Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вели́ка Бері́зка — село в Україні, у Середино-Будській міській громаді Шосткинського району Сумської області. До 2020 орган місцевого самоврядування — Великоберізківська сільська рада.
| село Велика Берізка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Сумська область |
| Район | Шосткинський район |
| Громада | Середино-Будська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA59100130030026184 |
| Облікова картка | Велика Берізка |
| Основні дані | |
| Населення | 181 |
| Поштовий індекс | 41033 |
| Телефонний код | +380 5451 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 52°12′59″ пн. ш. 33°50′41″ сх. д. / 52.21639° пн. ш. 33.84472° сх. д.Координати: 52°12′59″ пн. ш. 33°50′41″ сх. д. / 52.21639° пн. ш. 33.84472° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 161 м |
| Водойми | річки Знобівка, Алес |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 41000, Сумська обл., Шосткинський р-н, м. Cередина-Буда, вул. Центральна, буд. 25 |
| Карта | |
  Велика Берізка | |
 Велика Берізка | |
| Мапа | |
| | |
Населення становить 181 особа.
Географія
Село Велика Берізка знаходиться на лівому березі річки Знобівка, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Перемога, нижче за течією на відстані 1,5 км розташовані села Ясна Поляна і Троїцьке.
На південному сході від села річка Алес впадає у річку Знобівку.
Назва
Свою назву Велика Берізка запозичила від назви урочища або протоки Берізки, поблизу якої гетьман Іван Мазепа дозволив Василю Кочубею побудувати млин і поселити хутір.
Історія
Початок заснуванню Великої Берізки, або як її спочатку називали — Берізка, поклав генеральний суддя Василь Леонтійович Кочубей, якому гетьман Іван Мазепа 1 квітня 1705 виділив місце для будівництва млина на річці Знобівці, між Трубчевськими землями і землями сіл Чернацьке, Зноба та Голубівка, поруч з урочищами або протоками Крутий Ліг і Берізка, і дозволив йому тут людей поселити.
До початку 1708 В. Л. Кочубей спорудив на виділеному місці греблю з млином, однак поселити людей не встиг. Навесні 1708 його звинуватили в помилковому доносі проти Івана Мазепи та 15 липня 1708 стратили, а всі його маєтки відібрали. Проте вже в жовтні 1708 доніс Кочубея підтвердився, і гетьман Скоропадський повернув його дружині і двом синам відібрані в них маєтки, а Петро I затвердив їх за ними царською грамотою від 12 березня 1710 року.
Слідом за тим Кочубеї розділили між собою повернені маєтки і закріпили «Знобівку з пущами і млином» за молодшим сином Василя Леонтійовича — Федором Васильовичем Кочубеєм (? — 1729), який між 1710 і 1723 рр. . поселив поблизу млина на річці Знобівці село Берізку і по ревізії 1723 року володів в ній 10 хатами.
Після смерті Федора Кочубея, що настала в кінці 1729 року, Берізка перейшла у спадок до його старшого брата, полтавського полковника Василя Васильовича Кочубея (? — 21.08.1743), а від нього — до його молодшого сина Петра Васильовича Кочубея (? — 23.07 .1769).
На момент проведення Румянцевим опису Малоросії 1765—1768 рр. П. В. Кочубей володів в Берізці 19 дворами, 4 бездворнимі хатами і винокурнею, яка виробляла близько 500 відер горілки на рік (за даними на 1768). Займалися винокурінням в зазначений час і місцеві селяни. 8 з 23 Берізківська дворів містили в своєму господарстві винокурні. Найбільша з них, на чотири котла, перебувала в господарстві заможного селянина Тарандеєва, який мав у власності 5 коней, 15 голів великої рогатої худоби та 40 свиней.
23 липня 1769 Петро Васильович Кочубей помер. Після його смерті село Берізку успадкував його брат — глухівський підкоморій і предводитель дворянства Глухівського повіту Василь Васильович Кочубей, який на момент опису Новгород-Сіверського намісництва 1779—1781 рр. володів в ній 34 дворами і 45 хатами.
У 1781 році В. В. Кочубей віддав Берізку в придане своєї доньки Єлизавети Василівни Кочубей (? — 05.1800), а після її смерті і смерті її чоловіка, надвірного радника Івана Андрійовича Марковича (1742—1814) вона перейшла у спадок до їхньої дочки Пульхерії Іванівні Маркович (бл. 1775 — після 1836), яка в 1816 році володіла в селі 126 селянами.
Наприкінці 30-х — початку 40-х років позаминулого століття Пульхерія Іванівна або її спадкоємці продали Берізку титулярному раднику Петру Петровичу Гусакову (1816 — ?), одруженому з їхньою далекою родичкою — правнучкою полтавського полковника В. В. Кочубея — Параскою Василівною Скоропадською.
Напередодні скасування кріпосного права, в 1859 році, П. П. Гусаков володів у Великій і Малій Берізках 185 кріпаками чоловічої статі і цукробуряковим заводом з 5 гідравлічними пресами у Великій Берізці.
Через кілька років після скасування кріпосного права П. П. Гусаков продав Велікоберезковскій бурякоцукровий завод та інші свої володіння у Великій Берізці лікарю Родіону Георгійовичу Біловському, який в 1884 році довів продуктивну потужність заводу до 26500 пудів цукрового піску на рік.
За даними на 1859 рік у козачому й власницькому селі Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії мешкало 355 осіб (179 чоловічої статі та 176 — жіночої), налічувалось 49 дворових господарств, була православна церква й бурякоцукровий завод.
Станом на 1886 у колишньому власницькому селі Протопопівської волості мешкало 541 особа налічувалось 89 дворових господарств, розташовувалися православна церква, школа, постоялий будинок, крупорушка, відбувався щорічний ярмарок.
За даними на 1893 рік у поселенні мешкало 635 осіб (303 чоловічої статі та 332 — жіночої), налічувалось 114 дворових господарства.
Завод успішно функціонував до 1909 року, поки на ньому не трапилася пожежа. Після пожежі Р. Г. Беловський передав завод в оренду своїм родичам Терещенкам, які відновили пошкоджене вогнем обладнання та відновили випуск готової продукції, що тривав до революції 1917 року, після чого завод законсервували, а потім демонтували. З другої половини ХІХ століття при заводі функціонувала лікарня, у якій надавали медичну допомогу не тільки працівникам заводу, а й членам їхніх родин.
Родіон Григорович був відомим у Новгород-Сіверському повіті лікарем, землевласником і промисловцем і, крім виробництва цукру, займався виготовленням цегли і розведенням коней. У Великій Берізці він мав невеликий конезавод, на якому на початку ХХ століття працювало 14 чоловіків і 4 жінки, і цегельний завод, який виробляв в 1885—1887 рр. від 90 до 100 тисяч штук цегли на рік.
Здавна (до 1765 року) у Великій Берізці діяла православна церква Вознесіння Господнього. Однак до кінця 70 -х років XVIII століття вона занепала, і в 1779 році на її місці була зведена нова церква, у якій в 1779—1781 рр. служив 1 священик і 1 паламар. Церква мала два поверхи і була побудована у вигляді хреста. Ліворуч від її головного входу знаходилася висока дзвіниця, а за нею — церковний цвинтар.
Вознесенська церква функціонувала до 1933—1934 рр., після чого її другий поверх розібрали, а на першому розмістили сільмаг. У різний час у ній служили Іван Максимович (? — 1878 — ?), Арсеній Бондаревський (? — 1898 — ?), Василь Виноградський (після 1917) та інші священики.
Восени 1861 року в Великій Берізці була відкрита перша церковно-приходська школа на 40 дітей. Вона була заснована за ініціативи місцевого священика Іоанна Максимовича і перебувала в його будинку. Наставником в школі служив паламар Василь Трубачов, який отримував за свою роботу від сільського товариства платню в розмірі тридцяти карбованців сріблом на рік і по два пуди жита в місяць. В 1875 році в селі почала працювати земська школа, у якій в 1896—1897 навчальному році навчалося 39 хлопчиків і 14 дівчаток, а в 1901 році — 54 хлопчика та 24 дівчинки. Школа знаходилася в будинку Родіона Георгійовича Біловського і утримувалася за рахунок його пожертвувань в сумі 120 руб. на рік, коштів Новгород-Сіверського земства в сумі 165 руб. і сільського товариства в сумі 75 руб.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 632 осіб (300 чоловічої статі та 332 — жіночої), з яких 628 — православної віри.
Відсоток грамотності серед жителів села був одним з найвищих у Протопопівській волості і на початку 1897 р. становив 36 %.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області» увійшло до складу Середино-Будської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Середино-Будського району, село увійшло до Шосткинського району.
Відомі люди
Відомі уродженці
- Богданова Олександра Андріївна — голова Дніпропетровського обласного суду. Депутат Верховної Ради УРСР 2—4-го скликань.
- Роговцева Валентина Стефанівна — завідувачка дитячого відділення Восьмої міської лікарні міста Запоріжжя. Депутат Верховної Ради СРСР 6-го скликання.
- Устенко Андрій Іванович — член ЦК КП(б)У в 1949 — 1952 р. Депутат Верховної Ради УРСР 2—4-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання.
Примітки
- рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 2249)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 104. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Календарь Черниговской губерніи на 1893 годъ. Изданіе Черниговскаго Губернскаго Статистического Комитета. Годъ пятнадцатый. Черниговъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1892, (стор. 88), (код 130)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-261. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 25 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання
- Погода в селі Велика Берізка [ 2 лютого 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Veli ka Beri zka selo v Ukrayini u Seredino Budskij miskij gromadi Shostkinskogo rajonu Sumskoyi oblasti Do 2020 organ miscevogo samovryaduvannya Velikoberizkivska silska rada selo Velika Berizka Krayina Ukrayina Oblast Sumska oblast Rajon Shostkinskij rajon Gromada Seredino Budska miska gromada Kod KATOTTG UA59100130030026184 Oblikova kartka Velika Berizka Osnovni dani Naselennya 181 Poshtovij indeks 41033 Telefonnij kod 380 5451 Geografichni dani Geografichni koordinati 52 12 59 pn sh 33 50 41 sh d 52 21639 pn sh 33 84472 sh d 52 21639 33 84472 Koordinati 52 12 59 pn sh 33 50 41 sh d 52 21639 pn sh 33 84472 sh d 52 21639 33 84472 Serednya visota nad rivnem morya 161 m Vodojmi richki Znobivka Ales Misceva vlada Adresa radi 41000 Sumska obl Shostkinskij r n m Ceredina Buda vul Centralna bud 25 Karta Velika Berizka Velika Berizka Mapa Velika Berizka u Vikishovishi Naselennya stanovit 181 osoba GeografiyaSelo Velika Berizka znahoditsya na livomu berezi richki Znobivka vishe za techiyeyu na vidstani 3 km roztashovane selo Peremoga nizhche za techiyeyu na vidstani 1 5 km roztashovani sela Yasna Polyana i Troyicke Na pivdennomu shodi vid sela richka Ales vpadaye u richku Znobivku NazvaSvoyu nazvu Velika Berizka zapozichila vid nazvi urochisha abo protoki Berizki poblizu yakoyi getman Ivan Mazepa dozvoliv Vasilyu Kochubeyu pobuduvati mlin i poseliti hutir IstoriyaPochatok zasnuvannyu Velikoyi Berizki abo yak yiyi spochatku nazivali Berizka poklav generalnij suddya Vasil Leontijovich Kochubej yakomu getman Ivan Mazepa 1 kvitnya 1705 vidiliv misce dlya budivnictva mlina na richci Znobivci mizh Trubchevskimi zemlyami i zemlyami sil Chernacke Znoba ta Golubivka poruch z urochishami abo protokami Krutij Lig i Berizka i dozvoliv jomu tut lyudej poseliti Do pochatku 1708 V L Kochubej sporudiv na vidilenomu misci greblyu z mlinom odnak poseliti lyudej ne vstig Navesni 1708 jogo zvinuvatili v pomilkovomu donosi proti Ivana Mazepi ta 15 lipnya 1708 stratili a vsi jogo mayetki vidibrali Prote vzhe v zhovtni 1708 donis Kochubeya pidtverdivsya i getman Skoropadskij povernuv jogo druzhini i dvom sinam vidibrani v nih mayetki a Petro I zatverdiv yih za nimi carskoyu gramotoyu vid 12 bereznya 1710 roku Slidom za tim Kochubeyi rozdilili mizh soboyu poverneni mayetki i zakripili Znobivku z pushami i mlinom za molodshim sinom Vasilya Leontijovicha Fedorom Vasilovichem Kochubeyem 1729 yakij mizh 1710 i 1723 rr poseliv poblizu mlina na richci Znobivci selo Berizku i po reviziyi 1723 roku volodiv v nij 10 hatami Pislya smerti Fedora Kochubeya sho nastala v kinci 1729 roku Berizka perejshla u spadok do jogo starshogo brata poltavskogo polkovnika Vasilya Vasilovicha Kochubeya 21 08 1743 a vid nogo do jogo molodshogo sina Petra Vasilovicha Kochubeya 23 07 1769 Na moment provedennya Rumyancevim opisu Malorosiyi 1765 1768 rr P V Kochubej volodiv v Berizci 19 dvorami 4 bezdvornimi hatami i vinokurneyu yaka viroblyala blizko 500 vider gorilki na rik za danimi na 1768 Zajmalisya vinokurinnyam v zaznachenij chas i miscevi selyani 8 z 23 Berizkivska dvoriv mistili v svoyemu gospodarstvi vinokurni Najbilsha z nih na chotiri kotla perebuvala v gospodarstvi zamozhnogo selyanina Tarandeyeva yakij mav u vlasnosti 5 konej 15 goliv velikoyi rogatoyi hudobi ta 40 svinej 23 lipnya 1769 Petro Vasilovich Kochubej pomer Pislya jogo smerti selo Berizku uspadkuvav jogo brat gluhivskij pidkomorij i predvoditel dvoryanstva Gluhivskogo povitu Vasil Vasilovich Kochubej yakij na moment opisu Novgorod Siverskogo namisnictva 1779 1781 rr volodiv v nij 34 dvorami i 45 hatami U 1781 roci V V Kochubej viddav Berizku v pridane svoyeyi donki Yelizaveti Vasilivni Kochubej 05 1800 a pislya yiyi smerti i smerti yiyi cholovika nadvirnogo radnika Ivana Andrijovicha Markovicha 1742 1814 vona perejshla u spadok do yihnoyi dochki Pulheriyi Ivanivni Markovich bl 1775 pislya 1836 yaka v 1816 roci volodila v seli 126 selyanami Naprikinci 30 h pochatku 40 h rokiv pozaminulogo stolittya Pulheriya Ivanivna abo yiyi spadkoyemci prodali Berizku titulyarnomu radniku Petru Petrovichu Gusakovu 1816 odruzhenomu z yihnoyu dalekoyu rodichkoyu pravnuchkoyu poltavskogo polkovnika V V Kochubeya Paraskoyu Vasilivnoyu Skoropadskoyu Naperedodni skasuvannya kriposnogo prava v 1859 roci P P Gusakov volodiv u Velikij i Malij Berizkah 185 kripakami cholovichoyi stati i cukroburyakovim zavodom z 5 gidravlichnimi presami u Velikij Berizci Cherez kilka rokiv pislya skasuvannya kriposnogo prava P P Gusakov prodav Velikoberezkovskij buryakocukrovij zavod ta inshi svoyi volodinnya u Velikij Berizci likaryu Rodionu Georgijovichu Bilovskomu yakij v 1884 roci doviv produktivnu potuzhnist zavodu do 26500 pudiv cukrovogo pisku na rik Za danimi na 1859 rik u kozachomu j vlasnickomu seli Novgorod Siverskogo povitu Chernigivskoyi guberniyi meshkalo 355 osib 179 cholovichoyi stati ta 176 zhinochoyi nalichuvalos 49 dvorovih gospodarstv bula pravoslavna cerkva j buryakocukrovij zavod Stanom na 1886 u kolishnomu vlasnickomu seli Protopopivskoyi volosti meshkalo 541 osoba nalichuvalos 89 dvorovih gospodarstv roztashovuvalisya pravoslavna cerkva shkola postoyalij budinok kruporushka vidbuvavsya shorichnij yarmarok Za danimi na 1893 rik u poselenni meshkalo 635 osib 303 cholovichoyi stati ta 332 zhinochoyi nalichuvalos 114 dvorovih gospodarstva Zavod uspishno funkcionuvav do 1909 roku poki na nomu ne trapilasya pozhezha Pislya pozhezhi R G Belovskij peredav zavod v orendu svoyim rodicham Tereshenkam yaki vidnovili poshkodzhene vognem obladnannya ta vidnovili vipusk gotovoyi produkciyi sho trivav do revolyuciyi 1917 roku pislya chogo zavod zakonservuvali a potim demontuvali Z drugoyi polovini HIH stolittya pri zavodi funkcionuvala likarnya u yakij nadavali medichnu dopomogu ne tilki pracivnikam zavodu a j chlenam yihnih rodin Rodion Grigorovich buv vidomim u Novgorod Siverskomu poviti likarem zemlevlasnikom i promislovcem i krim virobnictva cukru zajmavsya vigotovlennyam cegli i rozvedennyam konej U Velikij Berizci vin mav nevelikij konezavod na yakomu na pochatku HH stolittya pracyuvalo 14 cholovikiv i 4 zhinki i cegelnij zavod yakij viroblyav v 1885 1887 rr vid 90 do 100 tisyach shtuk cegli na rik Zdavna do 1765 roku u Velikij Berizci diyala pravoslavna cerkva Voznesinnya Gospodnogo Odnak do kincya 70 h rokiv XVIII stolittya vona zanepala i v 1779 roci na yiyi misci bula zvedena nova cerkva u yakij v 1779 1781 rr sluzhiv 1 svyashenik i 1 palamar Cerkva mala dva poverhi i bula pobudovana u viglyadi hresta Livoruch vid yiyi golovnogo vhodu znahodilasya visoka dzvinicya a za neyu cerkovnij cvintar Voznesenska cerkva funkcionuvala do 1933 1934 rr pislya chogo yiyi drugij poverh rozibrali a na pershomu rozmistili silmag U riznij chas u nij sluzhili Ivan Maksimovich 1878 Arsenij Bondarevskij 1898 Vasil Vinogradskij pislya 1917 ta inshi svyasheniki Voseni 1861 roku v Velikij Berizci bula vidkrita persha cerkovno prihodska shkola na 40 ditej Vona bula zasnovana za iniciativi miscevogo svyashenika Ioanna Maksimovicha i perebuvala v jogo budinku Nastavnikom v shkoli sluzhiv palamar Vasil Trubachov yakij otrimuvav za svoyu robotu vid silskogo tovaristva platnyu v rozmiri tridcyati karbovanciv sriblom na rik i po dva pudi zhita v misyac V 1875 roci v seli pochala pracyuvati zemska shkola u yakij v 1896 1897 navchalnomu roci navchalosya 39 hlopchikiv i 14 divchatok a v 1901 roci 54 hlopchika ta 24 divchinki Shkola znahodilasya v budinku Rodiona Georgijovicha Bilovskogo i utrimuvalasya za rahunok jogo pozhertvuvan v sumi 120 rub na rik koshtiv Novgorod Siverskogo zemstva v sumi 165 rub i silskogo tovaristva v sumi 75 rub Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 632 osib 300 cholovichoyi stati ta 332 zhinochoyi z yakih 628 pravoslavnoyi viri Vidsotok gramotnosti sered zhiteliv sela buv odnim z najvishih u Protopopivskij volosti i na pochatku 1897 r stanoviv 36 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 723 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Sumskoyi oblasti uvijshlo do skladu Seredino Budskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Seredino Budskogo rajonu selo uvijshlo do Shostkinskogo rajonu Vidomi lyudiVidomi urodzhenci Bogdanova Oleksandra Andriyivna golova Dnipropetrovskogo oblasnogo sudu Deputat Verhovnoyi Radi URSR 2 4 go sklikan Rogovceva Valentina Stefanivna zaviduvachka dityachogo viddilennya Vosmoyi miskoyi likarni mista Zaporizhzhya Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 6 go sklikannya Ustenko Andrij Ivanovich chlen CK KP b U v 1949 1952 r Deputat Verhovnoyi Radi URSR 2 4 go sklikan Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 2 go sklikannya Primitkiros doref Chernigovskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svѣdѣniyam 1864 goda tom XLIII Izdan Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva Vnutrennih Dѣl SanktPeterburg 1866 LXI 196 s kod 2249 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 S 104 ros doref ros doref Kalendar Chernigovskoj gubernii na 1893 god Izdanie Chernigovskago Gubernskago Statisticheskogo Komiteta God pyatnadcatyj Chernigov Tipografiya Gubernskago Pravleniya 1892 stor 88 kod 130 Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 261 X 270 120 s ros doref www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2021 Procitovano 25 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv PosilannyaPogoda v seli Velika Berizka 2 lyutogo 2020 u Wayback Machine