Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вели́ка Бурі́мка — село в Україні, у Чорнобаївській селищній громаді Золотоніського району Черкаської області. Розташоване за 25 км від центру громади — селища Чорнобай та за 74 км від обласного центру — міста Черкаси.
| село Велика Бурімка | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна | ||
| Область | Черкаська область | ||
| Район | Золотоніський район | ||
| Громада | Чорнобаївська селищна громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA71040190040047139 | ||
| Облікова картка | картка | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1185 | ||
| Перша згадка | 1185 (839 років) | ||
| Населення | 1967 осіб (на 2001 рік) | ||
| Поштовий індекс | 19940 | ||
| Телефонний код | +380 4739 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 49°36′32″ пн. ш. 32°38′17″ сх. д. / 49.60889° пн. ш. 32.63806° сх. д.Координати: 49°36′32″ пн. ш. 32°38′17″ сх. д. / 49.60889° пн. ш. 32.63806° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря | 113 м | ||
| Водойми | Ставок Байлемове, ставок Біля Пандаса, річка Сула (адміністративні межі) | ||
| Відстань до обласного центру | 74 км | ||
| Найближча залізнична станція | Золотоноша | ||
| Відстань до залізничної станції | 50 км | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | смт. Чорнобай | ||
| Карта | |||
  Велика Бурімка | |||
 Велика Бурімка | |||
| Мапа | |||
| | |||
Географія
У селі розташований Великобурімський парк — пам'ятка садово-паркової архітектури загальнодержавного значення. Велика Бурімка розташована на високій терасі правого берега річки Сула. Площа села — 385 га.
Історія
Господарство
У селі розташоване фермерське господарство «Маяк», яке обробляє 5043 га земельних угідь, з яких рілля становить 3769 га. Основний напрям господарства — вирощування зернових культур та м'ясо-молочне скотарство. Серед зернових культур найбільше вирощується пшениця, жито, ячмінь, кукурудза, гречка та просо. Серед технічних — цукрові та кормові буряки, коноплі, соняшник. У селі розташований також і держплемзавод, за яким закріплено 2262 га землі, з яких рілля становить 626 га. Основний напрям господарства — вирощування племінних свиней та корів.
Соціальна сфера представлена середньою школою, двома дитячими садочками, тут є центральний будинок культури на 500 місць, музей історії села, 1 бібліотека, лікарська амбулаторія, аптека, пошта, банкомат «Авль», майстерні.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2380 осіб, з яких 977 чоловіків та 1403 жінки.
Чисельність населення — 1932 особи (станом на 1 січня 1996 року) у 985 дворах.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1967 осіб.
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
| Мова | Чисельність, осіб | Доля |
|---|---|---|
| Українська | 1 886 | 95,88 % |
| Російська | 79 | 4,02 % |
| Інше | 2 | 0,10 % |
| Разом | 1 967 | 100,00 % |
Відомі люди
За роки Радянської влади за високі показники у виробництві сільськогосподарської продукції понад 150 жителів села отримали нагороди. Серед них Горбачова Тетяна Никифорівна — Герой Соціалістичної Праці, орден Леніна отримали Кулик Харитина Максимівна, Горбачова Тетяна Никифорівна, Филь Іван Васильович, Ганненко Марія Іванівна та Олійник Тетяна Федорівна.
Уродженцями села є — Герой Радянського Союзу, Герасименко Василь Пилипович — радянський військовий діяч, генерал-лейтенант, перший і єдиний в історії міністр оборони УРСР 1944—1945 років.
Касименко Олександр Карпович (10 (23) червня 1905—1971) — доктор історичних наук, професор, був директор Інституту історії АН УРСР, удостоєний Державної премії СРСР за працю над багатотомною «Історія міст і сіл Української РСР».
(1935—1993) генерал-майор авіації військово-повітряних сил СРСР. Пройшов шлях від лейтенанта до генерал-майора авіації, заступника командира об'єднання. Нагороджений орденом «Знак Пошани», багатьма медалями. Обирався депутатом Мурманської обласної Ради.
Соколовський Олексій Никанорович (13 (25) березня 1884—25.04.1959) — академік, доктор сільськогосподарських і геолого-мінералогічних наук, професор, заслужений діяч науки УРСР, автор понад 140 наукових праць. Нагороджений двома орденами Леніна, трьома орденами Трудового Червоного Прапора, орденом «Знак Пошани» та медалями.
Моложава Наталія Михайлівна (18 (31) серпня 1901—1989) — відмінник народної освіти, нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора, депутат Верховної Ради УРСР двох скликань (1955, 1959 рр.) працювала директором Білицької середньої і Кустопільської семирічної школи.
Кравченко Микола Іванович (нар. 14.05.1947) — заслужений працівник культури України, директор Кіровоградської обласної державної філармонії, продюсер академічного театру музики, пісні і танцю «Зоряни» (Кіровоград).
(1906-21.06.1973). Пройшов шлях від зоотехніка радгоспу «Велика Буромка», голови Чорнобаївського райвиконкому до заступника начальника Головного управління тваринництва і птахівництва Міністерства сільського господарства УРСР, Заслужений зоотехнік УРСР (1966 р.).
У Великій Бурімці пройшли дитячі і юнацькі роки письменника Володимира Григоровича Рутківського, який народився 18 квітня 1937 року у селі Хрестителевому в сім'ї вчителів.
Закінчивши середню школу, вступив до Одеського політехнічного інституту. Пізніше вчився на літературних курсах при ветеранському інституті імені Горького в Москві. Пройшов трудовий шлях від апаратника на Одеському суперфосфатному заводі, до літпрацівника багатотиражної газети, кореспондента обласного радіо, редактора Одеського обласного телерадіокомітету.
Вірші на сторінках газет і журналів друкує з 1959 року. З асом сформувався дитячий письменник — поет, казкар, прозаїк. Окремими виданнями вийшло більше п'ятнадцяти його збірок. Деякі твори В. Г. Рутківського виходили в перекладах на болгарську, угорську, чеську та інші мови. Член національної Спілки письменників України. У Спілці письменників СРСР перебував з 1969 року.
А 9 лютого з Києва надійшла радісна новина: лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка за 2011 рік став земляк чорнобаївців Володимир Григорович Рутківський. Він здобув перемогу у номінації «література» за історичну трилогію для дітей «Джури» (романи «Джури козака Швайки», «Джури-характерники», «Джури і підводний човен», які вийшли у світ у 2007 −2010 роках.).
В селі неодноразово бував у першій половині XIX століття Дмитро Максимович Княжевич (25 квітня (6 травня) 1788—2 (13) січня 1844) — освітній діяч, один із засновників і перший президент Одеського товариства історії та старожитностей, яке розпочало свою діяльність у березні 1839 р. й мало метою досліджувати історичні пам'ятки краю. Надавав допомогу в проведенні археологічних досліджень. Можливо з цією метою він і бував у Великій Бурімці, де помер та похований.
Пам'ятники
На честь загиблим односельчанам у роки Другої світової війни у центрі встановлено обеліск Слави, є братська могила, у якій поховано 23 солдати та 3 жителі села (Чемеринська Софія Самійлівна зі своїми дітьми Аллою та Володимиром). Біля школи встановлено пам'ятник партизанам-парашутистам і десантникам Кирпичову та Столяренку. У будинку культури є музейна кімната.
Примітки
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Черкаська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Черкаська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
<ref> з назвою "населення 2001 мова", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті. | Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Veli ka Buri mka selo v Ukrayini u Chornobayivskij selishnij gromadi Zolotoniskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti Roztashovane za 25 km vid centru gromadi selisha Chornobaj ta za 74 km vid oblasnogo centru mista Cherkasi selo Velika Burimka Gerb Krayina Ukrayina Oblast Cherkaska oblast Rajon Zolotoniskij rajon Gromada Chornobayivska selishna gromada Kod KATOTTG UA71040190040047139 Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovane 1185 Persha zgadka 1185 839 rokiv Naselennya 1967 osib na 2001 rik Poshtovij indeks 19940 Telefonnij kod 380 4739 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 36 32 pn sh 32 38 17 sh d 49 60889 pn sh 32 63806 sh d 49 60889 32 63806 Koordinati 49 36 32 pn sh 32 38 17 sh d 49 60889 pn sh 32 63806 sh d 49 60889 32 63806 Serednya visota nad rivnem morya 113 m Vodojmi Stavok Bajlemove stavok Bilya Pandasa richka Sula administrativni mezhi Vidstan do oblasnogo centru 74 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Zolotonosha Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 50 km Misceva vlada Adresa radi smt Chornobaj Karta Velika Burimka Velika Burimka Mapa Velika Burimka u VikishovishiGeografiyaU seli roztashovanij Velikoburimskij park pam yatka sadovo parkovoyi arhitekturi zagalnoderzhavnogo znachennya Velika Burimka roztashovana na visokij terasi pravogo berega richki Sula Plosha sela 385 ga IstoriyaDokladnishe Istoriya Velikoyi BurimkiGospodarstvoU seli roztashovane fermerske gospodarstvo Mayak yake obroblyaye 5043 ga zemelnih ugid z yakih rillya stanovit 3769 ga Osnovnij napryam gospodarstva viroshuvannya zernovih kultur ta m yaso molochne skotarstvo Sered zernovih kultur najbilshe viroshuyetsya pshenicya zhito yachmin kukurudza grechka ta proso Sered tehnichnih cukrovi ta kormovi buryaki konopli sonyashnik U seli roztashovanij takozh i derzhplemzavod za yakim zakripleno 2262 ga zemli z yakih rillya stanovit 626 ga Osnovnij napryam gospodarstva viroshuvannya pleminnih svinej ta koriv Socialna sfera predstavlena serednoyu shkoloyu dvoma dityachimi sadochkami tut ye centralnij budinok kulturi na 500 misc muzej istoriyi sela 1 biblioteka likarska ambulatoriya apteka poshta bankomat Avl majsterni NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 2380 osib z yakih 977 cholovikiv ta 1403 zhinki Chiselnist naselennya 1932 osobi stanom na 1 sichnya 1996 roku u 985 dvorah Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 1967 osib Movnij sklad Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib Dolya Ukrayinska 1 886 95 88 Rosijska 79 4 02 Inshe 2 0 10 Razom 1 967 100 00 Vidomi lyudiZa roki Radyanskoyi vladi za visoki pokazniki u virobnictvi silskogospodarskoyi produkciyi ponad 150 zhiteliv sela otrimali nagorodi Sered nih Gorbachova Tetyana Nikiforivna Geroj Socialistichnoyi Praci orden Lenina otrimali Kulik Haritina Maksimivna Gorbachova Tetyana Nikiforivna Fil Ivan Vasilovich Gannenko Mariya Ivanivna ta Olijnik Tetyana Fedorivna Urodzhencyami sela ye Geroj Radyanskogo Soyuzu Gerasimenko Vasil Pilipovich radyanskij vijskovij diyach general lejtenant pershij i yedinij v istoriyi ministr oboroni URSR 1944 1945 rokiv Kasimenko Oleksandr Karpovich 10 23 chervnya 1905 19050623 1971 doktor istorichnih nauk profesor buv direktor Institutu istoriyi AN URSR udostoyenij Derzhavnoyi premiyi SRSR za pracyu nad bagatotomnoyu Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR 1935 1993 general major aviaciyi vijskovo povitryanih sil SRSR Projshov shlyah vid lejtenanta do general majora aviaciyi zastupnika komandira ob yednannya Nagorodzhenij ordenom Znak Poshani bagatma medalyami Obiravsya deputatom Murmanskoyi oblasnoyi Radi Sokolovskij Oleksij Nikanorovich 13 25 bereznya 1884 18840325 25 04 1959 akademik doktor silskogospodarskih i geologo mineralogichnih nauk profesor zasluzhenij diyach nauki URSR avtor ponad 140 naukovih prac Nagorodzhenij dvoma ordenami Lenina troma ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora ordenom Znak Poshani ta medalyami Molozhava Nataliya Mihajlivna 18 31 serpnya 1901 19010831 1989 vidminnik narodnoyi osviti nagorodzhena ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora deputat Verhovnoyi Radi URSR dvoh sklikan 1955 1959 rr pracyuvala direktorom Bilickoyi serednoyi i Kustopilskoyi semirichnoyi shkoli Kravchenko Mikola Ivanovich nar 14 05 1947 zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini direktor Kirovogradskoyi oblasnoyi derzhavnoyi filarmoniyi prodyuser akademichnogo teatru muziki pisni i tancyu Zoryani Kirovograd 1906 21 06 1973 Projshov shlyah vid zootehnika radgospu Velika Buromka golovi Chornobayivskogo rajvikonkomu do zastupnika nachalnika Golovnogo upravlinnya tvarinnictva i ptahivnictva Ministerstva silskogo gospodarstva URSR Zasluzhenij zootehnik URSR 1966 r U Velikij Burimci projshli dityachi i yunacki roki pismennika Volodimira Grigorovicha Rutkivskogo yakij narodivsya 18 kvitnya 1937 roku u seli Hrestitelevomu v sim yi vchiteliv Zakinchivshi serednyu shkolu vstupiv do Odeskogo politehnichnogo institutu Piznishe vchivsya na literaturnih kursah pri veteranskomu instituti imeni Gorkogo v Moskvi Projshov trudovij shlyah vid aparatnika na Odeskomu superfosfatnomu zavodi do litpracivnika bagatotirazhnoyi gazeti korespondenta oblasnogo radio redaktora Odeskogo oblasnogo teleradiokomitetu Virshi na storinkah gazet i zhurnaliv drukuye z 1959 roku Z asom sformuvavsya dityachij pismennik poet kazkar prozayik Okremimi vidannyami vijshlo bilshe p yatnadcyati jogo zbirok Deyaki tvori V G Rutkivskogo vihodili v perekladah na bolgarsku ugorsku chesku ta inshi movi Chlen nacionalnoyi Spilki pismennikiv Ukrayini U Spilci pismennikiv SRSR perebuvav z 1969 roku A 9 lyutogo z Kiyeva nadijshla radisna novina laureatom Nacionalnoyi premiyi Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka za 2011 rik stav zemlyak chornobayivciv Volodimir Grigorovich Rutkivskij Vin zdobuv peremogu u nominaciyi literatura za istorichnu trilogiyu dlya ditej Dzhuri romani Dzhuri kozaka Shvajki Dzhuri harakterniki Dzhuri i pidvodnij choven yaki vijshli u svit u 2007 2010 rokah V seli neodnorazovo buvav u pershij polovini XIX stolittya Dmitro Maksimovich Knyazhevich 25 kvitnya 6 travnya 1788 17880506 2 13 sichnya 1844 osvitnij diyach odin iz zasnovnikiv i pershij prezident Odeskogo tovaristva istoriyi ta starozhitnostej yake rozpochalo svoyu diyalnist u berezni 1839 r j malo metoyu doslidzhuvati istorichni pam yatki krayu Nadavav dopomogu v provedenni arheologichnih doslidzhen Mozhlivo z ciyeyu metoyu vin i buvav u Velikij Burimci de pomer ta pohovanij Pam yatnikiNa chest zagiblim odnoselchanam u roki Drugoyi svitovoyi vijni u centri vstanovleno obelisk Slavi ye bratska mogila u yakij pohovano 23 soldati ta 3 zhiteli sela Chemerinska Sofiya Samijlivna zi svoyimi ditmi Alloyu ta Volodimirom Bilya shkoli vstanovleno pam yatnik partizanam parashutistam i desantnikam Kirpichovu ta Stolyarenku U budinku kulturi ye muzejna kimnata PrimitkiKilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Cherkaska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Cherkaska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu naselennya 2001 mova viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti Ce nezavershena stattya pro Cherkasku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi