u plani rozmiri 36 5 68 5 liktiv i molitovnu zalu plosheyu 500 liktiv Pid chas bogosluzhin u nij zbiralos do 200 cholovik Gipotetichnu rekonstrukciyu stvoriv svogo chasu Yanush Vitvickij u plastichnij panorami Pri comu vin jmovirno bazuvavsya na formah Staroyi sinagogi u Krakovi 1797 roku Gubernialne upravlinnya nakazalo sinagogu rozibrati jmovirno sho cherez tehnichnij stan Novu znachno bilshu sporudzheno do 1801 roku Za versiyeyu Mayera Balabana ce stalos u 1800 1804 rokah pislya znesennya oboronnih muriv Vona zajmala pryamokutnu dilyanku mizh ninishnimi vulicyami Staroyevrejskoyu Brativ Rogatinciv i Arsenalskoyu Iz Zolotoyi Rozi bulo pereneseno klejnodi i takim chinom nova sinagoga stala golovnoyu v misti 1872 roku rozpochato rekonstrukciyu dahu i perekrittiv za proyektom Mihaelya Gerlya Roboti odnak bulo perervano i ponovleno lishe u 1878 mu Isnuvav takozh proyekt rekonstrukciyi z dobudovoyu bet midrasha datovanij 1871 rokom Avtor arhitektor Jogan Mihel 1910 roku provedeno rekonstrukciyu shodovih klitok nad yakimi vlashtovano novij dah Proyekt arhitektoriv Alfreda Zaharevicha i Yuzefa Sosnovskogo Pid chas nimeckoyi okupaciyi 14 serpnya 1941 roku a takozh protyagom kilkoh nastupnih dniv nizku sinagog u Lvovi bulo pidpaleno Todi zh gorila i Velika miska Voseni togo zh roku sinagogu pidirvali nacisti Zbereglis dva portali yaki primikayut do zhitlovih budinkiv U 1970 h provodilis rozkopki i roboti z uporyadkuvannya teritoriyi Bulo vidnajdeno pivnici kam yani fragmenti zi slidami polihromiyi i piznogotichnij kam yanij portal sinagogi XVI stolittya Fundamenti sinagogi vid 1801 roku bulo protrasovano 2010 roku v ramkah proyektu Prostir sinagog vidbuvsya mizhnarodnij konkurs planiv uporyadkuvannya teritoriyi Peremogu zdobuv proyekt nimeckogo arhitektora Franca Reshke yakij peredbachaye konservaciyu ruyin Zolotoyi Rozi i vporyadkuvannya ploshi na misci Velikoyi sinagogi Koshtoris skladaye 560 tis yevro i maye buti profinansovanij miskoyu radoyu ta mecenatami Adaptaciyu zdijsniv arhitektor Yurij Stolyarov Ideyu proyektu pidtrimuye miska rada Centr miskoyi istoriyi Nimecke tovaristvo z mizhnarodnogo spivrobitnictva GIZ vseukrayinskij blagodijnij fond Hesed Ar ye U proyektu ye protivniki Tak golova lvivskogo viddilennya UTOPIK Andrij Salyuk zayavlyaye sho gromadski sluhannya faktichno proignorovano Mejlah Shejhet kerivnik religijnoyi gromadi Turej Zagav zvertaye uvagu na nesumisnist proyektu zi stvorenoyu ranishe i zatverdzhenoyu Programoyu regeneraciyi yudejskoyi dilnici stvorenoyi institutom Ukrzahidproektrestavraciya ArhitekturaZa planom sinagoga bula nepravilnim chotirikutnikom sho zumovleno formoyu dilyanki Molitovna zala tezh nepravilnoyi chotirikutnoyi formi dev yatipilna z chotirma granchastimi kolonami po centru Do zahidnoyi stini primikala vityagnuta galereya pid pulishem Z togo zh boku zbudovano tri shodovi klitki yaki veli do galerej ta inshih primishen Vhid do molitovnoyi zali vlashtovano vid ninishnoyi vulici Arsenalskoyi a do galerej vid Staroyevrejskoyi ta Brativ Rogatinciv Usi ob yemi sinagogi bulo ob yednano pid yedinim trishilim dahom Zovnishnij vistrij klasicistichnij pidkresleno monumentalnij Fasadi yaki vidpovidati molitovnij zali buli pochlenovani pilyastrami na tri polya U kozhnomu poli bulo visoke pivcirkulno zavershene vikno Nad kozhnim takim viknom bulo she odne krugle Po dva yarusi zi zvichajnimi viknami mali ti chastini fasadu za yakimi roztashovuvalis galereyi ta inshi dopomizhni primishennya Inter yeri prikrashalis rizboyu ta tradicijnimi rozpisami PrimitkiBojko O Velika miska sinagoga Sinagogi Lvova Lviv VNTL Klasika 2008 S 77 80 ISBN 966 8849 30 2 Gelston J Sinagogi Lvova Galicka brama 1997 10 11 34 35 S 6 Bojko O Velika miska S 80 Bojko O Velika miska S 81 88 Kronika 2350 dni wojny i okupacji Lwowa 1 IX 1939 5 II 1946 zebrali Grzegorz Mazur Jerzy Skwara Jerzy Wegierski Katowice Unia 2007 S 227 ISBN 978 83 86250 49 3 Bojko O Velika miska S 88 90 Deputovich U Majbutnye Ploshi sinagog Lvivska poshta 2011 27 zhovtnya 120 1152 S 4 Dudko N Prostir sinagog neortodoksalnij i nekomercijnij Ratusha 2015 13 19 serpnya 31 1347 S 1 15 Bojko O Velika miska S 82 84 DzherelaVelika miska sinagoga u sestrinskih VikiproyektahPortal Lviv Velika miska sinagoga u Vikishovishi Bojko O Velika miska sinagoga Sinagogi Lvova Lviv VNTL Klasika 2008 S 77 90 ISBN 966 8849 30 2 Melamed V Putivnik starimi gebrejskimi vulichkami Nezalezhnij kulturologichnij chasopis Yi 2008 51 S 319 320