Василь Шопінський Василь Шопинський | ||||
---|---|---|---|---|
Псевдонім | Шило, Тремп | |||
Народився | 22 липня 1887 Терешівці | |||
Помер | 26 серпня 1967 (80 років) Нью-Йорк | |||
Діяльність | драматург перекладач | |||
| ||||
Васи́ль Шопі́нський (або Шопи́нський, справжні ім'я, по батькові та прізвище — Василь Мартинович Жоночин; 22 липня 1887, село Терешівці, нині Хмельницького району Хмельницької області — 26 серпня 1967, Нью-Йорк, США) — український письменник (поет, прозаїк, драматург, перекладач) і громадський діяч у США прокомуністичного спрямування. Окремі твори підписував псевдонімами «Шило», «Тремп».
Біографія
Василь Мартинович Жоночин родом із Поділля. Він народився 22 липня 1887 року за 14 верст від містечка Меджибіж — у селі Терешівці Летичівського повіту Подільської губернії. Нині це село на сході Хмельницького району Хмельницької області (за 30 км від обласного та районного центру). Походив із сім'ї селянина-бідняка. 1908 року 21-річний Василь виїхав до США. Працював там на різних фабриках і заводах як робітник-металіст. Микола Тарновський писав, що «Жоночин пройшов Америку від океану до океану — подібно до Горького, що пішки мандрував по Європейській Росії. Звідси і псевдонім його Тремп, що походить від англійського tramp і означає бродяга, бурлака».
Творчість
На початку 1917 року в газеті «Свобода» було надруковано два вірші за підписом «Шопінський» із зазначенням «Чикаго, штат Іллінойс»: 2 січня — «Умер поет» із підзаголовком «Пам'яті Івана Франка» (Франко помер 28 травня 1916 року у Львові), 11 січня — «Рудокоп» із підзаголовком «З Ібсена».
Друкувався з 1919 року в соціалістичній газеті «Робітник», що виходила в Нью-Йорку. Із заснуванням у вересні 1919 року Української федерації комуністичних партій в Америці «Робітник» став її органом і з кінця січня 1920 року виходив як щоденник під назвою «Українські щоденні вісті». 9 жовтня 1920 року в «Українських щоденних вістях» було надруковано аж три вірші Василя Жоночина за підписом «Тремп», присвячені робітничій тематиці: «Фабрика», «Праці раб», «Фабричному братові».
У першому з цих віршів поет змалював тяжкі умови праці на фабриці, де «вохко, хмуро, нема сонця, всюди тьма». Фабрику, де люди «гнуть покірно свої спини», поет порівняв із тюрмою. Поет прагне вирватись на волю з того пекла, «де б не пив кров робітничу кат-тиран».
У другому вірші змальовано жертву панського ладу, що «мов висохлий кістяк», а «хліба й кусника не має». Якщо в першому вірші автор лише мріє вирватись на волю з фабрики-тюрми, то в другому він висловлює тверду віру в прийдешній час, коли виснажені раби зруйнують царство тиранів і збудують край правди.
У третій поезії автор запевняє робітника:
- І щастя і доля твоя лиш в тобі,
- А їх ти здобути лиш можеш в борбі.
Друкувався в радянських журналах «Червоний шлях» і , галицькому журналі «Нова культура». Так, у «Червоному шляху» було надруковано нарис Шопінського «Білий порошок» (1924, № 1—2), оповідання «Shop is my home» з підзаголовком «З американського робітничого життя» (1924, № 4—5), «В лісі» (1927, № 6), у «Плужанину» — оповідання «На жнивах» (1926, № 4—5), «Там, де проливається піт» (1927, № 3).
5 вересня 1924 року група письменників (Михайло Андрійчук, Василь Шопінський, Володимир Сиротенко, Дем'ян Бориско, М. Вірляна, К. Добровольський, М. Задунайський, Микола Тарновський) заснували філію «Гарту» у США. Заокеанська філія «Гарту» існувала порівняно недовго, її члени проводили досить різноманітну культурно-освітню роботу: виступали з лекціями, розповсюджували літературу, організовували літературні вечори та дискусії з питань літератури та мистецтва.
Автор виданих у Радянській Україні збірки новел «Фабрична неволя» (Державне видавництво України, 1925; 180 сторінок, ціна 50 копійок), п'єс «Жебрацька Америка» (1930), «Змова пінкертонівців» (1931), «Пеони» (журнал «Молодняк», 1930, № 9), оповідання «Маленька робітниця» (журнал «Жовтень», 1959, № 8) тощо.
Літературознавець Олександр Білецький, роблячи огляд белетристики 1925 року, зазначив:
Цілком осторонь від наших художніх шукань стоїть і книга В. Шопінського «Фабрична неволя» (ДВУ), що прийшла з Канадської України і зацікавлює своїм змістом, написана зі знанням побуту невільників американського капіталу.
П'єса «Жебрацька Америка», видана 1930 року в Харкові, з'явилася 1929 року в США під назвою «Бред Лайна». Вона справедливо зображували важкий побут іммігрантів в Америці, показувала продаж безробітних людей на площі у XX столітті. П'єса має чотири дії, перша з яких відбувається в Чикаго, решта — в Нью-Йорку. Прем'єра п'єси «Бред Лайна» відбулася 14 квітня 1929 року в Нью-Йорку в Українському робітничому домі. Її поставив театральний гурток при Українському робітничому клубі. Режисер Олег Азовський (Єлисей Андрійович Карпенко). Ролі виконували:
- Карачунівна — Шопінська,
- Мері — М. Побіденко,
- Лора — К. Іваночківна,
- Сура — Я. Настасівська,
- Донан — І. Побіденко,
- Толь — Я. Вакун,
- Майк — О. Азовський,
- Насєдкін — Ф. Бражник,
- Джек з Баврі — С. Ганчук,
- Лендер — П. Керкера,
- Зеро — А. Питляр.
У п'єсі також були задіяні «голодні, безробітні, страйкери, боми й поліцаї».
Інші драматичні твори:
- «Самопалка» (Нью-Йорк, 1921) — картина з революційного життя в Україні у двох діях;
- «Малий Тарас» (Нью-Йорк, 1930; 32 сторінки; «Бібліотека Союзу українських робітничих організацій», накладом «Українських щоденних вістей») — дитяча п'єса на три дії.
Переклади:
- Науковий і утопічний соціалізм / А. Голубков; Переклав з російської В. Шопінський. — New York: Видання української федерації американської соціалістичної партії, 1919. — 46 с.
Примітки
- На жнивах // . — Харків, 1926. — Ч. 4—5. — С. 29.
- «Крамниця — мій дім» (з англійської)
- Українська література в загальнослов'янському і світовому літературному контексті. — Т. 3: У взаєминах з літературами Заходу і Сходу. — К.: Наукова думка, 1988. — С. 352.
- Свобода. — 1929. — 12 квітня. — С. 4.
Література
- Шопінський Василь Мартинович // Українська радянська енциклопедія. — Т. 16: Цементація — Ь. — К.: Головна редакція УРЕ, 1964. — С. 364.
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3 : Плюс — Ь. — 856 с. — С. 808.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — . — Т. 10.
- Тарновський М. М. Шопінський Василь Мартинович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1985. — Т. 12 : Фітогормони — Ь. — 568, [4] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 429.
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 3 : Портулак — Ь. — 736 с. — С. 684.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Primitki Vasil Shopinskij Vasil ShopinskijPsevdonimShilo TrempNarodivsya22 lipnya 1887 1887 07 22 TereshivciPomer26 serpnya 1967 1967 08 26 80 rokiv Nyu JorkDiyalnistdramaturg perekladach Vasi l Shopi nskij abo Shopi nskij 1 spravzhni im ya po batkovi ta prizvishe Vasil Martinovich Zhonochin 22 lipnya 1887 18870722 selo Tereshivci nini Hmelnickogo rajonu Hmelnickoyi oblasti 26 serpnya 1967 Nyu Jork SShA ukrayinskij pismennik poet prozayik dramaturg perekladach i gromadskij diyach u SShA prokomunistichnogo spryamuvannya Okremi tvori pidpisuvav psevdonimami Shilo Tremp Zmist 1 Biografiya 2 Tvorchist 3 Primitki 4 LiteraturaBiografiyared Vasil Martinovich Zhonochin rodom iz Podillya Vin narodivsya 22 lipnya 1887 roku za 14 verst vid mistechka Medzhibizh u seli Tereshivci Letichivskogo povitu Podilskoyi guberniyi Nini ce selo na shodi Hmelnickogo rajonu Hmelnickoyi oblasti za 30 km vid oblasnogo ta rajonnogo centru Pohodiv iz sim yi selyanina bidnyaka 1908 roku 21 richnij Vasil viyihav do SShA Pracyuvav tam na riznih fabrikah i zavodah yak robitnik metalist Mikola Tarnovskij pisav sho Zhonochin projshov Ameriku vid okeanu do okeanu podibno do Gorkogo sho pishki mandruvav po Yevropejskij Rosiyi Zvidsi i psevdonim jogo Tremp sho pohodit vid anglijskogo tramp i oznachaye brodyaga burlaka Pomer 26 serpnya 1967 roku v Nyu Jorku prozhivshi 80 rokiv Tvorchistred Na pochatku 1917 roku v gazeti Svoboda bulo nadrukovano dva virshi za pidpisom Shopinskij iz zaznachennyam Chikago shtat Illinojs 2 sichnya Umer poet iz pidzagolovkom Pam yati Ivana Franka Franko pomer 28 travnya 1916 roku u Lvovi 11 sichnya Rudokop iz pidzagolovkom Z Ibsena Drukuvavsya z 1919 roku v socialistichnij gazeti Robitnik sho vihodila v Nyu Jorku Iz zasnuvannyam u veresni 1919 roku Ukrayinskoyi federaciyi komunistichnih partij v Americi Robitnik stav yiyi organom i z kincya sichnya 1920 roku vihodiv yak shodennik pid nazvoyu Ukrayinski shodenni visti 9 zhovtnya 1920 roku v Ukrayinskih shodennih vistyah bulo nadrukovano azh tri virshi Vasilya Zhonochina za pidpisom Tremp prisvyacheni robitnichij tematici Fabrika Praci rab Fabrichnomu bratovi U pershomu z cih virshiv poet zmalyuvav tyazhki umovi praci na fabrici de vohko hmuro nema soncya vsyudi tma Fabriku de lyudi gnut pokirno svoyi spini poet porivnyav iz tyurmoyu Poet pragne virvatis na volyu z togo pekla de b ne piv krov robitnichu kat tiran U drugomu virshi zmalovano zhertvu panskogo ladu sho mov visohlij kistyak a hliba j kusnika ne maye Yaksho v pershomu virshi avtor lishe mriye virvatis na volyu z fabriki tyurmi to v drugomu vin vislovlyuye tverdu viru v prijdeshnij chas koli visnazheni rabi zrujnuyut carstvo tiraniv i zbuduyut kraj pravdi U tretij poeziyi avtor zapevnyaye robitnika I shastya i dolya tvoya lish v tobi A yih ti zdobuti lish mozhesh v borbi dd Drukuvavsya v radyanskih zhurnalah Chervonij shlyah i Pluzhanin galickomu zhurnali Nova kultura Tak u Chervonomu shlyahu bulo nadrukovano naris Shopinskogo Bilij poroshok 1924 1 2 opovidannya Shop is my home 2 z pidzagolovkom Z amerikanskogo robitnichogo zhittya 1924 4 5 V lisi 1927 6 u Pluzhaninu opovidannya Na zhnivah 1926 4 5 Tam de prolivayetsya pit 1927 3 5 veresnya 1924 roku grupa pismennikiv Mihajlo Andrijchuk Vasil Shopinskij Volodimir Sirotenko Dem yan Borisko M Virlyana K Dobrovolskij M Zadunajskij Mikola Tarnovskij zasnuvali filiyu Gartu u SShA Zaokeanska filiya Gartu isnuvala porivnyano nedovgo yiyi chleni provodili dosit riznomanitnu kulturno osvitnyu robotu vistupali z lekciyami rozpovsyudzhuvali literaturu organizovuvali literaturni vechori ta diskusiyi z pitan literaturi ta mistectva 3 Avtor vidanih u Radyanskij Ukrayini zbirki novel Fabrichna nevolya Derzhavne vidavnictvo Ukrayini 1925 180 storinok cina 50 kopijok p yes Zhebracka Amerika 1930 Zmova pinkertonivciv 1931 Peoni zhurnal Molodnyak 1930 9 opovidannya Malenka robitnicya zhurnal Zhovten 1959 8 tosho Literaturoznavec Oleksandr Bileckij roblyachi oglyad beletristiki 1925 roku zaznachiv Cilkom ostoron vid nashih hudozhnih shukan stoyit i kniga V Shopinskogo Fabrichna nevolya DVU sho prijshla z Kanadskoyi Ukrayini i zacikavlyuye svoyim zmistom napisana zi znannyam pobutu nevilnikiv amerikanskogo kapitalu P yesa Zhebracka Amerika vidana 1930 roku v Harkovi z yavilasya 1929 roku v SShA pid nazvoyu Bred Lajna Vona spravedlivo zobrazhuvali vazhkij pobut immigrantiv v Americi pokazuvala prodazh bezrobitnih lyudej na ploshi u XX stolitti P yesa maye chotiri diyi persha z yakih vidbuvayetsya v Chikago reshta v Nyu Jorku Prem yera p yesi Bred Lajna vidbulasya 14 kvitnya 1929 roku v Nyu Jorku v Ukrayinskomu robitnichomu domi Yiyi postaviv teatralnij gurtok pri Ukrayinskomu robitnichomu klubi Rezhiser Oleg Azovskij Yelisej Andrijovich Karpenko Roli vikonuvali Karachunivna Shopinska Meri M Pobidenko Lora K Ivanochkivna Sura Ya Nastasivska Donan I Pobidenko Tol Ya Vakun Majk O Azovskij Nasyedkin F Brazhnik Dzhek z Bavri S Ganchuk Lender P Kerkera Zero A Pitlyar U p yesi takozh buli zadiyani golodni bezrobitni strajkeri bomi j policayi 4 Inshi dramatichni tvori Samopalka Nyu Jork 1921 kartina z revolyucijnogo zhittya v Ukrayini u dvoh diyah Malij Taras Nyu Jork 1930 32 storinki Biblioteka Soyuzu ukrayinskih robitnichih organizacij nakladom Ukrayinskih shodennih vistej dityacha p yesa na tri diyi Perekladi Naukovij i utopichnij socializm A Golubkov Pereklav z rosijskoyi V Shopinskij New York Vidannya ukrayinskoyi federaciyi amerikanskoyi socialistichnoyi partiyi 1919 46 s Primitkired Na zhnivah Pluzhanin Harkiv 1926 Ch 4 5 S 29 Kramnicya mij dim z anglijskoyi Ukrayinska literatura v zagalnoslov yanskomu i svitovomu literaturnomu konteksti T 3 U vzayeminah z literaturami Zahodu i Shodu K Naukova dumka 1988 S 352 Svoboda 1929 12 kvitnya S 4 Literaturared Shopinskij Vasil Martinovich Ukrayinska radyanska enciklopediya T 16 Cementaciya K Golovna redakciya URE 1964 S 364 Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red M P Bazhan 1 she vid K Golov red URE AN URSR 1968 T 3 Plyus 856 s S 808 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 T 10 Tarnovskij M M Shopinskij Vasil Martinovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1985 T 12 Fitogormoni 568 4 s 26 ark il il portr karti 1 ark s S 429 Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red Babichev F S 2 ge vid K Golov red URE AN URSR 1987 T 3 Portulak 736 s S 684 Otrimano z https uk wikipedia org wiki Shopinskij Vasil