Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Василь Шашалевич 9 грудня 1897 Мхіничі Черіковський повіт Могилевська губернія нині Краснопільський район Могилівська об

Василь Шашалевич

Василь Шашалевич

Василь Шашалевич (9 грудня 1897, Мхіничі, Черіковський повіт, Могилевська губернія (нині — Краснопільський район, Могилівська область, Білорусь) — 23 жовтня 1941, ГУЛАГ) — білоруський драматург і поет; молодший брат прозаїка Андрея Мрия.

Василь Шашалевич
Васіль Шашалевіч
image
Народився9 січня 1897(1897-01-09)
Мхіничі, Черіковській повіт, Могилевська губернія (нині - Краснопільський район, Могилівська область, Білорусь)
Помер23 жовтня 1941(1941-10-23) (44 роки)
ГУЛАГ
ГромадянствоБілорусь
Діяльністьпоет, драматург
Alma materМогилевська духовна семінарія, Ярославський юридичний ліцей
Мова творівбілоруська
ЧленствоУзвышша
Брати, сестриАндрей Мрий
image Василь Шашалевич у Вікісховищі

Біографія

Народився в сім'ї волосного писаря Антона і Єфросинії Шашалевичів. У сім'ї було п'ятеро дітей: Антоніна, Андрей, Анастасія, Василь і Ксенія. У 1902 втратив батька. У 1908 закінчив сільську школу в селі Палуж, потім — Оршанське духовне училище. Навчався в Могилівській духовній семінарії (1910-1914) і Ярославському юридичному ліцеї (1915-1916), який через матеріальні проблеми не зміг закінчити. У 1917-1919 роках учителював у селі Ясенці.

image
Василь Шашалевич, 1929

У 1919-1924 — викладав російську мову та літературу в школі другого ступеня в селі Краснопілля на Могилівщині. Разом з братом і сестрами Ксенією та Анастасією створив народний театр, для якого писав одноактові вистави. Завдяки зусиллям Шашалевича у школі були створені хор і оркестр народних інструментів, започатковані лекції на науково-популярні теми. Також Шашалевичем були створені драматичний і літературний гуртки. Разом з сестрами і художником О. Грубе робив декорації, костюми, бутафорію, збирав фольклор і включав кращі зразки в концерти. Читав лекції «Наука і релігія», «Походження життя на Землі» та ін. Виходив рукописний часопис «Пралеска». Тут же Василь написав драму «Апраметная».

image
Андрей Мрий (зліва) і Василь Шашалевич з дружиною Вірою і сином Генріхом

З 1924 живе в Мінську, де до 1928 працює вчителем. У другій половині 1920-х працював сценаристом на кінофабриці в Санкт-Петербурзі.

Заарештований ГПУ Білорусі в липні 1930 у справі «Спілки визволення Білорусі»; перебував під слідством до лютого 1931. 30 грудня 1930 був виключений з Білоруського драматичного товариства і відновлений 20 березня 1932.

Повторно заарештований 28 жовтня 1936 і засуджений до 10 років таборів. Відбував покарання спочатку в Могильові, потім спрямований в Примор'я, де пробув на засланні вісім місяців. Працював рахівником, реєстратором у санітарній частині, виступав на концертах, писав частівки і скетчі. Визнаний непрацездатним комісією 27-го табірного пункту.

У Томасінглагу для аматорського театру написав п'єсу на тему табірного життя, поставлену ув'язненими в їдальні. Зміст п'єси не сподобався табірному керівництву і її автора, хворого на туберкульоз, відправили на лісоповал, де він через непрацездатність був рахівником. Там на В. Шашалевича навмисно спустили березу, яка притисла його до багаття Після розпилювання дерева, сильно обгорілого і понівеченого Василя Шашалевича перевезли в зону. Залишилися відомості, що у письменника витекли очі. Помер в санітарній частині. Місце поховання невідоме.

Реабілітований Президією Верховного суду Білорусі 19 жовтня 1955 року.

Був одружений з Вірою Шашалевич, ростив сина Генріха, якого назвав на честь німецького поета Генріха Гайне пізніше той змінив ім'я на Геннадій). Дружину поета Віру вбив господар будинку Михайло Крилович, у якого вона квартирувала у Волмі, заради викрадення отриманої грошової компенсації за репресії в сумі шести тисяч рублів. Вбивця незабаром повісився.

Творчість

Почав друкуватися у 1927 у часописі «Узвышша». З середини 1920-х виступав з оповіданнями і драматичними творами.

Автор п’єс «Апраметная» (інша назва «Зруйнаваная цемра», 1925), «Змрок» (1927), «Трэцяя сіла» (1926—1928), «Воўчыя ночы» (1927—1929), «Рой» (1931), «Сымфонія гневу» (1935) і «Лёс Прамэтэя» (не захавалася) Досить професійно грав на віолончелі і скрипці, малював, писав сценарії для кіно, збирав і обробляв народні пісні.

Спогади

У статті «Говорив він щиро...» Заїр Азгур відзначав, що Василю Шашалевичу «по-інтелігентному чужа була поза: він уникав "манірності" і таких знатних церемоній» Свою першу зустріч з Василем Шашалевичем скульптор описав наступним чином:

image Зустрілися ми з Василем Шашалевичем вже у Мінську, році в двадцять шостому. Познайомили нас у будинку фінського художника Вало Ахола, що жив на Татарській вулиці, навпроти мечеті ... Василь Шашалевич зовні був звичайною людиною, в образі якого переважали риси слов'янина ... був урівноважений, спокійний, навіть тихий. image

Сергій Гроховський згадував:

image З Василем Антоновичем часто виявлялися за одним столом, разом виходили, казали, непомітно спускалися по Комсомольській вулиці Немиги і доходили аж до його будинку на вулиці Визволення. Ці проходки для мене були найкращою школою: Василь Антонович мені розповідав про Шекспіра і Ібсена, Островського, Сухово-Кобиліна, натхненно читав вірші Гайнриха Гайне і Баратинського. image

Микола Хведарович розповідав, як після однієї з вистав Василь Шашалевич запросив його і художника Бориса Малкіна до себе на «товариську бесіду»:

image Жив на околиці, десь в районі Ювілейної площі. Маленька холостцька кімнатка виглядала дуже затишно. Полиці з книгами займали майже дві стіни. Біля ліжка, вкритого чистеньким простирадлом, стояла віолончель. Ми попросили пограти що-небудь з того, що йому дуже подобається ... Він узяв віолончель, і полилися мелодії всіма улюбленої музики з твору Масне «Елегія». Для нас це було великою несподіванкою image

Література

  • Шашалевіч Васіль Антонавіч [ 8 серпня 2016 у Wayback Machine.] //Маракоў Л.У. Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія і культурныя дзеячы Беларусі, 1794—1991. Энц. даведнік. У 10 т. Т. 2. — Мн:, 2003. .*
  • [[https://web.archive.org/web/20190223012200/http://slounik.org/81453.html Архівовано 23 лютого 2019 у Wayback Machine.] Шашалевіч Васіль] // Беларускія пісьменнікі (1917—1990): Даведнік; Склад. А.К. Гардзіцкі. Нав.рэд. А.Л. Верабей. — Мн.: Мастацкая літаратура, 1994. — 653 с.: іл. .

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Василь Шашалевич
  • Васіль Шашалевіч — // Узвышша. — 1929. — № 1 (13) — С. 54—71.
  • Васіль Шашалевіч — // Узвышша. — 1929. — № 4 (16) — С. 25—42.

Примітки

  1. Шашалевіч Васіль // Беларускія пісьменнікі: Біябібліягр. слоўн. У 6 т. Т. 6. Талалай — Яфімаў / Дадатак Ін-т літ. імя Я. Купалы АН Беларусі; Беларус. Энцыкл.; Нацыянальны навукова-асветны цэнтр імя Ф. Скарыны. Пад рэд. А. В. Малдзіса; Рэдкал.: І. Э. Багдановіч і інш. — Мн.: БелЭн, 1995. — С.358—359. — 684 с.
  2. Мамачкін, Зм. «Мой вораг - эпоха» Лёс драматурга Васіля Шашалевіча // Роднае слова. — 1994. — № 9. — С. 12.
  3. Мамачкін, Зм. «Мой вораг — эпоха» Лёс драматурга Васіля Шашалевіча // Роднае слова. — 1994. — № 9. — С. 14.
  4. Грахоўскі, С. Два лёсы — дзве трагедыі // Маладосць. — 1988. — № 1. — С. 157—158.
  5. Грахоўскі, С. Два лёсы — дзве трагедыі // Маладосць. — 1988. — № 1. — С. 148.
  6. Грахоўскі, С. Два лёсы — дзве трагедыі // Маладосць. — 1988. — № 1. — С. 160.
  7. Шашалевіч Васіль Антонавіч[недоступне посилання] // Магілёўская абласная бібліятэка
  8. Мамачкін, Зм. «Мой вораг — эпоха» Лёс драматурга Васіля Шашалевіча // Роднае слова. — 1994. — № 9. — С. 16.
  9. Азгур, З. Гаварыў ён шчыра... Згадка пра Васіля Шашалевіча ў ягонае 90-годдзе // ЛіМ. — 1987. — В. 3360. — № 2. — С. 15.
  10. Азгур, З. Тое, што помніцца // Полымя. — 1981. — № 9. — С. 207.
  11. Грахоўскі, С. Два лёсы — дзве трагедыі // Маладосць. — 1988. — № 1. — С. 145.
  12. Хведаровіч, М. Мой сціплы, шчыры таварыш // ЛіМ. — 1977. — В. 2840. — № 1. — С. 7

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vasil Shashalevich 9 grudnya 1897 Mhinichi Cherikovskij povit Mogilevska guberniya nini Krasnopilskij rajon Mogilivska oblast Bilorus 23 zhovtnya 1941 GULAG biloruskij dramaturg i poet molodshij brat prozayika Andreya Mriya Vasil ShashalevichVasil ShashalevichNarodivsya9 sichnya 1897 1897 01 09 Mhinichi Cherikovskij povit Mogilevska guberniya nini Krasnopilskij rajon Mogilivska oblast Bilorus Pomer23 zhovtnya 1941 1941 10 23 44 roki GULAGGromadyanstvoBilorusDiyalnistpoet dramaturgAlma materMogilevska duhovna seminariya Yaroslavskij yuridichnij licejMova tvorivbiloruskaChlenstvoUzvyshshaBrati sestriAndrej Mrij Vasil Shashalevich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v sim yi volosnogo pisarya Antona i Yefrosiniyi Shashalevichiv U sim yi bulo p yatero ditej Antonina Andrej Anastasiya Vasil i Kseniya U 1902 vtrativ batka U 1908 zakinchiv silsku shkolu v seli Paluzh potim Orshanske duhovne uchilishe Navchavsya v Mogilivskij duhovnij seminariyi 1910 1914 i Yaroslavskomu yuridichnomu liceyi 1915 1916 yakij cherez materialni problemi ne zmig zakinchiti U 1917 1919 rokah uchitelyuvav u seli Yasenci Vasil Shashalevich 1929 U 1919 1924 vikladav rosijsku movu ta literaturu v shkoli drugogo stupenya v seli Krasnopillya na Mogilivshini Razom z bratom i sestrami Kseniyeyu ta Anastasiyeyu stvoriv narodnij teatr dlya yakogo pisav odnoaktovi vistavi Zavdyaki zusillyam Shashalevicha u shkoli buli stvoreni hor i orkestr narodnih instrumentiv zapochatkovani lekciyi na naukovo populyarni temi Takozh Shashalevichem buli stvoreni dramatichnij i literaturnij gurtki Razom z sestrami i hudozhnikom O Grube robiv dekoraciyi kostyumi butaforiyu zbirav folklor i vklyuchav krashi zrazki v koncerti Chitav lekciyi Nauka i religiya Pohodzhennya zhittya na Zemli ta in Vihodiv rukopisnij chasopis Praleska Tut zhe Vasil napisav dramu Aprametnaya Andrej Mrij zliva i Vasil Shashalevich z druzhinoyu Viroyu i sinom Genrihom Z 1924 zhive v Minsku de do 1928 pracyuye vchitelem U drugij polovini 1920 h pracyuvav scenaristom na kinofabrici v Sankt Peterburzi Zaareshtovanij GPU Bilorusi v lipni 1930 u spravi Spilki vizvolennya Bilorusi perebuvav pid slidstvom do lyutogo 1931 30 grudnya 1930 buv viklyuchenij z Biloruskogo dramatichnogo tovaristva i vidnovlenij 20 bereznya 1932 Povtorno zaareshtovanij 28 zhovtnya 1936 i zasudzhenij do 10 rokiv taboriv Vidbuvav pokarannya spochatku v Mogilovi potim spryamovanij v Primor ya de probuv na zaslanni visim misyaciv Pracyuvav rahivnikom reyestratorom u sanitarnij chastini vistupav na koncertah pisav chastivki i sketchi Viznanij nepracezdatnim komisiyeyu 27 go tabirnogo punktu U Tomasinglagu dlya amatorskogo teatru napisav p yesu na temu tabirnogo zhittya postavlenu uv yaznenimi v yidalni Zmist p yesi ne spodobavsya tabirnomu kerivnictvu i yiyi avtora hvorogo na tuberkuloz vidpravili na lisopoval de vin cherez nepracezdatnist buv rahivnikom Tam na V Shashalevicha navmisno spustili berezu yaka pritisla jogo do bagattya Pislya rozpilyuvannya dereva silno obgorilogo i ponivechenogo Vasilya Shashalevicha perevezli v zonu Zalishilisya vidomosti sho u pismennika vitekli ochi Pomer v sanitarnij chastini Misce pohovannya nevidome Reabilitovanij Prezidiyeyu Verhovnogo sudu Bilorusi 19 zhovtnya 1955 roku Buv odruzhenij z Viroyu Shashalevich rostiv sina Genriha yakogo nazvav na chest nimeckogo poeta Genriha Gajne piznishe toj zminiv im ya na Gennadij Druzhinu poeta Viru vbiv gospodar budinku Mihajlo Krilovich u yakogo vona kvartiruvala u Volmi zaradi vikradennya otrimanoyi groshovoyi kompensaciyi za represiyi v sumi shesti tisyach rubliv Vbivcya nezabarom povisivsya TvorchistPochav drukuvatisya u 1927 u chasopisi Uzvyshsha Z seredini 1920 h vistupav z opovidannyami i dramatichnimi tvorami Avtor p yes Aprametnaya insha nazva Zrujnavanaya cemra 1925 Zmrok 1927 Trecyaya sila 1926 1928 Voychyya nochy 1927 1929 Roj 1931 Symfoniya gnevu 1935 i Lyos Prameteya ne zahavalasya Dosit profesijno grav na violoncheli i skripci malyuvav pisav scenariyi dlya kino zbirav i obroblyav narodni pisni SpogadiU statti Govoriv vin shiro Zayir Azgur vidznachav sho Vasilyu Shashalevichu po inteligentnomu chuzha bula poza vin unikav manirnosti i takih znatnih ceremonij Svoyu pershu zustrich z Vasilem Shashalevichem skulptor opisav nastupnim chinom Zustrilisya mi z Vasilem Shashalevichem vzhe u Minsku roci v dvadcyat shostomu Poznajomili nas u budinku finskogo hudozhnika Valo Ahola sho zhiv na Tatarskij vulici navproti mecheti Vasil Shashalevich zovni buv zvichajnoyu lyudinoyu v obrazi yakogo perevazhali risi slov yanina buv urivnovazhenij spokijnij navit tihij Sergij Grohovskij zgaduvav Z Vasilem Antonovichem chasto viyavlyalisya za odnim stolom razom vihodili kazali nepomitno spuskalisya po Komsomolskij vulici Nemigi i dohodili azh do jogo budinku na vulici Vizvolennya Ci prohodki dlya mene buli najkrashoyu shkoloyu Vasil Antonovich meni rozpovidav pro Shekspira i Ibsena Ostrovskogo Suhovo Kobilina nathnenno chitav virshi Gajnriha Gajne i Baratinskogo Mikola Hvedarovich rozpovidav yak pislya odniyeyi z vistav Vasil Shashalevich zaprosiv jogo i hudozhnika Borisa Malkina do sebe na tovarisku besidu Zhiv na okolici des v rajoni Yuvilejnoyi ploshi Malenka holostcka kimnatka viglyadala duzhe zatishno Polici z knigami zajmali majzhe dvi stini Bilya lizhka vkritogo chistenkim prostiradlom stoyala violonchel Mi poprosili pograti sho nebud z togo sho jomu duzhe podobayetsya Vin uzyav violonchel i polilisya melodiyi vsima ulyublenoyi muziki z tvoru Masne Elegiya Dlya nas ce bulo velikoyu nespodivankoyuLiteraturaShashalevich Vasil Antonavich 8 serpnya 2016 u Wayback Machine Marakoy L U Represavanyya litaratary navukoycy rabotniki asvety gramadskiya i kulturnyya dzeyachy Belarusi 1794 1991 Enc davednik U 10 t T 2 Mn 2003 ISBN 985 6374 04 9 https web archive org web 20190223012200 http slounik org 81453 html Arhivovano23 lyutogo 2019 u Wayback Machine Shashalevich Vasil Belaruskiya pismenniki 1917 1990 Davednik Sklad A K Gardzicki Nav red A L Verabej Mn Mastackaya litaratura 1994 653 s il ISBN 5 340 00709 X PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vasil Shashalevich Vasil Shashalevich Uzvyshsha 1929 1 13 S 54 71 Vasil Shashalevich Uzvyshsha 1929 4 16 S 25 42 PrimitkiShashalevich Vasil Belaruskiya pismenniki Biyabibliyagr sloyn U 6 t T 6 Talalaj Yafimay Dadatak In t lit imya Ya Kupaly AN Belarusi Belarus Encykl Nacyyanalny navukova asvetny centr imya F Skaryny Pad red A V Maldzisa Redkal I E Bagdanovich i insh Mn BelEn 1995 S 358 359 684 s Mamachkin Zm Moj vorag epoha Lyos dramaturga Vasilya Shashalevicha Rodnae slova 1994 9 S 12 Mamachkin Zm Moj vorag epoha Lyos dramaturga Vasilya Shashalevicha Rodnae slova 1994 9 S 14 Grahoyski S Dva lyosy dzve tragedyi Maladosc 1988 1 S 157 158 Grahoyski S Dva lyosy dzve tragedyi Maladosc 1988 1 S 148 Grahoyski S Dva lyosy dzve tragedyi Maladosc 1988 1 S 160 Shashalevich Vasil Antonavich nedostupne posilannya Magilyoyskaya ablasnaya bibliyateka Mamachkin Zm Moj vorag epoha Lyos dramaturga Vasilya Shashalevicha Rodnae slova 1994 9 S 16 Azgur Z Gavaryy yon shchyra Zgadka pra Vasilya Shashalevicha y yagonae 90 goddze LiM 1987 V 3360 2 S 15 Azgur Z Toe shto pomnicca Polymya 1981 9 S 207 Grahoyski S Dva lyosy dzve tragedyi Maladosc 1988 1 S 145 Hvedarovich M Moj sciply shchyry tavarysh LiM 1977 V 2840 1 S 7

Дата публікації:
Топ